Причому норіто, в яких виголошуються заклинання або ритуальні тексти, за своїм стилем – ритмікою і композицією, синтаксичною будовою речень і членування на силабеми – відмінні від тих, що увійшли свого часу до «Манйо шю».

συλλαβή «звукосполучення, склад; зв’язка» є похідним від συλλαμβάνω «збираю, з’єдную», утвореного із префікса συν- (›συλ-) «з-, разом», давнішого ξυν-, спорідненого, можливо, із псл. *sъn, укр. з, і дієслова λαμβάνω «беру», можливо, пов’язаного з λάφῡρα «здобич»