Бо це найменша структура в мові, яка дозволяє різнити слова і тями.
При заміні однієї фонеми на иншу може вийти инше слово (к[и]т - к[і]т), при зміні послідовності фонем може вийти инше слово (сіно - Оніс), при видаленню фонеми зі слова теж може вийти инше слово ([б]рак – рак).
Щось дрібніше за фонему такої властивості немає, тобто у мові фонема – останній бастіон того, щоб різнити схоже. Чому ж так її і не назвати, давши назву за тим, що вона дозволяє різнити слова?
Де?
<Де?>
<-жн->, védé.
Хиба лядське?
A cyto e tam zasnova dlya /ʒ/ u rousscé?
Ви можете не питанням на питання відповідати? Я не знаю цього, питаю в Вас. Дайте, будь ласка, відповідь.
/ʒ/ iz *z, u rousscé, daie ino sléda *z + *y + *gòlôsen, o stocy, u: *nozyos (*noz- "nèzti, noziti; nizati") → <nwzyu, nozy-> /nyʒ/, <lizie> /ˈlɪʒɛ/ ← *liz+y+e- (← "lizati"), mazie /ˈmɑʒɛ/ ← *maz+y+e- (← "mazati"), cazie /ˈkɑʒɛ/ ← *kaz+y+e (← "cazati") tocyto.
/ʒ/ iz *z mogeity bouti i coli meidyu *z ta *y e isce sõgòlôs, o stocy, u: *orz-orz-yn-y-a-ti → <ròzrwznyati> dasty pravilno /rɔzryʒˈɲætɪ/, <-znya> bo, ale *òrz-òrz-yn-i-ti → <ròzrwzniti> ouge dasty pravilno /rɔzryzˈnɪtɪ/, ne +/rɔzryʒˈnɪtɪ/, ne'ma bo tou *z(+"sõgòlôs")+y+"gòlôs".
Te same déie i dlya /ʃ/ ← *s: *monsl-i-ti → <muisliti> dasty pravilno /ˈmɤslɪtɪ/, ne +/ˈmɤʃlɪtɪ/, ale *za-monsl-y-a-ti → <zamuislyati> dasty pravilno /zɐmɘ̞ˈʃʎætɪ/, ne +/zɐmɘ̞ˈsʎætɪ/.
Isce pricladui:
*ēzd-i-ti → <ézditi> /ˈji͡ezdɪtɪ/, ne +/ˈji͡eʒd͡ʒɪtɪ/ ci +/ˈji͡eʒdɪtɪ/, ale *ēzd+y+a-ti → <ézdyati> /jeˈʒd͡ʒætɪ/;
*prost-i-ti → <prostiti> pravilno /proˈstɪtɪ/, ne +/proˈʃtɪtɪ/, ale *prōst-y-a-ti → <prastyati> pravilno /prɐˈʃt͡ʃætɪ/, ne +/prɐˈst͡ʃætɪ/ ci /prɐˈstʲætɪ/;
*ūps-y-s → <uisy> "height" pravilno /wɤsʲ, wɘ̞sʲ/, ne +/wɤʃ, wɘ̞ʃ/, ale *ūps-yn-o- → <ūsnye> pravilno /ˈwɤʃɲɛ, ˈwɘ̞ʃɲɛ/, ne +/ˈwɤsɲɛ, ˈwɘ̞sɲɛ/;
*kros-n-o → <crosno> /ˈkru̯͡ɔsnʷɔ, ˈkru̯͡ɔsno/, ne +/ˈkru̯͡ɔʃnʷɔ, ˈkru̯͡ɔʃno/, ale *krosn-y-a → <crosnya> /ˈkru̯͡ɔʃɲɐ/, ne +/ˈkru̯͡ɔsɲɐ/;
*klēst-i-ti → <cléstiti> /kliˈstɪtɪ/, ne /kliˈʃtɪtɪ/, ale *klēst-yn-y-a → <cléstnya> /ˈkli͡eʃɲɐ/, ne +/ˈkli͡es(t)ɲɐ/;
/ʒ/ ← *z u slovax wd *porzd- e pravilen ino u tuaréx zu *-zd-(+yn-)+y(!)+"gòlôsen", o stocy: *porzd-yn+y+a-u-a → <pòrôzdnyava> /pɔroʒˈɲæβ̞ɐ/ (ne +/pɔrozˈɲæβ̞ɐ/), *porzd-yn-ot-y-a → <pòrôzdnyetya> /pɔroʒˈnɛt͡ʃɐ/ (ne +/pɔrozˈnɛt͡ʃɐ/, *ū(d)-porzd-yn+y-a-ti → <uipòrôzdnyati> /wɘ̞pɔroʒˈɲætɪ, wɤpɔroʒˈɲætɪ/ (ne +/wɘ̞pɔrozˈɲætɪ, wɤpɔrozˈɲætɪ/), *porzd-yn-y-o → <pòrôzdnye> /pɔˈru̯͡ɔʒɲɛ/ (ne +/pɔˈru̯͡ɔzɲɛ/), ale u *ū(d)-porzd-yn-i-ti → <uipòrôzdniti> e /ˈwɘ̞pɔroʒnɪtɪ, ˈwɤpɔroʒnɪtɪ/ zuõcoslwfno nepravilno/ — pravilno e: /ˈwɘ̞pɔroznɪtɪ, ˈwɤpɔroznɪtɪ/, rwfni d.-rous. <pòrôzdynu/пороздьнъ> (ne +<порождьнъ>) ← *porzd-yn-o-s.
<Ви можете не питанням на питання відповідати? Я не знаю цього, питаю в Вас. Дайте, будь ласка, відповідь.>
↑
Звісно, можу: звук (думаю, тут не треба пояснень) + ИН, що може тут означати:
Одиниця виміру, найменування кількості чогось.
десяти́на, хвили́нка, хвили́нний, хвили́нонька, хвили́ночка, четверти́на, четверти́нка, четверти́нний;
Одиничність, однократність.
бісери́на, кедри́ночка, крапли́на, крапли́нний, крихти́на, лозинува́тий, лозиня́ка, соняшничи́на, тополи́нонька, трости́нний, трости́новий, ікри́нка.
Од себе додам: насінина, травина, піщина.
Зернина, мачина, пилина, билина, сніжин(к)а.
Простир добродія ПТ, але з заміною кореня "звук" на "гук"
zuõcély
Вимова: {zwʊʷˈt͡ʃalʲ}, zuõcéli {zwʊʷˈt͡ʃalɪ}, zuõcéliõ {zwʊʷˈt͡ʃalʲːʊʷ ~ zwʊʷˈt͡ʃaʎːʊʷ}.
Творено від корене zuõc- (*zuon-k-) чепенем -él-y (*-ē- + *-l- + *-ys) творити ймена діли/діти (nomina acti) чи ймена наряддя (nomina instrumenti) – див. про сий чепінь у Język prasłowiański, F. Sławski, 107: *-ělь. Дане ту слово zuõcély є турено ("мотивовано") товком више речоного чепене -ély (собі ("власне"), чепене -ly, -é- бо тягне до теми дієслова: zuõcé-ti "звуча-ти") ймен діли/діти від дієслова zuõcéti "звучати", мня ("маючи на увазі"): *"оже є звучоно => / оже йме звучати", а ть же се мінить и само грецьке слово φώνημα ("this is the notion of Greek word φώνημα") – чепінь -μα (*-myn) у грецькій иде від знаку ("семантики") первісного стану несення ("пасивного стану") дієслів, тобо φώνημα є в истоті *"оже є звучоно/звучимо".
Гоже!
Я тут глянув, що в дорепресивних словниках немає слова "звучати".
Що скажете?
А яко давніше казали "звучати"?
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/11029-ghuchaty.html#show_point
Хоча слово "звук" теж є в Грінченка (а в Уманця, Спілки нема), але там иде покликання на "гук": http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/19551-zvuk.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10821-ghuk-ii.html#show_point
Українською "звучати" це бриніти, гучати, дзвеніти:
r2u.org.ua: звучать
Брині́ти и брені́ти, -ню, -ниш, гл. 1) Звучать, звенѣть, дребезжать, издавать звукъ, — преимущественно о струнѣ и о подобныхъ струнному звукахъ
Дзвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Звенѣть, звучать.
Тому ліпше за все тяму передає саме "гучати".
"Звучати" може й нема (хоча спірно), але ж "звук" є. Слово присутнє майже в усіх інших слов'янських мовах:
https://en.wiktionary.org/wiki
/Reconstruction:Proto-Slavic/zvǫkъ
Як тоді пропонуєте перекласти "алофон" і "фон" (тута "звук", напевно)?
<Як тоді пропонуєте перекласти "алофон" і "фон" (тута "звук", напевно)?>
Yé ouge duoyiõ ci i sam danuy tou mnoiõ tuar <zuõcély> e goden;
1.)
en.m.wikipedia.org: Emic unit), zu "emic" wd -ημ- u gr. -ημα (→ ẽghl. -eme) u slovax φώνημα (ẽghl. phoneme), γράφημα (ẽghl. grapheme), μόρφημα (ẽghl. morpheme), λέξημα (ẽghl. lexeme), σήμημα (ẽghl. sememe), χρόνημα (ẽghl. chromeme), τόνημα (ẽghl. toneme)¹⁾. To e oum, iscõtyi ci tuorẽtyi pitome rousske slovo za sie tẽmui, tacam slovam bouti zu odinomy, odinotuaromy cwnçemy i u rousscé, mogti tuoriti pac i slovo "emic";
U móuvoznaustué e tẽma "emic unit" (
___
¹⁾ — decotrœ tœ tuarui u grecyscé sõty remezyenui, tuoryenui za pricladoiõ do tuarwf, de -ημα bé iz coni; na pr., φόνημα ta γράφημα sõty peruésnui tuarui, inxyui e tuoryeno pricladoiõ do yix.
2.)
U grecyscé e i slovo φωνή i slovo φώνημα — obé wd φων-. Za Wiktionary, φωνή u d.-gr. e:
1. sound
2. (usually of the human voice) voice, cry, yell
3. the voice or cry of animals
4. any articulate sound (especially vowels)
5. speech, discourse
6. language, u n.-gr.:
1. voice, sound
2. (music) voice, note
3. (grammar, linguistics) voice (bwlxye: https://en.m.wiktionary.org/wiki/φωνή#Greek); φώνημα u d.-gr.:
1. sound made, utterance
a) of a singer’s voice
b) of a dog’s bark and ass’s bray
2. thing spoken, speech, language.
Xotya grecyske φωνή i totogimo zu rousscomy slovomy "zuõc", ne use e tou prosto:
1. u Matïœufnéx do Slwfnika Rous. Móuvui za I. Srêzneiuscuimy, u statïi do slova "zuõc" iz grecysœc slwf ne'ma slwf na φωνή ci φώνημα — ino: θόρυβος "xeum/noise" (u pricladé, u tẽgé: "zuõc raten" = "θόρυβος πολέμων", ήχο "louna", ta πίτυς "sosna, bor". Ni u statïex na inxya slova zu corenemy *zuon-/*zuen-(g-) ne'ma sèrêd grecyscuix slwf na φων-; pwd <звонъ> sõty gr.: κτύπος, κύμβαλον, lat. "sonus", pwd <звоньць> e lat. "tintinnabulum", pwd <звонити> e gr. φθέγγομαι, ta lat. "tinnire", pwd "zuýnéti <звенѣти/звьнѣти>" e gr. ήχειν, pwd <звонениѥ> gr. slova ne'ma, pwd "zuẽk <звѧкъ>" e gr. ψόφος, lat. "sonus" ta "crepitus", pwd "zuẽcnõti <звѧкнути>" ne'ma ina grecysca slova, sõty lat. "sonare, tinnire", pwd "zuẽcati <звѧцати>" e gr. αλαλάζω ta neyasne <καταρραγείσης(?)> ("<грому звѧцаѭчу мъногу>"), pwd "zuẽgti <звѧщи>" gr. αδειν, αδουςι(?, neyasno; u rous. pricladé: "<звѧгѫчихъ ꙗ въ пирѣ съ плесканїемь>"), tam ge lat. "cantare". Samo po sobé tô isce ime conecyno cyto znaciti, a-t'-ge sia data sõty ino iz pamẽtoc, yacui znaiemo — inxyui mogõ prosto ne truati do nasyuix dniy. I use ge e na tô tourati.
Gr. slova na φων- znacẽty i tẽmui colo leudscui móuvui/réci/gòlôsou; div.↑. Sèrêd uisye lécyenuix rousscuix slwf na *zuon-/*zuen-/*zuyn- znacẽtnõ leudsca móuvlenïa vidimo u déyeslové <zuẽgti> (http://oldrusdict.ru/dict.html#: звѧщи "говорить; разглашать; бредить, пустословить"). U novuy kés e u rousscé za slovom <zuẽkati> e védomo sia znacyeinïa: "brẽzgati, zuõcéti" — pro negivui réci (na pr. crouxy), ale i pro leudinõ: <zuẽkalo> "bazikalo", <zuẽga, zuẽka, zuẽk> "layka, suara", <zuẽnkati> "placsivo govoriti". Razomy zu tuimy, spwlna meidyu gr. φων- ta rous. (daunyoiõ ta novoiõ) e i znacẽtna zuõca tuarinui, iz ocrema psa, rwfni gr. φώνημα "dog's bark", "ass's bray", rous. <zuẽga, zuẽka, zuẽk> "gaucwt". Znacẽtna zuõcou tuarin e i ou gr. φωνή i ou d.-rous. slwf na *zuon(-k-)-/zuen(-k-)/zuyn-.
3.)
Gr. φώνημα e imẽ wd déyeslova φωνέω (https://en.m.wiktionary.org/wiki/φωνέω#Ancient_Greek), cyto samo e wd imene φωνή (https://en.m.wiktionary.org/wiki/φωνή#).
Tou mogemo vidéti yaco pri spwlnwmy znacyeinïe "zuõc" ou gr. φωνή ta rous. <zuõc>, ou rous. <zuõc> xuibẽty inxya znacyeinïa prisõta u grecyscwmy slové, he oto: "speech, discourse" ta "language".
Grecysca ime dué imeni: φωνή ta φώνημα. A roussca ime imẽ <zuõc> a yake isce imẽ? Ce-i <zuõcénïe>? Yé ne vémy, ci mogeity grecyscomou slovou φώνημα tẽcti rousskê slovo <zuõcénïe>. Roupivo, mnogam grecyscam slovam zu -μα tẽcnõty u ẽghelscé slova zu -ing (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Category:Ancient_Greek_words_suffixed_with_-μα).
4.)
Istoslwfno, spwlen coreiny grecyscam slovam na φων- u rousscé sõty slova na *ba-, he oto: bati/baiati, bayka, basny, balui, balyasui, balouati, bacati — ne *zuon(-k-)-/*zuen(-k-)-/*zuyn-.
—