/ˌmnʷɔɣ̞oˈmɒw/.
Субстантивація вихідної т.зв. "нечленної" форми прикметника (*<мъногомълвъ>), співвідносної з т.зв. "членною" формою прикметника mnogomòufuy (<мъного-мълвъи>); за зразком: tri-/try-nwg (*<три-/трь-нѡгъ>) : tri-/try-noguy (*<три-/трь-ногъи>), dòugo-rõc (*<дълго-рѫкъ>) : dòugo-rõcuy (*<дълго-рѫкъи>) тощо.
Відмінювання за зразком именників чоловічого роду з основою парадигми на *-o-s:
однина:
Nom.: mnogomòuf
Gen.: mnogomòufa
Dat.: mnogomòufou
Acc.: mnogomòufa
Loc.: mnogomòufé
Instr.: mnogomòufom
множина:
Nom.: mnogomòufi
Gen.: mnogomòufwf
Dat.: mnogomòufwm
Acc.: mnogomòufwf
Loc.: mnogomòuféx
Instr.: mnogomòufui
В українській мові є забуте слово "велико" що значить "багато", а ще є діалектне "вельо", що значить саме "багато".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4408-velyko.html#show_point
goroh.pp.ua: великий
Велемовець не годиться. Велемовний - це балакучий, а не той, хто говорить багатьма мовами. Вважаю, кращим варіантом "багатомовець", хоча і не ідеальним.
Почерпав у добродія Volodymyr Khlopan.
Атож. Неясно яка мотивація взагалі.
В українській мові є забуте слово "велико" що значить "багато", а ще є діалектне "вельо", що значить саме "багато".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4408-velyko.html#show_point
goroh.pp.ua: великий
З того ж джерела: "перший компонент складних слів для підкреслення збільшеної ознаки з архаїзовано-патетичним відтінком".
У нас можна почути "ти велико умний" чи "велико людей" без ніякої архаїзації. Не знаю як у тих діялектах, де кажуть вельо та сумніваюся, що у них "вельо риби" буде мати "архаїзовано-патетичний відтінок".
Утворено од прикметника "многомовний" суфіксом "-ик". Слова на "-мовець", як на мене, не передають потрібного значіння. Бо виходить, що людина багато мовить, а не знає багато мов. Бо ж і мовець - це людина, що мовить, а не знається на мовах.
Я написав передніше, чому. Та й суфікс у "многомовника" не "-ик", а складний: "-ник".
Щодо "-ник"/"-ик", то я Ваш опис дублював.
А чому Ви передніше написали: "як на мене".
Я не зрозумів Ваших слів про дубльований опис.
"Многомовник" утворено од прикметника "многомовний". Іменник має значіння когось чи чогось із узгідною прикметою. "Многомовець" утворено од словосполуки "много мовити" - так само, як "мовець" утворено од дієслова "мовити".
"Як на мене" значить "на мою думку". Я висловив свою думку. Що тут може буть неясно?
Покажіть мені правило, де сказано, що чепінь "-ець" твориться від дієслів, а "-ник" - від прикмітників. Як таке є, тоді Ваша правда.
Замість загадувать мені дурну роботу, поміркуйте самі, од якого слова утворено "мовець" та од якого - "мовник". Та ще яку частину мови утворюють суфіксом "-н-".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28684-mnoghomovnyj.html#show_point
Многомовний так само значить людину, що много мовить.
Словник Штепи. А ще схоже в 
r2u.org.ua: Кільк* мов*
Все-таки додам. Точно не плутається з базікалом. Хоча звісно зменшує цифру (про тих хто говорить кількома мовами якраз, от хто багатьма читає/перекладає гірше)
Коли <-власт> є те саме, що в словах <властивий, властивість, власність, власнити> й под., то то є запозичений корінь південно- та західно-словянського походження. Питомий його відповідник є <волост-> та <волод->. Та й мотивація того словотвору що значить? *"Власник мов"? *"Той, хто володіє мовою/мовами"? Не передає головну суть терміна "поліглот" – той, хто володіє БІЛЬШОЮ КІЛЬКІСТЮ мов.
Словник Штепи: кількамовець (щось у цьому є, хоча мабуть варто зберегти саме багато-/много-) — все-таки додав
"Мова — не калька...": знавець мов (зовсім таке собі мабуть)
Ще можна з -язик, заодно грецьку повторите, але в сучасній українській це все-таки старе слово (ще й народ теж означало, не кажучи про орган), основне мова
Це, як на мене, більше базікало, ніж той, що знає багато мов. Бо мовець – той, що мовить, а промовець – це той, що виступає з промовою.
Але ж той, хто говорить якоюсь мовою, це мовець, мовник працює з мовознавством. Хоча справді незручно що можна сплутати з базікалом
Білінгвів двомовцями називають, три- — три-, тож поліглота називати багатомовцем цілком логічно. Ну а для «базікала» лишити інші слова. До тих, що побачив у словниках на «багатомовність» як «базікання», можна було б доточити «багатослівність/багатослів'я/пустослівність/пустослів'я»