Ще з праслов'янської мови означає щось значущіше.
"Велерибою" називали кита у праслов'янській мові, а давня форма "верблюд" була є "вельблуд" (великий блукальник).
Ще з праслов'янської мови означає щось значущіше.
"Велерибою" називали кита у праслов'янській мові, а оригінальна форма російського "верблюд" українською та иншими мовами є "вельблуд" (великий блукальник).
Від давньоукраїнського зѣлъ — «сильно, дуже», від праслов'янського *dzělo — «сильно, дуже», пов'язано з оцінкою дії, результату чи прояву емоцій тощо.
У білоруській мові збереглося в словосполуці до_зела – «сильно, достоту, геть-геть».
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/dzělo
Бачив і "дзіло", хоч не відаю, чи це дійсна мова українців, чи данина писемній книжній традиції.
Але якщо слово "зіло" зникло з української теперішньої мови, то чому не вернути його до життя саме з значінням "архі", надавши новий товк - конотацію початку, основи, головного, чільного?
Від давньоукраїнського зѣлъ — «сильно, дуже», від праслов'янського *dzělo — «сильно, дуже», пов'язано з оцінкою дії, результату чи прояву емоцій тощо.
У білоруській мові збереглося в словосполуці до_зела – «сильно, достоту, геть-геть».
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/dzělo
Бачив і "дзіло", хоч не відаю, чи це дійсна мова українців, чи данина писемній книжній традиції.
Архі- — префікс, за допомогою якого виражають найвищий ступінь ознаки, що міститься в другій частині слова; значенням наближається до дуже.
Хай поглинуть твою козацьку душу архідемони і архічорти!
дав.-гр. ἀρχι- – головний.
анґл. archi-
Перекладаємо слово архі-
Gelexwfscuy II, 109: первопастир "Erzpriester", Erz- ← lat. archi ← gr. αρχι-.
+ + +
Дійсно гоже!
Це певно найкращий поки що. Є багато інший цікавих, але більшість з них вже використовується в інший значеннях.
Ще з праслов'янської мови означає щось значущіше.
"Велерибою" називали кита у праслов'янській мові, а давня форма "верблюд" була є "вельблуд" (великий блукальник).
Підпираю !
Желехівський ІІ, 37: перечо́рт "Erzteufel"; нім. Erz- ← лат. archi- ← гр. αρχι-.
Плутатиметься з пере-робити, пере-чисати, пере-щось-щось. Тобто зробити знову, або переробити.
Ще з праслов'янської мови означає щось значущіше.
"Велерибою" називали кита у праслов'янській мові, а оригінальна форма російського "верблюд" українською та иншими мовами є "вельблуд" (великий блукальник).
Гарно !
Тут таки має бути "віль", а не "вель".
Зі Словника Грінченка:
r2u.org.ua: арци
Лѧдскє, а в лѧдскѡи із нѣмьчскоѣ.
Бо оригінальне "архі-" виражає найвищий ступінь ознаки.
+
Найточніше в переліку.
Поставив би +, але буде плутатись із нашими звичайними най. Найангел якось не однозначно звучить.
Бо оригінальне "архі-" виражає найвищий ступінь ознаки.
У випадках, коли саме про розмір.
Зі Словника Грінченка:
Ломова́тий – Очень большой, огромный.
r2u.org.ua: ломоватий
Від давньоукраїнського зѣлъ — «сильно, дуже», від праслов'янського *dzělo — «сильно, дуже», пов'язано з оцінкою дії, результату чи прояву емоцій тощо.
У білоруській мові збереглося в словосполуці до_зела – «сильно, достоту, геть-геть».
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/dzělo
Бачив і "дзіло", хоч не відаю, чи це дійсна мова українців, чи данина писемній книжній традиції.
"Архі-" як правило має конотацію початку, основи, головного, чільного, а не конотацію сили, інтенсивності.
Але якщо слово "зіло" зникло з української теперішньої мови, то чому не вернути його до життя саме з значінням "архі", надавши новий товк - конотацію початку, основи, головного, чільного?
Які би мали бути підстави для такої вільности?
Повернути до життя давне втрачене слово, знайти заміну чужому "архі-".
Від давньоукраїнського зѣлъ — «сильно, дуже», від праслов'янського *dzělo — «сильно, дуже», пов'язано з оцінкою дії, результату чи прояву емоцій тощо.
У білоруській мові збереглося в словосполуці до_зела – «сильно, достоту, геть-геть».
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/dzělo
Бачив і "дзіло", хоч не відаю, чи це дійсна мова українців, чи данина писемній книжній традиції.
Але "архі-" як правило має конотацію початку, основи, головного, чільного, а не конотацію сили, інтенсивності.
Від праслов'янського *ѵеlьmі (пов'язане з *ѵеlь «великий»), слово широко представлене в давньоукраїнській мові.
"Архі-" як правило має конотацію початку, основи, головного, чільного, а не конотацію сили, інтенсивності.