Значення слова

Пре- — префікс, що має підсилювальне значення в словах типу превели́кий, пребага́то...

Приклад вживання

Престол сей наш.

Походження

Запозичення зі староболгарської мови, від староболгарського прѣ-, відповідає українському пере-.

Приклади в інших мовах

п. prze-

Розділи
Варіанти написання
прѣ-
Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово пре-

-езний
7

-ezen, -ezn- (-œzen, -œzn-)
Вимова: {ˈ-ɛzɘn}, {ˈ-ɛzn-}.

Чепінь, волочений ("абстрагований") из купи примет у руській мові:

давнезний (ЕСУМ II, 9: давній)
далезний, далечезний (ЕСУМ II, 10: даль)
дебелезний (ЕСУМ II, 19: дебелий)
добрезний (ЕСУМ II, 98: добрий)
довгелезний, довжелезний, довжезний, довженéзний, довзíзний (ЕСУМ II, 100: довгий)
кремезний/кремізний/крем'язний (ЕСУМ III, 83: кремез)
святунезний (ЕСУМ V, 199: святий)
сивезний (ЕСУМ V, 224: сивий)
скупезний (ЕСУМ V, 292: скупий)
старезний, старелезний, старенезний (ЕСУМ V, 398: старий)
стервезний (ЕСУМ V, 410: стерво)
страшезний, страшелезний (ЕСУМ V, 435: страх)
товстезний (ЕСУМ V, 589: товстий)
тяжезний (ЕСУМ V, 697: тягти)
величезний, велицюзний, велицьозний, (ЕСУМ І, 346: великий)
широцьозний, широчезний (ЕСУМ VI, 419: шир¹) тощо.

З инших джерел: худезний, височезний, крутезний, новезний.

Сюдиже, може (під питанням), тягне й
любезний (ЕСУМ III, 318: любезний; д.-рус.: любьзнъ).

Дано ту за <пре-> в прикметниках и прислівниках:

"прекрасний" = crasnezen, crasneznuy; lépezen, lépeznuy
"премилий" = milezen, mileznuy
"пречудовий" = ceudezen, ceudezn-
"преотвратительньій, премерзкий" = guidezen, bridezen, merzezen
"пребагато" = bogatezno, rẽsnezno, dougezno то що.

אלישע פרוש 3 листопада 2020
3 листопада 2020

+
Тоді прекрасний - краснезний?

3 листопада 2020

To'm' i dal u pricladéx. Ay.

3 листопада 2020

Fadime,
a golos ne daste? ;)

3 листопада 2020

"To'm' i dal u pricladéx. Ay."
Не побачив.
"Fadime,
a golos ne daste? ;)"
Чесне слово, забуваю натиснути на подобу.

вель-
3

Означає щось значуше, велике:
"Велерибою" називали кита у праслов'янській мові, а оригінальна форма російського "верблюд" українською та иншими мовами є "вельблуд" (великий блукальник).

15 серпня 2020

Тут таки має бути "віль", а не "вель".

29 грудня 2020

+

веле-
3

Означає щось значуше, велике:
"Велерибою" називали кита у праслов'янській мові, а оригінальна форма "верблюд" давнеш "вельблуд" (великий блукальник).

пере-
2

Український відповідник церковнослов'янського "пре-".
Тобто я пропоную писати "перестіл", а не "престіл" тощо.

-іськ-
2
Вадим Мельник 29 грудня 2020
30 грудня 2020

+ + +

30 грудня 2020

Дякую!

-ісіньк-
2
Вадим Мельник 29 грудня 2020
-еленний
,
-елезний
,
-елючий
1

Хоча зустрічається рідко, та таки є. Очевидно, складені з двох суфіксів (-ел- + -енн-/-езн-/-учий), але походження "-ел-" я не розумію. Можливо походження пов'язане з "дебелезний" (деб-елий)? Схоже, шо "-ел-" також сам собою є більшильним? Проте прикладів з суто цим суфіксом не знайшов поки.

Приклади:
груб- —> грубелезний; гребеленний;
довг- —> довгелезний/довжелезний; довгелючий;
важк- —> важкеленний;
отак- —> отакелезний.

Anton Bliznyuk 5 липня
5 липня

І просто -езний, -ючий, -енний. Величезний, краснючий, чуденний.

5 липня

-ел- не є більшильним, просто корінь слова "дебелий" вже про великий розмір. -ел- вказує на наявність ознаки за коренем.

5 липня

На Wiktionary морфологію пояснено як *deb-elъ, не *debel-ъ. Якшо це не якийсь рідковживаний суфікс, то мабуть, є всіченним від слова "дебелезний" з переосмисленням будови та тями.

6 липня

Antone,

1) œun otuim: »<-ел- не є більшильним, просто корінь слова "дебелий" вже про великий розмір>« ne ménity ci coreiny e debel- abo deb-.

2) <На Wiktionary морфологію пояснено як *deb-elъ, не *debel-ъ. Якшо це не якийсь рідковживаний суфікс, то мабуть, є всіченним від слова "дебелезний" з переосмисленням будови та тями.>

I ya citaiõ na Wiktionary, ta tam e tuaroslœu ròzcladeno na: *dʰeb-e-lo-s. I tam ge e pocêp verstano zu tuarui: ‹vesêl› — *ues-e-l-, ‹teageûl› — *teng-e-l-.
Yaco imena pricmêtui sõty peruésno istova zu imenami pœdstatui, to gleadéti po pricladéx na pocêp -e-l- (ne -el-) e i u imenax pœdstatui. A u rousscé se sõty, i.o.: ‹verteûl› — *uyrt-e-l-o-s ( : "vertéti"), ‹cymeily› — *kym-e-l-y-(o)-s, ‹gegeily› "draught; teag vétrou" — *geg-e-l-y-(o)-s ( : "gegti"?), ‹bceola› — *byk-e-l-a, ‹cobelya› — *kob-e-l-y-a, ‹cobêl; cœubeûl› — *kob-e-l-o-s (*kob- "viséti") — "cœuxy loviti ruibõ", ‹comêly› — *kom-e-l-y-(o)-s.

ломо-
0

У випадках, коли саме про розмір.

Зі Словника Грінченка:
Ломова́тий – Очень большой, огромный.
r2u.org.ua: ломоватий

зіло-
0

Від давньоукраїнського зѣлъ — «сильно, дуже», від праслов'янського *dzělo — «сильно, дуже», пов'язано з оцінкою дії, результату чи прояву емоцій тощо.
У білоруській мові збереглося в словосполуці до_зела – «сильно, достоту, геть-геть».
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/dzělo

Бачив і "дзіло", хоч не відаю, чи це дійсна мова українців, чи данина писемній книжній традиції.

зіл-
0

Від давньоукраїнського зѣлъ — «сильно, дуже», від праслов'янського *dzělo — «сильно, дуже», пов'язано з оцінкою дії, результату чи прояву емоцій тощо.
У білоруській мові збереглося в словосполуці до_зела – «сильно, достоту, геть-геть».
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/dzělo

Бачив і "дзіло", хоч не відаю, чи це дійсна мова українців, чи данина писемній книжній традиції.

вільми́-
0

Від праслов'янського *ѵеlьmі (пов'язане з *ѵеlь «великий»), слово широко представлене в давньоукраїнській мові.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
30 грудня 2020

Деякі відкриття останнім часом мене спонукли переглянути колишні мої погляди що до питання про непитомости того префікса...

30 грудня 2020

Велико цікаво, які ж саме? Дасте посилання на перводжерела?

14 листопада 2021

То він усе-таки питом чи непитом?)

Поділитись з друзями