Означає щось значуше, велике:
"Велерибою" називали кита у праслов'янській мові, а оригінальна форма російського "верблюд" українською та иншими мовами є "вельблуд" (великий блукальник).

Означає щось значуше, велике:
"Велерибою" називали кита у праслов'янській мові, а оригінальна форма "верблюд" давнеш "вельблуд" (великий блукальник).

Вимова: {ˈ-ɛzɘn}, {ˈ-ɛzn-}.

Чепінь, волочений ("абстрагований") из купи примет у руській мові:

давнезний (ЕСУМ II, 9: давній)
далезний, далечезний (ЕСУМ II, 10: даль)
дебелезний (ЕСУМ II, 19: дебелий)
добрезний (ЕСУМ II, 98: добрий)
довгелезний, довжелезний, довжезний, довженéзний, довзíзний (ЕСУМ II, 100: довгий)
кремезний/кремізний/крем'язний (ЕСУМ III, 83: кремез)
святунезний (ЕСУМ V, 199: святий)
сивезний (ЕСУМ V, 224: сивий)
скупезний (ЕСУМ V, 292: скупий)
старезний, старелезний, старенезний (ЕСУМ V, 398: старий)
стервезний (ЕСУМ V, 410: стерво)
страшезний, страшелезний (ЕСУМ V, 435: страх)
товстезний (ЕСУМ V, 589: товстий)
тяжезний (ЕСУМ V, 697: тягти)
величезний, велицюзний, велицьозний, (ЕСУМ І, 346: великий)
широцьозний, широчезний (ЕСУМ VI, 419: шир¹) тощо.

З инших джерел: худезний, височезний, крутезний, новезний.

Сюдиже, може (під питанням), тягне й
любезний (ЕСУМ III, 318: любезний; д.-рус.: любьзнъ).

Дано ту за <пре-> в прикметниках и прислівниках:

"прекрасний" = crasnezen, crasneznuy; lépezen, lépeznuy
"премилий" = milezen, mileznuy
"пречудовий" = ceudezen, ceudezn-
"преотвратительньій, премерзкий" = guidezen, bridezen, merzezen
"пребагато" = bogatezno, rẽsnezno, dougezno то що.

Український відповідник церковнослов'янського "пре-".
Тобто я пропоную писати "перестіл", а не "престіл" тощо.

На прикладі "чутно" - "чутнісько".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/65265-chutnisko.html#show_point

Приклади:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/522-baghatjushhyj.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/2275-biljushhyj.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/20419-zljuchyj.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4090-vazhnjushhyj.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58157-tverdjuchyj.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58851-tovstjuchyj.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4093-vazhuchyj.html#show_point

Рівне -езн-. Приклади:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/19883-zdorovennyj.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4430-velychennyj.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/497-baghatennyj.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/11392-dalechennyj.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9338-ghladennyj.html#show_point

r2u.org.ua: *ісінький

На прикладі: "сучий" - "розсучий".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/52097-rozsuchyj.html#show_point

У випадках, коли саме про розмір.

Зі Словника Грінченка:
Ломова́тий – Очень большой, огромный.
r2u.org.ua: ломоватий

Від давньоукраїнського зѣлъ — «сильно, дуже», від праслов'янського *dzělo — «сильно, дуже», пов'язано з оцінкою дії, результату чи прояву емоцій тощо.
У білоруській мові збереглося в словосполуці до_зела – «сильно, достоту, геть-геть».
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/dzělo

Бачив і "дзіло", хоч не відаю, чи це дійсна мова українців, чи данина писемній книжній традиції.

Від давньоукраїнського зѣлъ — «сильно, дуже», від праслов'янського *dzělo — «сильно, дуже», пов'язано з оцінкою дії, результату чи прояву емоцій тощо.
У білоруській мові збереглося в словосполуці до_зела – «сильно, достоту, геть-геть».
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/dzělo

Бачив і "дзіло", хоч не відаю, чи це дійсна мова українців, чи данина писемній книжній традиції.

Від праслов'янського *ѵеlьmі (пов'язане з *ѵеlь «великий»), слово широко представлене в давньоукраїнській мові.