гр. ἱερογλυφικός «ієрогліфічний» є складним утворенням з прикметника ἱερός «священний, святий» та іменника γλυφή «різьблене зображення», пов’язаного з γλύφω «видовбую, вирізую», спорідненим з лат. glūbo «обдираю, знімаю шкірку», дісл. kljūfa «розрізувати, розщеплювати», двн. klioban, свн. нвн. klieben «тс.» – CIC 271