Морфема— найменша значуща частина слова (корінь, суфікс, префікс, флексія), що складається з однієї або кількох фонем. Wikipedia: https://uk.wikipedia.org/wiki/Морфема ; СУМ-11: http://sum.in.ua/s/morfema.
Приклад вживання
Домінуючою в давньому українському письменстві була так звана книжна мова, що являла собою суміш старослов'янських елементів, лексем і морфем української народної мови, полонізмів, латинізмів тощо.
Походження
Зичене з фран. morphème <— за зразком "phonème" (морфема) з гр. μορφή (форма, взір, постать, вигляд, вид) та "-me" від гр. -μα <— PIE -mn̥ —> псл. -mę —> укр. м'я/мя/мня у "сі́м'я", "ім'я", "тім'я", "вим'я", тощо.
Як відміна до "творина" лише з "-ень".