Багатозначність тут не є слушна, бо буде плутанина де тільки можна. У програмуванні, математиці, природничих навуках тощо.

А якщо, наприклад, скажуть "Знайдіть знак сієї змінної." Як то тогді розуміти — хочуть від нас знайти знак як знак (+, -) чи знайти знак як значіння?

1) Тема Вашого приклада є непересічна, то й не про пересічну людину.
2) Там я багатозначности не бачу. Мова є величезною мірою конвенція. Звісно, конвенція, як то є в ситуації з українською мовою нині, може грати й проти збереженню йдентичности та збереженню питомих рис у мові, коли коди комуникації питомі заступають коди мови чуджої, та так само той таки чинник конвенції значить й арбитральність значення слів та синтагм, тобто, закріпивши за певним словосполученням певного значення, його значення буде тільки таке – однозначне – в данім контексті, зокрема в контексті даної теми/галузі.

Багатозначність є явище поширене в мовах світу. До засягу руської мови впливи з боку мов лядської та вятської (субйектів найбільшого впливу на руську мову) – памятки давньоруської мови демонструють живість полисемиї не менше ніж инші розвинені мови світу, в т.ч. Європи.
Крім того, в умовах полисемиї інтерпретація слів неминуче передбачає залежність слів від контексту, тобо від инших слів у реченні, а таким чином глибше знання мови (мовних кодів), коли знати значення кожного слова окремо не стане. А то є складніше. Проте, така складність дає значно більші шанси берегти самобутність мови. И мінивши всі вятські та лядські слова на питомі руські, ліплячи їх у речення, ткані з кодів чуджої мови, мова руська все буде шибсти на бліду пародию йиншої мови, дослівний її підрядковий переклад. Натомість, и за слів зовні (формально) етимологично тотожних з оними вятської чи лядської, але складених у речення на кодіх питомих, мова ховатиме своє лице. Дуже московщених нині вкраїнців, сами не мовлячи руською, але скрізь вятською, часто люблять торочити, як вони "в совершенстве владеют украинским язьіком и всё на украинском понимают", а коли йде на ламання хліба, то вся їх українська мова є в истоті "украинский язьік", тобо сама калька. При тім, вятсько-лядську кальковість української мови підтримує й самий же т.зв. "стандарт сучасної літературної української мови". Творіте си ("уявіть собі") мовити ягельською чи німецькою чи пранецькою чи йиншою якою мовою, ставлячи речення словами тих мов, але чином вятським – буде та мова ягельська, німецька, пранецька в истоті?