Давнє українське слово:
r2u.org.ua: тяма
Його намагався популяризувати замість московського "поняття" ще Іван Нечуй-Левицький.
ЕСУМ: ГРЯСТЬ - «зміст»
Tẽma "content" medyouie z tẽmoiõ "meaning, definition", ale ne e to ge, i ne moge prafiti za tẽclè slofo za "meaning, definition" cerez zadniy znac samoho slofa <grẽsty> — wd corene *grend-, blizkuim peregolosom z corenem *grond- u <grõda>, <grõdy>, yaco peruésno "copa, coupa, gromada cœho, gorsty", wdcui <grẽsty> "collection/assemblage of smth → content in/of smth". Slofom, <grẽsty> e "cyto récy méstity (gorne), smth what is encompassed" – "content", a "definition, meaning" e "cyto récy znacity, na cyto récy cazye, smth what is pointed to".
"знак" мабуть справді через багатозначність не варто, але спробувати створити інший наслідок події можна
Як розколина, здутина
Тоді про що мова?)
Де приклади "посилань", Іванку?!
Грiнченко:
Значити I, -чу, -чиш, гл. Значить, означать. Що значить, що ти лучче за мене вдариш? Рудч. Ск. І. 50.
Значіння, -ня, с. Значеніе. К. Кр. 20.
Тут неясно в якому значенні, та й ви самі казали що на -ння тільки назви дій, а не предметів чи інших наслідків
ДурННЯ. -ння позначає не тільки дії
znac, znac-
Вимова: {znɑk}, {ˈznɑk-, ˈznɑt͡ɕ-}.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/20671-znak.html#show_point: 5).
Багатозначність тут не є слушна, бо буде плутанина де тільки можна. У програмуванні, математиці, природничих навуках тощо.
к о н т е к с т
Ну от є якийсь знак. И Вам кажуть "визначте значіння цього знаку", це виходить "визначте знак цього знаку"?
А якщо казати "визначте, що значить цей знак", вийде довше.
И, Ялисію, Ви точно певні, що "значіння" є московське слово?
А чому є йти з тварнення ("формуляції") речення: "Визначте значіння цього знаку"? Можемо же казати:
"Cyto e tuy/siy/tot/sesy znac?";
"Cyto e za tuim/sim znacom?";
"Nacy cazye tuy/siy/tot/sesy znac?"
"Cyto rece tuy/siy/tot/sesy znac?"
"Cyto ménity tuy/siy/tot/sesy znac?".
Якби я ще знав, що се все значить.
Cyto = Чьто "що"
E = є
tuy/siy/tot/sesy – указівні займенники
Nacy = начь "на що"
Cazye = каже
Rece = рече
Ménity = мѣнить
Иносе.
+ поставлю, незле, а там видно буде.
А якщо, наприклад, скажуть "Знайдіть знак сієї змінної." Як то тогді розуміти — хочуть від нас знайти знак як знак (+, -) чи знайти знак як значіння?
От теж таке питання маю.
Тяма "variable, переменная" сама вже мінить symbol, тому "знак змінної" є в истоті плеоназм.
То є правда, але сей символ "represents any of a set of values". Себто value її може набувати будь-яких значінь, тож чи справді є то плеоназмом?
Ставивши речення "найти змінну", йме мінити праві найти її знак.
Слушно, але чи буде пересічній людині се зрозуміло? Не знаю, як Вам, але про мене, така багатозначність ино плутатиме...
1) Тема Вашого приклада є непересічна, то й не про пересічну людину.
2) Там я багатозначности не бачу. Мова є величезною мірою конвенція. Звісно, конвенція, як то є в ситуації з українською мовою нині, може грати й проти збереженню йдентичности та збереженню питомих рис у мові, коли коди комуникації питомі заступають коди мови чуджої, та так само той таки чинник конвенції значить й арбитральність значення слів та синтагм, тобто, закріпивши за певним словосполученням певного значення, його значення буде тільки таке – однозначне – в данім контексті, зокрема в контексті даної теми/галузі.
Багатозначність є явище поширене в мовах світу. До засягу руської мови впливи з боку мов лядської та вятської (субйектів найбільшого впливу на руську мову) – памятки давньоруської мови демонструють живість полисемиї не менше ніж инші розвинені мови світу, в т.ч. Європи.
Крім того, в умовах полисемиї інтерпретація слів неминуче передбачає залежність слів від контексту, тобо від инших слів у реченні, а таким чином глибше знання мови (мовних кодів), коли знати значення кожного слова окремо не стане. А то є складніше. Проте, така складність дає значно більші шанси берегти самобутність мови. И мінивши всі вятські та лядські слова на питомі руські, ліплячи їх у речення, ткані з кодів чуджої мови, мова руська все буде шибсти на бліду пародию йиншої мови, дослівний її підрядковий переклад. Натомість, и за слів зовні (формально) етимологично тотожних з оними вятської чи лядської, але складених у речення на кодіх питомих, мова ховатиме своє лице. Дуже московщених нині вкраїнців, сами не мовлячи руською, але скрізь вятською, часто люблять торочити, як вони "в совершенстве владеют украинским язьіком и всё на украинском понимают", а коли йде на ламання хліба, то вся їх українська мова є в истоті "украинский язьік", тобо сама калька. При тім, вятсько-лядську кальковість української мови підтримує й самий же т.зв. "стандарт сучасної літературної української мови". Творіте си ("уявіть собі") мовити ягельською чи німецькою чи пранецькою чи йиншою якою мовою, ставлячи речення словами тих мов, але чином вятським – буде та мова ягельська, німецька, пранецька в истоті?
Ваша думка є мудра, Ялисію.
Та все ж я маю ще добряче подумати чи в даному випадку багатозначність буде слушна.
Думайте.