Поняття — зображений в мисленні єдність істотних властивостей, зв'язків і відносин предметів або явищ; думка або система думок, що виділяє й узагальнює предмети деякого класу за загальними й специфічним для них ознаками.
Приклад вживання
Я поняття не маю як це зробити!
Походження
рос. понятие, від "панімати", в укр. мові "понімати" позначає "піймати; одружити на комусь; затопити; охопити; повірити"
Якщо брати за основу анґл. concept/ion (поняття), то слід лишатися свідомими, що це лат. conceptio ("con+ceptio" досл. означає "з/разом+хапання" або ж "схоплення"). Щоби не лукавити, пошукаємо переклад останнього в наших лексиконах XVII ст.: 1) латинський лексикон Е. Славинецького (1643 р.) та 2) церковнослов'янсько-руський (український) лексикон П. Беринди (1627 р.). Отже, маємо: для І-го лексикону: лат. conceptio - це "зачатїе, зачателище", що сучасною українською звучатиме "зачаття, зародок" (інші форми - "зачинати", "починати", тому ймовірним є і "почаття"). Однак, уживане нами (ймовірно, услід за російською традицією) "поняття" зовсім не стосується "conceptio", позаяк найближча його форма "поятіе, содержанїе" належить лат. comprehensio, а відтак і анґл. comprehension (зрозуміння, тямучість, поняття т.д.). Діжслово "поѧхъ" староукраїнською перекладалося так: "понялем","оуӡѧлем","зрозоумелем" (Беринда, 1627 р.). Тож різниця між "поняттям" і "по/зачаттям" є такою ж дзеркальною, як між "conception" та "comprehension". Для "concept" україномовна форма "зародок" ужита вже в "Словнику неперекладностей Б. Кассен", Том І, 2009. Це цілком узгоджується із тим, що переклав Є.Славинецький: "Плодъ в животі - conceptus partus" (с.482 з видання "Пам'ятки української мови", 1973).
до чого тут це. Самі порівняйте як легко промовляється спільнокореневе "невтямки" посеред речення і "втямок". До речі, як бачите, чомусь "русифіковані українці" широко вживають перше слово.
Я навів був докази, що поняття слово чуже, подав слова, які побутували в живій мові. Якщо Вам вони не подобаються, давайте свої пропозиції на заміну російського слова понатіє.
Поняття — зображений в мисленні єдність істотних властивостей, зв'язків і відносин предметів або явищ; думка або система думок, що виділяє й узагальнює предмети деякого класу за загальними й специфічним для них ознаками.
Я поняття не маю як це зробити!
рос. понятие, від "панімати", в укр. мові "понімати" позначає "піймати; одружити на комусь; затопити; охопити; повірити"
Перекладаємо слово поняття
Давнє українське слово:
r2u.org.ua: тяма
Його намагався популяризувати ще Іван Нечуй-Левицький.
Усе життя я невірно говорив?
Якщо брати за основу анґл. concept/ion (поняття), то слід лишатися свідомими, що це лат. conceptio ("con+ceptio" досл. означає "з/разом+хапання" або ж "схоплення"). Щоби не лукавити, пошукаємо переклад останнього в наших лексиконах XVII ст.: 1) латинський лексикон Е. Славинецького (1643 р.) та 2) церковнослов'янсько-руський (український) лексикон П. Беринди (1627 р.). Отже, маємо: для І-го лексикону: лат. conceptio - це "зачатїе, зачателище", що сучасною українською звучатиме "зачаття, зародок" (інші форми - "зачинати", "починати", тому ймовірним є і "почаття"). Однак, уживане нами (ймовірно, услід за російською традицією) "поняття" зовсім не стосується "conceptio", позаяк найближча його форма "поятіе, содержанїе" належить лат. comprehensio, а відтак і анґл. comprehension (зрозуміння, тямучість, поняття т.д.). Діжслово "поѧхъ" староукраїнською перекладалося так: "понялем","оуӡѧлем","зрозоумелем" (Беринда, 1627 р.). Тож різниця між "поняттям" і "по/зачаттям" є такою ж дзеркальною, як між "conception" та "comprehension". Для "concept" україномовна форма "зародок" ужита вже в "Словнику неперекладностей Б. Кассен", Том І, 2009. Це цілком узгоджується із тим, що переклав Є.Славинецький: "Плодъ в животі - conceptus partus" (с.482 з видання "Пам'ятки української мови", 1973).
r2u.org.ua: Понятие
Хтось може довести, що це іншомовне слово?
Таке ж росіянське як слова мати і любов
Ось:
https://uk.wikisource.org/wiki/Криве_дзеркало_украiнськоi_мови
Ну і в словниках до часів СРСР того слова немає:
http://hr
Так і кортить, одначе, на цей "втямок" мати щось милозвучніше.
Не дивно, що століттями русифікованим українцям рідні слова деколи здаються гіршими від російських. Але це минуще.
до чого тут це. Самі порівняйте як легко промовляється спільнокореневе "невтямки" посеред речення і "втямок". До речі, як бачите, чомусь "русифіковані українці" широко вживають перше слово.
http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_Wisnyk733/TK_wisnyk733_1_morhun'uk.htm
Я навів був докази, що поняття слово чуже, подав слова, які побутували в живій мові. Якщо Вам вони не подобаються, давайте свої пропозиції на заміну російського слова понатіє.