Упізнаю руку = знаю, хто це написав. Це його рука = це він написав.
Так, дехто пише ногою 🤷♂️
Не шуткую
<Почерк, гадано, може бути не тільки рукою.>
🤦
r2u.org.ua: почерк
По тонко́му жіно́чому на́черку він пізнава́в, що то лист од не́ї (Коцюб.)
Свій + писати.
Як слова пере́пис, земле́пис, життє́пис, діє́пис, часо́пис, літо́пис, право́пис, руко́пис, само́пис.
Це російське слово, до приходу добрих червоних солдатів і до політики "зближення двох братніх мов" це слово жоден українець не знав
r2u.org.ua: почерк
Принаймні один українець знав - Желехівський. Малоруско-нїмецький (Ruthenisch-Deutsches) словар Желехівського (1886), том II, стор. 728: Почерк - Schriftzug, Schrift, Hand, Handschrift.
"Б. Грінченко засвідчив також певні недоліки [Словника Желехівського] Наявність багатьох невикористовуваних російських слів (алти́н, бакша́, балагу́рити, ба́рин, вижига́ти, вдохнове́нє, в-одино́чку, дневни́к, до́вжний, жи́лище тощо)"
Гаразд, таки знав аж один укладач словників (судячи по тому, що у Словнику Грінченка слова цього нема, отже ніхто зі звичайних українців про це слово не відав).
Від "рукопис" ("писемний документ, написаний від руки")
Рука + писати. І в чехів почерк – «rukopis».
Як слова пере́пис, земле́пис, життє́пис, діє́пис, часо́пис, літо́пис, право́пис, руко́пис, само́пис, але не даю «руко́пис», щоб не творити плутанини.
Від "рукопис" ("писемний документ, написаний від руки") та суфікса "-ив(о)".
власний
+ + +
+++
+