*екрана. Це чітко окреслений предмет.
https://www.kyivdictionary.com/uk/words/conjugation/search/?word=Екран&lang=uk
Слово "снимок" давніше було в російській мові, і цілком може бути, що наш "знімок" є росіянізмом, калькою російського слова.
https://ru.wiktionary.org/wiki/снимок
Так вони всі слова поназивають росіськими.
Слово "снимок" давніше було в російській мові, і цілком може бути, що наш "знимка" є росіянізмом, калькою російського слова.
https://ru.wiktionary.org/wiki/снимок
знімок екрану
Теж саме, що й screen (екран) + shot (знімок), тільки коротше і тому більш елегантно. Навіть краще ніж оригінал! Просто знек!
"Екран" також запозичення, а така будова слова (зн[імок] + ек[ран]) неправильна для української мови.
Кривий знову бігає з своїм кривим кривнем/курвіметром 😜🙈
До речі, чому комсомольський?
Наприклад, піксель — це теж "комсомольський" словотвір?
Поправлений варіант до "зняток". Мені більше "знятка" імпонує, зняток перекликається з "снимок", а в жіночому якось вже по-своєму звучить, як в "ятка", "хатка".
стягнуте, стяте тло у -ик
,
Тут набуте "стяте" = зняте , наче зрізане як копія
Щоб показати, що це не будь-який зняток (знятком може бути й скан листка!), а саме зняток зі "слони", тобто екрану комп'ютера!
Нам слід розрізнити зняток з екрана від будь-якого знятка
екран
Screenshot - знімок екрану
Знімок = фото
Екран = щит
Фото + щит = Фотощит
Зараз серед молоді присутня явна тенденція до економії мовних зусиль, що спричинено глобалізацією та (як результат цього) спілкуванням у різних інтернет-чатах, месенжерах та через СМС повідомлення. Так, в повідомленнях часто використовується скорочена форма слова "скріншот", яка повністю відтворює його етимологічне значення. Наприклад:
Це скрін її розмови по скайпу.
Я попросив її скинути скрін вхідних дзвінків.
що потрібно зняти?
ZNIATOK — dozwolu sobi wnesty pojasnennia same ciogo słowa, jake swogo czasu buło u mojemu Słownyczku Nowotworiw na zelenyj.biz (wże nema;)) Wpersze słowo ZNIATOK same u znaczenni «screenshot» mnoju buło zaproponowano deś u daaałekomu roci 2005-mu... Otże, oś obġruntuwannia słowa ZNIATOK z kołyszniogo słownyczka na ZEŁENYJ.BIZ: ЗНЯТОК - скріншот, прінтскрін; скан (сканована сторінка) (новонабуле) Англійські словосполуки screenshot (або screen shot, тобто екран + миттєвий знімок), screen capture (або скорочене від нього screencap, тобто екран + спіймання, злапання, захват), screen dump (екран + кидати, немовби: кинути знімок з екрану), screengrab (або screen grab, себто екран + стрімко, зненацька захопити), print screen (відтиск, відбиток з екрану); зустрічаються також й інші звороти − уся ця низка ЇХНІХ новотворів (терміни відносно молоді, налічують раптом пару-трійко десятиліть) означає, по-суті, одне й те саме: картинку, «зняту» з екрану верстака, телевізора чи будь-якого іншого пристрою, що висвічує якесь зображення у поточну мить, у мить споглядання. Здебільшого закарбування картинки з екрану здійснюється внутрішніми засобами самої орудної сумісти (операційної системи) або додатковими програмами, проте не поодинокі випадки, коли такі світлини робляться зовнішніми приладами, наприклад, звичайним знимкачем. Різноманіття ж термінів і відмінності у їхньому написанні пояснюється доволі просто: кожен розробник програмного забезпечення використовує і НАВ'ЯЗУЄ своє визначення цієї дії − закарбування зображення з «виствітника». Як бачимо, не тільки там, де два Українці − три гетьмана! Тож наш національний звір − «жаба» заздрощів − може собі спокійно відпочивати:)) Це був заспів. Однак повернімося до «зня́тка». В Українських словниках це слово є без малого сто років (r2u.org.ua: зняток). У 1920-30х роках воно синонімом стояло поруч зі «світлиною», «знімком», «фотографією». У 1933 році, як відомо, було розгорнуто боротьбу з «націоналістичним шкідництвом в радянській фізичній термінології» (http://movahistory.org.ua/wiki/Фізичний_термінологічний_бюлетень._Передмова) і слово «зня́ток» [наголос на Я] було затавроване як «петлюрівське», а відтак нещадно витравлене зі словників. У купі з величезною низкою інших питомо Українських слів, а заразом і з більшістю членів Державної комісії для розробки правил правопису Української мови і учасників правописної конференції 1927 року:(( (http://r2u.org.ua/node/57) Сьогодні Україномовній спільноті у світі ніщо не заважає заново відродити слово «зня́ток», однак вже з новим смисловим навантаженням − на вимогу теперішньої доби. Як на мене, схожесловів, що позначають «фотографію» − світлина, знімок, знúмка тощо − цілком вистачає для позначення однієї і тієж самої тями, а ось за «зня́тком» варто сьогодні закріпити нове, проте споріднене до світлини тлумачення: для «знятих» з висвітника зображень. Тобто ЗНЯТОК − це те зображення, дані тощо, які ми ЗНІМАЄМО, копіюємо, закарбовуємо як окремий малюнок, світлину, картинку з екрану. Відтак ЗНЯТОК − це питомо наш відповідник чужинським зайдам: скріншот, прінтскрін, ітд. Впевнений, що це врятоване із забуття слово цілком зрозуміле на рівні чуйки (r2u.org.ua: чуйка), природного здогаду, без додаткового пояснення. Маємо ж в ужитку зворот «зняти когось/щось» (у розумінні зробити світлину, а не затягти у ліжко:)), «зробити знімок». Ну а тепер ще зможемо зробити і зняток. Запровадження нашого нового-старого слова зняток в оновленому значенні полегшується тим, що воно сьогодні вже прижилося в ужитку (https://www.google.com.ua/search?num=100&client=firefox-a&rls=org.mozilla:uk:official&q=зняток&oq=зняток&gs_l=serp.12...0.0.0.79029.0.0.0.0.0.0.0.0..0.0....0...1c..64.serp..0.0.0.Ij7-8b0iup8). Рівно ж не буде великої плутанини, якщо закріпити за «знятком» ще одне розуміння − скан, у значенні «сканована сторінка», «сканований відбиток». Чужослів scanner походить від англійського scan – тобто прискіпливо роздивлятися. Підмурівки сканування було закладено наприкінці 19ст., проте ще якихось з 25-30 років тому сканер у сучасному розумінні − був приладом-диковинкою. Тому коли треба було зняти копію з книжки, часопису тощо, то часто робили з першоджерела звичайну знúмку на плівку. Сиріч, той самий «зняток», який досі иноді роблять традиційним знимкачем (див. початок статті). Від ЗНЯТКА у значенні «сканована сторінка» не складно створювати однокореневі похідні: сканування − буде звучати як ЗНЯТКУВАННЯ, (за)сканувати − (ЗА)ЗНЯТКУВАТИ, у наказовому способі: (за)скануй − (ЗА)ЗНЯТКУЙ, і так далі. Як бачимо, можливі похідні від «зня́тка» побудовані точнісінько так само, як і від «скану» − а тому доволі схожі за звучанням. На мою думку, це повинно значно полегшити запровадження і приживання запропонованих новотворів у повсякденному вжитку.
Extremely well explained, Jurko!! very clear!!
Velmy dėkuju za Vaṡu ocinku mogo skromnogo dorobku! <3 <3 <3 <3
Це слово вже давно вживається саме в такому значенні. Зокрема, я його вживаю.
Vitalik Asmix, koly htoś pyṡe, ṡċo slovo davno vże vżyvajetsia same v takomu znaċenni, v jakomu ty jogo zapuskav roċкiv tak 15 tomu -- znaċyṫ, Żyttia prożyv vse ż taky nedaremno...
Diakuju za vidguk!!
Вартувало б розрізнити зняток з екрана від будь-якого знятка!
Зняткувати можна документи, знімки, будь-що.
А скріншотити (зняткувати екран) лише те, що відображається на екрані!
Можна попросити людину зробити скріншот (і вона зробить зняток екрана), а можна попросити зробити скан (і людина потягнеться до сканера зробити звичайний зняток), це не одне й теж, дуже гоже було би розрізняти "сканування" (будь-чого) від "скріншоту" (лише екрану комп'ютера)
znätok z paperovyh dokumentiw — ce radsze VIDBYTOK...
зняток чого? навіщо додавати нові неоднозначності в мову?
znätok VSÖGO ;)
Отож бо, а нам треба саме екрану.