Значення слова

Комп’ютер — апарат, який виконує обчислювальні функції і дозволяє користувачу дивитись відео, слухати музику, заходити в мережу Інтернет, працювати з документами в електронному вигляді тощо.

Приклад вживання

Коли ти будеш за комп'ютером, щоб ми могли зв'язатись по скайпу?

Слово додала

Перекладаємо слово комп’ютер

обчислювач
43
Oleg Gerdiy 24 грудня 2014
18 вересня 2017

Мій ОО (особистий обчислювач) :)

17 жовтня 2019

Калька російського "вычислитель", це слово росіянізм.

22 листопада 2019

Тільки НЕ "-ач", бо то зазвичай людина. "Обчислювач" - так званий "айтішник".
ОБЧИСЛЮВАЛО.

1 лютого 2020

В будь-якому разі "обчислювати" це чуже нам запозичення з російської мови.

1 лютого 2020

Вибачте, маю враження, що ви налаштовані руйнувати. Надавайте те, що можна використати, а НЕ лише(!!!) заперечуйте наближеністю чи походженням від московської. Тільки бажано щось придатне до вжитку, а НЕ те, що зникло з мови ще 400 років тому.
Нехай НЕ обчисл...... Як ? Дум ? Чи уявляєте на скільки загальне значення має те слово ? Чи то взагалі споріднено до чеського "будинку" ?
Я теж проти московництва, але ж НЕ до рівня цілковитого знищення мови, призведення її до рівня нездатності до вжитку.

1 лютого 2020

1) На цьому осідку я маю перший щабель за кількістю доданих пропозицій-перекладів, тож не вам звинувачувати мене в тому, що я нічого не пропоную, а лиш "руйную".
2) Дум має лишень одну-однісіньку тяму: r2u.org.ua: дум
3) Що ви маєте проти того, щоби вертати давні викорінені московитами українські слова?

1 лютого 2020

2) То, як стосовно "думання" до цього пристрою ?
1) Додаючи абищо аби куди можна здобути найвищій щабель, але це аж ніяк НЕ сприятиме відновленню мови. Чи для вас посідати перше місце важливіше за скуток ?
3) Гадаю, ви НЕ затямили того, що я написав у останньому реченні попереднього мого повідомлення. Звісно, ми можемо вигадати якусь неприродню мову, що та цілковита буде позбавлена московитського впливу (що правда, як то зрозуміти коли та мова походить від української ? Чи викинути досвід 400 років людства, що ті Україна була поневолена Московією ?). Але яке життєве значення матиме та мова ? Нове esperanto ? Чи як ото, вигадана "міжслов'янська мова", яка нікому НЕ потрібна крім дослідників ?

4) Невже до 1600 року в Україні НЕ мали назви для дій (2+3-1):2 ? Я розумію, що позначки дій могли бути іншими, чи взагалі вказано словами, але ж вміння до двох корів додати трьох корів якось називали ? Чи ні ? Якщо людина або вміла, або НЕ вміла "псат", "чіст", то мабуть і для згаданих мною вище дій мала б бути назва... Якщо ви вже заперечуєте вжиток "числ".

1 лютого 2020

2) Комп'ютер це достеменно означає "пристрій для обробки інформації", не бачите тут тями від "дум"?

1) Що слова неабиякі каже хоч 8 місце за кількістю даних голосів, усі слова я вірю з дорепресивними словниками, за сумнівів – зі ЕСУМом.

3) Відкидаючи українські слова на вагу російським, ми робимось "штучною" мовою?! Досі таку арґументацію я чув лишень від затятих комуністів. Як можна бути штучним, вертаючи своє? Ніхто не каже вертати 400 літ, вернемо же якихось сто років, навіть 90 – ті, що минули від 1930-их, саме тоді почали політику масового зросійщення української мови, тоді ж створили потвору під назвою "політика зближення братніх мов", це не був природний процес, затямте собі це, він був створений конкретними людьми шляхом знищення українських словників, репресій мовознавців, накопичення лексичних українських словників російськими словами. ЩЕ ДОСІ ЖИВІ ЛЮДИ, ЯКІ ЗАСТАЛИ ТІ ЧАСИ! Одумайтесь, таким словам як "союз", "совість", "обчислювати" не 400 літ, не 300 і навіть не 200, в українській мові їм менше століття — до 1930-их таких слів українці не відали, прийшли би ви до Лариси Косач, до Карпенка Карого, він би вас не зрозумів, він би подумав, що ви приїхали з Москви! Так, я хочу, чорт забирай, викорінити ці огидні покручі з української мови, це легко, просто вертаймось до наших дорадянських словників, яких не торкнулася рука сталінських попихачів. Це не есперанто, це мова Шевченка, Куліша, Квітки-Основ'яненка, Петлюри та Франка!

4) У 1600 українці "лічили" (r2u.org.ua: лічити) та "щитали" (r2u.org.ua: щитати), слова несправедливо забуті лиш через схожість до російських, хоч це давні наші слова. Вони ж збереглися у живій чистій мові Кубані, де російських слів менше було, ніж у селах під Києвом, але саме існування таких УКРАЇНСЬКИХ слів дозволило маніпулювати думкою, що це мова начебто не українська, а що кубанці говорять мовою російською, що є свідома брехня.

5) Майте трохи професійної етики, Бажане, якщо Ви дали російське слово, право українця (а декому обов'язок) вказати на це. До чого тут ремст, це лиш бажання луччити українську мову! Мене неодноразово "ловили" на доданні слів, що були чужими, я не сварився мов индик, я завше дякував за це, тут нІчому злитись, здорова критика це те, що кращить все, що може робити людина. Перед тим, як давати нові слова, звірьтеся зі Словником Грінченка, це займе секунд жменю, але дозволить уникнути росіянізмів, словнику не 300 годів, не 400, він був написаний лиш за кілька років до приходу червоного терору! На початку XX століття. Там уся лексика – жива, щира, незасмічена. Ось словник: http://hrinchenko.com/. Орудуючи ним, Ви ніколи не будете від мене мати ремсти про неволостивість слова.

1 лютого 2020

"Чи як ото, вигадана "міжслов'янська мова", яка нікому НЕ потрібна крім дослідників ?"

Гиги, оця "міжслов'янська мова" яку на словотворі останнім часом насаджують дуже потрібна, дуже потрібна рф, щоб асимілювати українську мову та перетворити її на бліду тінь російської, а потім тихо знищити. Цей тренд заповідав ще Володимир Лєнін і йому слідує Путін, який певно видає нагороди за кожне вбите питомо українське слово. Ціхоцький, ти задля цього створив цей сайт?

1 лютого 2020

Так звана "міжслов'янська мова" є покручем, який надто багато уваги дає російській мові через те, що всі росіянізми в мові українській та білоруській приймає за їм рідні слова. Людина, яка складала "міжслов'янську мову" гадки не мала про століття гніту і репресій, тому глянула у зросійщені українські та білоруські словники, знайшла там РОСІЙСЬКІ слова, і почала їх використовувати, вважаючи, що ті слова є аж у трьох різних східнослов'янських народах, хоч істинно вони є лиш у мові російській, а в нашій та білоруській мовах є огидним штучним запозиченням.

1 лютого 2020

2) Комп'ютер це достеменно означає "пристрій для обробки інформації", не бачите тут тями від "дум"?
----
Це є неправдою. А слово "інформація" взагалі чуже. Як ви намагаєтесь відновити мову загалом, а при цьому у своїх висловах вживаєте купу зайвих запозичень ? Чи то у вас війна НЕ за мову, а проти Московії ?
Цей пристрій перш за все є пов'язаним із числами. Чи дозволяєте існування цього слова ? А "обробка потоку відомостей" це занадто загальне визначення, ніби до появи цих пристроїв цю дію НЕ виконували. Дослівно "to compute" дуже близько до "to calculate" і це все про "щитати". "Лічити" - це дещо інша дія, це дізнатись кількість 1,2,3,4.... Звідти і "перелік" - одне за одним.
Той пристрій аж ніяк НЕ "думає", а лише працює з числами, щитає (якщо бажаєте), перетворює числа в звуки і кольори і навпаки "очислює" різні прояви життя.

3) Так. Неприродну мову. Вона існуватиме, але НЕ матиме вжитку.
Мене тішить ваше з Vadik Veselovsky ставлення до "міжслов'янської". Я цілковито згоден з вами. Я вже висловлював таку думку раніше в іншому місці.

1 лютого 2020

Ну то творіть власний відповідник, який вам завгодно, але будуйте його від українських слів, а не від запозичених "обчіслівать" чи инших совітських покручів.
Бачу, ви лежите до тієї грясті людей, з якими щось сперечатися – що море орати. Я вам за ліс, а ви мені за гриби. Суперечка була узагалі не про "думи", "цла", а про те, що ви для будови слова хочете брати слова, якого в українській мові нема, а є у російській. Якщо так стоїте за українську мову, добавте на осідок слово "обчислювати" і пошукайте йому гідну українську заміну.
На все добре, Бажане. Я свою позицію висловив і далі марнувати час з вами не баю ні бажання, ні можливости.

2 лютого 2020

Я йому про Тараса, він мені про півтораста.
Я вам з почату написав, запропонуйте суто український відповідник. Тільки дотепний. Ми вже мали подібну розмову стосовно іншого слова: маємо слово "число", але створювати від нього похідні чомусь заборонено, бо схоже на московитське, чи утворено за часів московщини. Ще раз вас запитую, слово "число" - чи наше слово ?

2 лютого 2020

Ідіть, випийте чаю, виспіться, і уважно на тверезу голову перечитайте. Мова не про слово "число" (спільнослов'янського слова від давнього *čislo), а від слова "обчислювати".
Слово "число" українська мова знає, чужим є конструкт "обчислювати". І утворене воно в українській мові не за Царської Московщини, а у 1930-ті, в часи Сталіна.

2 лютого 2020

Я в'явив себе українцем, який не знає російської. І дійшов до висновку, що обчислювати це "оцифровувати" :). За дивним збігом обставин схожа думка вже втілена на цьому осідку: "очислення":діджиталізація

2 лютого 2020

Дуже прикро, що числову добу людства започатковано у сторіччі зі Сталіним, бо це заважає нам створювати і вживати слова, що пов'язують речі і обставини сучасного життя з числами.
Оно, Yaroslav Shpak теж на те вказує. Яка ще діджіталізація вам потрібна, щоб прив'язати назву головного пристрою, що той створює діджиталізацію до "числа" ?

2 лютого 2020

Вважаю, що "робота з числами" це спосіб, а не головна мета роботи комп'ютера та й числа врешті решт можна звести до інформації, а процеси з ними до її обробки. І тому мені до вподоби утворити назву пов'язану з інформацією, а не з числами. Я не претендую на абсолютну істину, бо є за освітою екологом, а не IT-спеціялістом і мене цікавить думка людей, які пишуть програми і знають добре принцип роботи і головне призначення комп'ютера. Вести довгі й марні суперечки не бажаю я. Мене цікавить думка авторитетних професіоналів, зокрема й модераторів цього осідку :)

17 серпня 2020

Слово "обчислювач" не повністю відображає призначення і можливості сучасного комп'ютера. Хіба ж він тільки числа може опрацьовувати?

Аргументи про нулі і одиниці недоречні тому, що фактично ніяких нулів і одиниць там нема, а є струми напругою близько нуля вольтів і близько п'яти вольтів. Ці струми можна інтерпретувати як два різні атомарні символи (не обов'язково як 0 і 1, просто так склалося історично, через те, що обчислення стали найпершою сферою застосування комп'ютерів). А вже комбінаціями цих символів можна кодувати будь-яку інформацію (числа, текст, зображення, звук, різні структури даних і моделі об'єктів реального світу).

Тому підтримую пропозицію виводити українську назву для комп'ютера спираючись на його універсальне призначення (робота з інформацією) а не на часткове (робота з числами).

18 серпня 2020

informati`єю ?
Якщо там НЕ одиниці і нулі, якщо НЕ двійковий уклад числення, то чому творці назвали його від слова "to compute" ? Чи вони здуріли ?
Саме що цей пристрій все очислює, перетворює на числа. Чи то у двійковому вигляді, чи у десятковому, чи шістнадцятковому, то вже хто як дружить з лічбою і числами. Хай там як, все, що створюють чи споживають, використовуючи цей пристрій, все походить від чисел, зберігають у вигляді чисел, переказують у вигляді чисел. А чи там намагніченість, чи заряд, чи спалах світла, чи ще щось, то є лише відмінності у способі запису, саме як шість написати "шість", "6", "VI" чи ще якось.
Я заперечую цей різновид назви лише через чужий спосіб утворення іменника на позначення речі-засобу. Це слово утворено чи то в польський, чи то в чеський спосіб. Наші речі-засоби правильно закінчувати на "-ло". Тому я за "обчислювало" або "очислювало".

18 жовтня

Загроміздкий, не життєздатний.

цло
30

Утворене мною від кореня чьт-, у давньоруському дієслові чьсти:чьту,чьте "читати, считувати, щитати, обчислювати, числити, вичисляти, личити, міркувати, вважати" за допомогою суфікса знарядь -сло, тобто *чьт-сло → чьтсло (→чтсло) → фонетично: цло (в родовому відмінку множини (кого?/чого?): цел.
Слово створив Елиша Поруш

Махно Рус 5 березня 2018
13 листопада 2019

Звучить незвично, але їйбогу краще за рахівника і обчислювача.

24 листопада 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
хіба менше звично від цмин, цькувати, цмок, цнота?

24 листопада 2019

Та ні, звучить доволі по-вкраїнськи.
Лиш "цноту" ви навели дарма серед прикладів, бо то ж польське слово, українською буде "чеснота".

18 березня 2020

"Комп'ютерний" - цельний, цловий?

18 березня 2020

цельний »компютерний«;

цловий »компютерний«;

цельський »що належить/стосується компютерів/компютерного встаткування/компютерних програм/дигіталізації« тощо;

цельщик »компютерщик, спеціаліст з компютерів« або »компютерний програміст« тощо;

цлити »працювати на компютері/за компютером, виконувати операції на компютері« тощо;

цлувати що й цлити (див.);

цельщити »компютеризувати; оснащувати/обладнати компютерами/компютерним устаткуванням« тощо;

цельно »на компютері, за допомогою компютера«, »дигітально, в цифровому опрацюванні/оформленні« тощо;

цельськи, прибл. те, що й цельно (див.)

19 березня 2020

Дякую!

12 квітня 2020
31 березня 2020

ЦЕЛЬНИЙ ЦЕ ЦІЛИЙ!
Ви робите плутанину!
Знаю скажете, то в російській мові, але російська мова є рідною для мільйони українців, ви вносите плутанину в українську мову!

14 квітня 2020

Як російська може бути рідною для українців??
Дисонанс якийсь!..

Або вони помилково вважають її рідною, бо ліньки вчити справжню, ретельно викорінену рідну, або вони й не українці зовсім, то й українська їм дійсно не рідна.

рос. цельный – укр. цілісний

27 травня 2020

Краще іцло?

27 травня 2020

Тут нема передумов про "і".

16 жовтня 2021

Прочитавши про доцільність коротких термінів, перше був за це слово, але тепер сумніваюсь який стосунок має скорочена форма слова "число" до тями "обчислювальна машина". Комп'ютер же не число.

16 жовтня 2021

<цло> не є скорочення від <число>. То Ви'сте то вигадали.

16 жовтня 2021

Цло «від кореня чьт- за допомогою суфікса знарядь -сло».

Число «прсл. čislo утворено за допомогою суф. -slo від *čit-ti, cьtǫ читати, рахувати».

17 жовтня 2021

Ну й? Число є від корене *kit-, а <цло> від корене *kyt- — є різниця?

16 жовтня 2021

І ніякий не цельщик, а цельник. Як не комп'ютерщик, а комп'ютерник. Щик досить пізний суфікс найпродуктивніший у російській мові.

«Приклад назви на -щик трапляється 1267 року в ярлику хана Менгу-Тимура (даньщик); далі поборьщикъ (1315, ярлик хана Узбека), тальщикъ «заручник» (1316), закладьщикъ (1318). Хоча це ще не доводить його тюркське походження, адже, всупереч очікуванню, перша назва з тюркським коренем і цим суфіксом трапляється тільки через сотню років (ямьщикъ, 1356), а не навпаки. (Якщо назва даньщик є пізнішою вставкою переписчиків XV ст., то це посилює тюркську версію.) Навздогін за суфіксом -щик, у першій половині XV ст. з’явилися перші утворення з його фонематичним варіантом, з суфіксом -чик (доводчикъ, 1448, докладчикъ 1471). Проте просторічність ще довго давала про себе знати. Так, у відомому словнику давньоруської мови Срезневського нараховується всього 53 слова з агентивним суфіксом -щик (-чик) (А. Дементьєв).»

21 грудня 2021

Якась дурня.

рахівник
24
Максим Ціж 22 грудня 2014
24 грудня 2014

більше до калькулятора підходить

28 квітня 2016

Гарний і стислий варіант, на мою думку, життєздатніший від „обчислювача“. Взагалі, це важливо, що назва відбиває сутність пристрою, хоч вона може бути й не очевидна для користувача. Схоже на сербське та хорватське računar і računalo, словенське računalnik і німецьке Rechner.

16 жовтня 2016

Здається справді більше до калькулятора підходить, навіть вдало підходить

26 грудня 2016

Для довідки:
Румуни звуть компутер – рахівником (“calculator”), а, власне, калькулятор – кишеньковим рахівником (“calculator de buzunar”).

2 січня 2017

Слово рахівник годиться більше для калькулятор.

6 травня 2017

Можна було б залишити "рахівник", а калькулятор - "кишеньковий рахівник", але на жаль "рахувати" - запозичення. Так що, не підходить!

4 червня 2017

рахівник - це фахівець із рахівництва (бухгалтер) sum.in.ua: rakhivnyk
Рахівник — молодший бухгалтер або помічник бухгалтера, що виконує первинні, допоміжні функції бухгалтерського обліку. uk.wikipedia.org: Рахівник

4 червня 2017

Мабуnь краще - рахувач.

17 жовтня 2019

Уявив собі стрічку Термінатор — про злого РАХІВНИКА, як на мене, геть не звучить. Одразу в'являю чоловіка літ сорок з калькулятором, в окулярах, який рахує надбутки фірми.

13 листопада 2019

Та й "рахувати" є від мови польської, нашою було б від слова "лічити".

18 листопада 2019

Новотвір “лічитель”, що запропонований нижче — набагато вдаліше!

12 грудня 2019

А в польській від німецької.
І нічого якось.

12 грудня 2019

Ще й як "що", бо німецьке слово викорінило споконвічне слов'янське.

14 квітня 2020

Як це поляки з ним живуть...

А самих німців скільки слів неґерманського походження, йой!..

1 лютого 2020

Німецькі запозичення + повноголосся = українська мова, якщо знищити німецький субстрат в нашій мови залишиться вологодсько тульське нарєчіє з кумедним акцентом.

Ціхоцький, поклади край шабашу.

15 квітня 2020

<якщо знищити німецький субстрат в нашій мови залишиться вологодсько тульське нарєчіє з кумедним акцентом.>

Чудово, тобто Ви по суті висловили підтвердження погляду про те, що "українська мова" є та сама російська, тільки перелицьована на "польсько-німецький манір". Оплески!

15 квітня 2020

Мудро пишете!

13 квітня 2020

sze v 1980-90h rokah u nas v Czortkovi kazaly na «kalkulätor»... RAHIWNYCÄ!!

Tak, ce sliwce v todisznih prosunutyh molodiżnyh kolah bulo sobi takow dotepkow, koly nazva otoji staroji derevlėnoji rahìwnyci, otyh щотів — perenesla sė na vże novitnij prylad.

Ale hocza my todi ce slovo vytvoryly jek pewnyj dotep, bez osoblyvogo osmyslennä movoznawczyh osnow slovotvorynä, odnak...

odnak my togdy toczno vgadaly tu zasadu, koly slovo zi starogo predmetu si perenose na novyj, bo sy sä nova ricz... je prodowżynėm dii, pryznaczynä starogo znaräddä!

Poriwnėjte, jek v Polskij, Czeskij, Slovackij etc. movah nabulo osuczasnenyh znaczeń slovo WÓZ, VŮZ!

To szo nam zavadżėje nyńka kazaty na «kalkulätor» — same RAHÌWNYCÄ??

Tym pacze, szo ostannöji vże malo hto za żytė i w voczy vydiw! ;)))

обчислювало
13

-ач - це діяч, людина, яка робе щось. Назви речей у слов'ян закінчуємо на "-ло". Кадило, молотило, вдавало (шукай серед перекладів)...

Бажан Козаченко 22 листопада 2019
13 липня 2021

Здається в інших мовах це слово походить або від:
1. лат. computare - рахувати, підраховувати
2. лат. ordinare (іспанська - ordenador) - аранжувати, організовувати, наводити порядок
3. від данних (швецьке - dator).
4. зі своїх слів.

Чеське počítač від слова рахувати, підраховувати.

Не бачу чому обчислювало не може бути нашим компутером. Ну але можна ще побавитись. Можна знайти щось більш схоже до тих вдох латинських слів.

мет
12

"Мет" (від "метикуватий, той, що метикує") - комп'ютер, "метик" - ноутбук, а далі пропозиції Tadeusz Borzyński (див. слово "ноутбук") щодо смартбуку ("тямник"/"тямик") та нетбуку ("мережник")

Микола Удовицький 16 квітня 2017
7 лютого 2018

Метамфітамін.

24 листопада 2019

Ду"блювати" слово вас ж не нітить?

18 жовтня

Перевага цієї міни (варіант) від цла полягає у тому, що воно вільніше орудується.

еом
11

Комп'ютер є скороченням і в нас воно також є - електронно-обчислювальна машина.

Світодар Лютововк 16 березня 2015
19 березня 2015

'Compute': early 17th century: from French computer or Latin computare, from com- ‘together’ + putare ‘to settle (an account).’

18 вересня 2017

Так, але ми обирамо варіант для скороченої версії.

24 листопада 2019

"Електронний" та "машина" ж чужі слова.

верстак
9

verstak
(peredruk pojasnynä do slova VERSTAK z moji statti, szo bula kolyś v «predteczi» storinky Slovotvir.Org.Ua — v slownyczku na Zelenyj.Biz — deś sze v 2004-2005 rokah... ))

ВЕРСТАК - комп’ютер
(новонабуле)  Цей прилад стає дедалі поширенішим засобом і виробництва, і навчання, і розваг. Коли ж його вигадували, він покликаний був просто полегшити складні й великі за обсягом обчислення, тому й отримав від своїх розробників назвисько computer, сиріч обчислювач.

Власне, у колишньому СССР, який намагався у всьому поборювати США і навіть трішечки їх наздоганяти, цей прилад мав інакшу від американської назву – ЕОМ, тобто Електронно-Обчислювальна Машина. Громіздко, як і вся сов’єцька господарка, але загалом по суті.

Инші нації, можливо, трохи й відставали у розробці обчислювачів, але аж ніяк не у пошуку своїх питомих назв для цього нового пристрою. Так, у німців цей прилад віддавна називається Rechner [рехнер] (від дієслова «обчислювати» – rechnen), але, нажаль, вони дедалі більше скурвл...

[zaverszynė — ponyżcze]

Jurko Zełenyj 13 квітня 2020
13 квітня 2020

[zaverszynė]

...вони дедалі більше скурвлються у мовному питанні і все більше питомо німецькі слова витісняють анґліцизми. Французи кажуть (з артиклем) l’ordinateur [льóрдінатоер], подібно й у шведів – ordinator [ордінатор]. Мовчу вже про те, що навіть відносно невелика Чеська нація теж спромоглася винайти свій питомий відповідник – počítač [пóчіітач].

Але що Чехи! Направду дрібонькі Словенці, яких налічується по світу заледве два мільйони (з пів Києва десь;)) кажуть по-своєму – računalnik [рачунальнік]! Проте двохмільйонна Словенська нація теж виглядає велетенською порівняно з Ісляндцями, яких близько 320 тисяч на увесь світ. Але ісляндську мовну просвіту https://r2u.org.ua/node/45 можна вважати взірцем для будь-якої мови, яка бажає розвиватися і робити поступ уперед.

Так ось: Ісляндською отой буцім як міжнародний «компутер» називається tölva – слово, складене з двох инших ісляндських слів: tala (число, цифра) і völva (провидиця). Себто така собі чарівниця, що працює з числами – «числочарівниця». Виходить, не  настільки вже та англійська й міжнародна, всім зрозуміла мова, як про неї повсякчас нам, неукам темним, втирають!! :))

Але добу суто електронних обчислень Українці безповоротно прої…хали ;)) Тому марно намагатися сьогодні називати цей прилад застарілим словом «обчислювач», тим паче, що ми, на відміну від згаданих німців, французів, шведів і чехів, не можемо стверджувати, мовляв, так склалось історично.

Очевидно, в доборі назви для такого повсюдного нині приладдя варто спиратися коли не на завтрашній день, то бодай на сьогоднішній. Отож, щоб нині на «компутері» не робили, по-суті,  ми на ньому «верстаємо»: працюємо зі звуком, чи зі зображенням, або ж просто набиваємо письмена – все одно верстаємо. Звідси – і ВЕРСТАК.

По-перше, зізнаюся, що запозичив його в одній творчій спілці, де наприкінці перекуру завжди лунало: «Ну що ж, до верстака!» – і всі розбігалися по робочих місцях – до «компів» тобто.

По-друге,  верстак – як не крути, все ж не верстат :)) Крім того сподіваюся, що це слово не надто лякатиме непідготовленого читача, позаяк верстак давно вже перебуває у нашому ужитку, щоправда, більше як столярне чи слюсарне приладдя.

Розмаїті верстаки використовувалися нашими пращурами ще в ремеслах, наприклад у ткацтві: бачите, і там робили зворотно-поступальні рухи – верстали тобто:)) Як і в минувшину, сьогодні верстак не перестає бути знаряддям виробництва, а позаяк ми все ж таки майже повністю відійшли від сохи, то і вигляд, і призначення отого знаряддя набули нових обрисів. Залишилася тільки суть.

Забігаючи поперед закидів, мовляв верстак попахує німчиною, спробуємо дати роз’яснення.

Словник Німецької містить таку замітку: Werktisch — верстак; робочий стіл, від Werk, яке має багато різних значень, але основні це:

1. діло; труд, робота;
2. твір, витвір
3. завод, фабрика; підприємство ітд.

Подібність між Werktisch і верстаком хоча і не буквальна, але помітна.

Однак коли «верстак» і має якесь відношення до німців, то воно вже настільки давнє, що його не фіксує навіть Словник іншомовних слів.

Швидше за все, що і верстак, і звичайний верстат – це  від слова вертіти, а це вже точно «наше». Наприклад, ворота (бо воротити оті величезні двері треба було) у нас існували ще в часи, коли і німці буле не німцями, і навіть ще не ґотами :))

17 квітня 2020

Не розумію, якого дідька саме Jurko Zelenyj може дати слова латинкою, а я ни. Коли пишу латинкою, мені й так переводить на кирилицю.

20 квітня 2020

mabut́, ce tomu, szo ja vodżu drużbu z samym Diḋkom! ;)))

почитач
7
Kara Amanita 17 квітня 2015
2 червня 2016

Звичайне запозичення зі словацької.

4 червня 2016

Від "počítať" -рахувати.

7 травня 2017

У чеській мові теж є počítač - комп'ютер.

24 листопада 2019

Гарно, але в українській мові "почитати" має инші значення, ніж у словацької.
r2u.org.ua: почитати

7 листопада 2021

Калька інших слов'янських мов. Префікс "по-" там немає виликого змісту в нашій мові, та й саме використання "читати" є ненайкращим, як на мене.

всеробець
7
Hryhorii Boiko 21 жовтня 2015
лічитель
7

to compute - рахувати. Лічити + закінчення як у "вчитель"

Andrii Baran 14 серпня 2019
21 листопада 2019

Найліпше

лаштівник
6
Ціхоцький Іван 9 січня 2015
рахуба
6

http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/50552-rakhuba.html РАХУБА. Словник української мови Б.Грінченка.

Сергій Токар 29 січня 2017
16 квітня 2017

Гарний переклад знайшли у Грінченка. Дякую. Прекрасне підзабуте слово. В основному чув його тільки в 3-тьому значенні - мороки, клопоту із чимось.

числило
6

Від числити.

Роній Ніхтенко 14 серпня 2021
14 серпня 2021

Дам +. Схоже до "цло".

числик
5
Lodyk Vovchak 14 січня 2015
рахувач
5
S. Velichko 4 червня 2017
відчислювач
5

як на мене, краще за "рахівник" - бо це справді калькулятор. Натомість, у цьому варіанті наголос на тому, що робота пристрою походить від числових обрахунків, однак, суть - не лише у них. Для обрахунків є "обчислювач", але в сучасному світі "комп'ютер"- поняття ширше. Так, він працює на обчисленнях, це - історія і важлива складова роботи пристрою, однак - ВІД неї є багато похідних, вторинних функцій. Тому - від-числювач.

Rostyslav Lozynskyi 12 вересня 2017
комп
5

Чому б не зробити це "офіційним"? Як "авто" і "метро". Надихають приклади вкорочених слів, що з часом зовсім втратили свій розмовний відтінок, а часом про повні оригінальні форми й геть забули – англ. [tele]phone, [omni]bus, [aero]plane, gym[nasium]; фр. vélo[cipède], stylo[graphe] (ручка); шв. [automo]bil, bio[graf]
(кінотеатр), і моє улюблене el[ektricitet] (електрика). (у квадратних дужках викинуті частини слів)

Anton Sherstiuk 17 листопада 2017
дум
5

Від "дум" — "думки", від "думати".
r2u.org.ua: дум
Звучить принаймні грізно, коли почнеться повстання машин, приємніше буде боротися з ДУМом, аніж з рахівником.

Карл-Франц Ян Йосиф 5 вересня 2019
7 вересня 2019

Ой леле xD

29 вересня 2019

Але ж дійсно слабо собі уявляю кіно про "повстання рахівниць")

13 липня 2021

...нащо стали на папері сумними рядами...

оруддя
5

oruddä
(pojasnynė do slova zi slownyczka na Zelenyj.Biz, jėke bulo sze deś v 2004-2005 rokah...)

В Тлумачному Словнику В.І.Даля слово «орудие» (кацапський відповідник нашого «оруддя») порівнюється зі словом «рука» і розтлумачується як «всякое вещественное и невещественное средство, пособие, рычаг действий, всë посредствующее между деятелем и делом; инструмент или снаряд, машина, в(у)ручье, снасть. Напр., кричный молот – орудие, и писчее перо – орудие»,

а вже аж потім значить «гармату».

Похідне від орудия – ОРУДНИК пояснюється як «орудующий чем, кто распоряжается, кто причиной чему».

Ось вам і відповідник «комп’ютернику», а в ширшому розумінні навіть замінник слову «оператор», наприклад «орудник стільникового зв’язку» – звучить? ;)

Свідомий того, що ОРУДДЯ непідготовленого читача трохи приголомшить. Та й підготовлений так само не далеко втік...

Втім, коріє ОРУД- в Мові таки широко існує! І не тільки в ОРУДному відмінку ;) r2u.org.ua: оруд*

Jurko Zełenyj 13 квітня 2020
метик
4

бо сідаючи до нього, даєш завдання, а він мусить, виконуючи, метикувати :)

Ігор Капась 6 травня 2016
16 квітня 2017

Я б обрав ваш варіант на позначення ноутбуку, як пристрою меншого, давши комп'ютеру назву "мет". Від "метикувати; метикуватий; той, що метикує".

цежук
4

Староукраїнська буква У називаєтьсьа "УКом". Звідси слово "наука". Три слова: "це", "ж" і "УК". Або, як не дивно, два слова: "це" і "жук". Жуки у своїх панцирах якраз схожі на компютеризованих роботів. Віддалено цежук нагадує і слово цідити, тобто фільтрувати, шо процесор і робить з числами. А шче кажуть "жучок" на пристрій підслуховуваньньа. Можна шче сказати "рачець"-рахівник, тобто маленький рак, шо є теж в панцирі.

9 квітня 2021
1 лютого

Доволі непогано!

рахувальник
3
Oleg Gerdiy 24 грудня 2014
числомозок
3
Seva Zloy 13 квітня 2015
вичислювач
3

В сенсі, пристрій, що "знаходить" "обраховуючи", "вичислюючи"

відило
3

Утворено від кореня "від" слова "відати" (знати): r2u.org.ua: відати, яке походить від праслов'янського "věděti" [ЕСУМ. Том 1. С. 390-391]: http://ukraineclub.net/sites/default/files/field/pdf/etymolog_slovnyk_tom1.pdf#page=407 та суфіксу "-ил(о)" в контексті інструмента/знаряддя/знадобу взору "шило", "зубило", "вітрило": https://ukrainskamova.com/publ/chinnij_pravopis/morfologija_i_pravopis/slovotvir_imennikiv/6-1-0-87 з мотивацією "знадіб для роботи з інформацією". Див. також "віда":інформація

29 жовтня 2019
11 серпня 2021

Цікаво, цікаво

інформовник
2
Михайло Тітов 24 грудня 2014
2 червня 2016

Слово "інформація" - це теж запозичення.

компутер
2
Микола Ттт 20 жовтня 2016
2 січня 2017

І чим вона краще за комп'ютер?

3 січня 2017

А ви подивіться на англомовне написання, тобто мову-джерело

3 січня 2017

Я знаю, але цей сайт створений для перекладу чужизмів.

впорядковувач
2
Олександр Дудар 26 грудня 2016
числовик
2
Gennady ShevChenko 26 квітня 2017
мізківник
2
Вадим Мельник 3 серпня 2020
данник
2

Від дані. Працює з даними. Схоже на:
1) латвійське — dators <— лат. data <— datum (те, що дається; інформація; підручні факти; дата в календарі)
2) швецьке — dator <— лат. data
3) норвезьке — datamaskin <— лат. data + норв. maskin <— лат. machina (машина) <— давньогрецька
4) фінcьке — tietokone <— tieto (дані, інформація, знання) + kone (машина, апарат)
5) валлійське — cyfrifiadur <— cyfrif (аккаунт, запис, рахунок) + -iadur (книга, записник, щоденник, інструмент, агент)

Ну або якщо гарний настрій і хочеться посміятися, то можна похідне від дані за зразком кадило, молотило, орало — данило.

Роній Ніхтенко 14 серпня 2021
порядкувач
2

з французької мови ordinateur - від лат. ordre - порядок, впорядковувати.
Приклади: В моєму порядкувачу встановили новий додаток (застосунок). Гуртові поставки порядкувачів. Потужний ігровий порядкувач. Доступно на приставках та порядкувачах.

Artem Kovtun 6 листопада 2021
7 листопада 2021

Za praneçscuim <ordinateur> (← lat. ordinator, ← ordinare "rẽditi", ← ordo/ordin- "rẽd, lad") bui rousscoiõ boulo: rẽdilo (Gelexwfscuy II, 845: ряд "Ordnung").

цифровик
1
Oleg Gerdiy 25 грудня 2014
буквоїд
1

тому що з’їдає букви, які набираєш на клавіатурі

Луком 7 січня 2015
вичислячка
1
Tadeusz Borzyński 20 листопада 2015
осовач
1
полічувач
1
Сергій Моренко 9 лютого 2017
станок
1

за ним працюють, як за станком, забирає багато часу.

Сергій Малишко 22 вересня 2017
7 листопада 2021

На жаль, під таким значенням російське.

такнік
1

[http://libr.org.ua/book/74/2341.html]
Вся інформація в пам'яті цифрового комп'ютера зберігається в двійковій формі, тобто у вигляді послідовностей нулів та одиниць. Причина цього полягає в особливостях фізичної реалізації, при якій електронні елементи цифрового комп'ютера можуть перебувати в одному з двох стійких станів: ВИСОКА НАПРУГА - НИЗЬКА НАПРУГА, або Є СТРУМ - НЕМАЄ СТРУМУ", "ТАК" - "НІ"= "такнік"...

Павло Коваль 5 лютого 2018
9 квітня 2018

Такі слова чинять з української мови мову клоунів, кумедну мову хохлів. "Такніки", "нацююцюрники", "вподобайки" - звучить воістину як мова недолугих, добрих, мирних мешканців, які тихо говорять у своєму виділеному господарями куті. Може вже досить? "Обчислювач" звучить достойно.

3 березня 2020

За такнік згоден. Але вподобайка чудове слово

9 квітня 2021

Правильно казати "дані", тобто інформація, 1 і 0, а не "так ні". Це підтвер(д)жує шо слово "так" в значенні "да" має штучне походженьньа яке українцьам в якийсь час навязали.

рахівниця
1
16 січня 2019
22 червня 2020

sze v 1980-90h rokah u nas v Czortkovi kazaly na «kalkulätor»... RAHIWNYCÄ!!

Tak, ce sliwce v todisznih prosunutyh molodiżnyh kolah bulo sobi takow dotepkow, koly nazva otoji staroji derevlėnoji rahìwnyci, otyh щотів — perenesla sė na vże novitnij prylad.

Ale hocza my todi ce slovo vytvoryly jek pewnyj dotep, bez osoblyvogo osmyslennä movoznawczyh osnow slovotvorynä, odnak...

odnak my togdy toczno vgadaly tu zasadu, koly slovo zi starogo predmetu si perenose na novyj, bo sy sä nova ricz... je prodowżynėm dii, pryznaczynä starogo znaräddä!

Poriwnėjte, jek v Polskij, Czeskij, Slovackij etc. movah nabulo osuczasnenyh znaczeń slovo WÓZ, VŮZ!

To szo nam zavadżėje nyńka kazaty na «kalkulätor» — same RAHÌWNYCÄ??

Tym pacze, szo ostannöji vże malo hto za żytė i w voczy vydiw! ;)))

числитель
1

Формально — переклад "computer", але звучання перекликається з "мислитель".

Кирило Сніжко 13 вересня 2020
лічило
1

Од слова "лічити"

Антон Русин 22 жовтня 2020
25 жовтня 2020

Се калькулятор

часточисельник
1
Panas Spec 24 грудня 2020
абак
1

Назва рахівниці у стародавньому світі - «abacus».

Vladimir Poberezhny 27 січня 2021
лічидло
1

Від лічити, тобто знаходити кількість чогось.
"Кувати – кувадло" – як приклад для для словотворення.

Юрій Максименко 5 березня 2021
20 серпня 2021

Суфікс -дло не український.
Кувадно/ковадло запозичене з польської, а кувало/ковало це українське слово.
goroh.pp.ua: ковало

щитач
1
Махно Рус 18 березня 2021
компʼютер
1
Максим Кіт 22 травня
інфорник
0
Михайло Тітов 24 грудня 2014
числовник
0
Gennady ShevChenko 26 квітня 2017
числовидець
0

Дивіться ісландське слово tölva.

Andrii Andrii 23 грудня 2018
чи́сельник
0

Від "число" та "никати". Комп може мати різні призначення, форми, чинства та никати числами є його сутність.

Мирон Волостенко 19 серпня 2020
підрахівник
0

москалі будуть сміятися з перших п'яти літер
можна ще підраховувач, підрахувач, підраховувало
ще можна змінити префікс на
роз + рахівник

Роній Ніхтенко 13 липня 2021
ра́чець
0

Поясненьньа в моєму в слові "цежук".

15 липня 2021
лічник
0

Від слова лічити.

упорядник
0

Упорядковує інформацію, розпоряджається даними.

Oreksanduru 26 квітня
подивник
0

Коротко.
.... пропоную компютер назвати подивником, а компютерників, подивниКарями. Подивник, довідник, словник, подивникар, годинникар, бібліотекар,
05.05.2022. А.Прокопенко.

Anatolii Prokopenko 5 травня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
11 серпня 2021

Здається в інших мовах це слово походить або від:
1. лат. computare - рахувати, підраховувати
2. лат. ordinare (іспанська - ordenador) - аранжувати, організовувати, наводити порядок
3. від даних (швецьке - dator).
4. зі своїх слів.

11 серпня 2021

Ше декілька мов:

хорват. računalo —> račùnati [рачунати] — рахувати.

босн. računar — те саме щой хорватська.

ест. arvuti —> arvutama — обчислити, рахувати, оцінювати.

фін. tietokone —> tieto (дані, інформація, знання) + kone (машина (апарат)).

11 серпня 2021

фран. ordinateur —> лат. ordinare — аранжувати, організовувати, наводити порядок

грец. υπολογιστή [ypologistí] — той, що шукає себе; егоїст; людина, що рахує (аналізує, обдумує) перед тим як діяти; калькулятор; рахівник

11 серпня 2021

іслан. tölva —> tala (число) + völva (пророчиця, віщунка)

ірлан. ríomhaire —> ríomh (рахувати, розраховувати, обчислювати, перераховувати) + -aire (агентивний суфікс, напевно пов'язаний з укр. -ар)

11 серпня 2021

латв. dators —> лат. data —> datum — те, що дається; інформація; підручні факти; дата в календарі

норв. datamaskin —> лат. data + норв. maskin —> лат. machina (машина) —> давньогрецька

серб. рачунар —> рачунати — розраховувати

11 серпня 2021

словен. računalnik —> računati — те саме що й в серб. хорв. босн.

словац. počítačový —> po- + čítať (читати)

валл. cyfrifiadur —> cyfrif (аккаунт, запис, рахунок) + -iadur (книга, записник, щоденник, інструмент, агент)

Поділитись з друзями