Значення слова

Комп’ютер — апарат, який виконує обчислювальні функції і дозволяє користувачу дивитись відео, слухати музику, заходити в мережу Інтернет, працювати з документами в електронному вигляді тощо.

Приклад вживання

Коли ти будеш за комп'ютером, щоб ми могли зв'язатись по скайпу?

Слово додала

Перекладаємо слово комп’ютер

обчислювач
36
обчислювало
27

-ач - це діяч, людина, яка робе щось. Назви речей у слов'ян закінчуємо на "-ло". Кадило, молотило, вдавало (шукай серед перекладів)...

цло
26

Утворене мною від кореня чьт-, у давньоруському дієслові чьсти:чьту,чьте "читати, считувати, щитати, обчислювати, числити, вичисляти, личити, міркувати, вважати" за допомогою суфікса знарядь -сло, тобто *чьт-сло → чьтсло (→чтсло) → фонетично: цло (в родовому відмінку множини (кого?/чого?): цел.
Слово створив Елиша Поруш

рахівник
20
еом
11

Комп'ютер є скороченням і в нас воно також є - електронно-обчислювальна машина.

мет
11

"Мет" (від "метикуватий, той, що метикує") - комп'ютер, "метик" - ноутбук, а далі пропозиції Tadeusz Borzyński (див. слово "ноутбук") щодо смартбуку ("тямник"/"тямик") та нетбуку ("мережник")

лічитель
8

to compute - рахувати. Лічити + закінчення як у "вчитель"

почитач
7
рахуба
7

http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/50552-rakhuba.html РАХУБА. Словник української мови Б.Грінченка.

лаштівник
6
всеробець
6
дум
6

Від "дум" — "думки", від "думати".
r2u.org.ua: дум
Звучить принаймні грізно, коли почнеться повстання машин, приємніше буде боротися з ДУМом, аніж з рахівником.

verstak
6

(peredruk pojasnynä do slova VERSTAK z moji statti, szo bula kolyś v «predteczi» storinky Slovotvir.Org.Ua — v slownyczku na Zelenyj.Biz — deś sze v 2004-2005 rokah... ))

ВЕРСТАК - комп’ютер
(новонабуле)  Цей прилад стає дедалі поширенішим засобом і виробництва, і навчання, і розваг. Коли ж його вигадували, він покликаний був просто полегшити складні й великі за обсягом обчислення, тому й отримав від своїх розробників назвисько computer, сиріч обчислювач.

Власне, у колишньому СССР, який намагався у всьому поборювати США і навіть трішечки їх наздоганяти, цей прилад мав інакшу від американської назву – ЕОМ, тобто Електронно-Обчислювальна Машина. Громіздко, як і вся сов’єцька господарка, але загалом по суті.

Инші нації, можливо, трохи й відставали у розробці обчислювачів, але аж ніяк не у пошуку своїх питомих назв для цього нового пристрою. Так, у німців цей прилад віддавна називається Rechner [рехнер] (від дієслова «обчислювати» – rechnen), але, нажаль, вони дедалі більше скурвл...

[zaverszynė — ponyżcze]

числик
5
рахувач
5
oruddä
5

(pojasnynė do slova zi slownyczka na Zelenyj.Biz, jėke bulo sze deś v 2004-2005 rokah...)

В Тлумачному Словнику В.І.Даля слово «орудие» (кацапський відповідник нашого «оруддя») порівнюється зі словом «рука» і розтлумачується як «всякое вещественное и невещественное средство, пособие, рычаг действий, всë посредствующее между деятелем и делом; инструмент или снаряд, машина, в(у)ручье, снасть. Напр., кричный молот – орудие, и писчее перо – орудие»,

а вже аж потім значить «гармату».

Похідне від орудия – ОРУДНИК пояснюється як «орудующий чем, кто распоряжается, кто причиной чему».

Ось вам і відповідник «комп’ютернику», а в ширшому розумінні навіть замінник слову «оператор», наприклад «орудник стільникового зв’язку» – звучить? ;)

Свідомий того, що ОРУДДЯ непідготовленого читача трохи приголомшить. Та й підготовлений так само не далеко втік...

Втім, коріє ОРУД- в Мові таки широко існує! І не тільки в ОРУДному відмінку ;) r2u.org.ua: оруд*

відчислювач
4

як на мене, краще за "рахівник" - бо це справді калькулятор. Натомість, у цьому варіанті наголос на тому, що робота пристрою походить від числових обрахунків, однак, суть - не лише у них. Для обрахунків є "обчислювач", але в сучасному світі "комп'ютер"- поняття ширше. Так, він працює на обчисленнях, це - історія і важлива складова роботи пристрою, однак - ВІД неї є багато похідних, вторинних функцій. Тому - від-числювач.

комп
4

Чому б не зробити це "офіційним"? Як "авто" і "метро". Надихають приклади вкорочених слів, що з часом зовсім втратили свій розмовний відтінок, а часом про повні оригінальні форми й геть забули – англ. [tele]phone, [omni]bus, [aero]plane, gym[nasium]; фр. vélo[cipède], stylo[graphe] (ручка); шв. [automo]bil, bio[graf]
(кінотеатр), і моє улюблене el[ektricitet] (електрика). (у квадратних дужках викинуті частини слів)

рахувальник
3
числомозок
3
метик
3

бо сідаючи до нього, даєш завдання, а він мусить, виконуючи, метикувати :)

вичислювач
3

В сенсі, пристрій, що "знаходить" "обраховуючи", "вичислюючи"

відило
3

Утворено від кореня "від" слова "відати" (знати): r2u.org.ua: відати, яке походить від праслов'янського "věděti" [ЕСУМ. Том 1. С. 390-391]: http://ukraineclub.net/sites/default/files/field/pdf/etymolog_slovnyk_tom1.pdf#page=407 та суфіксу "-ил(о)" в контексті інструмента/знаряддя/знадобу взору "шило", "зубило", "вітрило": https://ukrainskamova.com/publ/chinnij_pravopis/morfologija_i_pravopis/slovotvir_imennikiv/6-1-0-87 з мотивацією "знадіб для роботи з інформацією". Див. також "віда":інформація

цежук
3

Староукраїнська буква У називаєтьсьа "УКом". Звідси слово "наука". Три слова: "це", "ж" і "УК". Або, як не дивно, два слова: "це" і "жук". Жуки у своїх панцирах якраз схожі на компютеризованих роботів. Віддалено цежук нагадує і слово цідити, тобто фільтрувати, шо процесор і робить з числами. А шче кажуть "жучок" на пристрій підслуховуваньньа. Можна шче сказати "рачець"-рахівник, тобто маленький рак, шо є теж в панцирі.

інформовник
2
компутер
2
числовик
2
лічило
2

Од слова "лічити"

числило
2

Від числити.

данник
2

Від дані. Працює з даними. Схоже на:
1) латвійське — dators <— лат. data <— datum (те, що дається; інформація; підручні факти; дата в календарі)
2) швецьке — dator <— лат. data
3) норвезьке — datamaskin <— лат. data + норв. maskin <— лат. machina (машина) <— давньогрецька
4) фінcьке — tietokone <— tieto (дані, інформація, знання) + kone (машина, апарат)
5) валлійське — cyfrifiadur <— cyfrif (аккаунт, запис, рахунок) + -iadur (книга, записник, щоденник, інструмент, агент)

Ну або якщо гарний настрій і хочеться посміятися, то можна похідне від дані за зразком кадило, молотило, орало — данило.

цифровик
1
буквоїд
1

тому що з’їдає букви, які набираєш на клавіатурі

вичислячка
1
впорядковувач
1
осовач
1
полічувач
1
станок
1

за ним працюють, як за станком, забирає багато часу.

такнік
1

[http://libr.org.ua/book/74/2341.html]
Вся інформація в пам'яті цифрового комп'ютера зберігається в двійковій формі, тобто у вигляді послідовностей нулів та одиниць. Причина цього полягає в особливостях фізичної реалізації, при якій електронні елементи цифрового комп'ютера можуть перебувати в одному з двох стійких станів: ВИСОКА НАПРУГА - НИЗЬКА НАПРУГА, або Є СТРУМ - НЕМАЄ СТРУМУ", "ТАК" - "НІ"= "такнік"...

рахівниця
1
мізківник
1
числитель
1

Формально — переклад "computer", але звучання перекликається з "мислитель".

часточисельник
1
абак
1

Назва рахівниці у стародавньому світі - «abacus».

лічидло
1

Від лічити, тобто знаходити кількість чогось.
"Кувати – кувадло" – як приклад для для словотворення.

щитач
1
інфорник
0
числовник
0
числовидець
0

Дивіться ісландське слово tölva.

мудрівник
0
чи́сельник
0

Від "число" та "никати". Комп може мати різні призначення, форми, чинства та никати числами є його сутність.

підрахівник
0

москалі будуть сміятися з перших п'яти літер
можна ще підраховувач, підрахувач, підраховувало
ще можна змінити префікс на
роз + рахівник

ра́чець
0

Поясненьньа в моєму в слові "цежук".

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
11 серпня

Здається в інших мовах це слово походить або від:
1. лат. computare - рахувати, підраховувати
2. лат. ordinare (іспанська - ordenador) - аранжувати, організовувати, наводити порядок
3. від даних (швецьке - dator).
4. зі своїх слів.

11 серпня

Ше декілька мов:

хорват. računalo —> račùnati [рачунати] — рахувати.

босн. računar — те саме щой хорватська.

ест. arvuti —> arvutama — обчислити, рахувати, оцінювати.

фін. tietokone —> tieto (дані, інформація, знання) + kone (машина (апарат)).

11 серпня

фран. ordinateur —> лат. ordinare — аранжувати, організовувати, наводити порядок

грец. υπολογιστή [ypologistí] — той, що шукає себе; егоїст; людина, що рахує (аналізує, обдумує) перед тим як діяти; калькулятор; рахівник

11 серпня

іслан. tölva —> tala (число) + völva (пророчиця, віщунка)

ірлан. ríomhaire —> ríomh (рахувати, розраховувати, обчислювати, перераховувати) + -aire (агентивний суфікс, напевно пов'язаний з укр. -ар)

11 серпня

латв. dators —> лат. data —> datum — те, що дається; інформація; підручні факти; дата в календарі

норв. datamaskin —> лат. data + норв. maskin —> лат. machina (машина) —> давньогрецька

серб. рачунар —> рачунати — розраховувати

11 серпня

словен. računalnik —> računati — те саме що й в серб. хорв. босн.

словац. počítačový —> po- + čítať (читати)

валл. cyfrifiadur —> cyfrif (аккаунт, запис, рахунок) + -iadur (книга, записник, щоденник, інструмент, агент)

Поділитись з друзями