Yé ge ne noudiõ Uas yaco Uam e móufiti. Ta cœmou ni? Yacõ rwznicõ, u istoté, cinity <po-liciti> abo <liciti>? Coli licite, to licite, a ne licite, to i ne licite. Douge prosto.
Німецький субстрат визначає українську мову, якщо його прибрати то мова розпадеться на сербсько московську або македонсько російську кашу. Але що не зробиш коли ненавидиш українську мову.
Мовиться зовсім не про те. Є своє слово, вживане в більшій частині України, та перейняте з чужої мови, вживане в Західній Україні. То з якого дива витискати своє слово й слово більшості чужим затятої меншості?
Дурню ти написав, ось дивись поляки і галичани це слов'яни і разом їх рівно в два рази більше ніж німців, два проти одного, що слово рахувати не німецьке, а українське
Oleksa Rusyn хоч нібито й існує польська частина Галичини але Галичина то від Галича. Історично ніякої польської Галичини раніше не існувало, просто за Австро-Угорських часів до Галичини доєднали частину Польщі яка потім стала польською Галичиною. Слово рахувати давно вже сприймається як суто українське слово
Я нічого не казав про польську Галичину. "Польсько-галицький: значить "польський і галицький". Що почуваєте Ви од слова "рахувати" й споріднених і що для Вас значить "давно" - то Ваша справа. Однак з погляду українського мовознавства воно чуже, у говірках більшої частини України невживане, та й непотрібне, бо є давнє українське слово "лічити" з тим самим значінням.
Для вас то може й чуже слово, а для будь-якого українця своє, бо його знає кожен українець як українське слово, а то чи вживане воно в більшості говірок чи ні результат винищення української мови. Доречі, стосовно слова "лічити" десь я читав, що воно теж німецького походження
Коли це слово своє для будь-якого українця, чому визначний український письменник і знавець української мови Іван Нечуй-Левицький ганив галичан за те, що вони пхають його до українських книжок?
Але зрештою, у галицькому та інших західних говорах повно питомих слів, які треба було б впровадити у літературну мову замість запозичень, як-от баняк(каструля), гуда/гудба(музика)
U SIRM (ЕСУМ) III, 259: лік¹. Tam pisie:
»запозичення з польської мови (звукові форми з ли- можуть бути власними, успадкованими з праслов'янської мови). Tam ge, serèd tuarwf e dano i tuarui zu <лич->: <личба́>, <личи́ти>, <безли́чча> "незліченність", <уличити>.
___
Prote, yé ouge zu tuim tuerdyênïem pro lẽdscwsty tuarwf zu <лі-> nésmi zgoden. SISM (ЭССЯ XIV, 191: *lěka/*lěkъ I) pisie pro praslôuénscwsty tuarwf zu <лі->, de <лік-, ліч-> e wd prasl. *loyk- (→ <léc-, лѣк-/лѣч-/лѣц->), de *o u *oy (→ rous. <é, ѣ>) e stõpeiny imên proti *e u *ey (→ <i, и>) u *leyk- (→ <lic-, лик-/лич-/лиц->) e stõpeiny déyeslwf.
To <liciti> e déyeslôuo wd déyeslwfnoho corene *leyk-, a <léciti> e déyeslôuo wd imênnoho corene *loyk-.
На ділі, в руській є повно слів на *-ьник чи й *-ал-ьник, що не значить людину, яка що робить/чинить, а й річ. Хоча я за се слово не голосую, є бо з німецької через лядську ято.
Калькулятор — електронно-обчислювальний пристрій або програма для виконання операцій над числами або алгебраїчними формулами.
Популярними сьогодні є калькулятори, вбудовані в персональні комп'ютери, стільникові телефони, КПК і навіть наручні годинники.
лат. Calculator - рахівник
Перекладаємо слово калькулятор
Лічило — полонізм.
Личити – це пасувати, бути “до лиця”.
личИти : лИчити
Гляньте в словниках старих, або етимологічному. Личити,окрім, =рахувати, лічити.
Prosto <liciti>. Nacy e tam <z-> ci <po->, ci isce yac peredcep?
Yé ge ne noudiõ Uas yaco Uam e móufiti. Ta cœmou ni? Yacõ rwznicõ, u istoté, cinity <po-liciti> abo <liciti>? Coli licite, to licite, a ne licite, to i ne licite. Douge prosto.
+++
+
Як на мене вдалий відповідник
Те саме зауваження: "рахувати" - польсько-галицьке слово, а воно з німецької.
А нам “западенцям” подобаються наші польсько-галицькі слова з німецької!..
То нехай собі подобаються. Тільки мовознавство тут ні до чого.
Німецький субстрат визначає українську мову, якщо його прибрати то мова розпадеться на сербсько московську або македонсько російську кашу. Але що не зробиш коли ненавидиш українську мову.
Vadik Veselovsky,
то Ви низько ціните запаси руської мови. Тим, що Ви пишете, Ви явите своє переконання про похідність руської мови від московської.
Доведеться знехтувати Вашого дописа, що не має нічого спільного з мовознавством і суперечить самій меті цього проєкту.
Запозичення – невід’ємна частина будь-якої мови, як би там не було.
Мовиться зовсім не про те. Є своє слово, вживане в більшій частині України, та перейняте з чужої мови, вживане в Західній Україні. То з якого дива витискати своє слово й слово більшості чужим затятої меншості?
Передусім, це неправда.
Не видавайте давньоусталене загальноукраїнське слово за буцімто реґіоналізм.
Дурню ти написав, ось дивись поляки і галичани це слов'яни і разом їх рівно в два рази більше ніж німців, два проти одного, що слово рахувати не німецьке, а українське
Oleksa Rusyn хоч нібито й існує польська частина Галичини але Галичина то від Галича. Історично ніякої польської Галичини раніше не існувало, просто за Австро-Угорських часів до Галичини доєднали частину Польщі яка потім стала польською Галичиною. Слово рахувати давно вже сприймається як суто українське слово
Я нічого не казав про польську Галичину. "Польсько-галицький: значить "польський і галицький". Що почуваєте Ви од слова "рахувати" й споріднених і що для Вас значить "давно" - то Ваша справа. Однак з погляду українського мовознавства воно чуже, у говірках більшої частини України невживане, та й непотрібне, бо є давнє українське слово "лічити" з тим самим значінням.
Для вас то може й чуже слово, а для будь-якого українця своє, бо його знає кожен українець як українське слово, а то чи вживане воно в більшості говірок чи ні результат винищення української мови. Доречі, стосовно слова "лічити" десь я читав, що воно теж німецького походження
Коли це слово своє для будь-якого українця, чому визначний український письменник і знавець української мови Іван Нечуй-Левицький ганив галичан за те, що вони пхають його до українських книжок?
Але зрештою, у галицькому та інших західних говорах повно питомих слів, які треба було б впровадити у літературну мову замість запозичень, як-от баняк(каструля), гуда/гудба(музика)
Щось ти зі звичайної людини Нечуя-Левицького зробив якогось ідола, а він був звичайною людиною
Ніби й польонізм але краще за "лічити" (надто простакувато!)
Сподіваюся всі зрозуміли, що це від слова лічити?))
зрозуміти - зрозуміли, але асоціація з "лікувати" лишилась, тим більше - історія проти uk.wikipedia.org: Народна лічниця
Поля використання занадто різні для сплутування
Ніколи не розумів, чому рос. лечебница – в нас “лічниця”???
Ми ж не кажемо “лічити” на лікування!!
В нас кажуть. Лічити (рахувати) — полонізм. Українське "личити".
Польонізм, так польонізм.
Так ніби шось погане само собою.
Рахівниця це такий собі дререв’яний калькулятор www.google.com.ua: рахівниця
Підтримую r2u.org.ua: рахівниця
Не годиться Це з польсько-галицького "рахувати", перейнятого з німецької (rechnen). Є ж знане всюди в Україні "лічити".
Лічити (рахувати) — полонізм. Українське "личити".
Де знайти інформацію про Личити? усюди це якось виглядати
U SIRM (ЕСУМ) III, 259: лік¹. Tam pisie:
»запозичення з польської мови (звукові форми з ли- можуть бути власними, успадкованими з праслов'янської мови). Tam ge, serèd tuarwf e dano i tuarui zu <лич->: <личба́>, <личи́ти>, <безли́чча> "незліченність", <уличити>.
___
Prote, yé ouge zu tuim tuerdyênïem pro lẽdscwsty tuarwf zu <лі-> nésmi zgoden. SISM (ЭССЯ XIV, 191: *lěka/*lěkъ I) pisie pro praslôuénscwsty tuarwf zu <лі->, de <лік-, ліч-> e wd prasl. *loyk- (→ <léc-, лѣк-/лѣч-/лѣц->), de *o u *oy (→ rous. <é, ѣ>) e stõpeiny imên proti *e u *ey (→ <i, и>) u *leyk- (→ <lic-, лик-/лич-/лиц->) e stõpeiny déyeslwf.
To <liciti> e déyeslôuo wd déyeslwfnoho corene *leyk-, a <léciti> e déyeslôuo wd imênnoho corene *loyk-.
@ Махно Рус: Ви смієтесь чи що?
@Oleksa Rusyn Зовсім ні
Схоже, що правда Ваша. Українською мало б бути "личИти".
Те, що числиться.
Те, що числить.
Польсько-галицьке, з німецької.
Може навпаки німецьке з польсько-галицької?
Рахувальник-людина, яка рахує
На ділі, в руській є повно слів на *-ьник чи й *-ал-ьник, що не значить людину, яка що робить/чинить, а й річ. Хоча я за се слово не голосую, є бо з німецької через лядську ято.
Лядська то шо воно таке?
Польська
запропоноване до комп’ютер
гарно підійде сюди
https://goroh.pp.ua/Етимологія/щотувати
Наголос на другий склад