sum.in.ua: pokladatysja

http://slovopedia.org.ua/41/53407/271049.html
https://ukrainskamova.com/publ/slovnik_sinonimiv/p/pokladatisja/38-1-0-12623

Покладайсь не на спину, а на машину (Українські народні прислів'я та приказки)

Ви вжили "дещо" не доречі. Дещо = щось, а в иншому значінні далась узнаки якась західна мова: etwas anders, somewhat differently. Українською ж має бути: "трохи инша".

Можна ланку з доказами що це вплив західних мов?

Що це позначилась західна мова (найімовірніше, німецька) - це моя здогадка. Бо цим грішили попервах саме в Галичині, що була під німецькомовною Австрією. Див., напр., статтю "Дещо" в Огієнковому "Українському стилістичному словникові".

7 значення

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/42519-pokladaty.html#show_point

Спасибі за заввагу. Дивно це довідатися. Але ж є праслов'янське upъvati, тож чи на мало воно дати якусь українську форму?

Праслов'янське було й *puati, *puēti, та й у писемних пам'ятках воно є засвідчено: пъвати, пъвѣти, пъваниіє, без передчепа. Як правило суть твари без чепенів древніші від оних з чепіньми.

Руський твар звуковий від того може бути не вдин, для ("залежно від") говірки, швидкости мови вдинця ("індивідуума"), вмисно чіткої вимови, емфази тощо.

Результат фонетичний у руській мові прасл. *pua-, *puē- може зокрема помогти вивести погляд не розвиток звуковий засвідченого в руській прасл. слова *dropu-: <дрохва́, дрофа́>. Там перебіг розвитків (як зазначено вище, їх міг бути не вдин) *pu-a (беремо голосний *а для прикладу, хоча приблизно те саме було б' и з иншим голосним) → *{pɵwɑ} → *{pwɑ} → *{pʍɑ} → {ɸ̞ɑ} → {ʍɑ} → {xwɑ}. Коментарі до тих щаблів:
Занепад слабого редукованого непереднього – {ɵ} (д.-рус. письмо: ъ, прасл. u) загалом датують до XII ст.; та то є "загалом" – треба мати на увазі, що звукові процеси не суть одиночасни в усіх землях, и, крім того, тут маємо до діла з особливим випадком: збіг дву приголосних губно-губних у разі випадіння згаданого редукованого – /pw/, для вимови не дуже зручний; незручність вимови руська може рішити різно: розподібненням, уподібненням, збереженням редукованого, де в инших подібних випадках, де він би випав, випадіння одного з приголосних – кожне з тих рішень є засвідчено й нині;
щаблі ті не слід брати суто хронологічно – їх послідовність, викладена мною, скоріше має показати, який звукотвар из якого виходить логічно, але то не значить, що кожен наступний щабель припиняє існування попереднього. Гляньмо на різні результати звукові в руській, на пр., прасл. *lymos → <лем, льом, ільм, ильм, им, илем, илим, ілем ...> – усі вони в різний спосіб рішать в истоті ту саму проблему збігу */lm/ після "випадіння" редукованого.
Крім того, й сам збережений (у разі його збереження) редукований голосний може мати різні рефлекси з ряду непердніх голосних заднього чи середньо-заднього ряду.

Я гадаю, що вкладачі тієї словниці помиляються. Бо й польській є слова того самого кореня, хоч поляки - католики.

"Залежно від" = "як до". Я не чув про таке значіння прийменника "для". Ви самі так постановили чи десь засвідчено такий ужиток?

Ось і я думав про це! Через немилозвучність могла взятися звучка "о", і це слово може бути питомим руським, а не церковнослов'янським.