Сподіваюся, що Ваш коментар - це сарказм. Це слово цілком давнє і цілком нормативне.
Я згоден, що давнє і нормативне, але в московській мові.
В українській. В московській - "счітать"
Перше був дуже сильно за це слово, але знітило ось що:
«не виключено, що в українській мові слово, принаймні, частково підтримане російським впливом»
goroh.pp.ua: щитати
Мабуть, що воно ще з руської і козацької канцелярії.
Ото й мені так здається.
Усе ж, будьмо обачні.
Та отож.
чув і таке
Чув думку, що правильно "личити", але ж у давньоруській мові було слово лѣкъ, то чи не могло бути звичайне поплутання двох коренів?
А що те слово значило?
Питома є й форма <lék-/léc->, і форма <lik-/lic->. Перша явить корінь зо ступенем *о (*loyk- → *lēk-); ступінь *о як правило є знак іменників. Друга явить корінь зо ступенем *е (*leyk- → *lik-); ступінь *е як правило є знак дієслів. Кінець кінцем, первісне є значення *"лице, образ, форма", відки рус. <lik, liçe>. Розвиток у значення "число, лік, номер" постало з значення "лице, образ, форма" через значення "номінування, наявність", тобто "те, що фактично лишилось" і под. Значення "залишок" є засвідчено й у друс. формі зо ступенем *о: лѣкъ. Руське <лічба> є відіменникове творення суфіксом *-yba: ← лѣчьба (← *lēk-yb-a ← *loyk-yb-a). Відповідно, форма <liciti/личити> є дієслово від іменника *lik- (← *leyk-), а форма <léciti> від іменника *lék- (← *loyk-) – міни з різнима ступіньма в корени того самого походження. Відповідно, гадку про непитомість, запозичення з лядської мови форми з <і> в <лічити> слід відкинути.
Див. ще: ЭССЯ: XIV, 191: *lěka/lěkъ I; XV, 82: *ličiti II; XV, 81: *ličiti I; XV, 75: *lice.
це слово німецького походження, я ж тому і додав його сюди для пошуку українського відповідника
Десь я читав, що слово лічити так само з німецької
це лише припущення Потребні. Воно не доведене до кінця
Елементарно беремо ґуґл-перекладач і перекладаємо слово рахувати німецькою, виходить anzahl, для вірності то саме робимо за допомогою перекладача від Майкрософт, виходить count. Далі вбиваємо обидва слова в Ґугл і дивимося: "anzahl = число, количество, count = расчитывать, считать, считаться, посчитать, сосчитать". Висновок - німець ніколи не зрозуміє, що хтів сказати українець вживаючи слово "рахувати", німцю треба буде це слово перекласти аби він зрозумів його значення, тобто "рахувати" є питомо усталеним УКРАЇНСЬКИМ, а не НІМЕЦЬКИМ словом. Панове, скільки ви ще намагатиметеся перекладати суто українські слова українською мовою???
Михасю, чорт забирай, ви маєте рацію, знімаю перед вами капелюха!
Українці і німці споконвічно були одним германським народом, поки слов’яни із Росії не прийшли і не почали зіслов‘янення українського народу. Але їм не вдалося викорінити з української мови питомо українські слова рахувати, шлях, шукати, ліхтар, цвях, шпіц, шпрехати. Але все одно українська мова зазнала надто сильного зіслов‘янення, тому весь слов’янський субстрат з української треба забрати і повернути питомий германський!
Пропоную вилучити із української москвизми "готувати" і "говорити" і повернути питомі "рихтувати" і "шпрехати"!
Слова німецького походження це одна з ознак української мови, повноголосся та давньоннімецькі запозичення це наш бренд. Винищення слів німецького походження робить українську мову менш українською і більш схожою на російсько сербську кашу.
Хто не любить німецьий СУПЕРстрат в українській мові це або московський панславіст або знаряддя у руках ворогів.
Шо «хенмейди», шо «друки» є запозиченням. Яким мають бути запропоновані відповідники. А Вам пропоную всі спільні із московською слова вилучити і замістити німецькими) вперед)
шановний Вадиме, я перепрошую, але ваша примітка виглядає як в*сер людини, що хвора на шизофренію. Яким чином вилучення іноземних слів є "ворожим" і "панславістським"? Українська мова - слов'янська, у нас є чимало власних слів для німецьких запозичень: ланцюг/ретязь, цеп; швидко/бистро(і це не русизм!!), цвях/гвізд(ок) і багато чого іншого! При вилученні слів, які спільні із московською ми перетворимо українську мову на міжнародний суржик. І саме ваша тактика обожнювання німецьких запозичень є "знаряддям у руках ворогів" по відношенню до нашої мови
До Вадима Онешко
Бо так і є. В українській мові є купа німецьких слів яким, без жартів, більше 400 років. Ці слова не просто до нас прийшли такими якими вони є, а вони змінились на подобу української та набули наших рис.
На приклад, слово троянда є запозиченням із грецької. Але, грецька, албанська, румунська (молдовська) і українська це 4 мови в світі які називають розу трояндою. Точніше, трояндою її називають лише українці. Бо грецькою воно звучить як Тріадафільо, албанською як Трендафіль, а румунською як Трандафіль.
Тобто, лише в українській мові звуки Ф та Л загубилися, а голосна А/Е змінилася на О. Якщо це не набуток і спадщина української мови, то я не знаю що є.
Тільки люди з рідною московською не одмінюють руських прізвищ руською мовою.
Я бачу що вам начхати на українську мову, на нашу цеглу та цибулю.
Є певно люди, яким це подобається, є певно люди, які вважають себе українцями, які прагнуть захистити надбання свого народу.
Пане Онешку, шизофренія це вважати, що українськість української мови, те, що українську мову визначає і відділяє від інших слов'янських мов, це щось варте знищення та заміни російськими відповідниками.
Я розумію що на цьому сайті цей ваш висер підтримують, бо метою цього сайту є спочатку наблизити українську до діалекту російської а потім об'явити її зайвою та знищити. Але від того ваш висер не припиняє бути висером в обличчя нашої (не вашої) української мови.
шановний, раджу вам лікувати голову. В українській мові є чимало спільних слів із московською. І майже всі ці слова є ПИТОМИМИ для української мови. Якщо ви вбачаєте у них загрозу і хочете змінювати їх на німецькі, то це нічим не відрізняється від бажання нинішньої молоді заміщати українські слова англійськими. Питомі слов'янські слова не роблять українську ближчою до московської!!! українці і московити абсолютно різні генетично і ментально народи!!
якшо ваша українська мова це німецький суржик, то у нас різні дороги.
Вадим Климентійович Онешко шановний, припиняйте нищити українську мову
ви наче Вадим, який зайшов з іншої обліковки) одні і ті самі репліки)
Вас дивує, що не одна людина хоче не лише зберегти українську мову, а ще й розвинути?
ПС І до того ж, хіба вживання слова ВИСЕР на бона фіде коментарі як оце мені непровоковано висрав пан Онешко не варте пожиттєвого бану на цьому сайті?
якщо ваша українська мова це діалект російської то я бажаю вам якомога швидше ґиґнути
моя українська мова - це слов'янська мова без англійсько-німецько-латинського гімна. А за побажання смерті звернуся до керівництва осідку щодо вашого блокування
До Vadik Veselovsky та Вадим Климентійович Онешко
На правах упорядника виношу Вам обом попередження і прошу дотримуватись елементарних норм спілкування прийнятих в цивілізованому товаристві. Інших попереджень не буде. Хто не зможе стримати емоції в майбутньому - піде в бан.
Якщо ви упорядник то повинні покласти край спробам знищити українську мову, інакше не розумію нащо цей сайт взагалі потрібен
Долучаюсь до ваших слів.
До Михас Туро
Що саме Ви маєте на увазі під "спробами знищити українську мову"? Я бачу тут тільки живий, неформальний обмін думками рядових громадян. Де тут загроза для мови?
Mike Svystun загрози для мови немає лише тому, що не всі згодні з її нищенням, але якщо слухати усіляких "слов'яністів", то знищити мову легко. Слово "рахувати" є усталеним українським словом. Якби усілякі розумники викинули з мови усі запозичені слова, то навряд могли-б донести свою деструктивну думку, тож нехай починають з себе
Якщо слово "рахувати" є й справді усталеним (в чому я з Вами абсолютно згоден), то жодні потуги "ненависників української мови" нічого з ним не вдіють.
Все треба "пробувати на зуб" і на все треба дивитись критично. Саме з цього принципу ми виходили, створюючи Словотвір. Бо нема жодного авторитету, який знає, як краще. Мову творять не мовознавці, і навіть не окремі коментатори на Словотворі.
Відступати від цього ми не будемо і тут нема жодної політики. Якщо Ви не згідні з цим принципом, Вас ніхто не змушує користуватись Словотвором.
Якщо маєте що сказати до конкретних варіантів перекладу по суті — кажіть, але емоційні крики про "нищення мови" без жодної аргументації до нічого, крім бану, не приведуть.
..
Підрахуй -й,
ти мені підрахуй -й,
В небі зорі візьми й підрахуй -й
Якщо треба хоч вічність рахуй -й
Підрахуй мені їх підрахуй -й
) )
..
слова зі жартівливої пісні заякби соло-вокал
(автор невідомий, або неполяк-жартівник)
Зате скілько мемів подарувало нам се слово(підрахуй). Згадать хочаби:"Ківалов підрахуй"
Зрахуй
Ти менї зрахуй
В небі зорі візьми й зрахуй
Якщо треба хоч вічність рахуй
Зрахуй менї їх зрахуй
Підрахунок-зрахунок
Так можна дійти до того, що будем сміятися з кожного слова. "Застрахуй -й. Ха-ха-ха. Ну, ви тямине- застрахуй-й"
Не знаю, де ви чули слово підрахуй. В моєму оточеннї кажуть порахуй або вирахуй і нїхто не видить приводу для сміху. Ба більше, з сього слова, дожнї дїти не сміються. Менї наприклад, полїчи смішить. Типу полікуй.
Може, в вашому гірському селі слово "лічить" гучить чудно, одначе в більшості українських говірок воно звичайнісіньке.
Господарю, Ви обстоюєте польське слово-лічич.
goroh.pp.ua: Лік
uk.m.wikipedia.org: Народна лічниця
"Вона набрала зілля Та пішла в палати Лічить його [пана]. (Т. Шевченко)" Поляки хоча би сі два слова(лікувать і рахувать) різними буквами/звуками розрізняют. Лєчич-лїкувать, лічить, і лічич-рахувать. По українські би мало би буть:лїчить-лїкувать та личить-рахувать.
»Господарю, Ви обстоюєте польське слово-лічич.«
Panyi ta panove, mogéty cto poiasniti'mou cuiriliçeiõ, coli ne teamity latiniçeiõ, cyto pisiéty blõd — ‹lieciti› NE E cerpano yz leadscui. Dau émy, he docaz, gerelo cœilco razœu ouge. SIRM e criu ("is wrong") tou. Cytiete SISM, tam e poiasnyeno u podrobiçax.
Ꙗрославє, Вꙑ жє сам стоитє за лѧдскоє слово нѣмє҅чскоꙅо ро҅доу ‹rachować›.
Але я хочаби не вьігадую псевдоетимологіи на зразок того що:"лічич-се споконвѣчне украинське слово. Я провілъ свои властительны розрахунки і методом Задорнова вырахувалъ, що лічич-украинське. А зараз сиджу і жду премію за одкриттє. І ображатися на інших людей, що вони не хочуть йому вѣрить, а бôльше довѣряют перевѣреным джерелам. Я не знаю... Вышліт тоді свои вьірахунки до спеціально комісіи, яка займається перевѣркою походження слôв. І коли вони вызнают слово лічич-украинським, тоді я звинюсь і буду рахувать єого украиським. Ну, і вживать авжеж. А так..... Нѣт"
Да оужє Вам о тѡмь писали и нє раз. Нє иначє ничь чоути нє хочєтє. А жаль.
",poiasniti'mou cuiriliçeiõ, coli ne teamity latiniçeiõ," А що поганого в кирилицѣ? Хіба в латиницѣ бôльше букв нѣж у кирилицѣ, для позначення мовных явищ? Чому тоді поляки позначают шиплячы двознаками, а чехи "пташечками"над буквою? В нас же є і яті, і єри і решта застарѣлых букв. Вже не кажучи про багаторокову, багатолѣтню спадщину од Киѣськои Русѣ.
Бабуня шептала молитву, а я .. числила морщинки, що повкладалися над її очима. (О. Кобилянська)
Герман змалку любив числити. Ще мати вчила його початків числення. (І. Франко)
Товариш Тананай вийшов за двері і почав щось числити. (О. Полторацький)
Андрій .. пізнав давно знайомі хатки й числив, як у дитинстві, знайомі перевалки. (І. Багряний)
Gelexwfscuy II, 1072: чита́ти "2. rechnen, zählen".
Ay, *broy- ( : *brey- → *bri- u "briti, britua") e ispœlen coreiny u rousscé ta serboxoruatscé, ta rozvitoc znacyeinïa e rœzen — roussca e nicda ne znala znacyeinïa "léc, léciti, liciti".
Спасибі. Саме це я й намагаюся постійно довести: перетягування значень, яких набув в інших мовах змінений корінь, початково спільний, тобто розкопування місць, де раніше була могила, це хибна путь.
Очевидно, звідки це: https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/brojiti
Згадано значення "лічити" -- і досить. А що там написано "South Slavic" -- байдуже
Vui tscéiete dovesti ne to: odina récy e cerpati i starui corenyui ta stara znacyeinïa rousscoyui móuvui a inxyà récy yz inxyuix slovianscuix móuv cde bõdy dan coreiny abo znacyeinïe dana corenya e nicda ne boulo znano u rousscé. Is coreinymi ta yix znacyeinïami lixye sõkésnui móuvui e moga pèreclasti dougye malo team ci pœimœu ("concepts").
___
«Згадано значення "лічити" -- і досить. А що там написано "South Slavic" -- байдуже»
Sciro, ne pèuen eimy ci ròzouméiõ cyto xotéste recti tuimy. Cde e 'gadano'? Cyto 'dosuity'? Cde e pisano "South Slavic"?
Хм, упевнені, що у руській мові на жадному історичному щаблі не могло бути значення «лічити»?
серце мені полічи,
та воно ж у мене одне,
тому, просто його огорни (обніми)
(автор, щойно)
..
Підрахуй -й,
ти мені підрахуй -й,
В небі зорі візьми й підрахуй -й
,
Якщо треба хоч вічність рахуй -й
Підрахуй мені їх підрахуй -й
) )
..
слова зі жартівливої пісні заякби соло-вокал
(автор невідомий, або неполяк-жартівник)
__________________
"Я з вами повністю розрахувався.."
?
¬
"на 'перший', 'другий' "розрахуйсь !".
· й у/можливий переклад/
-
/
·
"на перший, другий одлічись !"
.
r2u.org.ua: щитати
Це слово й так існує, синонім рахувати, втім проголосував
Це близькі, але дещо різні речі.
Лічити (англійською count) — це з'ясовувати кількість (переважно ціле число, а як ні, то обов'язково дійсне).
Рахувати (англійською calculate) — те саме, що обчислювати, тобто робити будь-які математичні операції, результатом яких буде число (не конче ціле чи навіть дійсне).
Кільки можна вигадувати?
sum.in.ua: lichyty
То може краще замѣнить лічить на рахубить, щоб одрізнять деяки утямки. Наприклад:"Перерахувалъ гроші на твôй рахунок, але:перерахуб будь ласка назвища рѣчок Украины. Для того, щоб булъ один і той же корѣнь. А то слова рахувать і лічить, щось не дуже на себе похожи. Плюс лічить польського походження
Чув думку, що правильно "личити", але ж у давньоруській мові було слово лѣкъ, то чи не могло бути звичайне поплутання двох коренів?
ЕСУМ подає це слово як черпане з польської
goroh.pp.ua: Недолік
Швидше за все так бо у полякіў:лічич
Се ж польське. Шило на мило. А так, я би ще лічильник рахувальником назвал, а полічені-порахованї, щоб не було плутанини
Дуже слабкі доводи, що слово перейняте з польської
<Jaroslau Dycycovskei>
<Се ж польське.>
Ne bõdyte doureny, citaite teacla gèrêla. O slové "léc" ouge bé móuva tou, a dourni use suoye meliõty.
А може менї, будь-ласка офіційною мовою обьяснити, те що Ви написали бр менї напраўду трудно прочитати, те що Ви написали
Не бõдyте доуренy, цитаите теацла гèрêла. О словé "лéц" оуге бé мóува тоу, а доурни усе суоyе мелиõтy.
Все рôўно, якось зрозуміліше не стало. Тим бôльше лічити менї бôльше асоціюється з лікувати
<Тим бôльше лічити менї бôльше асоціюється з лікувати>
Vam.
І дарма. Українське слово лічити не має нічого спільного з московським лєчіть.
«Українське слово лічити не має нічого спільного з московським лєчіть.»
A védé tacui ymaieity.
Та наче +
*зводиться до псл. півн. [likъ] «рахунок»*
"Я з вами повністю розрахувався.."
?
"на 'перший', 'другий' "розрахуйсь !".
/можливий переклад/
=
(знову виплив переклад з голови)
-
"на перший, другий одлічись !"
-
Иносе. Чуже. Польщизна. Не підходить
«Иносе. Чуже. Польщизна. Не підходить»
Godie e verzti blõd ouge!