Чим калька? Префікс — інший, суфікс — інший, лише корінь той самий, але тоді це не калька.
Тільки НЕ "-ач", бо то зазвичай людина. "Обчислювач" - так званий "айтішник".
ОБЧИСЛЮВАЛО.
В будь-якому разі "обчислювати" це чуже нам запозичення з російської мови.
Вибачте, маю враження, що ви налаштовані руйнувати. Надавайте те, що можна використати, а НЕ лише(!!!) заперечуйте наближеністю чи походженням від московської. Тільки бажано щось придатне до вжитку, а НЕ те, що зникло з мови ще 400 років тому.
Нехай НЕ обчисл...... Як ? Дум ? Чи уявляєте на скільки загальне значення має те слово ? Чи то взагалі споріднено до чеського "будинку" ?
Я теж проти московництва, але ж НЕ до рівня цілковитого знищення мови, призведення її до рівня нездатності до вжитку.
1) На цьому осідку я маю перший щабель за кількістю доданих пропозицій-перекладів, тож не вам звинувачувати мене в тому, що я нічого не пропоную, а лиш "руйную".
2) Дум має лишень одну-однісіньку тяму: 
r2u.org.ua: дум
3) Що ви маєте проти того, щоби вертати давні викорінені московитами українські слова?
2) То, як стосовно "думання" до цього пристрою ?
1) Додаючи абищо аби куди можна здобути найвищій щабель, але це аж ніяк НЕ сприятиме відновленню мови. Чи для вас посідати перше місце важливіше за скуток ?
3) Гадаю, ви НЕ затямили того, що я написав у останньому реченні попереднього мого повідомлення. Звісно, ми можемо вигадати якусь неприродню мову, що та цілковита буде позбавлена московитського впливу (що правда, як то зрозуміти коли та мова походить від української ? Чи викинути досвід 400 років людства, що ті Україна була поневолена Московією ?). Але яке життєве значення матиме та мова ? Нове esperanto ? Чи як ото, вигадана "міжслов'янська мова", яка нікому НЕ потрібна крім дослідників ?
4) Невже до 1600 року в Україні НЕ мали назви для дій (2+3-1):2 ? Я розумію, що позначки дій могли бути іншими, чи взагалі вказано словами, але ж вміння до двох корів додати трьох корів якось називали ? Чи ні ? Якщо людина або вміла, або НЕ вміла "псат", "чіст", то мабуть і для згаданих мною вище дій мала б бути назва... Якщо ви вже заперечуєте вжиток "числ".
2) Комп'ютер це достеменно означає "пристрій для обробки інформації", не бачите тут тями від "дум"?
1) Що слова неабиякі каже хоч 8 місце за кількістю даних голосів, усі слова я вірю з дорепресивними словниками, за сумнівів – зі ЕСУМом.
3) Відкидаючи українські слова на вагу російським, ми робимось "штучною" мовою?! Досі таку арґументацію я чув лишень від затятих комуністів. Як можна бути штучним, вертаючи своє? Ніхто не каже вертати 400 літ, вернемо же якихось сто років, навіть 90 – ті, що минули від 1930-их, саме тоді почали політику масового зросійщення української мови, тоді ж створили потвору під назвою "політика зближення братніх мов", це не був природний процес, затямте собі це, він був створений конкретними людьми шляхом знищення українських словників, репресій мовознавців, накопичення лексичних українських словників російськими словами. ЩЕ ДОСІ ЖИВІ ЛЮДИ, ЯКІ ЗАСТАЛИ ТІ ЧАСИ! Одумайтесь, таким словам як "союз", "совість", "обчислювати" не 400 літ, не 300 і навіть не 200, в українській мові їм менше століття — до 1930-их таких слів українці не відали, прийшли би ви до Лариси Косач, до Карпенка Карого, він би вас не зрозумів, він би подумав, що ви приїхали з Москви! Так, я хочу, чорт забирай, викорінити ці огидні покручі з української мови, це легко, просто вертаймось до наших дорадянських словників, яких не торкнулася рука сталінських попихачів. Це не есперанто, це мова Шевченка, Куліша, Квітки-Основ'яненка, Петлюри та Франка!
4) У 1600 українці "лічили" (r2u.org.ua: лічити) та "щитали" (r2u.org.ua: щитати), слова несправедливо забуті лиш через схожість до російських, хоч це давні наші слова. Вони ж збереглися у живій чистій мові Кубані, де російських слів менше було, ніж у селах під Києвом, але саме існування таких УКРАЇНСЬКИХ слів дозволило маніпулювати думкою, що це мова начебто не українська, а що кубанці говорять мовою російською, що є свідома брехня.
5) Майте трохи професійної етики, Бажане, якщо Ви дали російське слово, право українця (а декому обов'язок) вказати на це. До чого тут ремст, це лиш бажання луччити українську мову! Мене неодноразово "ловили" на доданні слів, що були чужими, я не сварився мов индик, я завше дякував за це, тут нІчому злитись, здорова критика це те, що кращить все, що може робити людина. Перед тим, як давати нові слова, звірьтеся зі Словником Грінченка, це займе секунд жменю, але дозволить уникнути росіянізмів, словнику не 300 годів, не 400, він був написаний лиш за кілька років до приходу червоного терору! На початку XX століття. Там уся лексика – жива, щира, незасмічена. Ось словник: http://hrinchenko.com/. Орудуючи ним, Ви ніколи не будете від мене мати ремсти про неволостивість слова.
3) Ідея викорінення покручів української це усе круто, але аж ніяк не легка у виконанні. Банально майже усі україномовні звиклися з цими словами.
Також я думаю, чи варто узагалі повертатися до старої мови? Хіба ж не зручно, коли є інтернаціоналізми й іноземці можуть з нами порозумітися? До того, хоч насильницька заміна наших слів російськими це погано, але деколи вони зручно спрощують мову (напр. «чесне слово», пор. «далебі»). Хоч друге й питоме, але це створення окремого слова для поняття й нагромаджує мову, так само як московське «достопримечательность» (пор. «визначна памʼятка»).
Слова, що не пасують до нашої мови як-от «союз» замінювати я вважаю треба, і це буде набагато легше ніж усе інше. Хотів би також сказати, що я геть не проти повернення автентичних слів — вони мені навіть дуже подобаються! Просто варто також брати до уваги й переваги інтернаціоналізмів, а не тільки думати «питоме, отже добре».
Відповідь до головного коментаря гілки: ні, часто немає різниці між людиною і пристроєм і це нормально
"Чи як ото, вигадана "міжслов'янська мова", яка нікому НЕ потрібна крім дослідників ?"
Гиги, оця "міжслов'янська мова" яку на словотворі останнім часом насаджують дуже потрібна, дуже потрібна рф, щоб асимілювати українську мову та перетворити її на бліду тінь російської, а потім тихо знищити. Цей тренд заповідав ще Володимир Лєнін і йому слідує Путін, який певно видає нагороди за кожне вбите питомо українське слово. Ціхоцький, ти задля цього створив цей сайт?
Так звана "міжслов'янська мова" є покручем, який надто багато уваги дає російській мові через те, що всі росіянізми в мові українській та білоруській приймає за їм рідні слова. Людина, яка складала "міжслов'янську мову" гадки не мала про століття гніту і репресій, тому глянула у зросійщені українські та білоруські словники, знайшла там РОСІЙСЬКІ слова, і почала їх використовувати, вважаючи, що ті слова є аж у трьох різних східнослов'янських народах, хоч істинно вони є лиш у мові російській, а в нашій та білоруській мовах є огидним штучним запозиченням.
2) Комп'ютер це достеменно означає "пристрій для обробки інформації", не бачите тут тями від "дум"?
----
Це є неправдою. А слово "інформація" взагалі чуже. Як ви намагаєтесь відновити мову загалом, а при цьому у своїх висловах вживаєте купу зайвих запозичень ? Чи то у вас війна НЕ за мову, а проти Московії ?
Цей пристрій перш за все є пов'язаним із числами. Чи дозволяєте існування цього слова ? А "обробка потоку відомостей" це занадто загальне визначення, ніби до появи цих пристроїв цю дію НЕ виконували. Дослівно "to compute" дуже близько до "to calculate" і це все про "щитати". "Лічити" - це дещо інша дія, це дізнатись кількість 1,2,3,4.... Звідти і "перелік" - одне за одним.
Той пристрій аж ніяк НЕ "думає", а лише працює з числами, щитає (якщо бажаєте), перетворює числа в звуки і кольори і навпаки "очислює" різні прояви життя.
3) Так. Неприродну мову. Вона існуватиме, але НЕ матиме вжитку.
Мене тішить ваше з Vadik Veselovsky ставлення до "міжслов'янської". Я цілковито згоден з вами. Я вже висловлював таку думку раніше в іншому місці.
Ну то творіть власний відповідник, який вам завгодно, але будуйте його від українських слів, а не від запозичених "обчіслівать" чи инших совітських покручів.
Бачу, ви лежите до тієї грясті людей, з якими щось сперечатися – що море орати. Я вам за ліс, а ви мені за гриби. Суперечка була узагалі не про "думи", "цла", а про те, що ви для будови слова хочете брати слова, якого в українській мові нема, а є у російській. Якщо так стоїте за українську мову, добавте на осідок слово "обчислювати" і пошукайте йому гідну українську заміну.
На все добре, Бажане. Я свою позицію висловив і далі марнувати час з вами не баю ні бажання, ні можливости.
Я йому про Тараса, він мені про півтораста.
Я вам з почату написав, запропонуйте суто український відповідник. Тільки дотепний. Ми вже мали подібну розмову стосовно іншого слова: маємо слово "число", але створювати від нього похідні чомусь заборонено, бо схоже на московитське, чи утворено за часів московщини. Ще раз вас запитую, слово "число" - чи наше слово ?
Ідіть, випийте чаю, виспіться, і уважно на тверезу голову перечитайте. Мова не про слово "число" (спільнослов'янського слова від давнього *čislo), а від слова "обчислювати".
Слово "число" українська мова знає, чужим є конструкт "обчислювати". І утворене воно в українській мові не за Царської Московщини, а у 1930-ті, в часи Сталіна.
Я в'явив себе українцем, який не знає російської. І дійшов до висновку, що обчислювати це "оцифровувати" :). За дивним збігом обставин схожа думка вже втілена на цьому осідку: "очислення":
діджиталізація
Дуже прикро, що числову добу людства започатковано у сторіччі зі Сталіним, бо це заважає нам створювати і вживати слова, що пов'язують речі і обставини сучасного життя з числами.
Оно, Yaroslav Shpak теж на те вказує. Яка ще діджіталізація вам потрібна, щоб прив'язати назву головного пристрою, що той створює діджиталізацію до "числа" ?
Вважаю, що "робота з числами" це спосіб, а не головна мета роботи комп'ютера та й числа врешті решт можна звести до інформації, а процеси з ними до її обробки. І тому мені до вподоби утворити назву пов'язану з інформацією, а не з числами. Я не претендую на абсолютну істину, бо є за освітою екологом, а не IT-спеціялістом і мене цікавить думка людей, які пишуть програми і знають добре принцип роботи і головне призначення комп'ютера. Вести довгі й марні суперечки не бажаю я. Мене цікавить думка авторитетних професіоналів, зокрема й модераторів цього осідку :)
Слово "обчислювач" не повністю відображає призначення і можливості сучасного комп'ютера. Хіба ж він тільки числа може опрацьовувати?
Аргументи про нулі і одиниці недоречні тому, що фактично ніяких нулів і одиниць там нема, а є струми напругою близько нуля вольтів і близько п'яти вольтів. Ці струми можна інтерпретувати як два різні атомарні символи (не обов'язково як 0 і 1, просто так склалося історично, через те, що обчислення стали найпершою сферою застосування комп'ютерів). А вже комбінаціями цих символів можна кодувати будь-яку інформацію (числа, текст, зображення, звук, різні структури даних і моделі об'єктів реального світу).
Тому підтримую пропозицію виводити українську назву для комп'ютера спираючись на його універсальне призначення (робота з інформацією) а не на часткове (робота з числами).
Ви праві. Але чи є приклади інтерпретації інформації не як чисел? В теорії ми можемо читати відсутність заряду як А, присутність - як Б. Але всі відомі (мені) комп'ютери саме очислюють (перекладають інформацію в числа). Якщо це будуть не числа, тоді вже можна говорити про несправедливість називання таких пристроїв очислювачами.
Але це точно не ОБчислювач, бо це є вузьке розуміння тями.
informati`єю ?
Якщо там НЕ одиниці і нулі, якщо НЕ двійковий уклад числення, то чому творці назвали його від слова "to compute" ? Чи вони здуріли ?
Саме що цей пристрій все очислює, перетворює на числа. Чи то у двійковому вигляді, чи у десятковому, чи шістнадцятковому, то вже хто як дружить з лічбою і числами. Хай там як, все, що створюють чи споживають, використовуючи цей пристрій, все походить від чисел, зберігають у вигляді чисел, переказують у вигляді чисел. А чи там намагніченість, чи заряд, чи спалах світла, чи ще щось, то є лише відмінності у способі запису, саме як шість написати "шість", "6", "VI" чи ще якось.
Я заперечую цей різновид назви лише через чужий спосіб утворення іменника на позначення речі-засобу. Це слово утворено чи то в польський, чи то в чеський спосіб. Наші речі-засоби правильно закінчувати на "-ло". Тому я за "обчислювало" або "очислювало".
На перший погляд, основа роботи комп'ютера полягає в числовому мисливі (логіка), точніше в числовій абстракції. Тобто в основі своїй він працює з числами. Але не обов'язково обчислює в тямі "рахує". Хіба можна процес інтерпретації присутности/відсутности заряду на транзисторі назвати обчисленням? До слова, бувають ще тернарні комп'ютери (-1, 0, 1), квантові комп'ютери.
Квантовий комп'ютер відрізняється від звичайного транзисторного комп'ютера зокрема тим, що класичний комп'ютер оперує даними, закодованими у двійкових розрядах (бітах), кожен з яких завжди перебуває в одному з двох станів (0 або 1), коли квантовий комп'ютер використовує квантові біти (кубіти).
Тобто числа – це лише результат інтерпретації інформації. Кодувати інформацію можно не лише числами, а, наприклад, кульками різних кольорів. Чорна – це 0, біла – це 1. До речі, є ще тернарні комп'ютери, де є -1, 0, 1.
Тож комп'ютер (обчислювальний пристрій) в своїй основі – це інтерпретатор закодованої інформації. Хоча інерпретується вона все одно спочатку в числа (я не знаю прикладів, які б це спростовували). Тож ЧИСЛО в основі перекладу цілком гоже, бо саме процес інтерпретації, представлення якогось об'єкта як число можна назвати очисленням. Як гожим є й ЗЧИТУВАЧ, інтерпретатор, цло.
Ото й кажу усім, що "дані"(значення) - це ще не відомості(визначення)., та мало хто йме до уваги..
чи РОЗУМУ
Мало хто розуміє тяму "віда" взагалі.
До головного коментаря: так це не просто "датчик", отож що він починає "обчислення", а не виявив та й усе. Та й формалізована логіка це теж обчислення
–
об- перед приголосною. Правильно "очислювач" (перетворює на числа), за подобою до "освоєння", "оновлення", "озброєння".
"Обчислювач" не перетворює на числа, а виконує дії з ними. Якщо замінювати то на щось з рахувати абощо, чи то пак лічити, бо рахувати перейняте
Очислювач зчитує стан (відсутність чи наявність току) та перекладає його у числа, потім вже ці числа інтерпретує в якісь дії. ЕОМ первісно (на найнижчому рівні) нічого не рахує, це не калькулятор, у нього набагато ширше застосування.
Багато приладів так "очислюють", та й зчитавши стан комп'ютер якраз починає найпростіші обчислення. Звісно що не калькулятор, але комп'ютери так називаються бо історично першим призначенням були великі обчислення, та й зараз багато чого що він робить є ними
Гарний і стислий варіант, на мою думку, життєздатніший від „обчислювача“. Взагалі, це важливо, що назва відбиває сутність пристрою, хоч вона може бути й не очевидна для користувача. Схоже на сербське та хорватське računar і računalo, словенське računalnik і німецьке Rechner.
Для довідки:
Румуни звуть компутер – рахівником (“calculator”), а, власне, калькулятор – кишеньковим рахівником (“calculator de buzunar”).
Можна було б залишити "рахівник", а калькулятор - "кишеньковий рахівник", але на жаль "рахувати" - запозичення. Так що, не підходить!
рахівник - це фахівець із рахівництва (бухгалтер) 
sum.in.ua: rakhivnyk
Рахівник — молодший бухгалтер або помічник бухгалтера, що виконує первинні, допоміжні функції бухгалтерського обліку. 
uk.wikipedia.org: Рахівник
Уявив собі стрічку Термінатор — про злого РАХІВНИКА, як на мене, геть не звучить. Одразу в'являю чоловіка літ сорок з калькулятором, в окулярах, який рахує надбутки фірми.
Тілько лічить тож перейняток з польської
Новотвір “лічитель”, що запропонований нижче — набагато вдаліше!
Ще й як "що", бо німецьке слово викорінило споконвічне слов'янське.
Як це поляки з ним живуть...
А самих німців скільки слів неґерманського походження, йой!..
Німецькі запозичення + повноголосся = українська мова, якщо знищити німецький субстрат в нашій мови залишиться вологодсько тульське нарєчіє з кумедним акцентом.
Ціхоцький, поклади край шабашу.
<якщо знищити німецький субстрат в нашій мови залишиться вологодсько тульське нарєчіє з кумедним акцентом.>
Чудово, тобто Ви по суті висловили підтвердження погляду про те, що "українська мова" є та сама російська, тільки перелицьована на "польсько-німецький манір". Оплески!
Мудро пишете!
sze v 1980-90h rokah u nas v Czortkovi kazaly na «kalkulätor»... RAHIWNYCÄ!!
Tak, ce sliwce v todisznih prosunutyh molodiżnyh kolah bulo sobi takow dotepkow, koly nazva otoji staroji derevlėnoji rahìwnyci, otyh щотів — perenesla sė na vże novitnij prylad.
Ale hocza my todi ce slovo vytvoryly jek pewnyj dotep, bez osoblyvogo osmyslennä movoznawczyh osnow slovotvorynä, odnak...
odnak my togdy toczno vgadaly tu zasadu, koly slovo zi starogo predmetu si perenose na novyj, bo sy sä nova ricz... je prodowżynėm dii, pryznaczynä starogo znaräddä!
Poriwnėjte, jek v Polskij, Czeskij, Slovackij etc. movah nabulo osuczasnenyh znaczeń slovo WÓZ, VŮZ!
To szo nam zavadżėje nyńka kazaty na «kalkulätor» — same RAHÌWNYCÄ??
Tym pacze, szo ostannöji vże malo hto za żytė i w voczy vydiw! ;)))
"Мет" (від "метикуватий, той, що метикує") - комп'ютер, "метик" - ноутбук, а далі пропозиції Tadeusz Borzyński (див. слово "ноутбук") щодо смартбуку ("тямник"/"тямик") та нетбуку ("мережник")
Ду"блювати" слово вас ж не нітить?
А хіба не краще це слово лишити для "смартфона"? "Смартфон" - "розумний телефон", тоді хай вже він буде "мет". Взагалом, дуже навіть ласе слово, "метикувати" хороше джерело для новотворів, його більшість знає, але рідко вживає, і, я не знаю, але думаю мало в яких ще мовах є воно.
Калька.
-ач - це діяч, людина, яка робе щось. Назви речей у слов'ян закінчуємо на "-ло". Кадило, молотило, вдавало (шукай серед перекладів)...
Здається в інших мовах це слово походить або від:
1. лат. computare - рахувати, підраховувати
2. лат. ordinare (іспанська - ordenador) - аранжувати, організовувати, наводити порядок
3. від данних (швецьке - dator).
4. зі своїх слів.
Чеське počítač від слова рахувати, підраховувати.
Не бачу чому обчислювало не може бути нашим компутером. Ну але можна ще побавитись. Можна знайти щось більш схоже до тих вдох латинських слів.
Комп'ютер є скороченням і в нас воно також є - електронно-обчислювальна машина.
verstak
(peredruk pojasnynä do slova VERSTAK z moji statti, szo bula kolyś v «predteczi» storinky Slovotvir.Org.Ua — v slownyczku na Zelenyj.Biz — deś sze v 2004-2005 rokah... ))
ВЕРСТАК - комп’ютер
(новонабуле) Цей прилад стає дедалі поширенішим засобом і виробництва, і навчання, і розваг. Коли ж його вигадували, він покликаний був просто полегшити складні й великі за обсягом обчислення, тому й отримав від своїх розробників назвисько computer, сиріч обчислювач.
Власне, у колишньому СССР, який намагався у всьому поборювати США і навіть трішечки їх наздоганяти, цей прилад мав інакшу від американської назву – ЕОМ, тобто Електронно-Обчислювальна Машина. Громіздко, як і вся сов’єцька господарка, але загалом по суті.
Инші нації, можливо, трохи й відставали у розробці обчислювачів, але аж ніяк не у пошуку своїх питомих назв для цього нового пристрою. Так, у німців цей прилад віддавна називається Rechner [рехнер] (від дієслова «обчислювати» – rechnen), але, нажаль, вони дедалі більше скурвл...
[zaverszynė — ponyżcze]
[zaverszynė]
...вони дедалі більше скурвлються у мовному питанні і все більше питомо німецькі слова витісняють анґліцизми. Французи кажуть (з артиклем) l’ordinateur [льóрдінатоер], подібно й у шведів – ordinator [ордінатор]. Мовчу вже про те, що навіть відносно невелика Чеська нація теж спромоглася винайти свій питомий відповідник – počítač [пóчіітач].
Але що Чехи! Направду дрібонькі Словенці, яких налічується по світу заледве два мільйони (з пів Києва десь;)) кажуть по-своєму – računalnik [рачунальнік]! Проте двохмільйонна Словенська нація теж виглядає велетенською порівняно з Ісляндцями, яких близько 320 тисяч на увесь світ. Але ісляндську мовну просвіту https://r2u.org.ua/node/45 можна вважати взірцем для будь-якої мови, яка бажає розвиватися і робити поступ уперед.
Так ось: Ісляндською отой буцім як міжнародний «компутер» називається tölva – слово, складене з двох инших ісляндських слів: tala (число, цифра) і völva (провидиця). Себто така собі чарівниця, що працює з числами – «числочарівниця». Виходить, не настільки вже та англійська й міжнародна, всім зрозуміла мова, як про неї повсякчас нам, неукам темним, втирають!! :))
Але добу суто електронних обчислень Українці безповоротно прої…хали ;)) Тому марно намагатися сьогодні називати цей прилад застарілим словом «обчислювач», тим паче, що ми, на відміну від згаданих німців, французів, шведів і чехів, не можемо стверджувати, мовляв, так склалось історично.
Очевидно, в доборі назви для такого повсюдного нині приладдя варто спиратися коли не на завтрашній день, то бодай на сьогоднішній. Отож, щоб нині на «компутері» не робили, по-суті, ми на ньому «верстаємо»: працюємо зі звуком, чи зі зображенням, або ж просто набиваємо письмена – все одно верстаємо. Звідси – і ВЕРСТАК.
По-перше, зізнаюся, що запозичив його в одній творчій спілці, де наприкінці перекуру завжди лунало: «Ну що ж, до верстака!» – і всі розбігалися по робочих місцях – до «компів» тобто.
По-друге, верстак – як не крути, все ж не верстат :)) Крім того сподіваюся, що це слово не надто лякатиме непідготовленого читача, позаяк верстак давно вже перебуває у нашому ужитку, щоправда, більше як столярне чи слюсарне приладдя.
Розмаїті верстаки використовувалися нашими пращурами ще в ремеслах, наприклад у ткацтві: бачите, і там робили зворотно-поступальні рухи – верстали тобто:)) Як і в минувшину, сьогодні верстак не перестає бути знаряддям виробництва, а позаяк ми все ж таки майже повністю відійшли від сохи, то і вигляд, і призначення отого знаряддя набули нових обрисів. Залишилася тільки суть.
Забігаючи поперед закидів, мовляв верстак попахує німчиною, спробуємо дати роз’яснення.
Словник Німецької містить таку замітку: Werktisch — верстак; робочий стіл, від Werk, яке має багато різних значень, але основні це:
1. діло; труд, робота;
2. твір, витвір
3. завод, фабрика; підприємство ітд.
Подібність між Werktisch і верстаком хоча і не буквальна, але помітна.
Однак коли «верстак» і має якесь відношення до німців, то воно вже настільки давнє, що його не фіксує навіть Словник іншомовних слів.
Швидше за все, що і верстак, і звичайний верстат – це від слова вертіти, а це вже точно «наше». Наприклад, ворота (бо воротити оті величезні двері треба було) у нас існували ще в часи, коли і німці буле не німцями, і навіть ще не ґотами :))
Від числити.
Гарно, але в українській мові "почитати" має инші значення, ніж у словацької.
r2u.org.ua: почитати
http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/50552-rakhuba.html РАХУБА. Словник української мови Б.Грінченка.
to compute - рахувати. Лічити + закінчення як у "вчитель"
Найліпше
Утворено від кореня "від" слова "відати" (знати): r2u.org.ua: відати, яке походить від праслов'янського "věděti" [ЕСУМ. Том 1. С. 390-391]: http://ukraineclub.net/sites/default/files/field/pdf/etymolog_slovnyk_tom1.pdf#page=407 та суфіксу "-ил(о)" в контексті інструмента/знаряддя/знадобу взору "шило", "зубило", "вітрило": https://ukrainskamova.com/publ/chinnij_pravopis/morfologija_i_pravopis/slovotvir_imennikiv/6-1-0-87 з мотивацією "знадіб для роботи з інформацією". Див. також "віда":інформація
як на мене, краще за "рахівник" - бо це справді калькулятор. Натомість, у цьому варіанті наголос на тому, що робота пристрою походить від числових обрахунків, однак, суть - не лише у них. Для обрахунків є "обчислювач", але в сучасному світі "комп'ютер"- поняття ширше. Так, він працює на обчисленнях, це - історія і важлива складова роботи пристрою, однак - ВІД неї є багато похідних, вторинних функцій. Тому - від-числювач.
Чому б не зробити це "офіційним"? Як "авто" і "метро". Надихають приклади вкорочених слів, що з часом зовсім втратили свій розмовний відтінок, а часом про повні оригінальні форми й геть забули – англ. [tele]phone, [omni]bus, [aero]plane, gym[nasium]; фр. vélo[cipède], stylo[graphe] (ручка); шв. [automo]bil, bio[graf]
(кінотеатр), і моє улюблене el[ektricitet] (електрика). (у квадратних дужках викинуті частини слів)
Від "дум" — "думки", від "думати".
r2u.org.ua: дум
Звучить принаймні грізно, коли почнеться повстання машин, приємніше буде боротися з ДУМом, аніж з рахівником.
Ой леле xD
oruddä
(pojasnynė do slova zi slownyczka na Zelenyj.Biz, jėke bulo sze deś v 2004-2005 rokah...)
В Тлумачному Словнику В.І.Даля слово «орудие» (кацапський відповідник нашого «оруддя») порівнюється зі словом «рука» і розтлумачується як «всякое вещественное и невещественное средство, пособие, рычаг действий, всë посредствующее между деятелем и делом; инструмент или снаряд, машина, в(у)ручье, снасть. Напр., кричный молот – орудие, и писчее перо – орудие»,
а вже аж потім значить «гармату».
Похідне від орудия – ОРУДНИК пояснюється як «орудующий чем, кто распоряжается, кто причиной чему».
Ось вам і відповідник «комп’ютернику», а в ширшому розумінні навіть замінник слову «оператор», наприклад «орудник стільникового зв’язку» – звучить? ;)
Свідомий того, що ОРУДДЯ непідготовленого читача трохи приголомшить. Та й підготовлений так само не далеко втік...
Втім, коріє ОРУД- в Мові таки широко існує! І не тільки в ОРУДному відмінку ;) r2u.org.ua: оруд*
Староукраїнська буква У називаєтьсьа "УКом". Звідси слово "наука". Три слова: "це", "ж" і "УК". Або, як не дивно, два слова: "це" і "жук". Жуки у своїх панцирах якраз схожі на компютеризованих роботів. Віддалено цежук нагадує і слово цідити, тобто фільтрувати, шо процесор і робить з числами. А шче кажуть "жучок" на пристрій підслуховуваньньа. Можна шче сказати "рачець"-рахівник, тобто маленький рак, шо є теж в панцирі.
Від дані. Працює з даними. Схоже на:
1) латвійське — dators <— лат. data <— datum (те, що дається; інформація; підручні факти; дата в календарі)
2) швецьке — dator <— лат. data
3) норвезьке — datamaskin <— лат. data + норв. maskin <— лат. machina (машина) <— давньогрецька
4) фінcьке — tietokone <— tieto (дані, інформація, знання) + kone (машина, апарат)
5) валлійське — cyfrifiadur <— cyfrif (аккаунт, запис, рахунок) + -iadur (книга, записник, щоденник, інструмент, агент)
Ну або якщо гарний настрій і хочеться посміятися, то можна похідне від дані за зразком кадило, молотило, орало — данило.
бо сідаючи до нього, даєш завдання, а він мусить, виконуючи, метикувати :)
В сенсі, пристрій, що "знаходить" "обраховуючи", "вичислюючи"
з французької мови ordinateur - від лат. ordre - порядок, впорядковувати.
Приклади: В моєму порядкувачу встановили новий додаток (застосунок). Гуртові поставки порядкувачів. Потужний ігровий порядкувач. Доступно на приставках та порядкувачах.
Формально — переклад "computer", але звучання перекликається з "мислитель".
Поясненьньа в моєму в слові "цежук".
Товмачить закодовану інформацію в числа.
Без об- перед приголосною.
[http://libr.org.ua/book/74/2341.html]
Вся інформація в пам'яті цифрового комп'ютера зберігається в двійковій формі, тобто у вигляді послідовностей нулів та одиниць. Причина цього полягає в особливостях фізичної реалізації, при якій електронні елементи цифрового комп'ютера можуть перебувати в одному з двох стійких станів: ВИСОКА НАПРУГА - НИЗЬКА НАПРУГА, або Є СТРУМ - НЕМАЄ СТРУМУ", "ТАК" - "НІ"= "такнік"...
Такі слова чинять з української мови мову клоунів, кумедну мову хохлів. "Такніки", "нацююцюрники", "вподобайки" - звучить воістину як мова недолугих, добрих, мирних мешканців, які тихо говорять у своєму виділеному господарями куті. Може вже досить? "Обчислювач" звучить достойно.
За такнік згоден. Але вподобайка чудове слово
Правильно казати "дані", тобто інформація, 1 і 0, а не "так ні". Це підтвер(д)жує шо слово "так" в значенні "да" має штучне походженьньа яке українцьам в якийсь час навязали.
Від лічити, тобто знаходити кількість чогось.
"Кувати – кувадло" – як приклад для для словотворення.
Суфікс -дло не український.
Кувадно/ковадло запозичене з польської, а кувало/ковало це українське слово.
goroh.pp.ua: ковало
Не кострубате обчислювало, і не те, що нагадує про людину
Навпаки ще більше схоже на людину, ніж обчислювач, є ж заступник, замісник, начальник, чарівник, дослідник, годувальник, постачальник, прихильник, передплатник тощо. Вони або однаково нагадують про людину, або я б сказав -ач навіть менше (бо частіше не особа). Я так розумію немає великої різниці між назвами людей і предметів, які щось роблять, і це логічно (є більша, скажімо, між суб'єктом і об'єктом дії). Взагалі навіть самими комп'ютерами англійською теж спочатку людей називали))
sze v 1980-90h rokah u nas v Czortkovi kazaly na «kalkulätor»... RAHIWNYCÄ!!
Tak, ce sliwce v todisznih prosunutyh molodiżnyh kolah bulo sobi takow dotepkow, koly nazva otoji staroji derevlėnoji rahìwnyci, otyh щотів — perenesla sė na vże novitnij prylad.
Ale hocza my todi ce slovo vytvoryly jek pewnyj dotep, bez osoblyvogo osmyslennä movoznawczyh osnow slovotvorynä, odnak...
odnak my togdy toczno vgadaly tu zasadu, koly slovo zi starogo predmetu si perenose na novyj, bo sy sä nova ricz... je prodowżynėm dii, pryznaczynä starogo znaräddä!
Poriwnėjte, jek v Polskij, Czeskij, Slovackij etc. movah nabulo osuczasnenyh znaczeń slovo WÓZ, VŮZ!
To szo nam zavadżėje nyńka kazaty na «kalkulätor» — same RAHÌWNYCÄ??
Tym pacze, szo ostannöji vże malo hto za żytė i w voczy vydiw! ;)))
Від "число" та "никати". Комп може мати різні призначення, форми, чинства та никати числами є його сутність.
Коротко.
.... пропоную компютер назвати подивником, а компютерників, подивниКарями. Подивник, довідник, словник, подивникар, годинникар, бібліотекар,
05.05.2022. А.Прокопенко.
москалі будуть сміятися з перших п'яти літер
можна ще підраховувач, підрахувач, підраховувало
ще можна змінити префікс на
роз + рахівник
моя версія української версії іменника для слова "комп'ютер" - "лікзнар". Де лік - це корень на позначення дії - "лічити", зна - корень на позначення "знаки" (відповідник слова "символ"), - "ар" суфікс на позначення того, що це виконувач, зустрічається у позначенні професійних ролей у словах "вівчар", "муляр" тощо.
У такому випадку можна додати префікс "об-" - вийде "облікзнар".
PERsonal COMputer - percom
На кшталт японського "пасакон" (від англ. personal computer)
Японьске Pasokon "パソコン" (від англ. personal computer)
Це ви ще раз подали? Нащо?
А саме слово таке ніби побачили обчислювач чи рахівник і подумали хмм а як би це розтягнути на два слова
Але в нас же є:бухгалтерська обрахуба(бухгалтерський обрахунок), войскова обрахуба,(войсковий обрахунок) фінансова обрахуба (фінансовий обрахунок і тд.
Ну, щоб було зрозуміло, що ôн саме числа розраховує, а не щось инше
Сalculcation-розрахунок
Лічильник-рахувальник
Комп'ютер-розраховувальник
Вьічіслєніє-розрахунок
Мотлох також з польської. Краще вживать:барахло, дрантя, хабоття. Особисто менї з сієї перерахуби, найбільше подобається-хабоття.
Подайте лишень доводи за "мотлох", коли ж тілько бовкаєте. -Рахуб-ати не треба, бо це чортзна-що, а не українська.
Товкмацький словник в допомогу. Вам не треба, то не вживайте. Ніхто вас тут не примушує. А менї неприємно вживать польський лік. Ось що товкмацький словник пише на рахунок сього слова: < " з п.motłoch («набрід, чернь») < діал. прасл. *motъloxь, *mоtъlахъ"
https://wsjp.pl/haslo/do_druku/54341/motloch
goroh.pp.ua: Мотлох
"думка про запозичення в східнослов’янські мови з польської (Brückner 345; Richhardt 80; Mikl. EW 203) видається обґрунтованою"
І це довід "думка...видається..."? Поки нічогісінько не доводить. Отутечки, приміром, пишуть, що таки з укр. мови: https://en.m.wiktionary.org/wiki/motłoch
І в вашому першому витягові так само: «Pochodzenie ukr. mótłoch».
А що не довід? Ви ж не будете заперечувати того латинські та польські мови були господарськими у властї Речі Посполитої. Звідси українці перейняли польські слова типу: лік, мотлох, стосунки і тд. 1.Я авжеж, не дуже сильний з англійської, але там наче було написано:"potentionly", що переклається, як можливо. Тобто, якщо пишеться, що можливо українське, то ви ви уповнені, що се так. А якщо, думка то се не довід. Рупиво.
Pochodzenie ukr. mótłoch»." А тут ви праві. Справді, я недовидів. My bad.
Ні, розрахубовувальник!
Комп'ютерний — розрахубовувальниковий
Суперкомп'ютер — надрозрахубовувальник
А Не лучче:компютерний-розрахубковий, суперкомпютер-суперрозрахубник. У всякому разі коротше.
Ярославе, читаите ЕССМ(Етимологичнꙏіи слôвнъік словянскъіх молв). Осе Вам въітя̊г из статіи на *lěkъ (→укр. лїк):
Отглаг. бессуф. имя с вокализмом в ступени *о, соотносительные с гл. *ličiti(→укр. личити) ’считать’ (см.), см. Berneker I, 720-721 (likъ 3).
То б' то, слово лїк(и другі сёho ж кореня) е питоме про украинску̊ молву̊, и явить иншу̊ сту̊пėнь вокализму(о-сту̊пėнь) проти личити.
А се перевѣрене джерело? Просто я також можу найти статті, де доводить ся, що украинська мова-прабатьківщина усѣх мъл, що всѣ слова пôшли од украинских. І тд. Офіційньі ж мълознавці рахують лічить-перейнятком з польськои. Поляки ж кажуть лічич. Нащо наближать украинську до польськои. Щоб потôм казали, що:"украінскій ето просто іспорчєньій польським вліяніем русскій язьік?
Су̊ть два спорôднені(чèрез апофонію/аблаут) але рôзні кореня:
1. р.прасл. *leyk- →п.прасл. *lik- →др.-рус. лик- →нов.-рус./укр. лик-; Ôдтꙏі и укр. личити, др.-рус. ликъ, пôл. liczyć, точто.
2. р.прасл. *loyk- → п.прасл. *lěk- →др.-рус. лѣк- → нов.-рус./укр. лїк-; Ôдтъі же и укр. лїк, лїчити, др.-рус. лѣкъ "игра въ кости", сербохорв. lȅk, моск. лек, точто. Пôлска же не спадковала слôв сёhо кореня.
То Не'ма потребъі видїти въ словах зъ <і> спосу̊ду̊ из пôлскої. Их легко яснити на питомôмь тлї.
Украинскі слова зъ <і> иду̊ть ôд кореня *loyk-(о-сту̊пėнь аблаута), а пôлскі слова и украинскі слова зъ <и> иду̊ть ôд кореня *leyk-(е-сту̊пėнь).
Ôдповїдно, гадку̊ про спосу̊ду̊ из пôлскої форòм зъ <і> слїд избути.
Коли Вам просто не су̊ть до подобъі слова кореня лїк-, то творїте слова ôд кореня лик-.
Правильно. Есум так і пише:запозичення з польської мови ("звукові форми з лиможуть бути власними, успадкованими з праслов’янської мови);" Але те що звукові формьі "можуть буть" властительньіми, ще не означає, що се не перейняток з польськои мовьі і єого не тре вьілучать. Нагадаю, ще про польську оккупацію і про примусове опольщеннє. Так що з сього можна зробить вьісновок, що слово лічич ймовѣрнѣше, навязало ся нам силою
пристрій для обробки інформації
інформація:відощі,віда,відь,вість,відомості
Обробляє інформацію:
Здається в інших мовах це слово походить або від:
1. лат. computare - рахувати, підраховувати
2. лат. ordinare (іспанська - ordenador) - аранжувати, організовувати, наводити порядок
3. від даних (швецьке - dator).
4. зі своїх слів.
Ше декілька мов:
хорват. računalo —> račùnati [рачунати] — рахувати.
босн. računar — те саме щой хорватська.
ест. arvuti —> arvutama — обчислити, рахувати, оцінювати.
фін. tietokone —> tieto (дані, інформація, знання) + kone (машина (апарат)).
фран. ordinateur —> лат. ordinare — аранжувати, організовувати, наводити порядок
грец. υπολογιστή [ypologistí] — той, що шукає себе; егоїст; людина, що рахує (аналізує, обдумує) перед тим як діяти; калькулятор; рахівник
іслан. tölva —> tala (число) + völva (пророчиця, віщунка)
ірлан. ríomhaire —> ríomh (рахувати, розраховувати, обчислювати, перераховувати) + -aire (агентивний суфікс, напевно пов'язаний з укр. -ар)
латв. dators —> лат. data —> datum — те, що дається; інформація; підручні факти; дата в календарі
норв. datamaskin —> лат. data + норв. maskin —> лат. machina (машина) —> давньогрецька
серб. рачунар —> рачунати — розраховувати
словен. računalnik —> računati — те саме що й в серб. хорв. босн.
словац. počítačový —> po- + čítať (читати)
валл. cyfrifiadur —> cyfrif (аккаунт, запис, рахунок) + -iadur (книга, записник, щоденник, інструмент, агент)
Кому цікаво, то в англійській раніше деколи користали слово "reckoner" (дослівно "рахуватель"; від "reckon" — "рахувати") для калькуляторів та перших комп'ютерів, але пізніше слово витіснили на користь "computer".
угорською: számítógép, ось чому:
- szám - число
- ít - дієсловоутворюючий АКТИВНИЙ суфікс, отже számít = рахувати, обчислювати
- ó - суфікс АКТИВНОГО дієприкметника, отже számító = рахуючий, обчислюючий
- gép - машина, механізм
Але у розмовній найчастіше це скорочують до простого "gép". Звідси частовживані дієслова gépezni (користуватися комп.) та gépelni (друкувати на клаві)
*ít – дієсловотвірний активний суфікс. Нашій мові не властиве надуживання активних дієприкметників.
як бачите, в угорській мові часто вдаються до узагальнення заради спрощення. коли кажуть lassú a gép, дослівно це значить "механізм повільний", але в контексті всі розуміють, що мова йде про комп'ютер (а не якийсь інший gép). Хоча правильно було би lassú a számítógép.
<*ít – дієсловотвірний активний суфікс. Нашій мові не властиве надуживання активних дієприкметників.>
‹-ít-› не творить активни дієприкмети в угорській мовї, а дїєслова кавзатива (відповїдаючи питимо ‹-i-› в нас: ‹cras› = ‹szép› → ‹cras-i-ti› = ‹szép-ít›, ‹valós› = ‹déystven› → ‹valós-ít› = ‹déystvn-i-ti› або перехідна дїєслова від имен підстати чи прикмети чи від инших дїєслів.
___
И яко хочете мїрити 'надуживаннє'? Або суть або нема йих у мовї.
Ото й кажу усім, що "дані"(значення) - це ще не відомості(визначення)., та мало хто йме до уваги..
чи РОЗУМУ
Зчитло -
зчитує й працює з числом
·
Числовтіл -
втілює "число"
\
Цифрівник
___________
\
·
\
ЦИФРІВНИК працює
за рахунок
спряжної зв'язі,
для нього, це єдиноможливий спосіб виповняти свої уставлені дії
(функції)
https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&opi=89978449&url=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80&ved=2ahUKEwiDzL2LhtyJAxWr_QIHHZc-AC8QFnoECCAQBQ&usg=AOvVaw3g883FS8F2PwWfG0oEvDqt
Утворене мною від кореня чьт-, у давньоруському дієслові чьсти:чьту,чьте "читати, считувати, щитати, обчислювати, числити, вичисляти, личити, міркувати, вважати" за допомогою суфікса знарядь -сло, тобто *чьт-сло → чьтсло (→чтсло) → фонетично: цло (в родовому відмінку множини (кого?/чого?): цел.
Слово створив Елиша Поруш
Звучить незвично, але їйбогу краще за рахівника і обчислювача.
Карл-Франц Ян Йосиф,
хіба менше звично від цмин, цькувати, цмок, цнота?
Та ні, звучить доволі по-вкраїнськи.
Лиш "цноту" ви навели дарма серед прикладів, бо то ж польське слово, українською буде "чеснота".
"Комп'ютерний" - цельний, цловий?
цельний »компютерний«;
цловий »компютерний«;
цельський »що належить/стосується компютерів/компютерного встаткування/компютерних програм/дигіталізації« тощо;
цельщик »компютерщик, спеціаліст з компютерів« або »компютерний програміст« тощо;
цлити »працювати на компютері/за компютером, виконувати операції на компютері« тощо;
цлувати що й цлити (див.);
цельщити »компютеризувати; оснащувати/обладнати компютерами/компютерним устаткуванням« тощо;
цельно »на компютері, за допомогою компютера«, »дигітально, в цифровому опрацюванні/оформленні« тощо;
цельськи, прибл. те, що й цельно (див.)
Дякую!
"цельщик" - промах, бо не айтішник, а айтівець, так само цельник, а не цельщик. Може ще цловець гарно підійде
-е- суфікс непритаманний українському словотвору, тут явно попахує російською. згадайте, наприклад, українською буде саме "чоло", а не "чело" (як у російській), чоловік а не человек (і так, я розумію, що значення різні, але етимологія цих слів одна). тому і зі словом "цло" відмінювання та створення додаткових форм відбуватиметься саме через "о" (а не через "е").
наз цло, цла
род цла, цол
дав цлу, цлам
знах цло, цла
ор цлом, цлами
місц цлі, цлах
похідні слова відповідно
цольник (людина, що займається комп'ютерами, програміст, комп'ютерний майстер тощо)
цольний (комп'ютерний)
цлити (користатися комп'ютером, сидіти за комп'ютером)
цлувати (займатися комп'ютерами за фахом - ремонтувати їх, обслуговувати тощо)
цольно (за допомогою комп'ютера)
підтримую пана Джеймса
Та ж ні. -е- тут не суфікс, а вставна голосна з пливного /л/. А перехід *е до сучасного /о/ в словах "чоло", "чоловік", "шолом", чи "жолуб" це зовсім інше фонетичне явище, котре торкнуло лише шиплячі, не /ц/.
<-е- суфікс непритаманний українському словотвору, тут явно попахує російською. згадайте, наприклад, українською буде саме "чоло", а не "чело" (як у російській), чоловік а не человек (і так, я розумію, що значення різні, але етимологія цих слів одна). тому і зі словом "цло" відмінювання та створення додаткових форм відбуватиметься саме через "о" (а не через "е").>
<Та ж ні. -е- тут не суфікс, а вставна голосна з пливного /л/.>
‹stclo› /sklo, ʃklo/ : ‹stchelçe› /ˈskælʲt͡sɛ, ˈʃkælʲt͡sɛ, ˈskæwt͡sɛ, ˈʃkæwt͡sɛ/ ;
‹dno› /dno/ : ‹den› /dæn/, ‹dençe› /ˈdæn(ʲ)t͡sɛ/ ;
‹sestra› /sɛˈstrɑ/ : ‹sester› /sɛˈstær/ ;
‹zerno› /zərˈno/ : ‹zèrençe› /zəˈrænt͡sɛ/ ;
‹stegno› /stɛˈɣ̞no/ : ‹stegen› /stɛˈɣ̞æn/ ;
‹corabely› /korɑˈbælʲ, korɑˈbɛlʲ/ ;
‹georauely› /ʒo̝rɑˈwælʲ, ʒo̝rɑˈwɛlʲ/ ;
‹ceóuen› /ˈt͡ʃowən, t͡ʃoˈwæn/ ;
‹póuen› /ˈpowən/ ;
‹ceòren› /ˈt͡ʃorən/ ;
‹cisel› /ˈt͡ʃɪsəl/ (‹cislo› /t͡ʃɪˈslo/)
ЦЕЛЬНИЙ ЦЕ ЦІЛИЙ!
Ви робите плутанину!
Знаю скажете, то в російській мові, але російська мова є рідною для мільйони українців, ви вносите плутанину в українську мову!
Як російська може бути рідною для українців??
Дисонанс якийсь!..
Або вони помилково вважають її рідною, бо ліньки вчити справжню, ретельно викорінену рідну, або вони й не українці зовсім, то й українська їм дійсно не рідна.
рос. цельный – укр. цілісний
Краще іцло?
Тут нема передумов про "і".
Прочитавши про доцільність коротких термінів, перше був за це слово, але тепер сумніваюсь який стосунок має скорочена форма слова "число" до тями "обчислювальна машина". Комп'ютер же не число.
<цло> не є скорочення від <число>. То Ви'сте то вигадали.
Цло «від кореня чьт- за допомогою суфікса знарядь -сло».
Число «прсл. čislo утворено за допомогою суф. -slo від *čit-ti, cьtǫ читати, рахувати».
Ну й? Число є від корене *kit-, а <цло> від корене *kyt- — є різниця?
І ніякий не цельщик, а цельник. Як не комп'ютерщик, а комп'ютерник. Щик досить пізний суфікс найпродуктивніший у російській мові.
«Приклад назви на -щик трапляється 1267 року в ярлику хана Менгу-Тимура (даньщик); далі поборьщикъ (1315, ярлик хана Узбека), тальщикъ «заручник» (1316), закладьщикъ (1318). Хоча це ще не доводить його тюркське походження, адже, всупереч очікуванню, перша назва з тюркським коренем і цим суфіксом трапляється тільки через сотню років (ямьщикъ, 1356), а не навпаки. (Якщо назва даньщик є пізнішою вставкою переписчиків XV ст., то це посилює тюркську версію.) Навздогін за суфіксом -щик, у першій половині XV ст. з’явилися перші утворення з його фонематичним варіантом, з суфіксом -чик (доводчикъ, 1448, докладчикъ 1471). Проте просторічність ще довго давала про себе знати. Так, у відомому словнику давньоруської мови Срезневського нараховується всього 53 слова з агентивним суфіксом -щик (-чик) (А. Дементьєв).»
Якась дурня.
Це точно, шизофазія.
Isté e ou Vas qualificaçia psychiatra.
Гоже для
сканер
Цікаво, хто ці люди, що за це голосують? Вони справді вважають, що цлом замінять комп'ютер?
Я мовчу вже про похідні:
Комп'ютерний — цлошний, цлоковий, цломний чи як?
Гадаю, цельний. Або цляний 🤷♀️
🤭
<Гадаю, цельний.>
Tac.
<Або цляний>
Lêdue, ‹-ean› (*-ēn-) tuority imena primêt is znacyeinïemy "iz ceoho délano", porœunaite: sòlôma → sòlomean, dèrêvo → dèrevean, médy → médean, cocorouza → cocorouzean, bòrôxyno → bòrôxynean, luico → luicean, sœuly → solean, trosty → trustean, loza → lozean ipr. Slovo ‹cyslean› bui tocdé znacilo "made of a computer".
слово видатне і цілком придатне, я став уживати час од часу
Цікаво, пане Редріхе, як ваше оточення на це реагує?
нейтрально загалом. Не підхоплюють, але й не виступають проти такого слова.
А щодо звертання: кличний відмінок буде "Редріху".
Дякую за зауваження, пане Редріху