Якщо вам зрозуміліше опечатка, значить ви не вживаєте слова друк

Хибодрук інтуїтивно зрозуміліше, ніж опечатка !

Ярославе, +

Спасибі, Цісарю !

Підтримую. "Гальва" це помилка, але звідки Ви узяли, що саме "опечатка"?

«Це слово не годиться, бо його корінь "-гал-" (= "-гол-") указує на порожнину, пропуск, а не будь-яку помилку.»

Slouxyno!

«Походження?»

Dano ge!

"... cліпо довіряти гіпотетичним етимологічним припущенням..."

Прікро мі бачіті Вас тако гърдоваті ізроієвѣдьіѫ. :(

Я не гордовитий здроєвід, а тільки борюся за критичне мислення, бо неодноразово звертав увагу, що ЕСУМ на взір СУМ штучно додає словам російських значень чи виставляє російські значення передніше тих, які були не в одному, не в двох, а часто в 3-5 чи навіть більше дорепресійних словниках. І це не сліпе припущення, а вже теорія, яка неодноразово підтверджена фактами. Саме власне критичне мислення, а не сліпу довіру ЕСУМ я мав на увазі.

гърдоваті {гордувати} (чим?) = "зневажати, зневажливо ставити я до" ;)

А, Ви мали на увазі в контексті зневаги етимології. Я лише проти сліпої довіри політично заангажованому ЕСУМ ;)

Вважаю, що якщо ми стали казати "відступати(сь)" замість "оступати(сь)" через плутання "о", "об", "од" та "від", це не причина, цуратися сучасних нинішніх слів!
Давнє "о" в тямі "помилки" заступило нинішнє "від", і це те, що ціглить, красить, різнить нашу мову, і я не бачу сенсу від цього відмовлятися, вертаючи себе на сотні років у середньовіччя, знищуючи модифікації нашої мови, які вона приймала у себе протягом століть еволюції та кращення (бо так у гонитві за давністю можна й ікавізм забрати, стати казати всюди і замість и, і протезу забрати, тай перетворимось ми на російську мову зі "углами", "хрістіанами" та "вечностями").

Я лише проти того, щоб префікс "О-" вживали в тямі хиби, бо українець до репресій у 30-х роках XX ст., який би почув слово "отиск" уперше подумав би про відтискання навколо чи виготовлення круглих плоских предметів способом тиснення/стискання/чавлення, а не про хибне/помилкове тиснення/відбивання/стискання/друк...

Я повністю на Вашій стороні!

Дякую, Цісарю !

"... бо так у гонитві за давністю можна й ікавізм забрати, стати казати всюди і замість и..."

Нє блізілі бъістє ("Не могли би Ви пояснити")? "... і замість и..." – то в іакъіх словах?

І чому Въі гадаієтє вѧтскє [вечностямі] є древнѣішє ѡд [вїчнѡс(т)(ь)ми]? Чє ("Можна") і Въі’стє із тъіх, кто гадаіє вѧтскъи твар {конь} є древнѣі за русскъи твар {кѡнъ}? Гадаієтє твар {жона} є молоджь ѡд твару {жена}?

Іарославє Шчьпачє,
іносє, імѫ думаті про слушьнѡсть тълку "коло/крѫг → мімо → мъільно" в русскѡи мълвѣ іщє. Чє і єстє прав ("можливо, Ви й маєте рацію").

Єлисіє, я був на лекції по історичному розвитку української мови у рідному місті, то лектор (науковець) так і вів, що первісно у праслов'янські часи (а також початок Київської Руси) народ руський знав лише "конь", "жона", "желудь", "пісаті" (не "писати"), а сучасні форми з'явилися пізніше.
А ще з цікавості натрапив на відео записи Андрія Анатолійовича Залізняка, лінгвіста, то він якось читав як звучала давньоруська мова, то й говорв він "ходіті", "ді^єлаті", лишень з ще не зтверділим [и].

Єлисію, не впевнений чи я добре Вас зрозумів. Думаю, що чисто гіпотетично тяма "хибного письма" для слова "опис" могла виникнути і в незболгарщеного русина часів Київської Руси, а тяма "характеристика" з такою самою можебністю могла бути калькою з якоїсь иншої європейської мови. Однак, на цьому осідку саме завдяки ВАМ (дуже вдячний за це) я звернув увагу на префікс о- (*ob-) для тями кола/кругу/оточення і навіть активно використовую її для твору власних новослів. Після цього мені видалося нелогічним існування цього префіксу в словах "описка", бо є слово "опис", яке я інтуїтивно метафоризую з обходом, роздивлянням і фіксацією характеристик об'єкта засобами мови.Саме написання чогось поза полем книги чи "коло" (як вишневий садок Шевченка коло хати) "біля" "майже" правильно могло утворити тяму "помилки" для слів "описка" та "огріх" (щось коло гріха, порушення, переступу закону). Однак, я звернув увагу, що тяма "хиби" для "О-", яка дуже поширена в російській мові в СУМ і ЕСУМ підозріло штучно винесена передніше тями "кола", яка домінує в українських дорепресійних словниках. Для чого й навів слово "оступатися" в якості прикладу штучного зближення "братніх мов". Ваш новослів "отиск" можна логічно пояснити з точки зору етимології, він навіть є інтуїтивно зрозумілий для мене після політики зближення мов "братніх народів", але покладіть руку на серце й спитайте себе, що б подумав українець, навіть інтелеґент, а не лише простий селянин до сталінських репресій вперше почувши слово "отиск", про "друкарську помилку" чи про виготовлення відбитих/стиснутих коло-/дискуватих страв/запис дискуватих грамофонних платівок ?

Ярослав Шпак,
я вже написав Вам, що думатиму над правістю значення "коло→мимо→мильно" префікса/прийменника о(-) в рус.м. Може Ви й праві.

У мене таке питання до Вас: а про префікс про- в такім значенні що кажете?

Огріх (о-грѣх)
Я не думаю, що як раз у сім слові є той самий випадок о-грѣх "мимо ( ≈ коло, та не луча ≈) гріха", бо тут хибить логіка: грѣх уже само по собі значить чин кривий, мимо, неправий, хибний, мильний. Оскільки за найновішим дослідженням слово грѣх тягне до кореня *gr-/*gor-/*gōr- (→*gar-) з значеннями "гріти, горіти, ...", з розвитком *"що пече, жеже, палить" → питимо "гріх", то логіка префікса о- в о-грѣх є скоріше *"о-пік", і тоді тут семантику пропуску, хиби в префіксі о- в сім прикладі треба вилучити.

Єлисію, дякую, що взяли до уваги думку непрофесійного філолога :)
Про префікс "Про" в тямі хиби, я ще подумаю. Щодо "огріху", я не стверджував, а лише припускав можливість логічного пояснення "о-" в тямі хиби, керуючись лише внутрішнім мовним чуттям, цебто в цьому слові "о-" ще якоюсь "логікою хиби пахне". Я радий, що навіть "огріх" скоріш за все немає семантики хиби в префіксі "О-" й тоді давньоруське "описати сѧ" можливо одиночний приклад чи навіть староболгаризм, а не тенденція, як у російських слів "опечатка","оступится", "обознатся", яку нам примусово намагався нав'язати радянський режим !

«якщо читаємо як отиск то я за»

Tac, /ˈotɪsk/, nagòlôs na /ˈo-/.

Це скоріш за все відверта російська калька, яка суперечить внутрішній лексичній логіці та структурі української мови на взір слова "оступатися", яке в радянському СУМ має першочергове значення: sum.in.ua: ostupatysja таке (за дивним збігом обставин) як і в російського "оступиться":http://gramota.ru/slovari/dic/?word=%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F&all=x
А в дорепресійних словниках це заступитися за когось, оточити, обступити, відійти, відступити, зійти з дороги, але аж ніяк погано стати чи схибити в житті:r2u.org.ua: оступитися

Карл-Франц Ян Йосиф,
так, ви праві - саме момент Одруку =)