Значення слова

Пляма — частина якої-небудь поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням.

Приклад вживання

У тебе пляма на очах.

Походження

п. plama «пляма; цятка, крапка; місце іншого кольору на шерсті тварини; чорна тріщина, подряпина, щілина на залізі від поганого кування» є результатом видозміни ст. plana «пляма, цятка (на хутрі, шерсті)», спорідненого з ч. слц. [plena] «дефект у залізі»,

Приклади в інших мовах

бр. пля́ма, ч. ст. plama, pláma.

Варіанти написання
плена
Слово додав

Перекладаємо слово пляма

пе́кно
7

ЕСУМ: Пе́кно «пляма» похідне утворення від пекти́, оскільки пляма нагадує випалене місце.

22 березня 2021

+

21 жовтня 2021

Тепер цікавить, чи не мало бути пікно через ікавізм.
uk.wikipedia.org: Ікавізм

22 жовтня 2021

*pek-n-o — де є тут умова для гармонизації *e?

22 жовтня 2021

Спасибі за одвіт.

17 листопада 2021

Одвіт споконвічне східноукраїнське слово, читайте класиків! Іван Нечуй-Левицький Семенович вам у поміч. А ще ціла купа козацьких пісень.

петьмо
5
24 вересня 2021

+
Що мислите відносно др. пятьно - «тавро, печатка, знак»? Чому "петьмо" замість "п'ятно" (пятьно)?

25 вересня 2021

<Чому "петьмо" замість "п'ятно" (пятьно)?>

Бо то є спроба (! — дуже неточна) віддати на письмі лиш одної з (! — численних) вимов, фонеми /e̯͡æ/ з єї реалізацією в ненаголошеній позиції, яка не є виняткова тільки в сім слові, атьже маємо таку саму реалізацію в будь-якім иншім слові з <ẽ>; серед зафіксованих письмово приблизних фонетичних записів кирилицею, напр., до слова "тягти": <тьигти>, <тєгти>, <тьегти>, <тігти>, <тегти>. Таке може бути з фонемою на місці <ẽ>, в певних говірках, и в наголошеній позиції, напр. до слова <rẽd>, крім звичного <ряд> маємо й вимови (з дуже приблизним відбиттям кирилицею): <рьид>, <рьит>, <рьед>, <рьет>, <рєд>, <рєт>, <рйад>, <рйат>, <рад>, <рат>, <риед>, <риет>. Причина, чому слово pẽtno є зафіксовано лише в одній вимові, в написанні <петьмо>, на відміну від инших слів, може бути в його вужчім поширенні, але коли хочемо його впровадити в загальну мову, не є розумно відбивати на письмі лиш одну його вимову (та ще й у недосконалий спосіб — атьже писане <петьмо> й так не дає знати, чи на місці <е> кирилиці там є [e], або [ɛ], або [æ], або [ɘ], або [ə̞]). Тому я ту й даю —.

21 жовтня 2021

Ну з "е" нехай, але звідки "м" на кінці взялося?

21 жовтня 2021

То може бути дисимилація дву зубних приголосних звуку /t+n/ з другим зубним ставши губним, зо збереженням носовости /n/ носовий зубний → [m] носовий, але вже губний. Таким чином, [m] ту не є ни морфолойичен ни єтимолойичен.

21 жовтня 2021

морфолойичен ни єтимолойичен?! Од чого ви утворили ці слова?

22 жовтня 2021

Ni wd cœho. Tô sõty grecyscœ slôua: μορφολογία, ετυμολογία.

22 жовтня 2021

Ну і звідки Ви "й" взяли тоді? λογία читається як логія, а не лоя.

24 вересня 2021

spẽx
,
spiẽx
4

Uimowfa: {spʎi͡ɜx ~ ʃpʎi͡ɜx}.

ЕСУМ VI: <шплях> "шрам, пляма, ряботиння". Wd *sup- »suipati, souti/spe«.

אלישע פרוש 19 січня 2021
20 січня 2021

Може й сюди дасте? шрам

24 вересня 2021

Але то не є шрам. Почніте вже читати й коментарі під словами, які я даю, повністю. Я вім, що словник дає й значення "шрам", але ж треба й розуміти, що ті значення в словниках — не завжди, проте не рідко — бувають просто інтерпретації слів, найдених у реченнях (усних чи писемних джерел) з контексту. Коли корінь того слова таки правда є *sup-, як гадає ЕСУМ, що є дуже вірогідно, то первісне й головне значення того слова не може бути "поріз на тілі = шрам", але "висип на тілі". Ясно, що здаля на вид інколи будь-якого походження "нерівність" на шкірі людини може здатися як одне, чи друге, а коли слово, що було засвідчено (в писемнім джерелі чи з уст мовця певної говірки) є рідкісне, без достеменних прямих звязків з іншим поширеним словом, то може бути нелегко знати точне його значення, тому й мусять удатися до приблизного товмачення значення. Я не кажу, що тепер, після моїх слів треба на кожнім розі кричати про комуністичних проросійських авторів словників, які брешуть про значення слів, але треба просто мати здорово критичний зір.
Джерело, з якого ЕСУМ дає те слово, є труд Верхратського: Про говір галицьких лемків (1902), й там є те слово дано, на стор. 486, з поясненнями значення німецькою мовою: "Narbe", "Fleck". У німецькій мові одно слово може мати різні значення. Тобто без конкретних прикладів ужитку в реченнях є нелегко знати, про котре/котрі з тих значень там є мова. Ба, то не було би конечно легко й маючи приклади речень з тим словом. У тім труді Верхратський (у частині між поясненнями фонетичних та граматичних рис та словником) дає приклади текстів із різних сіл, та я їх поки не читав ім; може там десь і є те слово в контексті. Проте Верхратський додає в словнику під тим словом вираз з тим словом: "шпляхи по віспі", проливаючи світло на те, що мова є, коли й про "шрам", то не будь-якого походження, а праві по віспі. Тобто не від порізу/рани. Достеменно відомо є, що корінь слова віспа є *sup- "сипати" ( = "висип"), й відомо є, що на тілі віспа по собі часто може лишити "шрами". Сим і може бути пояснено перенесення/зсув значення "віспа — висип на тілі/шкірі" → "сліди від віспи = шрами". Образно часто будь-які "нерівності" на тілі описують дієсловом "висипати, осипати", коли їх є на тілі рясно, тобто й пігментні цятки ("веснянки"), й сліди від різних хвороб, плями після родів, сліди від ран тощо. У будь-якім разі, "шрам" як такий, є в узькім значенні передусім слід від колотої чи різаної рани, не від "висипу" на шкірі (будь-якого походження), й для тями "шрам" є потрібне окреме слово з мотиваційним семантичним звязком з дією різання/колоття й подібного (сюди ж дерти, шкребти, рвати — тобто будь-якого механічного пошкодження), не з дією сипати.

пліна
1

Від праслов'янського plěna, форма, яка не зазнала зміни під польським впливом.

змазь
1

У словарі М.Уманця, А.Спілки:
r2u.org.ua: пляма

ця́та
,
ця́тка
1

У словарі М.Уманця, А.Спілки:
r2u.org.ua: пляма

ля́пка
1
коси́ці (в оці)
0

У словарі М.Уманця, А.Спілки:
r2u.org.ua: пляма

луни́на (про родинну пляму)
0
ла́та
,
ла́тка
0
пелена
0

Той самий корінь, що й пляма.

7 січня 2021

Ne tuy ge coreiny...

шара
0

Слово «шар» означало пляму ще в праслов'янській мові, у давньоруській означало барвило.
goroh.pp.ua: шар

шар
0

Слово «шар» означало пляму ще в праслов'янській мові, у давньоруській означало барвило.
goroh.pp.ua: шар

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями