Квiтка-Основ'яненко i Леся Украïнка теж москалi?

Думаєте, що він так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску.., та так просто й маже..? Е, ні (Кв.-Осн., II, 1956, 5);
Передо мною були просто цятки краски (Л. Укр., III, 1952, 598).

А Грiнченко теж москаль? 😁😁😁
Краска, ки, ж.

1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II.

2) Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Ном. № 13297. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки… Мені в батьки не жити, мені віночків не вити. Чуб. III. 189.

3) Цвѣтъ на хлѣбныхъ растеніяхъ. Краску з жита збило вітром. Харьк. г. Ум. Красочка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 300.

Ні Грінченко напевне німець http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62029-farba.html#show_point

Воно рідне не українцям, а манкуртам таким як ти

<тут йно> – [tjn]?

То пани Нечуй Левицький, Леся Українка, Юрій Яновський німці???
Дівчата ходили од однієї матерії до другої, лапали руками, слинили крадькома й терли в пальцях, щоб спробувати, чи не одстає фарба (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45); Єгиптянин бере відро з фарбою і квачі, лагодячись іти малювати мура (Леся Українка, II, 1951, 247); — Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяла фарби подарувати, акварель називається (Юрій Яновський, I, 1954, 43);

Дорогенький, не кожне слов'янське слово є українським, є ціла купа слов'янських слів які навіть ніколи українцями не вживалися або ж прийшли у нашу мову посередництвом москвинської. Українська мова має слов'янську основу, але й має багато питомих українських але не слов'янських слів, то є факт

"Питомих украïнських але не слов'янських"?

Нема слiв, одна гикавка вiд таких бздурогонiв.
Нi, ну це зрозумiло, коли людина, маючи, мабуть, три класи "церковно-приходськоï", вважає себе прохвесором-хвiлолухом 😁😁😁
А какаяразнiца, правда? 😣😣😣

Дорогенький, ну чого ти своє тупе слов'янство плутаєш з українською мовою? Слов'янське то далеко не завжди українське, так само як і українське теж далеко не завжди слов'янське. От власне якщо в тебе немає слів, то чого ти філолоХ лізеш у речі в яких ніяк не тямиш? Ти мені можеш взагалі пояснити логіку своєї присутности у якості панслов'яніста на словотворі, якщо одні запозичення слов'янізувати не вважаєш за потрібне, а инші які за суттю є маркером української мови вперто волієш з мови викинути? Моя логіка проста, я тут не панслов'яніст, а україніст, мені посрати на суто слов'янську лексику, бо я за лексику українську, за те щоб українська мова була багата й індивідуальна. Ти чого тут??? Ти можеш мені навести хоч один приклад сучасної мови у якій взагалі немає лексики не властивої тій мовній групі до якої належить мова? Хоч один, будь ласка

З – заум!
"Слов'янське то далеко не завжди украïнське"
Це вже дiагноз! 🙈🙈🙈

Краси'ти - прикрашати
Кра'сити - наносити на щось краску

Дайте відомі приклади літературної мови з другим наголосом.

І що з того, що можна? "Красити" - багатозначне слово, і одне з його значіннів - це "фарбувати".

Та я ж на кпини беру добродія, що все клеймить гіпонімами.

Дурнику ще раз кажу візьми українсько-москвинський словник і почитай переклад москвинського красить українською мовою, бо якщо в тебе рідна мова москвинська це не означає, що моя рідна німецька

Це вже маразм

Ондрій Чумацький візьми словника української мови, уважно його затям і не дуркуй

Надайте докази, що це "безпідставна маячна", що це слово - наше українське, питомого походження.

Ви хоча б в ЕСУМ зазирнули, щоб не соромитися. Слова на "Ф", як i сама буква, не можуть бути питомими!

Не кажіть про те чого не знаєте. Тоді і українське слово "пес" (собака) теж "Московське"? Не смішіть.

Не переводьте все в абсурд. Пес — українське, пестрити — московське.

В українській мові є слово - пе́стрий («строкатий»), яке походить від того ж PIE кореня *piḱ- від якого пішло слово - пес («собака»).

Де Ви там "е" бачите??

Бачу "é" Вашою латинською максимовичівкою та незрозуміливу мені транскрипцію. Щоправда, недобачив, що то [ɜ], а не [ɛ]. І не дивно, бо я його там і не сподівався. Звідки в українській мові міг узятись звук [ɜ]? За инші чудні для мене знаки я вже й не кажу.

<Звідки в українській мові міг узятись звук [ɜ]?>
A cœmou yomou u rousscwy ne bouti??

<..чудні для мене знаки...>
E to mwy clopwt?

Звісно Ваш, Ви ж своїм чудним письмом користуєтесь, а в тому, що люди часто не розуміють його (и не мають!) звинувачуєте саме їх!

P. Meilnice,

<Звідки в українській мові міг узятись звук [ɜ]? За инші чудні для мене знаки я вже й не кажу.>

ménity cuidano e ne na moye pisymo, a na zuõcofõ perepisy, yaca ne e moya, a usesuétnya.

Cyto ge moyoho pisyma, ceudno ono e Uam, ino ne uicli bo’ste do yoho. <xé> lépxe peredaie rẽd inozuõcwf ("allophones") {ʃɜ, ʃæ, ʃe, ʃa}, neigy <ша>, yake peredaie ino {ʃa}.

A cœmou yomou u rousscwy ne bouti??
Може, в якихось околичних говірках, та це мене не обходить.

E to mwy clopwt?
А Ви вже рішайте самі, чи Ви хочете, щоб людям було легко читати Ваші дописи та на їх одповідати чи Ви їх пишете, заради себе. То тоді й балакайте самі з собою.

Я обираю писати так, як є правильно. Зрозумілість є річ звички.

Кожен вважатиме свій варіянт об'єктивно правильним.

Volodymyr Khlopan я теж перше читав як "херити" :)
Але це було б надто просто, коли читаю Єлисія, завжди шукаю десять різних способів прочитати те чи инше слово.