Значення слова

Фарбувати — покривати чи просочувати щось фарбою або речовиною, що містить фарбу.

Приклад вживання

Металеві вироби фарбують нітролаками двічі (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 100);.

Походження

ФА́РБА
запозичення з німецької мови;
нвн. Fаrbe «колір, фарба, барва» походить від свн. varwe, що лежить в основі давнішого запозичення ба́рва, двн. farawa «тс.»;
р. діал. бр. м. фа́рба, п. слц. вл. farba, схв. фа̑рба;

Приклади в інших мовах

нiм. färben,
пол. farbować

Варіанти написання
farbować
Слово додав

Перекладаємо слово фарбувати

красити
10

Рiдне/питоме слово
r2u.org.ua: красити

Ярослав Мудров 15 жовтня 2020
15 жовтня 2020

Ніяке воно не рідне, щоправда вам може й рідне якщо ви москаль, але українцям воно точно не рідне

16 жовтня 2020

Квiтка-Основ'яненко i Леся Украïнка теж москалi?

Думаєте, що він так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску.., та так просто й маже..? Е, ні (Кв.-Осн., II, 1956, 5);
Передо мною були просто цятки краски (Л. Укр., III, 1952, 598).

16 жовтня 2020

А Грiнченко теж москаль? 🤔🤦‍♂️
Краска, ки, ж.

1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II.

2) Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Ном. № 13297. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки… Мені в батьки не жити, мені віночків не вити. Чуб. III. 189.

3) Цвѣтъ на хлѣбныхъ растеніяхъ. Краску з жита збило вітром. Харьк. г. Ум. Красочка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 300.

16 жовтня 2020

Ні Грінченко напевне німець http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62029-farba.html#show_point

15 жовтня 2020

Та який ви украïнець? Так, невiглас. Бо украïнцям воно досi рiдне, досi так кажуть: красити, краска, крашанка, крашеницi, красик, красило, краскар тощо
Цiкаво, а за вашою логiкою гуцули – теж москалi, бо вони кажуть крашеницi (червонi вовнянi штани)?🤔🙄😁

16 жовтня 2020

Воно рідне не українцям, а манкуртам таким як ти

5 липня 2021

<тут йно> – [tjn]?

16 жовтня 2020
16 жовтня 2020

То пани Нечуй Левицький, Леся Українка, Юрій Яновський німці???
Дівчата ходили од однієї матерії до другої, лапали руками, слинили крадькома й терли в пальцях, щоб спробувати, чи не одстає фарба (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45); Єгиптянин бере відро з фарбою і квачі, лагодячись іти малювати мура (Леся Українка, II, 1951, 247); — Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяла фарби подарувати, акварель називається (Юрій Яновський, I, 1954, 43);

16 жовтня 2020

Дорогенький, не кожне слов'янське слово є українським, є ціла купа слов'янських слів які навіть ніколи українцями не вживалися або ж прийшли у нашу мову посередництвом москвинської. Українська мова має слов'янську основу, але й має багато питомих українських але не слов'янських слів, то є факт

24 жовтня 2020

"Питомих украïнських але не слов'янських"?

Нема слiв, одна гикавка вiд таких бздурогонiв.
Нi, ну це зрозумiло, коли людина, маючи, мабуть, три класи "церковно-приходськоï", вважає себе прохвесором-хвiлолухом 😁😁😁
А какаяразнiца, правда? 😣😣😣

25 жовтня 2020

Дорогенький, ну чого ти своє тупе слов'янство плутаєш з українською мовою? Слов'янське то далеко не завжди українське, так само як і українське теж далеко не завжди слов'янське. От власне якщо в тебе немає слів, то чого ти філолоХ лізеш у речі в яких ніяк не тямиш? Ти мені можеш взагалі пояснити логіку своєї присутности у якості панслов'яніста на словотворі, якщо одні запозичення слов'янізувати не вважаєш за потрібне, а инші які за суттю є маркером української мови вперто волієш з мови викинути? Моя логіка проста, я тут не панслов'яніст, а україніст, мені посрати на суто слов'янську лексику, бо я за лексику українську, за те щоб українська мова була багата й індивідуальна. Ти чого тут??? Ти можеш мені навести хоч один приклад сучасної мови у якій взагалі немає лексики не властивої тій мовній групі до якої належить мова? Хоч один, будь ласка

14 листопада 2020

З – заум!
"Слов'янське то далеко не завжди украïнське"
Це вже дiагноз! 🙈🙈🙈

5 липня 2021

---

Красити — це прикрашати (в будь-який спосіб), а не фарбувати.

24 жовтня 2021

Дайте відомі приклади літературної мови з другим наголосом.

24 жовтня 2021

Не пiдходить.
Красити - гiперонiм.
Фарбувати - гiпонiм.

Красити можна і не фарбуючи.

24 жовтня 2021

І що з того, що можна? "Красити" - багатозначне слово, і одне з його значіннів - це "фарбувати".

25 жовтня 2021

Та я ж на кпини беру добродія, що все клеймить гіпонімами.

16 грудня 2021

"Клеймить гіпонімами" 🤦‍♂️

Красити — багатозначне слово, але не гіперонім щодо фарбувати, воно тотожнє

КРАСИТИ 1, крашу, красиш, недок., перех., розм. Робити гарним, прикрашати. Горе тільки рака красить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 33); Всю світлицю дуже красила нова картина, вишита гарусом (Нечуй-Левицький, I, 1956, 349); Він був у тому настрої діяльного натхнення, що завжди так осяює, красить людину перед боєм (Олесь Гончар, III, 1959, 263).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 327.

КРАСИТИ 2, крашу, красиш, недок., перех., розм., рідко.

1. Те саме, що фарбувати. Хазяїн Тарасів, маляр Ширяєв, посилав його красити на будинках покрівлю, стелі, підлоги та інше що (Панас Мирний, V, 1955, 310).

2. Те саме, що забарвлювати 1 (перев. в червоний колір). Сонце заходило й червоним промінням красило гребені снігу (Степан Васильченко, I, 1959, 159).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 327.

фарбувати
8

Рідне/питоме слово sum.in.ua: farbuvaty

Михас Туро 15 жовтня 2020
16 жовтня 2020

Фарба – питоме для нiмцiв, а не для украïнцiв.
goroh.pp.ua: Фарба

Накінець я зрозумiв, який ви украïнець 😁
Ваша рiдна – нiмецька, ось чому вам питомi слова дах, фарба, фарбувати 🙄

16 жовтня 2020

Дурнику ще раз кажу візьми українсько-москвинський словник і почитай переклад москвинського красить українською мовою, бо якщо в тебе рідна мова москвинська це не означає, що моя рідна німецька

14 листопада 2020

Це вже маразм

5 липня 2021

Ондрій Чумацький візьми словника української мови, уважно його затям і не дуркуй

5 липня 2021

Твердження про німецьке походження цього слова — це безпідставна маячня.

20 липня 2021

Надайте докази, що це "безпідставна маячна", що це слово - наше українське, питомого походження.

11 жовтня 2021

Ви хоча б в ЕСУМ зазирнули, щоб не соромитися. Слова на "Ф", як i сама буква, не можуть бути питомими!

вапити
8

Див. слова ВАПИТИ; ВАПА, ВАПЬ у матеріялах до словнику давньоруської мови Срезневського.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Див. також мінку під словом «fapy» фарба .

Вадим Мельник 24 жовтня 2020
18 січня 2021

+++

5 грудня 2021


Московізм

Вапить — красити, фарбувати.

Русско-украинский словарь. 2013.
_________
ВАПНА
жен., новорос. вапно ср., ·стар. известь, известка. Вап муж. вапа жен. всякое красильное вещество, краска.
| костр. красный карандаш.
| архан. от вопить, крик, рев, зов. Экой вап подняли. Где вообще акают, произносят однако воп, вопль; где окают, вап.
Вапить что, ·стар. красить; расписывать красками; новорос. белить известкой стены.
Ваповый, вапный ·стар. относящийся к извести или краске.
Ваплюха ·об., вологод. чумичка, замарашка, особ. грязная, неопрятная женщина, стряпуха.

Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863-1866
______________

ВАПА
(греч. bafae). 1) всякое красильное вещество; краска и масло, на котором растирают краску. 2) красный мергель.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н., 1910

5 грудня 2021


Шило на мило.

Молодці! Питомого цураємось, за чужинське голосуємо.
Вапа, вапити - від грец. βαφα "краска"

_______________
Вап (ва́па) - краска.

Краткий церковнославянский словарь. Т. С. Олейникова
_________________

Вап(а) - краска

Cловарь архаизмов русского языка. 2013.
______________

Залишилось взяти з того словника Срезневського - язык, бо мови там нема, та й, мабуть, переходити на "вєлікай і магучай", авжеж

5 грудня 2021

ва́па I., вап 1. «краска», 2. «красный карандаш», др.-русск. вапь ж. «краска», вапьно «известь», укр., блр. ва́пно, сербохорв. ва́пно, чеш., слвц. vápno, польск. wapno, в.-луж. vapno. || Родственно др.-прусск. woapis «краска», лтш. vãpe «глазурь»; см. М. — Э. 4, 498; Траутман, BSW 341 и сл.; Apr. Sprd. 464. Заимств. из греч. βαφή «окраска» маловероятно, вопреки Фасмеру (ИОРЯС 12, 2, 224; Гр.-сл. эт. 42) и Преобр. (1, 64 и сл.), несмотря на русск.-цслав. вапсати «подкрашивать», которое происходит из греч. βάπτω, аор. ἔβαψα; см. Mi. EW 375.
https://lexicography.online/etymology/в/вапа

5 грудня 2021

Дідусь Фасмер на старості сам себе "перемудрив" 😜

5 грудня 2021

Скидається на те.

6 грудня 2021

<Скидається на те.>

Nacy xibeity? Xuiba na te, cyto p. Mõdrwf, ne moga rwzniti coreiny wd cepene, e xeut azboucuivédui zuõco- ta tuaroslwfïa, ale vésty lépxe za Vasmera. Nou-nou...

7 лютого

Усе ж таки в новоруській нема знаку "хварба" в кореня "вап-", але є знак "побілка вапном, штукатурка" (у словах вапнити, вапнувати r2u.org.ua: вапнувати
r2u.org.ua: вапнування).
Тож, на мою думку, слід лишити за коренем "вап-" знак "штукатурка", а як відповідник чужому "фарба" глядати щось ще.

Що думаєте, панове?

пестрити
6

Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!

Карл-Франц Ян Йосиф 16 листопада 2020
7 березня 2021

+
Желехівський ІІ, 630: пестрити "bunt machen, färben".

7 березня 2021

+

17 березня 2021

Спасибі за підпору!

5 липня 2021

---

Московське слово.

6 липня 2021

Не кажіть про те чого не знаєте. Тоді і українське слово "пес" (собака) теж "Московське"? Не смішіть.

7 липня 2021

Не переводьте все в абсурд. Пес — українське, пестрити — московське.

20 липня 2021

В українській мові є слово - пе́стрий («строкатий»), яке походить від того ж PIE кореня *piḱ- від якого пішло слово - пес («собака»).

25 жовтня 2021

Ого, цікаво. Уподоба.

7 лютого

Поки найліпше. Ще слід розглянути "цвітити".

шери́ти
,
шари́ти
6

xériti
Uimowfa: {ʃɜˈrɪ͡ɘ̞tɪ ~ ʃæˈrɪ͡ɘ̞tɪ}.

http://oldrusdict.ru/dict.html#: шарити "красить"; шаръ "краска, крашение, подкрашивание"; шаръ "краска, цвет"; шарьница "живописец"; шаротьный "красящий, красильный"; ЕСУМ VI, 382: шарило "Echium vulgare; Onosma echioides", шаріти. Izposõda iz torcscuix mowf e, uédé, sõmnéuna; ne yasnity {s} → {ʃ}. фарба xér.

אלישע פרוש 10 січня 2021
10 січня 2021

+ + +
І сприяє позбутися суржику "шарить в чему-то".

18 січня 2021

Звідки там могло взятись "е"?

18 січня 2021

Де Ви там "е" бачите??

18 січня 2021

Бачу "é" Вашою латинською максимовичівкою та незрозуміливу мені транскрипцію. Щоправда, недобачив, що то [ɜ], а не [ɛ]. І не дивно, бо я його там і не сподівався. Звідки в українській мові міг узятись звук [ɜ]? За инші чудні для мене знаки я вже й не кажу.

19 січня 2021

<Звідки в українській мові міг узятись звук [ɜ]?>
A cœmou yomou u rousscwy ne bouti??

<..чудні для мене знаки...>
E to mwy clopwt?

19 січня 2021

Звісно Ваш, Ви ж своїм чудним письмом користуєтесь, а в тому, що люди часто не розуміють його (и не мають!) звинувачуєте саме їх!

19 січня 2021

P. Meilnice,

<Звідки в українській мові міг узятись звук [ɜ]? За инші чудні для мене знаки я вже й не кажу.>

ménity cuidano e ne na moye pisymo, a na zuõcofõ perepisy, yaca ne e moya, a usesuétnya.

Cyto ge moyoho pisyma, ceudno ono e Uam, ino ne uicli bo’ste do yoho. <xé> lépxe peredaie rẽd inozuõcwf ("allophones") {ʃɜ, ʃæ, ʃe, ʃa}, neigy <ша>, yake peredaie ino {ʃa}.

19 січня 2021

A cœmou yomou u rousscwy ne bouti??
Може, в якихось околичних говірках, та це мене не обходить.

E to mwy clopwt?
А Ви вже рішайте самі, чи Ви хочете, щоб людям було легко читати Ваші дописи та на їх одповідати чи Ви їх пишете, заради себе. То тоді й балакайте самі з собою.

19 січня 2021

Я обираю писати так, як є правильно. Зрозумілість є річ звички.

20 січня 2021

Кожен вважатиме свій варіянт об'єктивно правильним.

7 лютого

"Я обираю писати так, як є правильно."

Як пише Ялисій ≠ правильно.

18 січня 2021

Шарити дам +
Звучніше шарувати, нашаровувати, як на мене

20 січня 2021

Volodymyr Khlopan я теж перше читав як "херити" :)
Але це було б надто просто, коли читаю Єлисія, завжди шукаю десять різних способів прочитати те чи инше слово.

25 жовтня 2021

Уподоба.

7 лютого

ЕСУМ: очевидно, давнє запозичення з тюркських мов;
пор. чув. сарла «фарбувати», дтюрк. sїr «фарба», sїrčї «художник», алт. туркм. каз. ккалп. тат. сырла «фарбувати», кирг. сырда, уйг. сирла «тс.», які пов’язуються з чув. сӑр, сӑрӑ «фарба», алт. каз. ккалп. ног. туркм. тат. сыр, узб. сир «тс.», уйг. сир «лак, глазур», пор. і монг. калм. шир «фарба»;
існує також припущення (Arnim ZfSlPh 9, 406) про те, що безпосереднім джерелом запозичення є тюрк. saryγ «білий; жовтий» (пор. укр. [шарґа́] «білий бик»).

7 лютого

Ялисію, а Ви що думаєте про рід цього слова? Версія Петерссона?

пеструва́ти
0

Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!

Карл-Франц Ян Йосиф 16 листопада 2020
опестрювати
0

Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!

Карл-Франц Ян Йосиф 16 листопада 2020
цвітити
,
квітити
0

Від цвіт і квіт як колір
Цвіт у значенні кольору є в Грінченка:
http://www.hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63610-cvit.html#show_point

Словник Уманця та Спілки:
Цвѣтъ = 2. (м. цвѣта́) — цьвіт, ко́лїр.
Многоцвѣ́тный = квіти́стий, квітча́стий.
Цвѣтно́й = цьвітни́й, квітни́й, квітча́стий, цьвітча́стий, кольоро́вий, барви́стий.
r2u.org.ua: квітчастий

Схоже в словнику Грінченка:
"Квітчастий — 2) Разноцвѣтный, цвѣтной (о матеріяхъ)".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/22633-kvitchastyj.html#show_point

А "цвітчастий" подає як вторинний синонім до "квітчастий":
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63624-cvitchastyj.html#show_point

Квіт і цвіт є спільнокореневими. Ці слова мають багато схожих слів, у яких співпадають значення. Порівняйте:
квітка - цвітка;
квітний - цвітний;
квітчастий - цвітчастий;
квітень - цвітень;
квітник - цвітник;
квісти - цвісти;
квітувати - цвітувати;
goroh.pp.ua: квіт
goroh.pp.ua: цвіт

Anton Bliznyuk 7 вересня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями