Фарбувати — покривати чи просочувати щось фарбою або речовиною, що містить фарбу.
Приклад вживання
Металеві вироби фарбують нітролаками двічі (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 100);.
Походження
ФА́РБА
запозичення з німецької мови;
нвн. Fаrbe «колір, фарба, барва» походить від свн. varwe, що лежить в основі давнішого запозичення ба́рва, двн. farawa «тс.»;
р. діал. бр. м. фа́рба, п.слц. вл. farba, схв. фа̑рба;
Думаєте, що він так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску.., та так просто й маже..? Е, ні (Кв.-Осн., II, 1956, 5);
Передо мною були просто цятки краски (Л. Укр., III, 1952, 598).
1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II.
2) Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Ном. № 13297. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки… Мені в батьки не жити, мені віночків не вити. Чуб. III. 189.
3) Цвѣтъ на хлѣбныхъ растеніяхъ. Краску з жита збило вітром. Харьк. г. Ум. Красочка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 300.
Та який ви украïнець? Так, невiглас. Бо украïнцям воно досi рiдне, досi так кажуть: красити, краска, крашанка, крашеницi, красик, красило, краскар тощо
Цiкаво, а за вашою логiкою гуцули – теж москалi, бо вони кажуть крашеницi (червонi вовнянi штани)?🤔🙄😁
То пани Нечуй Левицький, Леся Українка, Юрій Яновський німці???
Дівчата ходили од однієї матерії до другої, лапали руками, слинили крадькома й терли в пальцях, щоб спробувати, чи не одстає фарба (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45); Єгиптянин бере відро з фарбою і квачі, лагодячись іти малювати мура (Леся Українка, II, 1951, 247); — Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяла фарби подарувати, акварель називається (Юрій Яновський, I, 1954, 43);
Дорогенький, не кожне слов'янське слово є українським, є ціла купа слов'янських слів які навіть ніколи українцями не вживалися або ж прийшли у нашу мову посередництвом москвинської. Українська мова має слов'янську основу, але й має багато питомих українських але не слов'янських слів, то є факт
Нема слiв, одна гикавка вiд таких бздурогонiв.
Нi, ну це зрозумiло, коли людина, маючи, мабуть, три класи "церковно-приходськоï", вважає себе прохвесором-хвiлолухом 😁😁😁
А какаяразнiца, правда? 🙈🙈🙈😣😣😣
Дорогенький, ну чого ти своє тупе слов'янство плутаєш з українською мовою? Слов'янське то далеко не завжди українське, так само як і українське теж далеко не завжди слов'янське. От власне якщо в тебе немає слів, то чого ти філолоХ лізеш у речі в яких ніяк не тямиш? Ти мені можеш взагалі пояснити логіку своєї присутности у якості панслов'яніста на словотворі, якщо одні запозичення слов'янізувати не вважаєш за потрібне, а инші які за суттю є маркером української мови вперто волієш з мови викинути? Моя логіка проста, я тут не панслов'яніст, а україніст, мені посрати на суто слов'янську лексику, бо я за лексику українську, за те щоб українська мова була багата й індивідуальна. Ти чого тут??? Ти можеш мені навести хоч один приклад сучасної мови у якій взагалі немає лексики не властивої тій мовній групі до якої належить мова? Хоч один, будь ласка
Див. слова ВАПИТИ; ВАПА, ВАПЬ у матеріялах до словнику давньоруської мови Срезневського.
http://oldrusdict.ru/dict.html Див. також мінку під словом «fapy» фарба .
Дурнику ще раз кажу візьми українсько-москвинський словник і почитай переклад москвинського красить українською мовою, бо якщо в тебе рідна мова москвинська це не означає, що моя рідна німецька
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Бачу "é" Вашою латинською максимовичівкою та незрозуміливу мені транскрипцію. Щоправда, недобачив, що то [ɜ], а не [ɛ]. І не дивно, бо я його там і не сподівався. Звідки в українській мові міг узятись звук [ɜ]? За инші чудні для мене знаки я вже й не кажу.
<Звідки в українській мові міг узятись звук [ɜ]? За инші чудні для мене знаки я вже й не кажу.>
ménity cuidano e ne na moye pisymo, a na zuõcofõ perepisy, yaca ne e moya, a usesuétnya.
Cyto ge moyoho pisyma, ceudno ono e Uam, ino ne uicli bo’ste do yoho. <xé> lépxe peredaie rẽd inozuõcwf ("allophones") {ʃɜ, ʃæ, ʃe, ʃa}, neigy <ша>, yake peredaie ino {ʃa}.
A cœmou yomou u rousscwy ne bouti??
Може, в якихось околичних говірках, та це мене не обходить.
E to mwy clopwt?
А Ви вже рішайте самі, чи Ви хочете, щоб людям було легко читати Ваші дописи та на їх одповідати чи Ви їх пишете, заради себе. То тоді й балакайте самі з собою.
Volodymyr Khlopan я теж перше читав як "херити" :)
Але це було б надто просто, коли читаю Єлисія, завжди шукаю десять різних способів прочитати те чи инше слово.
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Фарбувати — покривати чи просочувати щось фарбою або речовиною, що містить фарбу.
Металеві вироби фарбують нітролаками двічі (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 100);.
ФА́РБА
запозичення з німецької мови;
нвн. Fаrbe «колір, фарба, барва» походить від свн. varwe, що лежить в основі давнішого запозичення ба́рва, двн. farawa «тс.»;
р. діал. бр. м. фа́рба, п. слц. вл. farba, схв. фа̑рба;
нiм. färben,
пол. farbować
Перекладаємо слово фарбувати
Рiдне/питоме слово
r2u.org.ua: красити
Ніяке воно не рідне, щоправда вам може й рідне якщо ви москаль, але українцям воно точно не рідне
Квiтка-Основ'яненко i Леся Украïнка теж москалi?
Думаєте, що він так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску.., та так просто й маже..? Е, ні (Кв.-Осн., II, 1956, 5);
Передо мною були просто цятки краски (Л. Укр., III, 1952, 598).
А Грiнченко теж москаль? 😁😁😁
Краска, ки, ж.
1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II.
2) Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Ном. № 13297. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки… Мені в батьки не жити, мені віночків не вити. Чуб. III. 189.
3) Цвѣтъ на хлѣбныхъ растеніяхъ. Краску з жита збило вітром. Харьк. г. Ум. Красочка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 300.
Ні Грінченко напевне німець http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62029-farba.html#show_point
Та який ви украïнець? Так, невiглас. Бо украïнцям воно досi рiдне, досi так кажуть: красити, краска, крашанка, крашеницi, красик, красило, краскар тощо
Цiкаво, а за вашою логiкою гуцули – теж москалi, бо вони кажуть крашеницi (червонi вовнянi штани)?🤔🙄😁
Воно рідне не українцям, а манкуртам таким як ти
https://goroh.pp.ua/Етимологія/Краска
То пани Нечуй Левицький, Леся Українка, Юрій Яновський німці???
Дівчата ходили од однієї матерії до другої, лапали руками, слинили крадькома й терли в пальцях, щоб спробувати, чи не одстає фарба (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45); Єгиптянин бере відро з фарбою і квачі, лагодячись іти малювати мура (Леся Українка, II, 1951, 247); — Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяла фарби подарувати, акварель називається (Юрій Яновський, I, 1954, 43);
Дорогенький, не кожне слов'янське слово є українським, є ціла купа слов'янських слів які навіть ніколи українцями не вживалися або ж прийшли у нашу мову посередництвом москвинської. Українська мова має слов'янську основу, але й має багато питомих українських але не слов'янських слів, то є факт
"Питомих украïнських але не слов'янських"?
Нема слiв, одна гикавка вiд таких бздурогонiв.
Нi, ну це зрозумiло, коли людина, маючи, мабуть, три класи "церковно-приходськоï", вважає себе прохвесором-хвiлолухом 😁😁😁
А какаяразнiца, правда? 🙈🙈🙈😣😣😣
Дорогенький, ну чого ти своє тупе слов'янство плутаєш з українською мовою? Слов'янське то далеко не завжди українське, так само як і українське теж далеко не завжди слов'янське. От власне якщо в тебе немає слів, то чого ти філолоХ лізеш у речі в яких ніяк не тямиш? Ти мені можеш взагалі пояснити логіку своєї присутности у якості панслов'яніста на словотворі, якщо одні запозичення слов'янізувати не вважаєш за потрібне, а инші які за суттю є маркером української мови вперто волієш з мови викинути? Моя логіка проста, я тут не панслов'яніст, а україніст, мені посрати на суто слов'янську лексику, бо я за лексику українську, за те щоб українська мова була багата й індивідуальна. Ти чого тут??? Ти можеш мені навести хоч один приклад сучасної мови у якій взагалі немає лексики не властивої тій мовній групі до якої належить мова? Хоч один, будь ласка
З – заум!
"Слов'янське то далеко не зпвжди украïнське"
Це вже дiагноз! 🙈🙈🙈
Див. слова ВАПИТИ; ВАПА, ВАПЬ у матеріялах до словнику давньоруської мови Срезневського.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Див. також мінку під словом «fapy» фарба .
+++
Рідне/питоме слово sum.in.ua: farbuvaty
Фарба – питоме для нiмцiв, а не для украïнцiв.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/Фарба
Нарештi я зрозумiв, який ви украïнець 😁😁😁
Ваша рiдна – нiмецька, ось чому вам питомi слова дах, фарба, фарбувати 🙄
Дурнику ще раз кажу візьми українсько-москвинський словник і почитай переклад москвинського красить українською мовою, бо якщо в тебе рідна мова москвинська це не означає, що моя рідна німецька
Це вже маразм
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
+
Желехівський ІІ, 630: пестрити "bunt machen, färben".
+
Спасибі за підпору!
Uimowfa: {ʃɜˈrɪ͡ɘ̞tɪ ~ ʃæˈrɪ͡ɘ̞tɪ}.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: шарити "красить"; шаръ "краска, крашение, подкрашивание"; шаръ "краска, цвет"; шарьница "живописец"; шаротьный "красящий, красильный"; ЕСУМ VI, 382: шарило "Echium vulgare; Onosma echioides", шаріти. Izposõda iz torcscuix mowf e, uédé, sõmnéuna; ne yasnity {s} → {ʃ}. фарба xér.
+ + +
І сприяє позбутися суржику "шарить в чему-то".
Звідки там могло взятись "е"?
Де Ви там "е" бачите??
Бачу "é" Вашою латинською максимовичівкою та незрозуміливу мені транскрипцію. Щоправда, недобачив, що то [ɜ], а не [ɛ]. І не дивно, бо я його там і не сподівався. Звідки в українській мові міг узятись звук [ɜ]? За инші чудні для мене знаки я вже й не кажу.
<Звідки в українській мові міг узятись звук [ɜ]?>
A cœmou yomou u rousscwy ne bouti??
<..чудні для мене знаки...>
E to mwy clopwt?
Звісно Ваш, Ви ж своїм чудним письмом користуєтесь, а в тому, що люди часто не розуміють його (и не мають!) звинувачуєте саме їх!
P. Meilnice,
<Звідки в українській мові міг узятись звук [ɜ]? За инші чудні для мене знаки я вже й не кажу.>
ménity cuidano e ne na moye pisymo, a na zuõcofõ perepisy, yaca ne e moya, a usesuétnya.
Cyto ge moyoho pisyma, ceudno ono e Uam, ino ne uicli bo’ste do yoho. <xé> lépxe peredaie rẽd inozuõcwf ("allophones") {ʃɜ, ʃæ, ʃe, ʃa}, neigy <ша>, yake peredaie ino {ʃa}.
A cœmou yomou u rousscwy ne bouti??
Може, в якихось околичних говірках, та це мене не обходить.
E to mwy clopwt?
А Ви вже рішайте самі, чи Ви хочете, щоб людям було легко читати Ваші дописи та на їх одповідати чи Ви їх пишете, заради себе. То тоді й балакайте самі з собою.
Я обираю писати так, як є правильно. Зрозумілість є річ звички.
Кожен вважатиме свій варіянт об'єктивно правильним.
Шарити дам +
Звучніше шарувати, нашаровувати, як на мене
Volodymyr Khlopan я теж перше читав як "херити" :)
Але це було б надто просто, коли читаю Єлисія, завжди шукаю десять різних способів прочитати те чи инше слово.
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!