ва́па I., вап 1. «краска», 2. «красный карандаш», др.-русск. вапь ж. «краска», вапьно «известь», укр., блр. ва́пно, сербохорв. ва́пно, чеш., слвц. vápno, польск. wapno, в.-луж. vapno. || Родственно др.-прусск. woapis «краска», лтш. vãpe «глазурь»; см. М. — Э. 4, 498; Траутман, BSW 341 и сл.; Apr. Sprd. 464. Заимств. из греч. βαφή «окраска» маловероятно, вопреки Фасмеру (ИОРЯС 12, 2, 224; Гр.-сл. эт. 42) и Преобр. (1, 64 и сл.), несмотря на русск.-цслав. вапсати «подкрашивать», которое происходит из греч. βάπτω, аор. ἔβαψα; см. Mi. EW 375.
https://lexicography.online/etymology/в/вапа

Дідусь Фасмер на старості сам себе "перемудрив" 😜

Скидається на те.

Де Ви там "е" бачите??

Бачу "é" Вашою латинською максимовичівкою та незрозуміливу мені транскрипцію. Щоправда, недобачив, що то [ɜ], а не [ɛ]. І не дивно, бо я його там і не сподівався. Звідки в українській мові міг узятись звук [ɜ]? За инші чудні для мене знаки я вже й не кажу.

<Звідки в українській мові міг узятись звук [ɜ]?>
A cœmou yomou u rousscwy ne bouti??

<..чудні для мене знаки...>
E to mwy clopwt?

Звісно Ваш, Ви ж своїм чудним письмом користуєтесь, а в тому, що люди часто не розуміють його (и не мають!) звинувачуєте саме їх!

P. Meilnice,

<Звідки в українській мові міг узятись звук [ɜ]? За инші чудні для мене знаки я вже й не кажу.>

ménity cuidano e ne na moye pisymo, a na zuõcofõ perepisy, yaca ne e moya, a usesuétnya.

Cyto ge moyoho pisyma, ceudno ono e Uam, ino ne uicli bo’ste do yoho. <xé> lépxe peredaie rẽd inozuõcwf ("allophones") {ʃɜ, ʃæ, ʃe, ʃa}, neigy <ша>, yake peredaie ino {ʃa}.

A cœmou yomou u rousscwy ne bouti??
Може, в якихось околичних говірках, та це мене не обходить.

E to mwy clopwt?
А Ви вже рішайте самі, чи Ви хочете, щоб людям було легко читати Ваші дописи та на їх одповідати чи Ви їх пишете, заради себе. То тоді й балакайте самі з собою.

Я обираю писати так, як є правильно. Зрозумілість є річ звички.

Кожен вважатиме свій варіянт об'єктивно правильним.

"Я обираю писати так, як є правильно."

Як пише Ялисій ≠ правильно.

Volodymyr Khlopan я теж перше читав як "херити" :)
Але це було б надто просто, коли читаю Єлисія, завжди шукаю десять різних способів прочитати те чи инше слово.

Не кажіть про те чого не знаєте. Тоді і українське слово "пес" (собака) теж "Московське"? Не смішіть.

Не переводьте все в абсурд. Пес — українське, пестрити — московське.

В українській мові є слово - пе́стрий («строкатий»), яке походить від того ж PIE кореня *piḱ- від якого пішло слово - пес («собака»).

Дурнику ще раз кажу візьми українсько-москвинський словник і почитай переклад москвинського красить українською мовою, бо якщо в тебе рідна мова москвинська це не означає, що моя рідна німецька

Це вже маразм

Ондрій Чумацький візьми словника української мови, уважно його затям і не дуркуй

Надайте докази, що це "безпідставна маячна", що це слово - наше українське, питомого походження.

Ви хоча б в ЕСУМ зазирнули, щоб не соромитися. Слова на "Ф", як i сама буква, не можуть бути питомими!

Слова на «ф» можуть бути питомими, попри те, що сама буква і сам звук є позичені.

Агов, «питомі» слова не закінчилися в 16, 17, 18, 19 чи 20 сторіччі. Нові слова й надалі з'являються. Більшість з них, певна річ, є похідними від інших, але ж не всі.

Ви постійно мислите минулим, забувши, що розвиток мови не зупинився на словнику Грінченка чи, боронь боже, СУМ-11. Ба більше, розвиток мови взагалі жодного стосунку до словників не має.

Alexis Rusyn, фас!