Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Фія́лка, -ки, ж. Раст. а) фіалка, Viola odorata L, ЗЮЗО. І. 14 1. б) — вечі́рня. Hesperis matronalis L. ЗЮЗО. І. 125. в) — лісова́. Viola mirabilis. ЗЮЗО. І. 141. См. Хвіялка. Ум. Фія́лочка.
ЕСУМ: «братки, фіялка трикольорова, Viola tricolor L.; фіялка шорстка, Viola hirta L.;»
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/39083-pidlisok.html#show_point
ПІ́ДЛІ́СОК, ска, чол. Кущі та зовсім молоді дерева, що ростуть у нижньому ярусі, нижній частині лісу. Туркочуть на вершинах високих дерев горлиці, а з кущів підліска линуть перші, не дуже дзвінкі й ще не певні трелі солов'їв (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 391); Величезні дерева африканських лісів досягають у висоту 50—60 м.. Під ними кількома ярусами ростуть менш високі дерева. Ще нижче розташувався підлісок з різних чагарників, який утворює непрохідну хащу (Фізична географія., 6, 1957, 124).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 450.