походить з idem «ТОЙ ЖЕ САМИЙ», далі з id + dem. Англ. identity - з 1560-х, запозич. через ср.-франц. identité;
Ґуґл: "тожсамість" результатів приблизно 7 350
Частка же первісно значила, крім іншого, підсилення, в т.ч. "той самий, те саме", і займенник сам, крім іншого, значив "однаковий, той же", тому же та сам поруч є плеоназм.
tezstuo
З давньоруського <тьзьство> »однаковість, схожість« (Матеріали до словника давньоруської мови, І. Срізнівський). Творено від кореня *<тьз->, що й в українському <тезко, тезка>, й інших похідних, чисельних в давньоруській мові.
На підставі засвідченого там же в Срізнівського слова <тьзъ> (прикметник) може бути й в українській мові, відповідно, прикметник зі значенням »ідентичний«: <тзий/дзий (фонетично)> (чол.), <тза/дза (фонет.)> (жін.), <тзе/дзо (фонет.)> (сер.), <тзі/дзі (фонет.)> (множ.), прислівник »ідентично«: <тзо/дзо (фонет.)>, а також дієслово »ідентифікувати, ідентифікую, ідентифікує ...«: <тзити, тжу, тзить .../дзити, джу, дзить ... (фонет.)>.
U moyeiy prauopisi <y> meidgy pismenou za prigolosni zuõcui tẽcne <ь> "silnomou" d.-rous. pisma, tobo <е> cinnoho pisma. Ta tô bé peredye. Nuiné pisiõ tam <е>: tezstuo.
Ні.
Твердження про чеське походження того слова потребує більшого обгрунтування. Даний прикметник походить із оформлення його прикметниковим суфіксом *-yn- займенника toto ge, що є за походженням редуплікація займенника дистантивного tô + посилювальної частки (за походженням також займенника) ge, а форми редупліковані totô, tot, tota в руській мові суть достеменно питоми. Я не можу поки сказати однозначно, чи то є питома форма й у руській, або ни, та все таки питання є тут для мене відкрите.
istota
Від *is-t- в: істина, істній, істний, істизна, істити, істо, іста, істий, істовий тощо (ЕСУМ: істній, ІІ-319; ЭССЯ: jьstъjь, 8-246), що точно відповідає й за значенням, і за словотвірно-семантичною моделлю лат. idem (*id-em), від якого походить слово identitas, з суфіксом *-itas, спорідненим з руським суфіксом *-ota.
Поясніть, будь ласка, "істота" це полонізм (від польського istota), чи таки ні?
Чи може таке бути, що в тямі "живе створіння" це полонізм, а в Вами даній тямі вже ні?
Поки не можу точно сказати, чи "істота" в значенні "стаоріння" є лядська спосуда чи ні; ЕСУМ твердить є. Та точно є відомо, що більшість слів у руській від прасл. *is-t-, а також саме первісне значення й самого прасл. кореня є "той самий, той таки, справжній, істинний, автентичний, тотожний, певний", що цілком лежать в основі значення "ідентичність" у данім мною "истота". Чи може з його незалежно від лядських виникнути значення "творіння", треба подумати.
+
Щасливий, що є ще люде, що критично ставляться до радянських словників. Спасибі, що ви є.
Від "те ж". Схоже до слова "тотожний" (лиш його подають як богемізм, де чеському "тотож" відповідало би наше "те ж".
Бздур. Як це може бути полонізмом, коли це слово я сам придумав (як був переконаний)?
П. О. Селігей. Що нам робити із запозиченнями? // Журнал «Українська мова». — 2007. — № 3. — С. 12
https://archive.org/stream/zapozychen#page/n9/mode/1up
+
Ну не знаю, вочевидь, калька російського "самобы́тность". Той же Словарь Грінченка нічого подібного не має, слово шириться лиш в останні століття від російської мови.
Люди досі оддають свої голоси за московське слово :(