Я язичник, гордо кажу, метафізика вища за фізику, а нематеріяльна матеріяльніше за те, що зриме.
Походження
церк.-сл. ѩзыкъ «народ (насамперед чужий)», могло набути свого значення під впливом грецького (біблійного) ἔϑνος «громада, натовп, плем’я; народ (переважно чужий, язичницький)», що протиставилося гр. λαός «народ (свій, християнсь
До періоду СССР та політики зближення мов слова «язичник» не існувало в українській мові, використовували слово «пога́ни́н», при чому не від тями «поганий, бракований, лихий», а від кореня, який означає «народ» (звідти й нинішнє англійське цілком нейтральне pagan)!
Див. також:
пол. pogań
слов. pohania
чес. pohan
r2u.org.ua: яз?чник
Чи може Ви взагалі заперечуєте мовомор, русифікацію, голодомор, винищення української мови, тотальну спробу перетворення українців на совітський народ?
Cyto cecaiete? Dal eimy gerela pwd slofom <ẽzuic>.
Ose Fam isce gerelo: Gelexwfscuy II, 1112: язи́чний "heidnisch, Heiden-", язи́чник "Heide", язи́чниця "Heidin", slano na Yantona Leubitya Moguilniçscoho, 1811–1873 – to e do dobui "СССР".
Якби ви вчили українську історію, знали б, що видавання церковнослов'янських слів за українські було улюбленою справою москвофілів й головний доказ, що Москва це істинний спадкоємець Руси.
Спеціально для Вас:
Лексікон славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє Памва Беринди що писано 1603 року:
церковнослов'янське Языкъ = руське На́родъ Поганскїй
церковнослов'янське Язычникъ = руське Поганецъ
церковнослов'янське Языческїй = руське Поганскїй
І годі вдавати з себе розумового каліку, роблячи вигляд, що не розумієте різниці між правдивою руською мовою та церковнослов'янським книжним уму благовонієм, який занесли з християнством з болгар.
Не забувайте, що Вами штений Желехівський був дуже критикований штеним Грінченком за вживання багатьох невикористовуваних москальських слів: алтин, бакша, балагурити, барин, вижигати, вдохновенє. Саме тому він і не став придатний для широкого вжитку головним словником української мови.
Grincenco moge cwlko xotye cuidati na Gelexwfscoho – i ou toho, i ou toho slwf fẽtscuix stane.
Slofo ẽzuic za "leud; plemẽ", "strangers, other/foreign tribes; pagans, heathen" e i u d.-rous. pamẽtcax (ne ino d.-bulgarscuix), na pr. u Ostromirofé eüangheillié, u Pofésti Frm. Lét, i inxix.
Але "чуже плем'я" не те саме, що "людина, яка вірить у старих богів".
Я не проти тями за "народністю", "іноземець іномовець", ба й словар Грінченка таке відає. Але самі русичі у 1603 році не вважали слово "язичник" саме в тямі "чужовірець" своїм, я навів був Вам докази Лексікона Памви Беринди.
Ще раз скажу, в українській мові (і в давньоруській і в сучасній) будь-який німець це формально "язик", навіть якщо він християнин. А що робити, якщо українець вірить у Перуна, називати його "язиком", хоч він такий самий українець, як і ми?
Слово "поганин" - це перейняте латинське "paganus". Як християни мали поган за недобрих людей, то значіння прикметника "поганий" (= "такий, що має причетність до поган", "поганський") згодом змінилось на "злий", "недобрий" - подібно до того, як у французькій мові прикметник "villain" із первісним значінням "селянський" теж став згодом означати "недобрий".
Слово ка́пище означає «язичницький храм», з капь «видиво, привид, образ».
Мотивація, що язичники використовують образи, капища для поклоніння.
І давньоруське капище значило «вівтар, жертовник; зображення, статуя; ідол».
Слово ка́пище означає «язичницький храм», з капь «видиво, привид, образ».
Мотивація, що язичники використовують образи, капища для поклоніння.
І давньоруське капище значило «вівтар, жертовник; зображення, статуя; ідол».
Суфікс -ин це ознака приналежності – русин, турчин, німчин, литвин, мурин, слов'янин тощо.
Спеціально для тих людей, які удають дурня й не хочуть бачити різниці між давньою мовою болгар і правдивою мовою руського народу, від болгар опрічного:
Язичник — поганин, ідолопоклонник, нехристиянин.
Я язичник, гордо кажу, метафізика вища за фізику, а нематеріяльна матеріяльніше за те, що зриме.
церк.-сл. ѩзыкъ «народ (насамперед чужий)», могло набути свого значення під впливом грецького (біблійного) ἔϑνος «громада, натовп, плем’я; народ (переважно чужий, язичницький)», що протиставилося гр. λαός «народ (свій, християнсь
пол. pogań
слов. pohania
чес. pohan
Перекладаємо слово язичник
До періоду СССР та політики зближення мов слова «язичник» не існувало в українській мові, використовували слово «пога́ни́н», при чому не від тями «поганий, бракований, лихий», а від кореня, який означає «народ» (звідти й нинішнє англійське цілком нейтральне pagan)!
Див. також:
пол. pogań
слов. pohania
чес. pohan
r2u.org.ua: яз?чник
Цікаво, ніколи не знав. Спасибі за просвіту.
"До періоду СССР та політики зближення мов"
Знову порожні галасливі твердження. Перше читайте відповідні джерела.
Тоді Ви авжеж, як правдивий джентльмен, а не галасливий півень, надасте мені приклади слова "язичник" в українських словниках до періоду СССР, авжеж?
Я чекаю.
Чи може Ви взагалі заперечуєте мовомор, русифікацію, голодомор, винищення української мови, тотальну спробу перетворення українців на совітський народ?
Cyto cecaiete? Dal eimy gerela pwd slofom <ẽzuic>.
Ose Fam isce gerelo: Gelexwfscuy II, 1112: язи́чний "heidnisch, Heiden-", язи́чник "Heide", язи́чниця "Heidin", slano na Yantona Leubitya Moguilniçscoho, 1811–1873 – to e do dobui "СССР".
Якби ви вчили українську історію, знали б, що видавання церковнослов'янських слів за українські було улюбленою справою москвофілів й головний доказ, що Москва це істинний спадкоємець Руси.
Спеціально для Вас:
Лексікон славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє Памва Беринди що писано 1603 року:
церковнослов'янське Языкъ = руське На́родъ Поганскїй
церковнослов'янське Язычникъ = руське Поганецъ
церковнослов'янське Языческїй = руське Поганскїй
І годі вдавати з себе розумового каліку, роблячи вигляд, що не розумієте різниці між правдивою руською мовою та церковнослов'янським книжним уму благовонієм, який занесли з християнством з болгар.
Не забувайте, що Вами штений Желехівський був дуже критикований штеним Грінченком за вживання багатьох невикористовуваних москальських слів: алтин, бакша, балагурити, барин, вижигати, вдохновенє. Саме тому він і не став придатний для широкого вжитку головним словником української мови.
Grincenco moge cwlko xotye cuidati na Gelexwfscoho – i ou toho, i ou toho slwf fẽtscuix stane.
Slofo ẽzuic za "leud; plemẽ", "strangers, other/foreign tribes; pagans, heathen" e i u d.-rous. pamẽtcax (ne ino d.-bulgarscuix), na pr. u Ostromirofé eüangheillié, u Pofésti Frm. Lét, i inxix.
Але "чуже плем'я" не те саме, що "людина, яка вірить у старих богів".
Я не проти тями за "народністю", "іноземець іномовець", ба й словар Грінченка таке відає. Але самі русичі у 1603 році не вважали слово "язичник" саме в тямі "чужовірець" своїм, я навів був Вам докази Лексікона Памви Беринди.
Ще раз скажу, в українській мові (і в давньоруській і в сучасній) будь-який німець це формально "язик", навіть якщо він християнин. А що робити, якщо українець вірить у Перуна, називати його "язиком", хоч він такий самий українець, як і ми?
Єлисіє, із щирим штінням до Вам, paganist це не те ж саме, що foreigner.
1) Doba Pamfui Berindui e i doba rẽsnotui slwf lẽdscuix u rousscwy mowfé.
2) Slofa ménẽty sfwy znac/towc. I latinscè <paganus> ne znaci peruésno "cto goféie pered rwznuimi ci tyoudgimi bogui", a "crayénin, storoneç", wd <pagus> "cray, storona".
"Pagan, heathen, Heide" e pered usém tẽma dauninui, xotya i giflena nuiné u tẽmé "neo-paganism". To ne radxe bui lixiti daunyè slofo za siõ tẽmõ?
Не розумію Вашого письма.
В україномовних Бібліях воно власне так і є
Хрестиянство намагалося викоринити язизниство, що їм власне й вдалося.
Слово "поганин" - це перейняте латинське "paganus". Як християни мали поган за недобрих людей, то значіння прикметника "поганий" (= "такий, що має причетність до поган", "поганський") згодом змінилось на "злий", "недобрий" - подібно до того, як у французькій мові прикметник "villain" із первісним значінням "селянський" теж став згодом означати "недобрий".
Головна відмінність більшості т.зв. язичницьких культів від авраамічних релігій - не ідолопоклонство, а політеїзм.
+++
А не многобіжник?
Ніт.😊
Поганин, язичник не обов'язково багатобожник. Це слово стосується будь-кого хто не поклоняється Богові біблійному
http://oldrusdict.ru/dict.html#: языкъ "народ, племя, иноплеменники, язычники"; ЕСУМ VI, 538: язик².
Суржик з болгарської мови.
Лексікон славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє Памва Беринди що писано 1603 року:
церковнослов'янське Языкъ = руське На́родъ Поганскїй
церковнослов'янське Язычникъ = руське Поганецъ
церковнослов'янське Языческїй = руське Поганскїй
goroh.pp.ua: поганин
Від буванобожжя - язичництво.
язичництво - рідновірство: язичництво
Див. поясн. в.
r2u.org.ua: яз?чник
Ка́пище – язичницький храм.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/22141-kapyshhe.html#show_point
А за Нестора Літописця капище зничило «вівтар, жертовник; зображення, статуя; ідол».
Від "народовір'я" — язичництво
Суфікси -ець та -ин.
r2u.org.ua: яз?чник
Річ у тім, що і "поганин", і "бовван", і "идол" - перейняті слова.
I wdcui e slofo <boluan>?
r2u.org.ua: яз?чник
r2u.org.ua: яз?чник
Для деяких контекстів.
В цьому слові вже закладено недоречне засудження і протиставлення.
Ка́пище – язичницький храм.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/22141-kapyshhe.html#show_point
А за Нестора Літописця капище зничило «вівтар, жертовник; зображення, статуя; ідол».
Ка́пище – язичницький храм.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/22141-kapyshhe.html#show_point
А за Нестора Літописця капище зничило «вівтар, жертовник; зображення, статуя; ідол».
Ка́пище – язичницький храм.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/22141-kapyshhe.html#show_point
А за Нестора Літописця капище зничило «вівтар, жертовник; зображення, статуя; ідол».
Частину «щн» можна читати і як «шн».
Слово ка́пище означає «язичницький храм», з капь «видиво, привид, образ».
Мотивація, що язичники використовують образи, капища для поклоніння.
І давньоруське капище значило «вівтар, жертовник; зображення, статуя; ідол».
Слово ка́пище означає «язичницький храм», з капь «видиво, привид, образ».
Мотивація, що язичники використовують образи, капища для поклоніння.
І давньоруське капище значило «вівтар, жертовник; зображення, статуя; ідол».
Суфікс -ин це ознака приналежності – русин, турчин, німчин, литвин, мурин, слов'янин тощо.
Су- - означає певну кількість чогось (суспільство, сутінки), воно стисліше за довге "много-".
Біжник – побожник до свого бога.
Су- - означає певну кількість чогось (суспільство, сутінки), воно стисліше за довге "много-".
Божець – корінь "бог" + суфікс "-ець".
Су- - означає певну кількість чогось (суспільство, сутінки), воно стисліше за довге "много-".
Божець – корінь "бог" + суфікс "-ин".
Спеціально для тих людей, які удають дурня й не хочуть бачити різниці між давньою мовою болгар і правдивою мовою руського народу, від болгар опрічного:
Лексікон славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє Памва Беринди що писано 1603 року:
церковнослов'янське Языкъ = руське На́родъ Поганскїй
церковнослов'янське Язычникъ = руське Поганецъ
церковнослов'янське Языческїй = руське Поганскїй
Замінити питоме язичник на черпане поганин. Сміх і гріх.
До Чистилища