http://oldrusdict.ru/dict.html#: языкъ "народ, племя, иноплеменники, язычники"; ЕСУМ VI, 538: язик².
Етимологічно наше слово, яке лише набуло додаткового значення з іншої мови, замінювати грецьким «поганус»...
Ка́пище – язичницький храм.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/22141-kapyshhe.html#show_point
А за Нестора Літописця капище зничило «вівтар, жертовник; зображення, статуя; ідол».
Ка́пище – язичницький храм.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/22141-kapyshhe.html#show_point
А за Нестора Літописця капище зничило «вівтар, жертовник; зображення, статуя; ідол».
Ка́пище – язичницький храм.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/22141-kapyshhe.html#show_point
А за Нестора Літописця капище зничило «вівтар, жертовник; зображення, статуя; ідол».
Ка́пище – язичницький храм.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/22141-kapyshhe.html#show_point
А за Нестора Літописця капище зничило «вівтар, жертовник; зображення, статуя; ідол».
Частину «щн» можна читати і як «шн».
Слово ка́пище означає «язичницький храм», з капь «видиво, привид, образ».
Мотивація, що язичники використовують образи, капища для поклоніння.
І давньоруське капище значило «вівтар, жертовник; зображення, статуя; ідол».
Слово ка́пище означає «язичницький храм», з капь «видиво, привид, образ».
Мотивація, що язичники використовують образи, капища для поклоніння.
І давньоруське капище значило «вівтар, жертовник; зображення, статуя; ідол».
Суфікс -ин це ознака приналежності – русин, турчин, німчин, литвин, мурин, слов'янин тощо.
Су- - означає певну кількість чогось (суспільство, сутінки), воно стисліше за довге "много-".
Біжник – побожник до свого бога.
Су- - означає певну кількість чогось (суспільство, сутінки), воно стисліше за довге "много-".
Божець – корінь "бог" + суфікс "-ець".
Су- - означає певну кількість чогось (суспільство, сутінки), воно стисліше за довге "много-".
Божець – корінь "бог" + суфікс "-ин".
Від "народовір'я" — язичництво
Суфікси -ець та -ин.
Спеціально для тих людей, які удають дурня й не хочуть бачити різниці між давньою мовою болгар і правдивою мовою руського народу, від болгар опрічного:
Лексікон славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє Памва Беринди що писано 1603 року:
церковнослов'янське Языкъ = руське На́родъ Поганскїй
церковнослов'янське Язычникъ = руське Поганецъ
церковнослов'янське Языческїй = руське Поганскїй
"Замінити питоме язичник на черпане поганин. Сміх і гріх.
До Чистилища"
+++++++
До періоду СССР та політики зближення мов слова «язичник» не існувало в українській мові, використовували слово «пога́ни́н», при чому не від тями «поганий, бракований, лихий», а від кореня, який означає «народ» (звідти й нинішнє англійське цілком нейтральне pagan)!
Див. також:
пол. pogań
слов. pohania
чес. pohan
r2u.org.ua: яз?чник
Цікаво, ніколи не знав. Спасибі за просвіту.
"До періоду СССР та політики зближення мов"
Знову порожні галасливі твердження. Перше читайте відповідні джерела.
Тоді Ви авжеж, як правдивий джентльмен, а не галасливий півень, надасте мені приклади слова "язичник" в українських словниках до періоду СССР, авжеж?
Я чекаю.
Чи може Ви взагалі заперечуєте мовомор, русифікацію, голодомор, винищення української мови, тотальну спробу перетворення українців на совітський народ?
Cyto cecaiete? Dal eimy gerela pwd slofom <ẽzuic>.
Ose Fam isce gerelo: Gelexwfscuy II, 1112: язи́чний "heidnisch, Heiden-", язи́чник "Heide", язи́чниця "Heidin", slano na Yantona Leubitya Moguilniçscoho, 1811–1873 – to e do dobui "СССР".
Якби ви вчили українську історію, знали б, що видавання церковнослов'янських слів за українські було улюбленою справою москвофілів й головний доказ, що Москва це істинний спадкоємець Руси.
Спеціально для Вас:
Лексікон славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє Памва Беринди що писано 1603 року:
церковнослов'янське Языкъ = руське На́родъ Поганскїй
церковнослов'янське Язычникъ = руське Поганецъ
церковнослов'янське Языческїй = руське Поганскїй
І годі вдавати з себе розумового каліку, роблячи вигляд, що не розумієте різниці між правдивою руською мовою та церковнослов'янським книжним уму благовонієм, який занесли з християнством з болгар.
Не забувайте, що Вами штений Желехівський був дуже критикований штеним Грінченком за вживання багатьох невикористовуваних москальських слів: алтин, бакша, балагурити, барин, вижигати, вдохновенє. Саме тому він і не став придатний для широкого вжитку головним словником української мови.
Grincenco moge cwlko xotye cuidati na Gelexwfscoho – i ou toho, i ou toho slwf fẽtscuix stane.
Slofo ẽzuic za "leud; plemẽ", "strangers, other/foreign tribes; pagans, heathen" e i u d.-rous. pamẽtcax (ne ino d.-bulgarscuix), na pr. u Ostromirofé eüangheillié, u Pofésti Frm. Lét, i inxix.
Але "чуже плем'я" не те саме, що "людина, яка вірить у старих богів".
Я не проти тями за "народністю", "іноземець іномовець", ба й словар Грінченка таке відає. Але самі русичі у 1603 році не вважали слово "язичник" саме в тямі "чужовірець" своїм, я навів був Вам докази Лексікона Памви Беринди.
Ще раз скажу, в українській мові (і в давньоруській і в сучасній) будь-який німець це формально "язик", навіть якщо він християнин. А що робити, якщо українець вірить у Перуна, називати його "язиком", хоч він такий самий українець, як і ми?
Єлисіє, із щирим штінням до Вам, paganist це не те ж саме, що foreigner.
1) Doba Pamfui Berindui e i doba rẽsnotui slwf lẽdscuix u rousscwy mowfé.
2) Slofa ménẽty sfwy znac/towc. I latinscè <paganus> ne znaci peruésno "cto goféie pered rwznuimi ci tyoudgimi bogui", a "crayénin, storoneç", wd <pagus> "cray, storona".
"Pagan, heathen, Heide" e pered usém tẽma dauninui, xotya i giflena nuiné u tẽmé "neo-paganism". To ne radxe bui lixiti daunyè slofo za siõ tẽmõ?
Не розумію Вашого письма.
В україномовних Бібліях воно власне так і є
Хрестиянство намагалося викоринити язизниство, що їм власне й вдалося.
Слово "поганин" – перейняте латинське "paganus". Як християни мали поган за недобрих людей, то значіння прикметника "поганий" (= "такий, що має причетність до поган", "поганський") згодом змінилось на "злий", "недобрий" – подібно до того, як у французькій мові прикметник "villain" із первісним значінням "селянський" теж став згодом означати "недобрий".
Дати питоме слово, щоб замінити черпаним...