Значення слова
Язичництво — прийнятий у християнському богослов'ї і частково в історичній літературі термін, що означає всі неавраамічні релігії. Поширене не зовсім точне вживання терміна щодо всіх політеїстичних (багатобожних) релігій.
Приклад вживання

Язичництво — загальна назва для усіх релігій, міфологічних та світоглядних систем, витворюваних у межах того чи іншого народу або групи споріднених народів.

Походження

Слово «язичництво» утворене від давньоболг. ѩзыкъ — у значенні «народ», «плем'я».

Розділи
Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово язичництво

поганство
3
Volodymyr Khlopan 9 травня 2021
9 травня 2021

Недобре якось звучить, не по християнські.

9 травня 2021

В українській мові язичники це погани, ці люди і є не християнами, поклоняються ідолам. Для Бога звісна річ ідолопоклонники це і є погани. Дуже точне до речі слово, зрозуміле.

11 травня 2021

Ні, поганство, поганий походить від лат. paganus, що початково означало "сільський" або "провінційний" (від pagus "округа") яке, пізніше отримало значення "селянин", "простолюдин". Тож по-перше, це слово є запозичене з латини, а по-друге, воно не відображає правдивого значення.

народовірʼя
3

Нарід + -о- + віра + -я.

На скільки я розумію, то політеїзм (англ. polytheism) і язичництво (англ. paganism) розділяють. Одне описує саму будову віри за чіткими характеристиками (однобіжжя, чи багатобіжжя), а інше слово говорить про походження релігії (народна). Хоч у сучасному значенні й уживанні ці слова часто взаємозамінні. А бува, напевно, й нечіткі. От маємо дуже давні однобожні віри, які є народними, як от зороастризм (давня перська віра). Мабуть, значення того, чим саме є язичництво є вкоріненим у християнстві (і мабуть юдаїзмі й мусульманстві) і витікає саме звідти.

Anton Bliznyuk 10 лютого 2022
11 лютого 2022


Народовір'я — віра в народ?

11 лютого 2022

Це суб'єктивне товмачення словотвору. Якшо непокоїть таке можливе значення, то можна використати прикметник "народний" (народновір'я).

буванобіжжя
2

— Може, іще хто, прочитавши ці остатки буванобіжжя, подивує зо мною, як-таки за стільки літ, при таких бучах, не загибли вони... (А. Свидницький. Відьми, чарівниці й опирі 1860 р.)

Sherif Ermachenko 9 травня 2021
9 травня 2021

То є суто авторське творення, й невдале, бо вихідне "бовван + бог" є тавтологія, плеоназм й оксюморон разом узяті.

9 травня 2021

Творення з богів (божеств) бовванів, аж ніяк не є оксюмороном. Обожнювали не самих дерев'яних бовванів, боввани були лише грубим уособленням певних божеств. Тож тут я не бачу помилки Свидницького у цьому слові.

10 травня 2021

Тож тавтологію та плеоназм бачите - вже добре. :)

Звісно не самі деревяні статуї було обожнювано, але саме слово "бовван" уже мало на увазі й відсилання на бога.

11 травня 2021

Бовван - статуя, ікона, Бог - сила, сутність, це погодьтеся різні речі, шапка і голова.

рідновірство
2

Від рідна віра, віра свого роду (народу).

Мельник Павло 2 лютого 2022
12 травня 2022

+

ẽzuicystuo
1
אלישע פרוש 9 травня 2021
10 травня 2021

Те ж саме перекручене церковнословянське язичнецтво.

10 травня 2021

Де Ви в цсл. бачили форму <язичнецтво>??
В чім саме є там "перекручення"?
Що виключно церковнословянського в исторично обйективнім семантичнім розвитку "язик = етнос, народ" → "етнічна, народна віра" сього слова?

10 травня 2021

У тому, що давні русько-болгарські словники це слово називають церковнослов'янським, замінюючи руським "поганство". Сам розвиток етнос, народ → етнічна, народна віра цілком міг виникнути. А міг і не виникнути. Те, що він виник у давніх болгар якось доводить, що він виник у українців?

10 травня 2021

Він не "міг або не міг виникнути" – він виник, то є факт. И факт є, що в такім розвитку значення ("язик → народ/плем'я/люд/язичники → язичницький/поганський") те слово було й у давньоруській мові, на що вказує те, що воно фігурує в пам'ятках руської (української) мови, напр. в Остромировім євангеллі, Повісти времінних літ, Повчанні Володимира Мономаха, Ипаттівській літописи, Лаврентівській літописи. Тобто так, доводить.

10 травня 2021

Ущент пронизані церковнослов'янською мовою, якою впринципі і були написані. Там і слова враг, хранити, безумец, нізвергнуть, воскресеніе можна знайти, то тепер і їх в українські записувать будем? Тому, що є в давньоруській мові??

10 лютого 2022

Чи певні ми про те, шо в ЕСУМ-і пишеться правда про перейняте значення слова " язик" з церковнослов'янської? Ми же також себе називали словом похідним від "слово" (слов'яни), а чужинців тим, хто говорити не міг (німі).

Знайшов в англ. tongue (язик; мова) й значення "люди, народ", правда словник позначає його як "біблійне" (дивіться 10-те значення тут: https://www.dictionary.com/browse/tongue ). Тому може таки й дійсно таке значення було перейняте через переклад грецької Біблії. Але чи можна назвати це справді похідним значенням від бовгарської, коли сама бовгарська запозичила те значення з грецької? Я думаю шо це не чесно. Українська чимало запозичила значень через Біблію. Тоді інше питання: чи слід перекладати рідне слово, значення якого було давно запозичене через християнство?

12 лютого 2022

<Тоді інше питання: чи слід перекладати рідне слово, значення якого було давно запозичене через християнство?>

Слідує. То бо тякне духу доби нику ти тями.

родовірʼя
0

Та же думка, шо й "народовір’я" та "рідновірство". Користаю "рід", як віра роду, плем'я, коліна.

Anton Bliznyuk 12 травня 2022
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями