belenda
ЕСУМ І, 165: беленді́ти "базікати", беленда́ "дурниці". Від *bel- "говорити, базікати, балакати; гавкати; ревти; гучати" (див. ще ЕСУМ І, 165: белена). Морфологічно може бути аналізовано як: *bel-n-yd-a, з суфіксом *-yd-a як у *prau-yd-a, *kriu-yd-a.
bliac ; bliau
Back formation, субстантивація від дієслова блявкати чи блякати "лягати язиком, говорити дурниці" (ЕСУМ, І, 215).
ЕСУМ: лат. absurdus «недоброзвучний, безглуздий» утворене з префікса ab- «від-» і прикметника surdus «глухий»; і псл. glupъ первісно обʼєднувало значення «дурний» і «глухий».
Є в українській мові. Гоже для деяких контекстів.
r2u.org.ua: бр?дня
Річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця.
Приклад уживання: Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Гр.); Верхівнянські ліси не така вже абищиця (Рибак, Помилка 1956, 41).
Є в українській мові. Гоже для деяких контекстів.
r2u.org.ua: бр?дня
Є в українській мові. Гоже для деяких контекстів.
r2u.org.ua: бр?дня
+++
+