Фальш — 1. Підробка, обман, шахрайство.
2. Удавання, нещирість, лицемірство.
3. Відсутність природності, правдивості в чому-небудь; надуманість.
4.Неточність, спотворення звуків, мелодії тощо під час співу, гри на інструменті.
Приклад вживання
Хочу закликати сторону, яка це все зробила: це фальш найнижчої якості.
Вимова: onacy {oˈnat͡ʃ} – по приголоснім, {o̯ˈnat͡ʃ ~ u̯ˈnat͡ʃ} – по голоснім, onaci {oˈnat͡ʃɪ} – по приголоснім, {o̯ˈnat͡ʃɪ ~ u̯ˈnat͡ʃɪ} – по голоснім, onacciõ {oˈnat͡ʃʲːʊ} – по приголоснім, {o̯ˈnat͡ʃʲːʊ ~ u̯ˈnat͡ʃʲːʊ} – по голоснім; onac {oˈnɑk} – по приголоснім, {o̯ˈnɑk ~ u̯ˈnɑk} – по голоснім, onac- {oˈnɑk-, onat͡ɕ-} – по приголоснім, {o̯ˈnɑk- ~ u̯ˈnɑk, oˈnat͡ɕ- ~ u̯ˈnat͡ɕ-} – по голоснім; onaco {oˈnɑkʷo} – по приголоснім, {o̯ˈnɑkʷo ~ u̯ˈnɑkʷo} – по голоснім; onaca {oˈnɑkɐ} – по приголоснім, {o̯ˈnɑkɐ ~ u̯ˈnɑkɐ} – по голоснім.
ЕСУМ IV, 189: онакий: онáко "не так, як слід, погано"; творено лексико-семантичним способом субстантивації тих значень у значення "фальш" (← "не таке, неправильне, невірне, не згідне з оригіналом, криве" ← "інакше").
Правив ім ино змінку під словом, додавши ще джерело з Желехівського. Дане в Грінченка слово, писане <лож>, є від *log-y-o-s, де писане <о> відбиває монофтонгізацію дифтонга */u̯͡o/, якому відповідають інші рефлекси "гармонізованого" *о в інших говірках. А дане в Желехівського слово, писане <лож>, є від *lug-y-o-s, де писане <о> відбиває рефлекс сильного *u (д.-рус.: <ъ>). Таким чином, дане в Грінченка слово слід би писати: lôgy – з вимовою {lu̯͡oʒ ~ lʷo̝ʒ}, а дане в Желехівського писати: logy, з вимовою {lɒʒ ~ lɒ͡ʌ̯ʒ}.
Те, що руська знає й твар, писаний <олжа/olgya>, не перечить иснуванню й твара <лож/logy>.
Якщо в українській мові є слово мрець, це не перечить існуванню мертвець?
Через зручність в українській мові слово дало форму "олжа" і ясно, що Желехівський наслідував церковнослов'янську форму слова, взяту від язичія. Для чого повертати до життя мертве, ворушити гробові кістки, якщо жива українська мова має це слово у своїй новожитній формі?
Тривати в глупстві та вузькости мишлення є Ваше право.
Писав ім Вам – тративши праві на Вас чимало часу –, що досягти т.зв. "зручности" фонетики не є в мові (загалом) один лише спосіб. Ви засіб берете за себемету.
Є твар /ˈlʲɒnu/, и є твар /ɘlʲˈnu/ – котрий є, гадаєте, правилен?
___
<Якщо в українській мові є слово мрець, це не перечить існуванню мертвець?>
Фальш — 1. Підробка, обман, шахрайство. 2. Удавання, нещирість, лицемірство. 3. Відсутність природності, правдивості в чому-небудь; надуманість. 4.Неточність, спотворення звуків, мелодії тощо під час співу, гри на інструменті.
Хочу закликати сторону, яка це все зробила: це фальш найнижчої якості.
нім. falsch
Перекладаємо слово фальш
Вимова: onacy {oˈnat͡ʃ} – по приголоснім, {o̯ˈnat͡ʃ ~ u̯ˈnat͡ʃ} – по голоснім, onaci {oˈnat͡ʃɪ} – по приголоснім, {o̯ˈnat͡ʃɪ ~ u̯ˈnat͡ʃɪ} – по голоснім, onacciõ {oˈnat͡ʃʲːʊ} – по приголоснім, {o̯ˈnat͡ʃʲːʊ ~ u̯ˈnat͡ʃʲːʊ} – по голоснім; onac {oˈnɑk} – по приголоснім, {o̯ˈnɑk ~ u̯ˈnɑk} – по голоснім, onac- {oˈnɑk-, onat͡ɕ-} – по приголоснім, {o̯ˈnɑk- ~ u̯ˈnɑk, oˈnat͡ɕ- ~ u̯ˈnat͡ɕ-} – по голоснім; onaco {oˈnɑkʷo} – по приголоснім, {o̯ˈnɑkʷo ~ u̯ˈnɑkʷo} – по голоснім; onaca {oˈnɑkɐ} – по приголоснім, {o̯ˈnɑkɐ ~ u̯ˈnɑkɐ} – по голоснім.
ЕСУМ IV, 189: онакий: онáко "не так, як слід, погано"; творено лексико-семантичним способом субстантивації тих значень у значення "фальш" (← "не таке, неправильне, невірне, не згідне з оригіналом, криве" ← "інакше").
+
+++
Вимова: {lɒʒ ~ lʌ̝ʒ}, olgi {ɒlˠˈʒɪ͡ɘ ~ ʌ̝lˠˈʒɪ͡ɘ ~ olˠˈʒɪ͡ɘ ~ ɒwˈʒɪ͡ɘ ~ ʌ̝wˈʒɪ͡ɘ ~ owˈʒɪ͡ɘ} – по приголоснім, logi {ˈlɒʒɪ ~ ˈlʌ̝ʒɪ}, ’lgi {lˠ.ʒɪ͡ɘ} – по голоснім, loggiõ {ˈlɒʒʲːʊ ~ ˈlʌ̝ʒʲːʊ}.
Д.-рус. лъжь "обман, ложь". Слово жіночого роду; Желехівський І, 411: лож¹ "trüglich (trügerich)"; ложли́вий (411) → лжи́вий; ло́жний "falsch, unwahr, irrig", ло́жно "falschlich"; також далі (412): ложнови́д "Pseudomorph".
+
- Московщина.
В українській мові це слово набуло форми "олжа", а "лож" значить геть инше!
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/35137-olzha.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26738-lozh.html#show_point
Правив ім ино змінку під словом, додавши ще джерело з Желехівського. Дане в Грінченка слово, писане <лож>, є від *log-y-o-s, де писане <о> відбиває монофтонгізацію дифтонга */u̯͡o/, якому відповідають інші рефлекси "гармонізованого" *о в інших говірках. А дане в Желехівського слово, писане <лож>, є від *lug-y-o-s, де писане <о> відбиває рефлекс сильного *u (д.-рус.: <ъ>). Таким чином, дане в Грінченка слово слід би писати: lôgy – з вимовою {lu̯͡oʒ ~ lʷo̝ʒ}, а дане в Желехівського писати: logy, з вимовою {lɒʒ ~ lɒ͡ʌ̯ʒ}.
Те, що руська знає й твар, писаний <олжа/olgya>, не перечить иснуванню й твара <лож/logy>.
Якщо в українській мові є слово мрець, це не перечить існуванню мертвець?
Через зручність в українській мові слово дало форму "олжа" і ясно, що Желехівський наслідував церковнослов'янську форму слова, взяту від язичія. Для чого повертати до життя мертве, ворушити гробові кістки, якщо жива українська мова має це слово у своїй новожитній формі?
Тепер зросійщені звиклі до московщини українці віддаватимуть свої голоси за цапське "ложь", нехтуючи давнім козацьким словом "олжа" :(
Тривати в глупстві та вузькости мишлення є Ваше право.
Писав ім Вам – тративши праві на Вас чимало часу –, що досягти т.зв. "зручности" фонетики не є в мові (загалом) один лише спосіб. Ви засіб берете за себемету.
Є твар /ˈlʲɒnu/, и є твар /ɘlʲˈnu/ – котрий є, гадаєте, правилен?
___
<Якщо в українській мові є слово мрець, це не перечить існуванню мертвець?>
А що Ви мислите? Перечить?
Зате Ви радий усе язичіє в мову пхати, ідіть таті, больніці, чиновників та проче переписувати, мало нам язичія 1920 років, треба ще язичіє 2020.
sum.in.ua: odura
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26931-lukavyty.html#show_point
goroh.pp.ua: лукавий
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/35137-olzha.html#show_point
Правдива вкраїнська форма слова.