Мене збиває з пантелику, що цього слова вживають тільки в цій словосполуці. І неясно, звідки воно взялось. Либонь од слова "тінь", однак свідченнів цього я не стрічав. Чи є які джерела, що б засвідчували, що цього слова вживали чи вживають ширше?

Давньоруське стѣнь у значеннях: "тінь предмета, відлиск, привид, тінь, видіння, подобизна, недійсність, мрія, невизначеність, неправда" є достатній доказ? Прасл. корінь сього слова є *stēn- "стін-" з рухомим *s-, тобто споріднений з коренем *tēn- "тінь". Приклади з пам'яток друс. зо словом стѣнь ясно відбивають значення симулювання, наподібнення, приблизності, імітації. Щодо одиничного прикладу в словниках укр.м., треба брати до уваги, що фіксатори слова (автор словника) спирався на приклади з живої – народної – мови, а се неодмінно значить ідіоматичний характер різних зворотів, тобто що певне слово (тут, дієслово: стінити) цілком очікувано може трапитися тільки в однім звороті, просто тому що народна мова не потребувала на час її фіксації автором словника, і в тім краї, де його було фіксовано, не мала потреби в іншім його застосуванні, ніж той, в якім його було фіксовано. Але цілком очевидно, що ми не можемо орієнтувати широту необхідних сучасних реалій глобалістичного характера на реалії значно вужчого кола давнішої народної мови локального характер. Пам'ятки друс. містять контексти ширшого й абстрактнішого застосування сього слова, ніж зафіксоване значення звороту "стінити дурника" в новій укр.м., але то тому що давньоруська доба все таки культивувала більше філософсько-абстрактниз тем, ніж середовище пізнішого українського села, яке мусило рішити екзистенціальні питання існування, боронячи свої землі від позіхачів з різних сторін із чужих держав. Те, що дане дієслово – таке архаїчне, й у такім архаїчнім значенні взагалі дотривало з друс. доби в такім значенні, хоча й в одиничнім випадку його фіксації, в укр.м., взагалі можна вважати за диво.