Tuoryeno mnoiõ wd pratuara *zay-o-s, ← *zōy-o-s, zu *ō (→/a/) u stõpeni dóugotui wd *o u *zoy-, sõbégynoho zu *zey-. Use wd prai.-e. *jhēy- (za SIRM) ci *jheH²- (za Wiktionary; <j> yé pisiõ za <ǵ>) "zéu, zïati".
U rousscwy e coreiny se u slôuax:
zïati, zïau, zïaua; d.-rous. зинѫти/zinõti (üidyi SIRM II, 285: зяти),
zéxati, zéx, zéxota (üidyi SIRM II, 265: зіхати),
zépati, zépa, zépaca, zépau, zépouat (üidyi SIRM II, 265: зіпати),
zénica, zénka/zénca (üidyi SIRM II, 264: зіниця),
*zwy, *zoyœk, *zwyk (üidyi SIRM II, 274: зойк),
zéu, zéua, zéuo, zéuay, zéuaylo, zéuaca, zéuca, zéuoc, zéuota, zéuoun, zéuen, zéuati, d.-rous. зѣвати/zéuati, зѣти/zéti (üidyi SIRM II, 263: зів),
zaief/zaif- (üidyi SIRM II, 225: зайвий),
i moge:
zaiẽc (üidyi SIRM II, 223: заєць),
zapco, zapno (üidyi SIRM II, 235: запко),
zouiati (üidyi SIRM II, 284: зуяти).
Coreiny uséx tuix slwf e toy ge cyto u grecyscwm χάος. Peruésno χάος znaci ne prosto "bezlad, nerẽd", a *"pousto, pousty", i wd dauna do nuiné e te slôuo stalo znaciti sõgõbõ tẽmõ douge xiroca crõga znaceiny u rwznuix galõzex, wd sõimene do "bezlad, nerẽd, mõty, xliascy, gramõzdïe" u prosté móufé po doumskê yoho coristanïe, de znacyeinïe yoho idêty za mêdyui prostoho "bezlad, nerẽd, gramõzdïe, xliascy". Tomou perèclad sœho slôua slôuami he "bezlad", "nerẽd", "xliascy", "plõtanina" ne tẽcnêty, perècity bo doumscwy ẽtué seyui tẽmui. Perèclad slôuami "bezlad" ci "nerẽd" — zu "bez-, ne-" — ide iz zasnôfui cyto perèd "χάος" bé "lad, rẽd (κόσμος)", tobo, peruo "rẽd, lad", a pac "ne-rẽd, bez-lad". I "ne-rẽd, bez-lad" ménity yaunwsty réciy, a "χάος" ménity neistnénïe/wdsõtnwsty yacuix réciy, prosto "nicy, pousto, poròzdy, polwsty".
Tomou, pro mene, u rousscwy e lépxe perèdati sïõ tẽmõ corenem zu peruésnom znacyeinïem tacuim ge hi ou grecyscoho "χάος". A tacuy coreiny e u uisye recenuix slôuax. Serèd tuix slwf naiblizye tẽcnêty póunoté tẽmui "χάος" üid toho corene zay- u slôué <zaief/zaif-> ta zïa-u- u slôuax <zïau, zïaua>. SIRM lécity tacœ znacyeinïa: "який не використовується в даний момент, вільний; надмірний; запасний; непотрібний; даремний". Rousskê slôuo <zaief (zayiu/zaïu?)> e wd corene zay- zu cepenem *-iu, pricmêtnik, uédé, hi u slôué <xtiu>. Dane tou slôuo <zay> tuorix wd sœho slôua bez cepene *-iu. Drougê slôuo <zïau> e u SIRM (II, 285 pwd <зяти>: зяв, зява) zu znacyeinïami "провалля, безодня", cyto tocyno tẽcnõty znacyeinïam peruésnuim grecyscoho slôua "χάος".
Слово χάος утворилось від індоевропейського *ghieh- - позіхати, зазирнути, бути широко відкритим.
https://www.etymonline.com/word/chaos?utm_source=extension_searchhint
Сутанія - безпорядок, хаос.
(Сл. українсько-московський Дубровського).
Детермінвований хаос - система, що залежить від багатьох параметрів (обставин). Тому обставиннозалежник. Якщо у значенні відстуність порядку, - безлад
Віл слова не́ряд – «непорядок»:
goroh.pp.ua: ряд
Звідти й слово нерядниця – «повія».
ЦИГÁНСЬКИЙ ПРÁЗНИК
бедлáм; бéзлад; безлáддя;
безлáдність; безсистéмність;
вавилóнське стовпотворíння;
гарми́дер; гýдля; кавардáк;
каламýгтя; катавáсія; кáша; кóлот;
колотнéча; недолáддя; нéлад;
непоря́док; рéйвах; розгардія́ш;
рóзрух; содóма; сум’я́ття; хáос;
цигáнський прáзник; цигáнський
тáбір; шáрварок; шарпани́на;
штовхани́на; штурхани́на.
бедлáм, бéзлад, безлáддя, безлáдність, безсистéмність, вавилóнське стовпотворíння, гарми́дер, гýдля, кавардáк, кáзна-що, каламýгтя, катавáсія, кáша, кóлот, колотнéча, недолáддя, нéлад, непоря́док, рéйвах, розгардія́ш, рóзрух, содóма, сум’я́ття, цигáнський прáзник, цигáнський тáбір, шарпани́на, штовхани́на, штурхани́на.
r2u.org.ua: мерва