Значення слова

Газ — один із агрегатних станів речовини, для якого характерні великі відстані між частинками (молекулами, атомами, іонами) порівняно з твердим чи рідинним станами, слабка міжмолекулярна взаємодія, невпорядкованість структури, а середня кінетична енергія хаотичного руху частинок набагато більша за енергію взаємодії між ними.

Приклад вживання

Газами називають хімічні речовини, які перебувають в газоподібному стані за нормальних умов.

Походження

нід. gas, від грец. chaos — хаос

Слово додав

Перекладаємо слово газ

парець
9

Від кореня "пар", бо водяна пара є одним з найвідоміших прикладів речовин у газоподібному агрегатному стані, а суфікс "-ець" використовують для назв хімічних речовин: "вуглець", "свинець", "вапнець", "золець", "солець", глинець...

1 серпня 2019
10 вересня 2020

Наче й незле.

19 травня 2021

Та воно від корене par- будь який твар не зол буде ; питання є яко (яким чепенем, чи без чепене) його тварити є найліпше.

паря
3

Від давньоруського паря «пара».

чад
2
Andrii Andrii 25 квітня 2018
12 травня 2018

кисень теж газ, але не чад

агрегатний стан
2
Nadia Stovbchata 3 лютого 2019
дух
1

"щоб духу твого тут не було"

Богдан Грищенко 31 серпня 2018
19 травня 2021

До речі, може бути. Дух – повітря, ось ланка на Словарь Грінченка:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14449-dukh.html#show_point

літин
1
Олександр Мельник 6 серпня 2019
летець
1

Від "лет" та "-ець"
Ідея Yaroslav Shpak, лиш менше на один склад

Карл-Франц Ян Йосиф 2 вересня 2019
уздух
1

Українське "воздух" (давнє наше слово r2u.org.ua: возду* досі збережене ледь не по всіх говорах), що є в инших слов'янських мовах (мак. воздух, болг. въздух, чеськ. і словац. vzduh, серб. ваздух/vazduh) з заміненим невластивим українській мові церковнослов'янським префіксом "воз-" на істо українське "уз-".
Таким чином ми збережемо давнє несправедливо забуте слово, надавши йому відмінного значення від того, яке є у мові московській.
Перший звук можна читати, але необов'язково, він може бути як білоруське [ў], англійське [w], наше [в] у слові "вовк".

Карл-Франц Ян Йосиф 2 вересня 2019
дайте спокій слову
0
Наталя Порубльова 12 травня 2018
12 травня 2018

Це явний, неукраїнський або недостатьно зукраїнщений чужизм.

13 травня 2018

Цей "чужизм" (а суфікс "-изм" у нас український?) є в усіх відомих підручниках з природничих наук за останні півстоліття мінімум. Зробімо ці підручники ще більш чужими? Чомусь більш очевидних пропозицій замінити у підручниках карбон на вуглець, а ферум на залізо - такого тут нема,хоча ще 20 років тому ці слова широко вживались у науково-популярній літературі.Зате витягли вигадану проблему столітньої давнини.

13 травня 2018

Наталя Порубльова, дозвольте прокоментувати. Не ображайтеся, але Ваш коментар звучить майже як заклик до боротьби з "буржуазно-націоналістичними елементами" в українській мові. Чомусь в ісландській (lofttegund), литовській (dujos), чеській (plyn), грецькій (αέριο) слово "газ" може набирати своїх питомих форм, а в українській зась! "Бо нас світ не зрозуміє". В добі всеохопного уподібнення та спрощення мови винятковість буде найбільшою вартістю.

14 травня 2018

Andrii Andrii, дозвольте висловити й свою думку. Ви навішали багато ярликів, я цього не робитиму. Мені байдуже у цьому конкретному випадку до думки "світу", але небайдуже до того, як читатиме підручники з природничих наук український школяр - і чи зможе він запитати у дорослих (не лише вчителів) про вичитане з підручника. Якщо буденне слово раптом стає незрозумілим - пропадає охота до вивчення цілої ланки наук. Як Ви вже заповзялися наводити приклади з інших мов - скільки часу існували - й чи існували взагалі? - запозичені відповідники до слова "газ" у названих Вами мовах? Ймовірно, ні дня. А як давно "газ" міцно прописався в українських підручниках? Років із сотню?
Може варто перестати робити мову незрозумілою, штучно ділити покоління своїми новотворами - й приділити більше уваги новітнім запозиченням? Бо поки ми будемо витісняти "газ" і "метал" з підручників хімії й фізики, замінювати загальновідомий "алюміній" на "глинець" і гратися з іншими давніми словами, ми втратимо концентрацію, прогавимо безліч новітніх запозичень. І тим часом - наші сайти (чим замінити?) будуть мати не вміст чи наповнення, а "контент", тексти для них напишуть "копірайтери" замість письменників, заповнять "контент-менеджери" (а слова такого навіть нема у кандидатах до перекладу), гірше того, наші діти будуть носити біг-беги замість великих сумок чи торбинок, а найменші збиратимуть пазли замість складанок і клеїтимуть лепбуки замість клеївок. Ми не можемо переписати нашу мову за останню 1000 років - але можемо спинити навалу сучасних запозичень. Подумайте над цим.

10 вересня 2020

Ви жартуєте? Тобто дитина не розуміє слово пара, випаровувати, парити й ще купу спільнокореневих слів, зате от зрозуміє слово "газ", бо побачить його в книжці й спитає в батьків?
Нагромадження запозичень , які мають незрозуміло яку етимологію й неспоріднені зі повсякденними словами НАВПАКИ забивають голову дітям, відбивають бажання вчитися, відбирають час , щоб їх буквально зазубрити, на відміну від інтуїтивно зрозумілих, рідних слів, що мають спільнокореневі.
А те, що "як читатиме підручники з природничих наук український школяр - і чи зможе він запитати у дорослих про вичитане з підручника", це взагалі дурня, бо навукові підручники застарівають швидше, ніж школярі йдуть у школу.

12 вересня 2020

Правду казати, "інтуїтивна зрозумілість" є демагогія – творячи/глядячи питомі слова тяклі в руській мові, не можемо мінити ("брати до уваги", "рахуватися з") йно слова/корене, які знає мовець нині. Більшість бо мовців нині знає питомих руських слів дуже мало, й на безлич тям таких слів/корін просто не стане. Тому ймемо черети й из питомих корін давніх чи мало знаних.
Щиро, мета питомих слів є сама питомість слів, нич инше. Є чимало питомих слів, які могли би правити за чудові тяклі слова місто чуджих слів, значення яких нині більшість мовців и не знає, то й такі слова мовець нині, не яснивши йому те значення, не розуміє.

19 травня 2018

Наталя Порубльова, дякую за розлогий коментар. Подумав і ось мої тези. Навалу сучасних запозичень має спинити саме цей сайт (осідок). Кожна здорова мова прагне до збільшення свого лексичного запасу. Українська мова має майбутнє лише в тому випадку, коли максимально розвине свою винятковість.

Щодо прикладів з інших мов - в тій самій ісландській мові мовний пуризм (хай буде - мовне очищення) існує не так вже й давно і може їхній відповідник для того ж "газу" досить молодий. Можу бути впевнений, що й в чеській мові відповідник "plyn" існує більше, ніж сто років, бо з відродження чеської мови відродилась Чехія. Про литовську не знаю, а про грецьку - впевнений, що це слово стародавнє і йому десятки сотень років.

Повернуся до ісландської мови та самої Ісландії. Ця чудова країна, в якої економічні показники так би мовити "зашкалюють", починала свій рух до господарчого розвитку саме з розвитком ісландської мови на противагу данської. До речі, ісландська мова ще сотню років назад була мовою села, тоді як данська - мовою міста та аристократії. Це ж такі самі стосунки сьогодні між українською (руською) та московською в Україні.

Тепер про школярів та дітлахів. Скажу зі свого досвіду. Мене з дитинства в школі годували байками про безліч запозичень до української мови - то з грецької, то з давньоперської, то з тюркських мов, то з латини, то з кавказьких мов. Я не заперечую, що такі запозичення існували, але в мене сформувалося враження, що ми всього нахапалися зі всіх сторін і що Українська мова це лише "Ї" та декілька суфіксів та префіксів. І лише після закінчення школи (в певному сенсі в'язниці) почав для себе відкривати мовні таємниці. Відкриваю й досі. І це чудово, що є люди, які творять мову тут і зараз, а не задовольняються напрацюваннями інших мов. Якщо ми переживатимемо за кожного школяра, то маємо опустити загальний рівень освіти до найменш здатного школяра і таким рівнем освіти годувати інших.

Вибачте, навішаю ще декілька ярликів - "Може варто перестати робити мову незрозумілою, штучно ділити покоління своїми новотворами [...]" - це знову звучить як заклик до боротьби з "буржуазно-націоналістичними шкідливими елементами в мові" :) Українську мову я би зробив ще більш незрозумілою, повернувши Харківський правопис 1928 року. Додаймо сюди ще й нові слова цього осідку і тоді російськомовні патріоти та суржики ошаленіють :)

Замініть словосполучення "незрозумілі новотвори" на "відроджені синоніми" і стане легше сприймати такі слова, як глинець, ковань та первець. Контент-менеджер додав спеціяльно для Вас, чекаємо на відповідники :) Бажаю Вам добра та витривалості у творенні нашої сталево-золотої Української мови.

P.S.
сайт = осідок
копірайтер = гаслословець
контент = вміст

20 травня 2018

Знову ж - Ви пишете багато слушного, але ніхто, навіть я не винен у тому, що Ви мали такого... своєрідного викладача української мови. Обмін, запозичення слів - річ природна, питання у рівновазі. Чи потрібно позбавлятись надміру запозичень? Так! Чи за будь-яку ціну? Даруйте, але ні. Якщо Ваша мета - щоб "суржики ошаленіли" - Ви на правильному шляху. Але оце Ваше "Якщо ми переживатимемо за кожного школяра, то маємо опустити загальний рівень освіти до найменш здатного школяра і таким рівнем освіти годувати інших." - даруйте, але це тупа маніпуляція. Я кажу про те, що нормально розвинена українська дитина мусить мати можливість звернутись до старших, або до книжок з природничих наук і прочитати їх без історичних довідок. Бо після кількох - "Вони пишуть оливо, мова про 17 ст., це значить таки олово чи ще свинець?", "А отут про видобуток цини - то таки олов'яні копальні чи вже цинк уміли обробляти й використовувати" - настає "ану його нафіг те дослідження, краще спишу з англійської Вікі", й то у найкращому випадку.
Я боюся, що таким чином ми взагалі втратимо україномовних "технарів", а услід - і природознавців. Й тоді вже нація без власних вчених може скільки завгодно вправлятись у словотворенні - але найкращі, найрозумніші її представники втікатимуть світ за очі.
Наостанок про переклади.
- осідок - незвично, важко, але ймовірно, бо смисл відповідний;
- гаслословець - "в молоко", бо це лише один з напрямків роботи, навіть не найпоширеніший,
- вміст - "в яблучко", коротко, ясно, є повна відповідність.

20 травня 2018

Наталя Порубльова, тепер лише час покаже, чиї доводи (аргументи) праві :)

3 серпня 2019

Слово "газ" походить від слова "хаос", бо в ньому хаотичний (безладний) рух молекул хоча це й інтернаціоналізм ми не зобов'язані сліпо копіювати чужі не зовсім логічні слова ! "Газ" - просто транслітерація фонетичними можливостями європейських мов слова "хаос", яке стало наче стара заробітчанка, що повернулася невідомо з якої країни.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями