Желехівський (том I, ст. 459): Gewühl, Gewirr, Wirrwarr.
Очевидно, пішло від "мутити" за "баламутити, робити безлад". У Желехівського (там само) слово "мутити" з-поміж значень має й "verwirren", "stören", та й у Грінченка (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29374-mutyty.html) "мутити" ще значить "производить безпорядок".
Добрий відповідник, здалий, та чи нашим є це слово? Я ще від поляків чув rozgardiasz. Що цікаво, Wielki słownik języka polskiego пише таке (https://wsjp.pl/index.php/haslo/do_druku/62549/rozgardiasz):
Etymologia niejasna. Bańkowski skłania się do uznania wyrazu za zapożyczenie z ukr. rozhordijáš (w tym języku miałby być turcyzmem). Przeciwko takiemu etymologizowaniu przemawia chronologia oraz historia wyrazu ukraińskiego, występującego w różnych wariantach fonetycznych. Warto zaznaczyć, że ESUM uważa wyraz za polonizm, a za podstawę zapożyczenia uznaje węg. garázda 'dotyczący skandalu, awantury, burdy'.
Через те, що я непогано знаю французьку, її звісно і зичу в походження. Звісно, що французька мала сильний вплив на російську, тому, видно, й на українську... Тож, ось :
https://www.dict.com/французько-украінськии/gardiennage
https://www.dict.com/французько-украінськии/gardien
гардія* > гардіяж > додавання, як підсилювання ʼрозʼ гардіяж > розгардіяж > розгардіяш
Отже, Ви припускаєте, що "розгардіяш" могло спершу значити щось на взір "брак захисту/безпеки/сторожі", коли зважити на приросток "роз-" та значення даних Вами французьких слів, правильно розумію? Гм-м-м... Не знаю, не знаю.
"Звісно, що французька мала сильний вплив на російську, тому, видно, й на українську..." — тоді б і москалі мали широко вживати це слово, як не тепер, то давніше. Проте його ніде в словниках я не найшов. У Google глядав і "розгардияш", і "разгардияш", і "разгардияж" — склалося враження, що москалі перейняли це слово в нас, а не ми в них.
А втім, москалі ще мають слово "раскардаш", яке теж значить "безлад", Та з'ясувати, відки воно пішло, так само не можу. Тут (https://mel.fm/gramotnost/gramotny-otvet/1259367-raskardash-ili-razgardash--kak-pishetsya-i-chto-eto-voobshche-takoye) пишуть таке:
Как появилось слово «раскардаш», доподлинно неизвестно, но, по одной из версий, оно происходит от слова «карда» — скотный двор в поле, стойло, загородь для скота (Толковый словарь живого великорусского языка В. Даля).
Пов'язати безлад зі стодолою чи хлівом нескладно, проте та "карда" за Фасмером є неслов'янського роду (https://lexicography.online/etymology/к/карда).
Але то таке, думки дилетанта. Най обізнаніші користувачі теж щось скажуть.
garder — наглядати, пильнувати.
Щось неконтрольоване...
Про "rozgardiasz" ще є таке видиво польською: https://youtu.be/yM6dZ0egS2U. Професор Єжи Бральчик твердить, що колись це слово значило "бенкет". :) Але й він не знає достеменно, відки "rozgardiasz" пішло, зате обережно пов'язує зі словами "gardło" (горло себто) та rozgrzebać (якщо я добре розчув і зрозумів; близьке до нашого "розгрібати"), Та знов-таки, я не знаю, так воно чи ні. Цікавезне слово...
з дитячих років пам'ятаю(і не лише в нашій сім'ї це слово вживалось, як ознака безладу, КАВАРДАКУ і т.п.)
Росія та Китай використовують моральну і політичну кипучість Заходу.
Від "скуйовджений", "розхристаний". Можливі й інші варіанти
https://uk.worldwidedictionary.org/скуйовджений
Скоріше за все, слово потрапило з французької у російську, а потім до нас. Але я не наполягаю.
Від фр. sombre
Щось темне, в чому важко розібратися.
В українській також відомий схожий знаковий розвиток. Морок (темнота, темрява) —> морока —> морочити.
Так. А ще "мурий/моругий", "мара" та похідні.
Цікаво... Та, може бути й таке, гадаю.
Етимологія слова непевна за Фасмером (https://lexicography.online/etymology/с/сумбур) та за ЕСУМ (Горох бере статті відти, правда ж?), хоч там таки припускають можливе тюркське походження (goroh.pp.ua: сумбур).
Тому я поки обмежився в описі цього слова походженням з москальської. А вже відки вони те слово дістали — точно сказати не можу, на жаль.
Та, на Горосі викладають статті з ЕСУМ-у, хоч дехто тута наполягає розділяти Горох та ЕСУМ. Даєш посилання на Горох, а тобі: "То не ЕСУМ, то Горох!"
На Горосі, правда, бувають помилки. Зазвичай це хиби при наборі («typos»), деколи в праслов’янських пратварах замість «ь» пишуть «b». На приклад, недавно знайшов на сторінці про числівник «вісім» ( goroh.pp.ua: вісім ) замість «псл.» (праслов’янський) написано «пел.», а замість «osmь» дано «osmb». Буває, шо деколи слова в «ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ» переплутані місцями з перекладами, деколи слова взагалі там не дано, а дано купою в одній зі стрічок в самому описі зверху, так само як в ЕСУМ-і.
І ше пошук там не завжди добре працюює. Шукаєш слово, а Горох каже шо такої сторінки нема. Відкриваєш ЕСУМ, а там вона є.
Але Горох набагато зручніший, бо, по-перше, слова шукаються швидко, а по-друге, похідні слова дано гарно в стовпчик по одному, а не як в ЕСУМ-і купою. Мені особисто дуже складно читати через це ЕСУМ.
Про таке тре' сповіщати розробників Гороху, щоби ті виправили хиби. Вони, мабуть, трохи недогледіли, коли сканували ЕСУМ. Такі хиби я видів і на sum.in.ua, проте там упорядники ніби поправляють.
Я написав їм листа десь тиждень тому, але та помилка ше досі є.
Ге, а я щойно надіслав теж. Лишень помітив Вашу відповідь. Ну, най буде, не завадить. :)
"Decto touta" esmi ya, crœumy mene, védé, coristati iz gèrêla póuna xuib nicomou ne vadity.
Mogete vidéti odinõ-dué xuibui, a cœulko yix mogete ne vidéti. Pœd statïui u SIRM stavea suoya imena staviteli'ho, to coli tam e deyaca xuiba, to vémo coho vinoiõ. A staviteli "Gòrôxa" sõty bezimeni, i stõpeiny yix oucyenosti e nevédœum. Slœuniki na tô i sõty bouti RAMEAMY pro nazdanïe o slovax. Coho e puitati za xuibõ na "Gòrôxé"? Né coho.
U SIRM e slova pœd gòlôunoiõ stateiõ dano za azboucòunomy readomy, ta ne he na "Gòrôxé", pri cogyné slové e i gèrêlo daiõtyi znati, na pr., cray toho slova, zuõcotuar (na pr., ceomou na pisymé e ‹o› cuiriliçui na mésté ladyeinïa *o) tc.
Джерела це дійсно велика перевага самого словника, але не більше. Помилок на Горосі, на жаль, вистарчає, але ніхто й не бороне вам, чи якомусь іншому користачу гортати й сам ЕСУМ. Я так і роблю, коли є на те причина. Я можу відкрити сам словник лише на моєму комп’ютері, мій телефон, по-перше, не достатньо потужний для цього, зразу починає грітися, по-друге, не зручний у гортанні, а томи в цього словника величезні. Дякуючи творцям Гороху ми маємо статті ЕСУМ-у в зручному для всіх відкритому доступі. Хай він який не є, та то є ліпше ніж нічого.
Місяць уже минув, а ніхто нічо' не виправив. Еге... Стягнув собі недавно відскановані томи ЕСУМ і вже тішуся.
<Стягнув собі недавно відскановані томи ЕСУМ>
👍
xliascy
/xlʲaʃt͡ʃ/
SIRM VI, 187: хляще́м "безладно, хаотично". Ôd ‹xliascati/xliastati› (SIRM VI, 187: хля́скати "бити, вдаряти чимось гнучким").
Це не може бути безлад/безладдя, бо це ніби очевидні замінники, але не відповідають потребі мовника. Інакше б він користав той "безлад", бо той прямо крутиться на язику. Але ж не підходить для відображення тонкощів. Треба менш різке та однозначне ніж безлад.
Що змїнкуєте?
—
—