Значення слова

Квазі- — 1. при додаванні до різних частин мови утворює слова зі значенням хибності, удаваності ◆ квазівчений, квазікерований. 2. при додаванні до різних частин мови утворює слова зі значенням відношення до квазарів ◆ квазізірка, квазівипромінення, квазіоптика.

Приклад вживання

Квазівчений, квазікерований, квазізірка, квазівипромінення, квазіоптика.

Походження

Від лат. quasi «немов, майже».

Слово додав

Перекладаємо слово квазі-

лі-
,
ле-
6

lé-, le-
Вимова: lé- {під наголосом: ˈlʲe̝͡-i̯- ~ ˈlʲe̝- ~ ˈlʲi- ~ ˈlʲe- ~ ˈlʲi͡e-, без наголосу: lʲe-}, le- {lɛ- ~ lɛ̝-}.

ЕСУМ (ІІІ, 268): літепло; http://oldrusdict.ru/dict.html#: лѣ "ледве, трохи".

אלישע פרוש 31 липня 2020
29 листопада 2020

Рупно, +. А чи є ще якісь такі слівця свідчено?

29 листопада 2020

Ne fémy.

7 грудня 2020

Дуже гарно! Мені подобається!

буцім-
4
Volodymyr Khlopan 28 березня 2020
15 квітня 2020

Нема потреби писать "буцім" разом з наступним словом. А саме слово, як на мене, годяще.

31 липня 2020

Узагалі, його би правильно писати: <будь сим>.

29 листопада 2020

Самі ж писали «цка, що є спрощення давньоруського дъска "дошка"», а тут неправильно?

29 листопада 2020

Slofo "спрощення" eimy coristal prostotui radi. Tuar <цка> e u pamẽtcax, ta ne pisal eimy oge yé taco pisati guiliõ. Tuar <цкоцло> dax ("я дав") todé, coli isce ne max ("не міг") tou pisati latiniçeiõ. Nuiné buimy pisal <dscocyslo>.

28 грудня 2020

Я читав десь (здається, в Шевельова), що "і" там давньоруський, що зберігся в чернігівській говірці. Її мали за зразцеву десь до 16 чи 17 століття, аж доки почали спрямовуватись на (південно)київські, полтавські і слобожанські говірки.

7 грудня 2020

Цікаво!

нібито-
3

До першого значення. Нібитодержава, як приклад.

17 жовтня 2019
15 квітня 2020

Я б вилучив зайве "-то" і писав би "ніби" осібно, як заведено.

31 липня 2020

Lẽdscina. Rousscoyõ boulo bui: <ниби> (*ни бъі).

па-
2

Зі слів Єлисія Поруша: "Від па- (*pa- ← *pō- : *po- "по-"), що надає основному значенню кореня слова значення зокрема з відтінками несправжньості, приблизності, імітованості, схожості, недостатньої властивості тощо (дѫб → па-дѫб, гърб → па-гърб, съін → па-съін(ък), дчи, дчєр- → па-дчєрица, *мьга → па-мьга "памга", нога → па-нога "велика гілка", борода → па-бороди "бакенбарди", ул- "вулик" → па-улик "па́влик (snail)" тощо)".

Вадим Мельник 29 листопада 2020
7 грудня 2020

+
Дуже гарна думка, сам гадав про це!

мов-
0
Богдан Грищенко 17 жовтня 2019
ниби-
0

За порадою Олекси Русина.
Подаю твар "ниби", а не "ніби" за порадою пана Єлисія.

Вадим Мельник 29 липня 2020
31 липня 2020

Lẽdscina. Rousscoyõ boulo bui: <ниби> (*ни бъі).

31 липня 2020

Русскою?
ЕСУМ не подає "ніби" лядщиною.

1 серпня 2020

rousscoyõ = /ˈrʊ̯͡usʲkojʊ ~ ˈrʊ̯͡uɕkojʊ/; суфікс <-sc-> передбачає by default м'якість попереднього приголосного кореня/основи.

ЕСУМ там (як і багато де ще) хибить. Уже сама праформа *ni by, подана тим же ЕСУМ має навести на підозру про нерусську фонетику <ні->, бо прафонема *і в руській закономірно дала всюди в питомих формах /ɪ/, не /і/. У лядській (як і вятській) вимова *ni є {nʲi}, а в руській {nɪ} – маємо ж, напр.: <нитка> з *nituka, не +<нітка>, <нишкнути> з *ni xyknõti (дослівно: *"ні шикнути"), не +<нішкнути>, <в/у них> від *un ixu, не +<в/у ніх>, <з ними> від *sun imi, не +<з німі>, <низ> від *nizu, не +<ніз>, <ронити> з *roniti, не +<роніті>, <сіни> з *séni, не +<сіні/сєні>. Правильна первісна й питома рефлексація *ni є відбита як жива й досі в окремих руських говірках, напр., карпатських: <нич> *ni-cy (друс. <ничь>) "ніщо", <никда> *nicuda (друс. <никъда>) "нікóли", <ник> *ni-ku (друс. никъ) "ніхто". Інша річ суть форми з наголошеним <нí-> (<нíколи, нíде, нíкуди, нí з ким, нí в кого> тощо), бо там <нí> походить від né (друс. <нѣ>) з <é> первісно "довгого е" – <ѣ>, що постало внаслідок злиття *ne e(st(y)) "не є", де такі форми первісно значать: <нíколи> <= *né coli/нѣ коли = "не є коли = нема коли", <нí до кого> <= *né do koho/нѣ до кого = "не є до кого = нема до кого" тощо.

7 грудня 2020

А де гарантія, що зміна "ни" в "ні" не є питомою? Як змінилося "си" (собі) в "сі" під впливом українського "собі", "ти" в "ті" під впливом "тобі".
Виглядає, що слова "ніколи", "ніби", "ніхто" є цілком українськими.

криво-
0

В українській мові "кривий" також означає "не зовсім такий, неправильний".

ніби-
0
наче-
0
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями