Нема потреби писать "буцім" разом з наступним словом. А саме слово, як на мене, годяще.
Узагалі, його би правильно писати: <будь сим>.
Самі ж писали «цка, що є спрощення давньоруського дъска "дошка"», а тут неправильно?
Slofo "спрощення" eimy coristal prostotui radi. Tuar <цка> e u pamẽtcax, ta ne pisal eimy oge yé taco pisati guiliõ. Tuar <цкоцло> dax ("я дав") todé, coli isce ne max ("не міг") tou pisati latiniçeiõ. Nuiné buimy pisal <dscocyslo>.
Я читав десь (здається, в Шевельова), що "і" там давньоруський, що зберігся в чернігівській говірці. Її мали за зразцеву десь до 16 чи 17 століття, аж доки почали спрямовуватись на (південно)київські, полтавські і слобожанські говірки.
Зі слів Єлисія Поруша: "Від па- (*pa- ← *pō- : *po- "по-"), що надає основному значенню кореня слова значення зокрема з відтінками несправжньості, приблизності, імітованості, схожості, недостатньої властивості тощо (дѫб → па-дѫб, гърб → па-гърб, съін → па-съін(ък), дчи, дчєр- → па-дчєрица, *мьга → па-мьга "памга", нога → па-нога "велика гілка", борода → па-бороди "бакенбарди", ул- "вулик" → па-улик "па́влик (snail)" тощо)".
До першого значення. Нібитодержава, як приклад.
За порадою Олекси Русина.
Подаю твар "ниби", а не "ніби" за порадою пана Єлисія.
Русскою?
ЕСУМ не подає "ніби" лядщиною.
rousscoyõ = /ˈ-sʲkojʊ ~ -ɕkojʊ/; суфікс <-sc-> передбачає by default м'якість попереднього приголосного кореня/основи.
ЕСУМ там (як і багато де ще) хибить. Уже сама праформа *ni by, подана тим же ЕСУМ має навести на підозру про нерусську фонетику <ні->, бо прафонема *і в руській закономірно дала всюди в питомих формах /ɪ/, не /і/. У лядській (як і вятській) вимова *ni є {nʲi}, а в руській {nɪ} – маємо ж, напр.: <нитка> з *nituka, не +<нітка>, <нишкнути> з *ni xyknõti (дослівно: *"ні шикнути"), не +<нішкнути>, <в/у них> від *un ixu, не +<в/у ніх>, <з ними> від *sun imi, не +<з німі>, <низ> від *nizu, не +<ніз>, <ронити> з *roniti, не +<роніті>, <сіни> з *séni, не +<сіні/сєні>. Правильна первісна й питома рефлексація *ni є відбита як жива й досі в окремих руських говірках, напр., карпатських: <нич> *ni-cy (друс. <ничь>) "ніщо", <никда> *nicuda (друс. <никъда>) "нікóли", <ник> *ni-ku (друс. никъ) "ніхто". Інша річ суть форми з наголошеним <нí-> (<нíколи, нíде, нíкуди, нí з ким, нí в кого> тощо), бо там <нí> походить від né (друс. <нѣ>) з <é> первісно "довгого е" – <ѣ>, що постало внаслідок злиття *ne e(st(y)) "не є", де такі форми первісно значать: <нíколи> <= *né coli/нѣ коли = "не є коли = нема коли", <нí до кого> <= *né do koho/нѣ до кого = "не є до кого = нема до кого" тощо.
А де гарантія, що зміна "ни" в "ні" не є питомою? Як змінилося "си" (собі) в "сі" під впливом українського "собі", "ти" в "ті" під впливом "тобі".
Виглядає, що слова "ніколи", "ніби", "ніхто" є цілком українськими.
В українській мові "кривий" також означає "не зовсім такий, неправильний".
Naiblizye i naitocynéye latinscomou ‹quasi› ← *‹quam sī (← sei)› "as if" ( ← *"as/how so ~ that/this") œdpovésty rousscoe ‹heoto› ← *‹he oto› /ˈɦɛwto, ˌɦɛwto, ɦɛwˈto (ɦɛ͡o̯to)/, yz ‹he› "as, like" ta ‹oto› "that".
Otge naguiliõ:
‹heoto›
/ˈɦɛwto-, ˌɦɛwto-, ɦɛwˈto-/
"quasi-"
Скажіть, будь ласка, добродію Єлисію, чи засвідчено десь такий ужиток, особливо в складі слів, і, якщо так, де?
Бо мені особисто зі словотвору поки видається, ніби це "гевто" значить приблизно "ніби". Де можна про це почитати?
Ваше naguiliõ = наголо?
r2u.org.ua: луда
пара-
lé-, le-
Вимова: lé- {під наголосом: ˈlʲe̝͡-i̯- ~ ˈlʲe̝- ~ ˈlʲi- ~ ˈlʲe- ~ ˈlʲi͡e-, без наголосу: lʲe-}, le- {lɛ- ~ lɛ̝-}.
ЕСУМ (ІІІ, 268): літепло; http://oldrusdict.ru/dict.html#: лѣ "ледве, трохи".
Рупно, +. А чи є ще якісь такі слівця свідчено?
Ne fémy.
Не фем, не фім? Що це
"Не вім" = "не знаю"
А, нижче є на місці в. Не вем, хмм. Або не знаю, або не багато
А, вже пояснили, дякую
Дуже гарно! Мені подобається!
Так, значення відповідає. але, здається, не відповідає меті
"Літеплий" -- діал. "теплий". Теплий, а не квазітеплий.
"Літепло" -- діал. "тепла вода". Тепла, а не квазітепла (майже тепла, удавано тепла).
"Ледве". Словник подає "псл. ledva (ledvě) «ледве», складне утворення з часток le «тільки», d(e) (da) «аби»". І саме слово "ледве" не має нічого близького до "квазі".
І "теплий", і "теплуватий". Але із зовсім іншим якщо не значенням, то відтінком: непевності/неповноти/незначності міри, а не хибності/вдаваності
>непевності/неповноти/незначності міри
Ну, те що треба.
">непевності/неповноти/незначності міри
Ну, те що треба."
От Ви знову показали, що не знаєте значення "квазі-" й не читаєте уважно. Ви прочитали б хоч подане визначення, коли не знаєте: "Квазі- — 1. при додаванні до різних частин мови утворює слова зі значенням хибності, удаваності".
Так, наприклад, "квазівчений" -- не "ледве вчений" (тобто, так би мовити, рівно вчений і не більше, і якби йому забракло трішки (чогось), він не був би вченим) і не "майже вчений"(той, кому трішки не вистачає (чогось) до того, щоб бути вченим), а "той, хто тільки здається вченим, видає себе за нього, але не є ним".
Ви знову показали, що плутаєте значення
квазі- і 
псевдо-
"Літеплий" таки значе "трохи теплий, теплуватий".
Воно вживане в перекладі Біблії Огієнка (Об'явлення 3:16):
"А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст...".
Відповідає англійському "lukewarm". Пошукав у мережі, то в латинському перекладі відповідає слову "tepidus" ( https://en.wiktionary.org/wiki/tepidus ), а в грецькому "χλιαρός" ( https://en.wiktionary.org/wiki/χλιαρός ). Усі означають загалом "недотеплий/недогарячий; між гарячим і холодним".
Ше поглянув, то в деяких інших перекладах Бібліє є "ледь теплий", "літний", або просто "теплий" ( https://www.bible.com/uk/bible/3786/REV.3.16.CUV ).
Гадаю не дарма Огієнко взяв саме "літеплий", а не просто "теплий" у своєму перекладі, він хотів особливо підкреслити таке мляве значення, шо воно "ні риба ні м'ясо".
"Ви знову показали, що плутаєте значення квазі- і псевдо-"
Ви помиляєтеся.
Насамперед слід зауважити, що "квазі-" і "псевдо-" близькі, тому межа між ними подекуди може бути умовна й непомітна. Але в інших випадках її помітити можна нетяжко. Я б висловив це як міру вдаваності чогось, а також як особисту оцінку наміру вдаваності. "Псевдо-" вказує більше на підробність чогось. Можливо, це простіше пояснити на прикладах:
1) Оскільки наука, і, відповідно, те, що їй протистоїть, мені близькі, почну з цього. Деякі автори послідовно розрізняють утямки "ненаука", "лженаука", "антинаука", "паранаука", "квазінаука" та "псевдонаука". Візьмімо останні з них (відразу зауважу, що і в англомовному середовищі вжиток може дуже й дуже різнитися): "псевдонаука" або не включає науковий метод узагалі, або включає, але набагато менше, ніж квазінаука (до квазінаук в англомовному середовищі часто зараховують і суспільницькі науки, зокрема історію, оскільки вона за своєю суттю не може, можна сказати, включати дослід -- невід'ємну складову наукового методу). Псевдонаука дуже близька до антинауки, бо прямо суперечить доведеним знанням, це "підробка науки" від початку; наслідує тільки загальні зовнішні риси. Квазінаука ж (знову нагадую про розмитість розуміння) може визначатися як учення, що наслідує не тільки "зовнішність", а й внутрішні ознаки, (вибірково) включає науковий метод, але із грубими помилками, застосуванням ненаукових методів.
2) Візьмімо вже згаданий умовний приклад "квазівченого": тут доречно згадати те, що я вже написав: неповнота наслідування. І псевдо-, і квазівчений (якщо не виводити це від псевдо- і квазінаук відповідно) -- не вчені, але здаються такими/видають себе за таких. І це можна назвати прикладом особистої оцінки "наміру": "квазі-" -- такий, що нагадує щось, схожий; "псевдо-" -- такий, що умисно неправдиво видає себе за когось/створений для вдавання (про це ще буде в 3). "Псевдовчений" -- той, що зовсім далекий від того, щоб зватися вченим, але видає себе за такого. На відміну від нього, "квазівченим" може бути "майже вчений", але відтінок значення добряче відрізняється: "майже вчений" -- "той, кому залишилося небагато до того, щоб бути вченим" (наголос на близькості), то "квазівчений" -- "той, хто не вчений, але здається таким/видає себе за такого, не маючи для цього ДОСТАТНІХ підстав" (на відміну від псевдовченого, що не має для цього, умовно, ніяких підстав узагалі), наголос на неповноцінності, неповноті.
3) "Квазіпортальний" і умовний "псевдопортальний": якщо це вхід у пастку/глухий кут із метою, наприклад, обдурити можливих грабіжників, то я б сказав, що цей об'єкт "псевдопортальний". Якщо ж щось схоже на вхід -- прикраса, мало обрядове значення, виникло внаслідок помилки, вад будматеріалу, руйнувань, то "квазіпортальний".
Підсумовуючи сказане:
1) "квазі-" відрізняє загалом од "псевдо-" більша наближеність до чогось за сутністю й менша, так би мовити, умисність "обману";
2) ні те, ні інше не значить "майже", оскільки й ближче до нього квазі має значно інший відтінок значення: неповноти, несправжності, а не близькості.
Якщо ж Ваше розуміння не збігається з моїм -- пишіть, пояснюйте, доходитимемо згоди. Ви ж поки показали нерозуміння значення: ">непевності/неповноти/незначності міри
Ну, те що треба."
Якщо спробувати ще простіше: "майже" -- "хоча не зовсім, але близько". "Квазі-" -- "хоч би й близько, але не те, а тільки здається, ніби зовсім", або "тільки здається", або ж "схожий, але не те".
"Майже" -- наголос на близькості, "ледве" -- взагалі на нетвердості повноти, а "квазі" -- на неповноті, частковості схожості, вдаваності; на тому що схожість -- наслідування, вдавання, а не повторення
+
Віддаєте перевагу довеленню від зворотнього? Будь ласка.
По-Вашому, "квазізірка" -- "ледве зірка" чи "трохи зірка"?
"Квазівчений" -- "ледве вчений" чи "трохи вчений"?
Carolina Shevtsova
">непевності/неповноти/незначності міри
Ну, те що треба."
Добродію Володимире, будь ласка. Не найочевидніший приклад, та все ж. Стверджуючи, що переклад, що має відтінок/значення непевності/неповноти/незначності міри -- "те що треба", користувач засвідчує, що:
1) не знає значення, відтінку(ів) значення "квазі-" (що насправді позначає хибність, удаваність, зовнішню (в усіх розуміннях) схожість того, що при цьому (засадно) відрізняється від чогось, неповноту наслідування );
2) не прочитав подане тут визначення: "Квазі- — 1. при додаванні до різних частин мови утворює слова зі значенням хибності, удаваності".
Не повсякчас переклад узагалі відповідає значенню чужого тільки тому, що він набрав найбільше голосів. Точніше, не повсякчас голоси віддають тільки за відповідні переклади, ті, які передають значення (згадайте "квазіпортальний дольмен").
Добродію Єлисію, а де в "літепло" та "ледве" значення "квазі" (неповноти, вдаваності)?