Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».

Пряма аналогія з грецьким "παρά-": пара-наука – неприйнята наука, пара-психологія – психологія з додаванням містики, пара-бола - близькість до кидання, метання, пара-фраза - переказ думок, п'єси на запозичену тему.

Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20