Пара(двоє) — два однорідних або однакових предмети, що вживаються разом і становлять одне ціле або комплект.
Приклад вживання
Зустрілась йому бабуся, що несла пару відер води на коромислі.
Походження
запозичено з німецької мови, очевидно, за польським посередництвом;
нвн. Paar «пара» (двн. свн. pā˘r «тс.») походить від лат. pār «рівний, однаковий, парний; пара»
Чинний правопис: чіт; у кісних падіх: чот- (ги: чіп : чоп-). Див. ЕСУМ (VI, 332): <чіт> "парне число".
В ЕСУМ є пратвар *čьtъ дано хибно; руське <чіт> не може бути з *čьtъ, *čьtъ (*kyt-) дало би <чот, чт-~шт->; хибно є там дано й лядське <cetno>, яке тягне до корене *koyt-, відбитого й у руськім <ціт> (див. ЕСУМ, VI, 261). Вірний пратвар є ту *ket-; про *-e- рівни з друс. <чєта>, <-чєтати> з різними передчепи, рус. <чота/чета>, яке нияко не може бути з *kyt- (*чьт-), но йно з *ket-.
Есум дає це як видозміну слова чіт, що відбулася, можливо, під впливом білоруського цот або польського сet, cetno.
Для чого нам слово, яке втратило руську фонетику під впливом чужих мов?
Пара(двоє) — два однорідних або однакових предмети, що вживаються разом і становлять одне ціле або комплект.
Зустрілась йому бабуся, що несла пару відер води на коромислі.
запозичено з німецької мови, очевидно, за польським посередництвом;
нвн. Paar «пара» (двн. свн. pā˘r «тс.») походить від лат. pār «рівний, однаковий, парний; пара»
Перекладаємо слово пара(двоє)
двійко відер на коромислі
Чинний правопис: чіт; у кісних падіх: чот- (ги: чіп : чоп-). Див. ЕСУМ (VI, 332): <чіт> "парне число".
В ЕСУМ є пратвар *čьtъ дано хибно; руське <чіт> не може бути з *čьtъ, *čьtъ (*kyt-) дало би <чот, чт-~шт->; хибно є там дано й лядське <cetno>, яке тягне до корене *koyt-, відбитого й у руськім <ціт> (див. ЕСУМ, VI, 261). Вірний пратвар є ту *ket-; про *-e- рівни з друс. <чєта>, <-чєтати> з різними передчепи, рус. <чота/чета>, яке нияко не може бути з *kyt- (*чьт-), но йно з *ket-.
+ + +
Лишень сам хотів дати це слово "чіт"!
є "трійця", то чому б не з'явитися і "двійці"?
Можливо, не лише до дітей пасує.
Чинний правопис: ціт. Див. ЕСУМ (VI, 261): <ціт>.
Есум дає це як видозміну слова чіт, що відбулася, можливо, під впливом білоруського цот або польського сet, cetno.
Для чого нам слово, яке втратило руську фонетику під впливом чужих мов?