Пара(двоє) — два однорідних або однакових предмети, що вживаються разом і становлять одне ціле або комплект.
Приклад вживання
Зустрілась йому бабуся, що несла пару відер води на коромислі.
Походження
запозичено з німецької мови, очевидно, за польським посередництвом;
нвн. Paar «пара» (двн. свн. pā˘r «тс.») походить від лат. pār «рівний, однаковий, парний; пара»
Чинний правопис: чіт; у кісних падіх: чот- (ги: чіп : чоп-). Див. ЕСУМ (VI, 332): <чіт> "парне число".
В ЕСУМ є пратвар *čьtъ дано хибно; руське <чіт> не може бути з *čьtъ, *čьtъ (*kyt-) дало би <чот, чт-~шт->; хибно є там дано й лядське <cetno>, яке тягне до корене *koyt-, відбитого й у руськім <ціт> (див. ЕСУМ, VI, 261). Вірний пратвар є ту *ket-; про *-e- рівни з друс. <чєта>, <-чєтати> з різними передчепи, рус. <чота/чета>, яке нияко не може бути з *kyt- (*чьт-), но йно з *ket-.
Пара(двоє) — два однорідних або однакових предмети, що вживаються разом і становлять одне ціле або комплект.
Зустрілась йому бабуся, що несла пару відер води на коромислі.
запозичено з німецької мови, очевидно, за польським посередництвом;
нвн. Paar «пара» (двн. свн. pā˘r «тс.») походить від лат. pār «рівний, однаковий, парний; пара»
Перекладаємо слово пара(двоє)
двійко відер на коромислі
Чинний правопис: чіт; у кісних падіх: чот- (ги: чіп : чоп-). Див. ЕСУМ (VI, 332): <чіт> "парне число".
В ЕСУМ є пратвар *čьtъ дано хибно; руське <чіт> не може бути з *čьtъ, *čьtъ (*kyt-) дало би <чот, чт-~шт->; хибно є там дано й лядське <cetno>, яке тягне до корене *koyt-, відбитого й у руськім <ціт> (див. ЕСУМ, VI, 261). Вірний пратвар є ту *ket-; про *-e- рівни з друс. <чєта>, <-чєтати> з різними передчепи, рус. <чота/чета>, яке нияко не може бути з *kyt- (*чьт-), но йно з *ket-.
Можливо, не лише до дітей пасує.
є "трійця", то чому б не з'явитися і "двійці"?
Чинний правопис: ціт. Див. ЕСУМ (VI, 261): <ціт>.