cœt, cœt-
Чинний правопис: чіт; у кісних падіх: чот- (ги: чіп : чоп-). Див. ЕСУМ (VI, 332): <чіт> "парне число".
В ЕСУМ є пратвар *čьtъ дано хибно; руське <чіт> не може бути з *čьtъ, *čьtъ (*kyt-) дало би <чот, чт-~шт->; хибно є там дано й лядське <cetno>, яке тягне до корене *koyt-, відбитого й у руськім <ціт> (див. ЕСУМ, VI, 261). Вірний пратвар є ту *ket-; про *-e- рівни з друс. <чєта>, <-чєтати> з різними передчепи, рус. <чота/чета>, яке нияко не може бути з *kyt- (*чьт-), но йно з *ket-.
є "трійця", то чому б не з'явитися і "двійці"?
Тому що українською "двійка" 
r2u.org.ua: Двійка. Хоча змішується зі ще одним значенням, то справді вже r2u.org.ua: Двійко, втім це просто "двоє" й трохи розмовно чи що
Руською є й <двійка>, й <двійця>, ги <трійка> й <трійця>
Хм, справді, є в Грінченка r2u.org.ua: Двійця
Завжди думаю тільки про головні, але схоже справді навіть вже є з різними
Се суть просто різнотвари того ж слова — один зо слідом третьої палаталізації, другий без оного, яко ж, кажімо, <яйце> та <яйко>
cét
Чинний правопис: ціт. Див. ЕСУМ (VI, 261): <ціт>.
goroh.pp.ua: Двоє
двійко відер на коромислі
++++
—
Підійде для розмовн. стилю, але не наукового.
Напр., пара сил (механіка), гальванічна пара тощо