Є в ЕСУМ у статті "спіл" (том V, ст. 374) такі слова, як "сполованє" (злучка, спарування, злягання) та "сполувати" (злучатися, паруватися), шле ЕСУМ на слівник Желехівського, є ті слова в т. II, ст. 906, а той уже веде на труди І. Верхратського. І той ті слова таки вживав, наприклад:

> Именно в серпни або вересни (сполованє змий відбуває ся в цвітни і в маю) зносить самочка 5–15 яєць, з котрих сейчас виповзують змиєнята на 18–20 цм. довгі, осмотрені до-разу їдьними зубами.
> Сполованє ужів відбуває ся на весну: тогдї то можна бачити нераз по кілька yжiв склублених, котрі порушені видають запах вельми чутний, пижмовий.

( "Про змиї, ужї та веретїльники": https://zbruc.eu/node/101973 )

> Найбільші суть самочки. Они то подібно, як трохи менші від них самчики, дістають під-час сполованя (Paarungszeit) ніжні крильця, котрими на кілька хвиль можуть в воздухи вознестися.

( "Дещо о способі житя муравлів": https://uk.wikisource.org/wiki/Правда_(журнал)/V/I/Дещо_о_способі_житя_муравлів )

ЗЛУ́ЧКА и, ж., рідко.
Те саме, що злуча́ння 2 і злу́чення 2. Приклади
Він у добрих конях знався досконало. І навіть сам злучкою займався. І коники в нього справді були найкращі. (Ю. Логвин)
Він заревів, як верблюд у злучку, а я притиснув його до кабіни й став методично й щосили гатить у живіт. (Л. Кононович)

Парування — недоконана дія, спарування — доконана, спаровування — повторювана недоконана