Парапе́т — невисока стінка, що захищає покрівлю будівлі, терасу, балкон, набережну, міст тощо; стінка, що розташовується на гребені греблі, мола, дамби тощо, і захищає його від розмиву хвилями.
Парапетом називається також стінка, яка влаштовується в судноплавних шлюзах для огородження території, що примикає до камери.
Приклад вживання
Поклавши лікті на обтесані вітром камені парапету, він похмуро споглядав далекі гори, назви яких жодного разу не намагався дізнатись.
Хотів піддержати, але якщо стосується російського Пскова, то чи не прийшло це слово з Московської частини східних слов'ян? І то дуже далеко північної?
Чи трапляється це слово у текстах, написаних на території півдня, нижче Залісся?
Yé ne imõ Uam yafiti praudõ na cogynõ Uaxyõ porozdnyõ perecõ ci cogen Uaxy porozdniy sõmnéf.
Métiõ ino, Plyscwf bé samostoiya/fwlna derzyaua – Plyscwfske Cnẽgwfstuo. To yaca »Moscòusca cẽstina«?? Plyscwfske Cnẽgwfstuo bé trebuy graueç na conofi derzyauelscwm séuera Eüropui, torgouauxi, uoyouauxi, rocouauxi zo Suéyui, Dwnniõ, Lituoiõ, Tiouddiõ ("естонцями"), Lwttiõ, Soummiõ to cyto. Pro Uas, e to »cray« suéta? Ci tam, pro Uas, dikouni giuõ, ne spwlcouiõci z procom suéta?
Tẽma »Brustwehr, parapetto« ne nice ("виникла") scéglo na zemyax nuinécynœyui Uẽtscinui, a u bwlxœsti mowf Eüropui. Goré, u zméncé’my dal pricladui iz inxix mowf. I scoréixe za use, slofo <pyrsi> za tẽmõ »Brustwehr; Brüstung; parapetto« wd tẽmui »grõdy, persy« bé touryeno ("навіяно") inximi mowfami eüropeyscuimi.
I cyto dane slofo e znano iz pamẽtoc ino u pismé pro Plyscwf, e bo ino ta pamẽtca truala do naxix dnœf, a inxyœ pamẽtcui iz inxix zemely, i rousscuix (Cuyœufscinui, Galicinui, Boucofinui to cyto) moglo bouti prosto gõbleno.
А в Ваших прикладах гляньте:
італ. para + petto
нім. Brust + wehr
фін. rinta + varustus
ір. ucht + balla
Усюди складення з двох слів. Не просто "груди".
А, ваш улюблений Желехівський. Якось персонально для Вас сяду, проштудіюю його, виписавши очевидно російські, церковнослов'янські, польські та німецькі слова, щоб показати усю наукову чистоту.
Нагадаю, що його ще як він лиш вийшов сварили через засилля російських слів – алти́н, бакша́, балагу́рити, ба́рин, вижига́ти, вдохнове́нє, в-одино́чку, дневни́к, до́вжний, жи́лище і багато усякових.
Що таке Pylscwf? Пълщів? Чи ж Ви не казали, що "Польща" має мати "і" в закритому складі?
Даруйте, але я правдиво не розумію Вашого письма! Лише окремі слова.
Парапе́т — невисока стінка, що захищає покрівлю будівлі, терасу, балкон, набережну, міст тощо; стінка, що розташовується на гребені греблі, мола, дамби тощо, і захищає його від розмиву хвилями. Парапетом називається також стінка, яка влаштовується в судноплавних шлюзах для огородження території, що примикає до камери.
Поклавши лікті на обтесані вітром камені парапету, він похмуро споглядав далекі гори, назви яких жодного разу не намагався дізнатись.
фр. parapet, італ. parapetto, де parare — захищати, petto — груди
Перекладаємо слово парапе́т
Перило – Перегородка.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/38262-perylo.html#show_point
Первісно назва від того, на що можна «спертися».
Звісно, тяма ширша, либонь парапе́т це один з видів перил.
Uimowfa: {ˈpærsɪ}.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: пьрси "часть городских укреплений древнего Пскова".
Rous. <persi> wd d.-rous. <pyrsi>, wd prasl. *pyrsis, wd *pyrçeis. Tuoryeno perenosom znacou "grõdi, persi (leudinui, douxinui)" na znac réci "boroniti grõdi/grõdy". Rwfni tacuy ge rozfwy u:
ital. parapetto ← petto "persy, grõdy" (lat. pectus),
ném. Brustwehr ← Brust "grõdy, persy", Wehr "borona", ci prosto Brüstung,
soum. rintavarustus ← rinta "grõdy, persy", varustus "tfwr, snasty, strwy, rẽdy",
ir. uchtballa ← ucht "persy, grõdy" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/ucht#Old_Irish), balla "sténa" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/balla#Irish)
Хотів піддержати, але якщо стосується російського Пскова, то чи не прийшло це слово з Московської частини східних слов'ян? І то дуже далеко північної?
Чи трапляється це слово у текстах, написаних на території півдня, нижче Залісся?
Ni.
Докази?
Yé ne imõ Uam yafiti praudõ na cogynõ Uaxyõ porozdnyõ perecõ ci cogen Uaxy porozdniy sõmnéf.
Métiõ ino, Plyscwf bé samostoiya/fwlna derzyaua – Plyscwfske Cnẽgwfstuo. To yaca »Moscòusca cẽstina«?? Plyscwfske Cnẽgwfstuo bé trebuy graueç na conofi derzyauelscwm séuera Eüropui, torgouauxi, uoyouauxi, rocouauxi zo Suéyui, Dwnniõ, Lituoiõ, Tiouddiõ ("естонцями"), Lwttiõ, Soummiõ to cyto. Pro Uas, e to »cray« suéta? Ci tam, pro Uas, dikouni giuõ, ne spwlcouiõci z procom suéta?
Tẽma »Brustwehr, parapetto« ne nice ("виникла") scéglo na zemyax nuinécynœyui Uẽtscinui, a u bwlxœsti mowf Eüropui. Goré, u zméncé’my dal pricladui iz inxix mowf. I scoréixe za use, slofo <pyrsi> za tẽmõ »Brustwehr; Brüstung; parapetto« wd tẽmui »grõdy, persy« bé touryeno ("навіяно") inximi mowfami eüropeyscuimi.
I cyto dane slofo e znano iz pamẽtoc ino u pismé pro Plyscwf, e bo ino ta pamẽtca truala do naxix dnœf, a inxyœ pamẽtcui iz inxix zemely, i rousscuix (Cuyœufscinui, Galicinui, Boucofinui to cyto) moglo bouti prosto gõbleno.
Ялисіє, сівер в українській мові це холод, холодний вітер. Частина світу називається - північ.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/54075-siver.html#show_point
A yé caziõ »séuer«. Gelexwfscuy II, 867: сї́вер "Nord, Norden". Grincencwf e ne odin slwfnik – cwlko e Uam isce utoriti?
А в Ваших прикладах гляньте:
італ. para + petto
нім. Brust + wehr
фін. rinta + varustus
ір. ucht + balla
Усюди складення з двох слів. Не просто "груди".
Nou, a u sloüénscwy pamẽtcé (twy, cyto truala e do naxix dnœf!) e prosto wd »persy, grõdy«.
А, ваш улюблений Желехівський. Якось персонально для Вас сяду, проштудіюю його, виписавши очевидно російські, церковнослов'янські, польські та німецькі слова, щоб показати усю наукову чистоту.
Нагадаю, що його ще як він лиш вийшов сварили через засилля російських слів – алти́н, бакша́, балагу́рити, ба́рин, вижига́ти, вдохнове́нє, в-одино́чку, дневни́к, до́вжний, жи́лище і багато усякових.
A isce ne zabõdyte sésti i uipisati usé uẽtscœ, crycòunoslouénscœ ta yougoslouénscœ slofa ou Grincenca. Inose?
Що таке Pylscwf? Пълщів? Чи ж Ви не казали, що "Польща" має мати "і" в закритому складі?
Даруйте, але я правдиво не розумію Вашого письма! Лише окремі слова.
https://starling.rinet.ru/cgi-bin/response.cgi?root=config&morpho=0&basename=\data\ie\vasmer&first=1&off=&text_word=Псков&method_word=substring&ic_word=on&text_general=&method_general=substring&ic_general=on&text_origin=&method_origin=substring&ic_origin=on&text_trubachev=&method_trubachev=substring&ic_trubachev=on&text_editorial=&method_editorial=substring&ic_editorial=on&text_pages=&method_pages=substring&ic_pages=on&text_any=&method_any=substring&sort=word&ic_any=on. <y> = <ь>. I <sc> ne moge bouti /ʃt͡ʃ/ pered <w>.
О, спасибі, і не задумувався. Це ж що виходить, українською не Новгород, а Нівгород буде. Цікаво.
Ne <Pylscwf>, a <Plyscwf>. Moya xuiba. Darouyite!
Ne <Нівгород>, a <Nwfgorod>. Tam moge bouti rwznuy zuõc, i ne zuõc [i].
Розумію. Так навіть милозвучніше звучить за "Новгород".
Pismo ne »zuõcity« – ono e prosto pisano.
Стисліша форма слова "перечепа".
r2u.org.ua: перепин