Парапе́т — невисока стінка, що захищає покрівлю будівлі, терасу, балкон, набережну, міст тощо; стінка, що розташовується на гребені греблі, мола, дамби тощо, і захищає його від розмиву хвилями. Парапетом називається також стінка, яка влаштовується в судноплавних шлюзах для огородження території, що примикає до камери.

Поклавши лікті на обтесані вітром камені парапету, він похмуро споглядав далекі гори, назви яких жодного разу не намагався дізнатись.

фр. parapet, італ. parapetto, де parare — захищати, petto — груди

• архітектура і будівництво