Парапе́т — невисока стінка, що захищає покрівлю будівлі, терасу, балкон, набережну, міст тощо; стінка, що розташовується на гребені греблі, мола, дамби тощо, і захищає його від розмиву хвилями.
Парапетом називається також стінка, яка влаштовується в судноплавних шлюзах для огородження території, що примикає до камери.
Приклад вживання
Поклавши лікті на обтесані вітром камені парапету, він похмуро споглядав далекі гори, назви яких жодного разу не намагався дізнатись.
Хотів піддержати, але якщо стосується російського Пскова, то чи не прийшло це слово з Московської частини східних слов'ян? І то дуже далеко північної?
Чи трапляється це слово у текстах, написаних на території півдня, нижче Залісся?
Yé ne imõ Uam yaviti liçe na cògynõ Vasyõ pòrôzdnyõ pèrêcõ ci cògen Vasyu pòrôzdniuy sõmnéu.
Métiõ ino, Plyscœuv bé samostoyẽtya/vœulna derzyava – Plyscœuvske Cnẽgœuvstuo. To yaca »Moscòusca cẽstina«?? Plyscœuvske Cnẽgœuvstuo bé trebuy graveç na conovi derzyavelscé sévera Eüropui, torgouauxi, voyouauxi, rocouauxi zo Suéyui, Dœunïõ, Lituoiõ, Tioudïõ ("естонцями"), Lœutïõ, Soumïõ to cyto. Pro Vas, e tô »cray« suéta? Ci tam, pro Vas, dikouni givõ, ne spœulcouiõtyi zu procomy suéta?
Tẽma »Brustwehr, parapetto« ne nice ("виникла") scéglo na zemyax nuinécynyui Vẽtscinui, a u bœulxeosti móuv Eüropui. Goré, u zméncé’my dal pricladui iz inxix móuv. I scoréixe za use, slovo <pyrsi> za tẽmõ »Brustwehr; Brüstung; parapetto« œd tẽmui »grõdy, persy« bé tourano ("навіяно") inxyami móuvami eüropeyscami.
I cyto dane slofo e znano iz pamẽtoc ino u pismé pro Plyscœuv, e bo ino ta pamẽtca truala do nasyuix dniœuv, a inxyui pamẽtcui iz inxix zemely, i rousscuix (Cuyœuvscinui, Galicinui, Boucovinui to cyto) moglo bouti prosto gõbleno.
А в Ваших прикладах гляньте:
італ. para + petto
нім. Brust + wehr
фін. rinta + varustus
ір. ucht + balla
Усюди складення з двох слів. Не просто "груди".
А, ваш улюблений Желехівський. Якось персонально для Вас сяду, проштудіюю його, виписавши очевидно російські, церковнослов'янські, польські та німецькі слова, щоб показати усю наукову чистоту.
Нагадаю, що його ще як він лиш вийшов сварили через засилля російських слів – алти́н, бакша́, балагу́рити, ба́рин, вижига́ти, вдохнове́нє, в-одино́чку, дневни́к, до́вжний, жи́лище і багато усякових.
Що таке Pylscwf? Пълщів? Чи ж Ви не казали, що "Польща" має мати "і" в закритому складі?
Даруйте, але я правдиво не розумію Вашого письма! Лише окремі слова.
Парапе́т — невисока стінка, що захищає покрівлю будівлі, терасу, балкон, набережну, міст тощо; стінка, що розташовується на гребені греблі, мола, дамби тощо, і захищає його від розмиву хвилями. Парапетом називається також стінка, яка влаштовується в судноплавних шлюзах для огородження території, що примикає до камери.
Поклавши лікті на обтесані вітром камені парапету, він похмуро споглядав далекі гори, назви яких жодного разу не намагався дізнатись.
фр. parapet, італ. parapetto, де parare — захищати, petto — груди
Перекладаємо слово парапе́т
Перило – Перегородка.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/38262-perylo.html#show_point
Первісно назва від того, на що можна «спертися».
Звісно, тяма ширша, либонь парапе́т це один з видів перил.
Через парапет не перечіпаються, бо саме слово означає: "захищаю груди".
Тому ---
Єфремов) Вгору
Препо́на – перепо́на, пере́тика, прити́ка, перече́па, пере́чіпка, припи́н (-ну), пере́пи́н (-ну), перепи́на, припи́на, запи́на, пере́чка, залі́г (-ло́гу), (помеха) зава́да, перешко́да; прити́чина. См. Препя́тствие, Поме́ха, Прегра́да. [Вода́ зно́сить усі́ перепо́ни. Гу́сто було́ понаста́влювано пере́тик на його́ шляху́ (Єфр.)]. r2u.org.ua: перечепа
r2u.org.ua: перепин
Uimowfa: {ˈpærsɪ}.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: пьрси "часть городских укреплений древнего Пскова".
Rous. <persi> wd d.-rous. <pyrsi>, wd prasl. *pyrsis, wd *pyrçeis. Tuoryeno perenosom znacou "grõdi, persi (leudinui, douxinui)" na znac réci "boroniti grõdi/grõdy". Rwfni tacuy ge rozfwy u:
ital. parapetto ← petto "persy, grõdy" (lat. pectus),
ném. Brustwehr ← Brust "grõdy, persy", Wehr "borona", ci prosto Brüstung,
soum. rintavarustus ← rinta "grõdy, persy", varustus "tfwr, snasty, strwy, rẽdy",
ir. uchtballa ← ucht "persy, grõdy" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/ucht#Old_Irish), balla "sténa" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/balla#Irish)
Хотів піддержати, але якщо стосується російського Пскова, то чи не прийшло це слово з Московської частини східних слов'ян? І то дуже далеко північної?
Чи трапляється це слово у текстах, написаних на території півдня, нижче Залісся?
Ni.
Докази?
Yé ne imõ Uam yaviti liçe na cògynõ Vasyõ pòrôzdnyõ pèrêcõ ci cògen Vasyu pòrôzdniuy sõmnéu.
Métiõ ino, Plyscœuv bé samostoyẽtya/vœulna derzyava – Plyscœuvske Cnẽgœuvstuo. To yaca »Moscòusca cẽstina«?? Plyscœuvske Cnẽgœuvstuo bé trebuy graveç na conovi derzyavelscé sévera Eüropui, torgouauxi, voyouauxi, rocouauxi zo Suéyui, Dœunïõ, Lituoiõ, Tioudïõ ("естонцями"), Lœutïõ, Soumïõ to cyto. Pro Vas, e tô »cray« suéta? Ci tam, pro Vas, dikouni givõ, ne spœulcouiõtyi zu procomy suéta?
Tẽma »Brustwehr, parapetto« ne nice ("виникла") scéglo na zemyax nuinécynyui Vẽtscinui, a u bœulxeosti móuv Eüropui. Goré, u zméncé’my dal pricladui iz inxix móuv. I scoréixe za use, slovo <pyrsi> za tẽmõ »Brustwehr; Brüstung; parapetto« œd tẽmui »grõdy, persy« bé tourano ("навіяно") inxyami móuvami eüropeyscami.
I cyto dane slofo e znano iz pamẽtoc ino u pismé pro Plyscœuv, e bo ino ta pamẽtca truala do nasyuix dniœuv, a inxyui pamẽtcui iz inxix zemely, i rousscuix (Cuyœuvscinui, Galicinui, Boucovinui to cyto) moglo bouti prosto gõbleno.
Ялисіє, сівер в українській мові це холод, холодний вітер. Частина світу називається - північ.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/54075-siver.html#show_point
A yé caziõ »séuer«. Gelexwfscuy II, 867: сї́вер "Nord, Norden". Grincencwf e ne odin slwfnik – cwlko e Uam isce utoriti?
А в Ваших прикладах гляньте:
італ. para + petto
нім. Brust + wehr
фін. rinta + varustus
ір. ucht + balla
Усюди складення з двох слів. Не просто "груди".
Nou, a u sloüénscwy pamẽtcé (twy, cyto truala e do naxix dnœf!) e prosto wd »persy, grõdy«.
А, ваш улюблений Желехівський. Якось персонально для Вас сяду, проштудіюю його, виписавши очевидно російські, церковнослов'янські, польські та німецькі слова, щоб показати усю наукову чистоту.
Нагадаю, що його ще як він лиш вийшов сварили через засилля російських слів – алти́н, бакша́, балагу́рити, ба́рин, вижига́ти, вдохнове́нє, в-одино́чку, дневни́к, до́вжний, жи́лище і багато усякових.
A isce ne zabõdyte sésti i uipisati usé uẽtscœ, crycòunoslouénscœ ta yougoslouénscœ slofa ou Grincenca. Inose?
Що таке Pylscwf? Пълщів? Чи ж Ви не казали, що "Польща" має мати "і" в закритому складі?
Даруйте, але я правдиво не розумію Вашого письма! Лише окремі слова.
https://starling.rinet.ru/cgi-bin/response.cgi?root=config&morpho=0&basename=%5Cdata%5Cie%5Cvasmer&first=1&off=&text_word=%D0%9F%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2&method_word=substring&ic_word=on&text_general=&method_general=substring&ic_general=on&text_origin=&method_origin=substring&ic_origin=on&text_trubachev=&method_trubachev=substring&ic_trubachev=on&text_editorial=&method_editorial=substring&ic_editorial=on&text_pages=&method_pages=substring&ic_pages=on&text_any=&method_any=substring&sort=word&ic_any=on <y> = <ь>. I <sc> ne moge bouti /ʃt͡ʃ/ pered <w>.
О, спасибі, і не задумувався. Це ж що виходить, українською не Новгород, а Нівгород буде. Цікаво.
Ne <Pylscwf>, a <Plyscwf>. Moya xuiba. Darouyite!
Ne <Нівгород>, a <Nwfgorod>. Tam moge bouti rwznuy zuõc, i ne zuõc [i].
Розумію. Так навіть милозвучніше звучить за "Новгород".
Pismo ne »zuõcity« – ono e prosto pisano.
Поруччя - невисока огорожа, перев. по краях містка, балкона, бильця на східцях будинку, і т.ин.
Стисліша форма слова "перечепа".