Радити — давати кому-небудь пропозицію, вказівку, як діяти в певних обставинах, допомагати добрим словом у скруті.
Приклад вживання
Дядько радить мені заїхати в Коломию.
Походження
від рада
запозичено через посередництво давньопольської або давньочеської мови із середньоверхньонімецької;
свн. rāt «рада» (нвн. Rat «рада, вказівка, порада») споріднене з дангл. rǣd «порада, допомога, вигода, користь», rǣdan «радити», дісл. ráð «рада, мі
Єлисіє, чи точно це тяма "радити". Схоже, що швидше "підштовхувати", "натякати на дію":
r2u.org.ua: гилити «Сам кинув око на невістку, чи гилить її комусь».
Словник говорів Буковини міг дати не точне значіння. "Натякати на дію" є досить таки близьке до "рекомендувати" і укладач словника міг знехтувати різницею сіней (відтінків), але тями оті дещо різняться. Може тут є хтось з Буковини? Може підказати, яка тяма до народньої мови ближча?
Aha, Slwfnik goforwf Boucofinui ne tocyno towcouie, a Grincenco tocyno... Tuy ge priclad za Fami danuim zuenom: "Сам кинув око на невістку, чи гилить її комусь" dasty yasno towmaciti <гилить її комусь> he "рекомендує, радить, пропонує", a ne "подбивать, подталкивать". I u pricladé iz Slwfnika goforwf Boucofinui: "Ти мой, гили мині файну ґівку, буду си жинити" – Ui tam bacite "підбий мені дівку" ci "підштовхни мені дівку"??
Усе ж я не знаходжу в Етимологічному Словарі Української Мови "гилити" зі значінням "радити". Для чого придумувати коня, якщо ЕСУМ прямо дає галити — радити?
Ви тут пропонуєте взагалі прасл. форми, яких руська никда не знала, а "вузьколокальне", втім таки засвідчене, Вам вадить...
Значення "колотити" є матеріальне, а "радити" абстрактне – тому легко виявити різницю за контекстом. А значення "підганяти, бути терміновим" та "радити" обидва абстрактні, тому ліпше їх різнити формально.
До речі, є цікаве слово "хилити", яке (крім первинного значення) має значення "наводити на думку; спрямовувати, керувати; давати пораду; переконувати".
- До чого ти хилиш? — На що ти натякаєш?
(Дивіться друге визначення в ЕСУМ-11 — sum.in.ua: khylyty )
Також є синонім під схожим значенням — гнути.
Додаю, бо дуже цікаво. Можливо одна форма повпливала на іншу. А може зовсім не пов'язані між собою слова (так, я знаю шо то різні корені).
Дам +. То знаки "квапити" (галити) й "радити" (гилити) суть пішли з одного кореня? Чи все ж галити зі знаком "квапити" йде від звуконаслідувальної основи гал, як пише ЕСУМ?
Надзвичайно рупно який дивовижний розвій знаків відбувся від слова з первісним знаком "роздягати"!
Ваша гадка підперта повітрям. Це слово занесено до кількох давніших словниць. Воно трапляється в класиків та засвідчено в творах письменників з усяких куточків України:
1) "А проте напоумте… Скажіть, будь ласка, як би ви моєму лиху запобігли?" (Марко Вовчок. "Чортова пригода");
2) "А того свого найстаршого напоумте, щоб тихо мені сидів, бо й цих двадцяти злотих у місяць він не вартий!" (з творів галичанина Ярослава Галана);
3) "...а той узагалі дозволив собі напоумляти мене щодо жіночого питання" (з листів буковинки Ольги Кобилянської).
Поражати — Советовать, посоветовать, помочь.
«Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали?»
«Є у мене отець-мати, та не хочуть поражати.»
«Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. Мет. 279. І порадив мене щиро, куди прямувати.»
«А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив?»
r2u.org.ua: поражати
Yé sam davé stal eimy tẽgéti do doumcui scoréixe pro upluiv zu bocou toudscuix móuv, cèrêz stuic slovẽn ta toudyén, na ròzvitoc znacyeiny ouge gotovoho pitomoho slova <raditi>. Roupno e prostègiti znacyeinïa toudscuix ta slovẽnscuix slœuv seoho corene u rœuznui dobui, ta znacyeinïa slœuv seoho ge corene u baltscax ta keltscax móuvax. Na pr., dlya d.-rous. ta st.-slov. pamẽtoc e tóucouano znacyeinïa "to go about" (Srêzn.: радити/родити "заботиться"); takê ge znacyeinïa e tóucouano i dlya d.-v.-n. <rātan> (SIRM V, 14, pœd <радіти>: двн. rātan "турбуватися"). Dlya prasl. e tóucouano znacyeinïa "турбуватися; бажати; намагатися" (SIRM V, 14: радіти, tam ge); rœüni i nuiné u rousscé <radiu> "сприятливий, доброзичливий" ta <radéteily> (SIRM, tam ge: <ради́вий>, <раді́тель> "той, що піклується; доглядач") ← *"bagéti [comou, cyto dlya coho]". Sèrêd znacyeiny u toudscax móuvax e znano: "móuviti" (got. <rōdjan>) ta "pèrêdbaciti" (got. <garēdan>), sèrêd keltscuix znacyeinïe "gadati, doumati" (irske <imm-rādim>), sèrêd baltscuix "yaviti, cazati" (lit. <rodyti> "показувати", SIRM, tam ge). Tô bui, hi d.-v.-n. <rātan> "to go about" da ròzvitoc "to advise, suggest", i d.-rous., st.-slov. <raditi, roditi; rodéti, radéti> "to go about" moglo dati znacyeinïe "to advise, suggest", xayi bui i cèrêz pœdtrimcõ zu bocou toudscuix móuv. Ròzvitoc znacyeinïa moge bouti tacuy: *"to arrange; ciniti, rẽditi" → *"to go about → to wish or to strive for things to be arranged" → "to wish to or tell somebody how to arrange things = to advise, suggest".
Радити — давати кому-небудь пропозицію, вказівку, як діяти в певних обставинах, допомагати добрим словом у скруті.
Дядько радить мені заїхати в Коломию.
від рада
запозичено через посередництво давньопольської або давньочеської мови із середньоверхньонімецької;
свн. rāt «рада» (нвн. Rat «рада, вказівка, порада») споріднене з дангл. rǣd «порада, допомога, вигода, користь», rǣdan «радити», дісл. ráð «рада, мі
Перекладаємо слово радити
guiliti
Вимова: {ɣ̞ɘˈlɪ͡ɘtɪ ~ ɣ̞ʲɘˈlɪ͡ɘtɪ ~ ʝɘˈlɪ͡ɘtɪ ~ ɣ̞ɤˈlɪ͡ɘtɪ ~ ɣ̞ɯˈlɪ͡ɘtɪ ~ ʝɘˈliti}.
Матеріали до словника говорів Буковини (70): гили́ти (також: гали́ти) "радити, рекомендувати"; ЭССЯ (VII, 221): *gyliti. Тягне через переголос до корін: *gou-l- у <гулити, гуляти, гульба, ...> (ЭССЯ VII, 170: *guliti), *ga-l- у <галити> (ЭССЯ VI, 92), *geu-l- у <жулити>, *go-l- у <голий, голити> (ЭССЯ VII, 14: *golъ(jь)).
Ну якщо є у словниках.
Єлисіє, чи точно це тяма "радити". Схоже, що швидше "підштовхувати", "натякати на дію":
r2u.org.ua: гилити
«Сам кинув око на невістку, чи гилить її комусь».
A danœ mnoiõ gerela sõty nicy??
Словник говорів Буковини міг дати не точне значіння. "Натякати на дію" є досить таки близьке до "рекомендувати" і укладач словника міг знехтувати різницею сіней (відтінків), але тями оті дещо різняться. Може тут є хтось з Буковини? Може підказати, яка тяма до народньої мови ближча?
Aha, Slwfnik goforwf Boucofinui ne tocyno towcouie, a Grincenco tocyno... Tuy ge priclad za Fami danuim zuenom: "Сам кинув око на невістку, чи гилить її комусь" dasty yasno towmaciti <гилить її комусь> he "рекомендує, радить, пропонує", a ne "подбивать, подталкивать". I u pricladé iz Slwfnika goforwf Boucofinui: "Ти мой, гили мині файну ґівку, буду си жинити" – Ui tam bacite "підбий мені дівку" ci "підштовхни мені дівку"??
Можете писати так, щоб Вас можна було зрозуміти? Будь ласка.
"Ти мой, гили мині файну ґівку, буду си жинити" = "підбий/підштовхни мені дівку"??
Гаразд, однако уже довго голову ламаю над словом "радити" й нічого путнього не знайшов у словарях. Нехай буде "гилити".
Чому даєте через "и", не через "а"?
goroh.pp.ua: галити
E bo i tuar cerez <ui> i cerez <a> z tacuim znacom. Yé uolil eimy tuar z <ui> rwzniti wd inxix znacwf slofa <galiti>.
Якщо "гилити" пропонуєте за тямою "радити", то яке значіння гадаєте добре для слова "галити"?
Усе ж я не знаходжу в Етимологічному Словарі Української Мови "гилити" зі значінням "радити". Для чого придумувати коня, якщо ЕСУМ прямо дає галити — радити?
Очевидно тому що ЕСУМ її пропустив. Є в ЭССЯ VII, 221: *gyliti.
<придумувати коня>
Потім не ображайтеся на мої різкі відповіді...
Ви вкотре дивитись крізь пальці. Якщо навіть ЕСУМ пропустив це слово, то стоїть питання, наскільки це вузьколокальне маловідоме слово.
Адже більша частина України знає инші товки для цього слова.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9166-ghylyty.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8619-ghalyty.html#show_point
Тоді питання в тім, що робити, щоб не було плутанини. Я галю – я спішу, чи я раджу? Я гилю – я колочу, чи я раджу? Якби не було инших значінь.
Ви пропонуєте всі одкинути й лишити хіба тяму "радити"? Чи надіятися, що мовне відчуття дозволить українцям уникати плутанини?
Ви тут пропонуєте взагалі прасл. форми, яких руська никда не знала, а "вузьколокальне", втім таки засвідчене, Вам вадить...
Значення "колотити" є матеріальне, а "радити" абстрактне – тому легко виявити різницю за контекстом. А значення "підганяти, бути терміновим" та "радити" обидва абстрактні, тому ліпше їх різнити формально.
Якщо вони праслов'янські, отже знала, хай і дуже дуже давно :)
І я не проти товків "радити" для цього слова. Просто переживаю, щоб не було непорозуміння.
Мене як людину, яка виросла в російськомовному середовищі й досі бентежить, що слово "позичати" означає і брати в борг, і давати в борг.
<Якщо вони праслов'янські, отже знала>
Абсолютно не "отже". Усвідомте, прасл. ≠ загальнослав.
До речі, є цікаве слово "хилити", яке (крім первинного значення) має значення "наводити на думку; спрямовувати, керувати; давати пораду; переконувати".
- До чого ти хилиш? — На що ти натякаєш?
(Дивіться друге визначення в ЕСУМ-11 — sum.in.ua: khylyty )
Також є синонім під схожим значенням — гнути.
Додаю, бо дуже цікаво. Можливо одна форма повпливала на іншу. А може зовсім не пов'язані між собою слова (так, я знаю шо то різні корені).
Uixwdna znacẽtna tuix slwf e rwzna; <xuiliti>, <gnõti>, <cloniti> — "to bend [towards]", <guiliti, galiti> — "to strip".
Правда.
Дам +. То знаки "квапити" (галити) й "радити" (гилити) суть пішли з одного кореня? Чи все ж галити зі знаком "квапити" йде від звуконаслідувальної основи гал, як пише ЕСУМ?
Надзвичайно рупно який дивовижний розвій знаків відбувся від слова з первісним знаком "роздягати"!
r2u.org.ua: Навід
sum.in.ua: navid
+++
+++++
Уподоба, сам хотів додати. Також є просто відміна "наводити" (недоконаний).
r2u.org.ua: напучати
+++
+ + +
+
Напуча́ти, напу́чувати – вказувати дорогу; давати комусь поради, настанови.
r2u.org.ua: напучувати
goroh.pp.ua: напучувати
Напучення – добрі побажання, повчальні слова, поради.
r2u.org.ua: напучення
sum.in.ua: napuchennja
Напу́тниця – наставниця.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31226-naputnycja.html#show_point
утворено від давньоруського "віче", чув у селах Кропивниччини
Не творено від "віче", а є з ним одного корене.
Не бачу в Грінченка? Не самі придумали?
Тю, а що є тіки Грінченко? він що, пуп землі? ніби нич иншого нема, ось тіки Грінченко й усе...
Ото се від Війт, а не від Віче, перейняте себто.
З чого Ви взяли?
goroh.pp.ua: вітувати
goroh.pp.ua: війтувати
goroh.pp.ua: війт
Можливо помилка
<Можливо помилка>
Tac. D.-rous. вѣтъ "совет, договор", вѣтити "говорить", вѣтьникъ "советник" (Srêzn.). Ròzvitoc znacyeinïa: *"govoriti" → "govoriti comou" → "to advise, suggest".
Від д.рус. ВѢТЬ (взято з матер'ялів до словника давньоруської мови Срезневського, с.1260 ) - порада, пов’язане з vitь «гілка», větь «тс.» (пор. псл. vitati «вітати, відвідати, прибути з символічною гілкою»; větiti «вітати, говорити»).
Див. також:
ВѢТЬНИКЪ - советник (МСДМ, с.1261)
ВѢТОВАТИ - говорити (МСДМ, с.1260).
Споріднено зі словами відвіт, привіт, обвіт, віче, завіт.
Геть показилися -_-
Змусь дурня богу молитися…
Хтось не розуміє різниці між заміною запозичень і заміною мови.
То дайте будь ласка визначення "заміні запозичень" і "заміні мови"
Етимологічний Словник Української Мови:
Галити — радити.
Споріднене з давньоісландським gala «кричати», кімрським galw «звати».
r2u.org.ua: напоумляти
Nofotuar..., cwneç cwnçem, te same uẽtske <надоумить/надоумлять/надоумливать>, le inacyene troxõ, »do-« za »po-«...
Ваша гадка підперта повітрям. Це слово занесено до кількох давніших словниць. Воно трапляється в класиків та засвідчено в творах письменників з усяких куточків України:
1) "А проте напоумте… Скажіть, будь ласка, як би ви моєму лиху запобігли?" (Марко Вовчок. "Чортова пригода");
2) "А того свого найстаршого напоумте, щоб тихо мені сидів, бо й цих двадцяти злотих у місяць він не вартий!" (з творів галичанина Ярослава Галана);
3) "...а той узагалі дозволив собі напоумляти мене щодо жіночого питання" (з листів буковинки Ольги Кобилянської).
Суржик.
Авжеж. Де Ваші доводи?
Поражати — Советовать, посоветовать, помочь.
«Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали?»
«Є у мене отець-мати, та не хочуть поражати.»
«Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. Мет. 279. І порадив мене щиро, куди прямувати.»
«А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив?»
r2u.org.ua: поражати
Це не форма того ж “пораДити” – “пораЖати”?
Це не форма того ж “пораДити” – “пораЖати”?
Саме так.
Саме як?
Давньоруське урѧдити серед значень має і такі як наставить, завещать, учредить.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Єсть же праслов'янське "*raditi" та давньоруське "радити" то чому тоди воно черпане? можливо, таки, своє?
Yé sam davé stal eimy tẽgéti do doumcui scoréixe pro upluiv zu bocou toudscuix móuv, cèrêz stuic slovẽn ta toudyén, na ròzvitoc znacyeiny ouge gotovoho pitomoho slova <raditi>. Roupno e prostègiti znacyeinïa toudscuix ta slovẽnscuix slœuv seoho corene u rœuznui dobui, ta znacyeinïa slœuv seoho ge corene u baltscax ta keltscax móuvax. Na pr., dlya d.-rous. ta st.-slov. pamẽtoc e tóucouano znacyeinïa "to go about" (Srêzn.: радити/родити "заботиться"); takê ge znacyeinïa e tóucouano i dlya d.-v.-n. <rātan> (SIRM V, 14, pœd <радіти>: двн. rātan "турбуватися"). Dlya prasl. e tóucouano znacyeinïa "турбуватися; бажати; намагатися" (SIRM V, 14: радіти, tam ge); rœüni i nuiné u rousscé <radiu> "сприятливий, доброзичливий" ta <radéteily> (SIRM, tam ge: <ради́вий>, <раді́тель> "той, що піклується; доглядач") ← *"bagéti [comou, cyto dlya coho]". Sèrêd znacyeiny u toudscax móuvax e znano: "móuviti" (got. <rōdjan>) ta "pèrêdbaciti" (got. <garēdan>), sèrêd keltscuix znacyeinïe "gadati, doumati" (irske <imm-rādim>), sèrêd baltscuix "yaviti, cazati" (lit. <rodyti> "показувати", SIRM, tam ge). Tô bui, hi d.-v.-n. <rātan> "to go about" da ròzvitoc "to advise, suggest", i d.-rous., st.-slov. <raditi, roditi; rodéti, radéti> "to go about" moglo dati znacyeinïe "to advise, suggest", xayi bui i cèrêz pœdtrimcõ zu bocou toudscuix móuv. Ròzvitoc znacyeinïa moge bouti tacuy: *"to arrange; ciniti, rẽditi" → *"to go about → to wish or to strive for things to be arranged" → "to wish to or tell somebody how to arrange things = to advise, suggest".