Від "юдити" - "підбурювати", нашого давнього слова, що має їндоївропейський зрій!
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66889-judyty.html
Від "юдити" - "підбурювати", нашого давнього слова, що має їндоївропейський зрій!
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66889-judyty.html
Гадаю, "юда" значить радше "провокатор, підбурювач", аніж власне "провокація". Зокрема то видимо в ЕСУМ (т. VI, ст. 519, "злий дух; нечиста сила"), в Грінченка (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66882-juda.html#show_point) та в Словникові буковинських говірок (ст. 684, "підбурювач").
pro + voco + tio ← *pro + *wekʷ- + *tis → про + віщ¹ + т, ч
¹ — але сумнівно, скоріше те, яке стало рос. вещь
Язикатик™: ЧДТ проєкт № 1: Язикатик
Як у віщувати
Це, віді, від "відати", точніше, від "вість" (од *weyd-). Та ба коли від *wekʷ- чи *weyt- — ледве воно дасть *віщ-, це не вкраїнський твар. Пор. укр. питомі "відвічати (др. отъвѣчати)", "завічати", "віче (др. вѣче)".
Истослівний спосіб ськання відповідників не робить без розуміння вкраїнського розвію значень та тварів слова, що його взяли за корінь. Це не камінь у Ваш город, просто замітка.
Хотів дати +, але потім подумав, що це все ж не те.
Підбурювання — це намова, словесне нацьковування.
Провокація — це радше дієва, а не словесна акція.
Тому —