По закону [за законом] Апостола Ви любите брата! Суєслови, лицеміри, Господом прокляті. (Т. Шевченко)
Ти ж брешеш батькові, матері, мені, усім, ти обманюєш і нас, і себе, і всіх. Ти – лицемір! (В. Винниченко).
Походження
стсл. лицємѣръ вважається результатом видозміни давнішого *лицємѣнъ, утвореного з основ іменника лицє «обличчя» і дієслова мѣнити «міняти» (букв. «той, хто змінює лице, дволичний») (пор. і лит. veidmainỹs «тс.»);
друга частина зблизилася з мі́ра;