Значення слова

Електрика — розділ фізики, що вивчає електричні явища: взаємодію між зарядженими тілами, явища поляризації та проходження електричного струму.

Приклад вживання

Починаючи з кінця 19 століття, електричні явища відіграють дедалі більшу роль у виробництві й побуті.

Походження

від грец. ήλεκτρον - бурштин; раніше також громови́на

Слово додав

Перекладаємо слово електрика

громовина
30

За словником Грінченка. ("Ди то сила й зоветься електричеством, або по нашому краще назвати громовиною, бо од неї бува грім". Ком. Р. II. 59.)

Петро Пшеничний 30 жовтня 2015
9 грудня 2015

Це слово вживано в українській періодиці 20 ст

9 грудня 2015

електроенергія - громова сила

16 лютого 2016

Nawitj nema szo i zapereczyty! ;0)) r2u.org.ua: громови́на

12 серпня 2019

Джрелом електрики є блискавка, а не грім, що є звуковим проявом електричних процесів між хмарою і землею. Хоча люди в селі кажуть, що вбиває грім, але насправді вбиває блискавка, яка несе в собі електричний заряд. В будівництві офіційно є "блискавковідводи" хоча люди й досі помилково говорять "громовідводи".

19 серпня 2019

А блискавка є від слова блиск, блищати, відбиваючи зорове сприйняття явища, коли саму електрику ми не завжди й бачимо неозброєним оком. Ото виходить заворожене коло, коли надто буквально підходити до первісного значення в відношенні до значення похідного. Хоча й мені, кінець кінцем, є виведення поняття "електрики" від грому невдале.

19 серпня 2019

Єлисію, я також проти утворення замінника слова "електрика" "від кореня "блиск", що асоціюється із яскравим (навіть здебільшого відбитим) світлом, а не з електрикою, яку блискавка переносить.

20 серпня 2019

Yaroslav Shpak, між іншим, у мене є т.зв. Puristický slovník slovenského jazyka (в електроннім виданні), складений ентузіастами "чистої" словацької мови, й там є зокрема спроба передати поняття "elektrina" ("електрика") словом mluno, що продовжує праслов'янський корінь *mul-n-, споріднене з рос. молния, друс. мълни, мълниіа/мълньіа, та діал. укр. мовня. В українській мові се відповідало би формі: мовно.

20 серпня 2019

Буду вдячний за посилання, бо я знайшов тільки короткий список словацьких новотворів:http://nss.sk/wp-content/uploads/downloads/2011/11/puristicky-slovnik-slovenskeho-jazyka.pdf

20 серпня 2019

Yaroslav Shpak, то він и є. :)

20 серпня 2019

Добре, дякую !

3 вересня 2019

Можна громовиною називати електрику, але частку "електро-" передавати як "прудо-"

3 вересня 2019

Карл-Франц Ян Йосиф, а нащо звати тями ті від різних оснів? Та й уже казано тут, що грім є йно супровідна яв блеску, а не головна.

3 вересня 2019

Бо "громовина" є давнє народне слово з уст самого наріду, не яке уводив якийсь мудрун, а яке у самого ж народу Грінченко знайшов:
"Ця то сила й зоветься електричеством, або по нашому краще назвати громовиною, бо од неї бува грім"
Не хочеться втрачати таке слово.
Але воно не надто формотворче, від нього важко робити похідні слова, щоб не створювати асоціяції із громом, тому тут мені більше подобається частка "прудо-" аніж "громо-"

6 вересня 2019

То ми мабуть і є оті мудруни, а нарід - десь там, завжди правий у своїй силі, слуг собі вибирає. Перепрошую. Підтримую אלישע פרוש. До тями, саме ця "сила" робить можливим наше спілкування. Й не лише можливим, але "найпрудкішим" з досі відомих. А пристрої що ми саме зараз дивимось і тицяємо, гадаю, радше "прудні" ніж "громовинні". Щодо громовини, у своїй уяві маю за громовину щось інакше ніж розділ природознавства.

6 вересня 2019

Мирон Волостенко, я не проти слова "пруда" і йому теж поставив горішній палець, але коли по всій Україні українці називали електрику громовиною, то хто ми, щоби цього слова цуратися? Зрештою, в кожній мові явище нормальне коли для одного значення є кілька слів.

23 серпня 2020

Коли в природі зароджується електричний розряд, то відбувається грім, бачимо блискавку. Тож це є логічно називати електрику громовиною чи грозовиною, бо слова славно в'яжуться з природним явищем електричного струму. А як люд назвав це "громовиною", то що нам міняти на грозовину? Усе логічно.
Насправді в коментарі все й описано.
А калькувати від грецького янтаря вважаю дурістю, нащо калька як є наше ймення?
До того ж, як правильно написав невідомий пан, що то ще невідомо чи "пруд" то наше слово на позначення "янтарю" , а не огидна церковнослов'янщина.
Слово "пруда" справді, як на мене, гарно для тями "тенденція".
Отож, +++!

пруда
15

Електрика, енергія, сила.
Пруд — янтар, ηλεκτρόν
Пруда — електрика, ηλεκτρικό

Махно Рус 6 березня 2018
26 листопада 2018

Се є найліпший варіант, оскільки має тло в історії виникнення термінів »електрон, електрика« в грецькій мові – первісно від назви каменя янтаря/бурштина (грецькою ήλεκτρον первісно »янтар/бурштин«). В мові давньоруській янтар/бурштин є звано: прѫдъ (відповідає в чинному укр. правописі: пруд). Крім того, се слово має вигоду зокрема й своєю короткістю/стислістю, що забезпечує легше творення похідних слів.

12 серпня 2019

Не треба калькувати грецьке походження від наелектризованого бурштину. Краще провести аналогії з грозою, блискавкою чи струмом.

19 серпня 2019

Саме́ древньоруське слово прѫдъ значить первісно "потік, течія", а значення "янтар/бурштин" є в його похідне через його властивість електризування. Тобто в слові пруд є закладено поняття електричного потоку, струму (також від кореня *srou- "текти", як і рос. ток від текти, а також слвц. prúd, чес. proud від прѫдити "текти, струменіти, прудити", англ. current від лат. currere "текти, бігти" тощо). Таким чином, в древньоруськім слові прѫдъ є поняття "бурштин" виведено від поняття "електрики", а не навпаки.

4 вересня 2019

אלישע פרוש
+1!!!

4 листопада 2019

Коли в українській мові "пруд" зберегло значення "швидка течія" (r2u.org.ua: пруд), то може краще залишити "пруду" за чимось на взір "тенденції" чи "стріму" або "потокового медіа", а не електрики?

4 листопада 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
"тенденцію" є радше передати від кореня *teng-: тяг, тим паче в такім значенні се слово й є знано в рус.; "stream" може бути передано від коренів *srou-m- (струм, струмінь), *srou-y- (струя), *tok-, *tek-. Для тями "електрика" є нелегко дібрати гідний корінь, а за коренем *prond- є звязок з товком "електрика" в мові засвідчено здавна.

5 листопада 2019

Гаразд, переконали.

14 листопада 2019

Дайте будь ласка посилання, що це слово вживали у Київській Русі замість слів узору "илектрь","єнтарь", "(а)латирь", "огнекамень". Я знайшов посилання: "прапруда I прапру́да I, препруда, препря́да "пурпур, драгоц. ткань", церк., цслав. прапрѫдъ, прапрѫдь, прѣпрѫдъ – то же. Древнейшая форма неясна: *пра- или *реr-, но, во всяком случае, связано с пряду́. Из *prǫd-, *pręd-. Едва ли правы Миклошич (Мi. ЕW 260 и сл.), Преобр. (II, 138), производя от цслав. прѫдъ "ЯНТАРЬ". II прапру́да II "ливень", др.-русск., Новгор. 1 летоп., и в др. текстах; см. Потебня, РФВ 4, 218 и сл. Согласно последнему, связано с пруди́ть из *prǫdъ. Ср. пруд, Непря́два.":https://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/45746/%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0
Я знаю, що давньогрецька назва "електрон" походить від його електризаційних влативостей притягування хутра і тому логічно її застосовувати у давньогрецькій мові, а в українській це буде лишень калькуванням: "Древні греки називали камінь «електроном» (дав.-гр. ἤλεκτρον), що означає «те, що притягує, приваблює» — через його властивість притягувати легкі тіла — пушинки, нитки, волосся завдяки накопиченню електричного заряду. Саме досліди з електризацією бурштину поклали початок вченню про електрику, а від грецької назви каменю йде і сам термін. Якщо камінь потерти об вовну, він притягуватиме до себе шматочки діелектриків. Від давньогрецької назви бурштину походить і позначення мінералу електруму: за характерний жовтий колір.Римляни називали камінь «гарпакс» (лат. harpax, від грец. ἁρπάζω — «тягаю»), а перси — «кавубою», тобто каменем, здатним притягувати полову. Латинська назва бурштину «сукцин» (лат. succinum) походить від succus («сік», «живиця»). Пліній Старший у своїй «Природничій історії» називає бурштин словом «лінкурій» (лат. lyncurium) і, пов'язуючи назву зі словом lynx («рись»), стверджує, що бурштин утворюється з сечі цього звіра. Інші версії виводять назву lyncurium від грец. λιγυρός («ясний», «чистий») чи від назви давньоримської провінції Лігурія (Lyguria) на північному заході сучасної Італії. Українське «бурштин» походить від пол. bursztyn, у свою чергу, запозиченого з середньонижньонімецької мови, де слово bernstein означало «жар-камінь». Синонім «янтар» відомий з часів Київської Русі (давньорус. ентарь) і походить, ймовірно, з балтійських мов (пор. лит. giñtaras, латис. dzĩtars, dziñtars)":uk.wikipedia.org: Бурштин
В Древней Руси янтарь назывался илектр или илектрон (от др.-греч. ἤλεκτρον, «янтарь»). В азбуковниках илектр описывается как «камень зело честен, един от драгих камней тако именуем, златовиден вкупе и сребровиден». Может быть, горючесть илектра и послужила поводом к появлению мифического «бел горюч камень Алатырь». Под именем «латырь» или «алатырь-камень», «бел-горюч камень» (по гипотезе Н. И. Надеждина это заимствование из греческого языка) встречается в былинах. На Украине его назвали укр. «горілий камінь» или укр. «бурштин».
Собственно слово «янтарь» (в форме «ентарь»), заимствованное, вероятно, из литовского языка (лит. gintaras), в древнерусском языке известно с середины XVI века (впервые засвидетельствовано в 1551 году). Украинское (как синоним слову бурштин), чешское, сербохорватское и словенское названия янтаря заимствованы уже из русского:ru.wikipedia.org: Янтарь
Пруд в українській мові був водоймою:r2u.org.ua: пруд.
укр. пруд "быстрое течение":https://classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Vasmer-term-10495.htm
Слово "пруд" ще може бути сутямком слова "струм", бо означало швидкий водотік згідно:https://classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Vasmer-term-10495.htm
Я дуже глибоко сумніваюсь, що русичі називали камінь в честь потоку електронів. Припускаю, що якщо вони і вживали слово "пруд" то воно етимологічно було пов'язаане з водоймами в пісках яких могли знаходити шматки бурштину на взір браконьєрів, які знищують водно-болотні угіддя Полісся:https://www.obozrevatel.com/crime/24916-banditskaya-dobyicha-yantarya-ekolog-borejko-zayavil-ob-unichtozhenii-lesov-i-vodoemov.htm
https://nv.ua/ukr/bbc/burshtinovij-pat-polissja-v-ochikuvanni-vesni-i-zakonu-665762.html

14 листопада 2019

Ярославе, дивовижно ретельний розбір, славно!

14 листопада 2019

Спасибіг, Цісарю !

15 листопада 2019

Yaroslav Shpak,
І. Срізнівський, Мат-ли до сл-ка друс. м., дїл "П", стор. 1613: прꙋдъ "янтарь" (там и приклади з памяток).

15 листопада 2019

У 2-му томі "Мат-ли до сл-ка друс. м" на с. 1613 немає жодного зв'язку слова "пруд" з електрикою/електризацією чи навіть притягування цим каменем хутра/шовку/полови. "Пруд" там згадується виключно в уривках РЕЛІГІЙНИХ текстів ЦЕРКОВНОСЛОВ'ЯНСЬКОЮ МОВОЮ, як переклад грецького "електрон" (бурштин). Перед прудом-бурштином слово "пруд" означає потік, напір, стремління у верхніх значеннях і загачені ставки у нижніх значеннях. Прикметник, який написаний під прудом-бурштином, який я можу інтерпретувати як "прудний" у першому значенні означає мілину з підводними каменями, "порожнистий", а нижче взагалі тупий меч.
Судячи з того, що прудний/прудовий/прудистий це мілина з каміннями на дні роблю МОЄ ОСОБИСТЕ СУБ'ЄКТИВНЕ ПРИПУЩЕННЯ, що у ЦЕРКОВНОСЛОВ'ЯНСЬКІЙ МОВІ слово "пруд" пов'язне з місцем добування пруду-бурштину, цебто на МІЛИНІ з КАМІННЯМ на взір нелегальних буршиновидобувачів на Поліссі, які знищують ліси, водойми, болота та инші екосистеми Полісся для добування бурштину:https://www.obozrevatel.com/ukr/crime/73604-banditska-vidobutok-burshtinu-ekolog-borejko-zayaviv-pro-znischennya-lisiv-ta-vodojm.htm
Отже, на МОЮ ОСОБИСТУ ДУМКУ слово "пруд" в контексті бурштину вживали на РУСІ в РЕЛІГІЙНИХ КНИГАХ, написаних ЦЕРКОВНОСЛОВ'ЯНСЬКОЮ мовою, а "світською" мовою русичі бурштин називали гиншими назвами.

15 листопада 2019

Не хочу вплутуватись у суперечку, але таки слід перевіряти, які слова були нормою в осерді Руси, а які були нормою на далекій півночі біля медведей і сосен. Якщо яке слово використав був новгородець чи суздалець, зовсім не факт, що це слово було рідне Киянину чи навіть галичанину.
Вартувало би ретельно почистити словник "давньоруської мови" од слів з літописів тих, де яскраво виринають особливості мови проторосійської. Це взагалі абсурд, що якщо якесь слово трапиться десь біля Москви (а подеколи ще й написане ледь не у 1600 роках), що москальські словникоукладчики штампуватимуть і це слово "древнєруским" (як це було з "янтарем", який з'явився лишень перед 1600 роком першою згадкою, ну яка ж це давньоруська мова? Вже майже новоукраїнська тоді була).
Єлисіє, принагідно запитую вас – невже за кілька століть жоден визначний мовознавець не створив кращого словника, аніж господин Срезнівський? Тобто... стільки років минуло, і ми досі користуємось словником мешканця царської Росії? Мені просто важко повірити, що досі не створена ніяка електронна база давньоруської мови, досі не оцифровані тексти і не створено дійсно нового гожого словника (це ж чудасія, оказія). Чи, може, словники є, але вони ще більше політично заангажовані, аніж словник Срезнівського, бо написані в часи СРСР і вірити їм недоречно (у це я цілком ладен повірити)?

па́верть
5

Дослівно "породжене обертанням". Утворено за допомогою приростку "ПА-" (похідний, породжений, вторинний): http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf

31 жовтня 2019
3 листопада 2019

Мені дуже сильно подобається як воно перегукується з уже інтернаціоналізмом power!

3 листопада 2019

Теж те саме подумав :D

4 листопада 2019

Дякую за допис, Цісарю та Андрію !
Цікаво, що ТЕС (теплоелектростанція) англійською TPS (Thermo power station), бо англомовці електроенергію називають "power" (сила, потужність, снага), а не "light" (світло) на взір звичайних українців. Для відповідника я вирішив не калькувати бурштинову чи громову етимологію, а відштовхнутися від раннього та досі актуального в більшості випадків способу одержання електроенергії (обертання генератора). Також я прагнув, щоб новотвір був короткий і зручний для словотвору: "павертяр" (електрик), "павертоснага" (електроенергія)...
P. S. Перегук з англійським "power" лишень збіг обставин:)

іскриво
3
Василь Глузд 25 листопада 2018
12 серпня 2019

Іскри є не тільки від електрики, а й від вогню.

струм
2
Сергій Білоног 27 березня 2017
12 серпня 2019

Струм:uk.wikipedia.org: Електричний струм та електрика:uk.wikipedia.org: Електрика це різні поняття

4 вересня 2019

Yaroslav Shpak, same tak!!

мовня
1

Читається як "моўня" (як ідентічне нашому білоруське "воўк", "праўда").
Джерело слова:
https://www.i-franko.name/uk/Studies/RareWords/M.html
Якщо уже маємо таке рідковживане слово, то чому йому не надати нового значення?

24 червня

+

24 червня

З посилання в описі ( https://www.i-franko.name/uk/Studies/RareWords/M.html ):
- Монахів — Мюнхен.

Цікаво! Сама німецька назва також є творена від "монах".
https://en.wiktionary.org/wiki/München#German

залишити це слово:)
1
Bo Knyshevych 6 вересня 2020
грозовина
0
Tymofii Lytvynenko 24 листопада 2018
туча
0

Словник Грінченка:
Туча = Гроза.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/59829-tucha.html#show_point

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями