Не найліпший:
1) це слово мало значення "бурштин" дуже давно й, мабуть, зовсім утратило його в живій мові
2) недоречно калькувати, бо якщо й творити слово від "бурштин", то як це зараз пов'язане з бурштином?
3) "прудкого" навколо нас чимало, тому досить далеко
4) гроза -- найвідоміше й найдавніше чи не єдине безпосередньо електричне явище

Первісно. Зараз таке значення втрачене. Добре сказано, що не треба калькувати походження. Слово не відповідає меті

Якось дивно. А що, за тогочасними уявленнями, там могло "текти"? Можете, будь ласка, джерелом поділитися? Документом, де слово вжито в такому значенні?

"у слівнику желехівского, за правописсю бовлгариціу ‹пружити› єсте дві різній дієслові, а то: *‹пруджити› /прʊˈʒɪтɪ/ (*/прʊˈд͡ʒɪтɪ/) ‘електрисірен ; анрізен’ від ‹пруд / пруда› ‘електричить’, та *‹пружити› /прʊˈʒɪтɪ/ ‘спаннен, спрізен’ від ‹пруг / пруга›."
А можете, будь ласка, навести якісь докази того, що це 2 різні дієслова? "Пружити,® а.Зг. spannen,spreizen ; 2) anreizen, elektrisieren. Пот.ІЦ. 114." Я прихильник наявнісних (позитивних) тверджень.

"при статтї ‹пружити› є у слівнику желехівского додано посиланнє на а. потебню. через неточність чи неясність навереного там жерела від потебнї (Пот. іии. 114) я не мігл ім найти’го. про те, я волю класти’го за прàвилне уже тому что само ім'я потебнї є нізрівнянно білше за насше із вами. (точнійше, сю слову) у потебнї, а попри і можебну кутість’го за значіннє ‘електрисірен’, я волю класти’го за прàвилне уже тому что само ім'я потебнї є нізрівнянно білше за насше із вами. коли він і ку те слово, то хиба не сеже чинимо ми тут? і я уже на певно стану при іні куті слові потебнї ніж васших мовних чудовисках."
Тут ви згадуєте імена, особистості та джерела. Тут складно вибрати, з чого почати. Гммм... почну з авторитета. "я волю класти’го за прàвилне уже тому что само ім'я потебнї є нізрівнянно білше за насше із вами. " Авторитет -- річ, особливо в науці, дуже непевна, небезпечна й підступна. Я схильний вважати, що особистість тут має дуже незначний вплив: те, ЩО сказано, набагато важливіше, ніж те, КИМ сказано: твердження або правильне, або неправильне (або частково правильне, але це вже інший випадок, який можна розділити на окремі правильні й неправильні. Та мова не про це), незалежно від джерела. А ми тут зовсім не знаємо, ЩО сказано.
Уже ж вибачте, але я, ніхто, що ніяким боком до мовознавства, знаю про електрику набагато більше, ніж Потебня, Желехівський і Грінченко разом узяті (тим більше мовознавці, нагадаю, точно не фізики, не електрики і т.ін.) в останні роки. І мій досвід використання електрики набагато більший, ніж в них.
"коли він і ку те слово, то хиба не сеже чинимо ми тут? " Те ж, та не те ж і не так же (зважаючи на велику різницю знань, доступності знань, досвіду й способів використання).
"я волю класти’го за прàвилне уже тому что само ім'я потебнї є нізрівнянно білше за насше із вами. " І я йду вірити ("йду вірити"? У Вас так кажуть? Дивина), що Україна переможе на ЧС-2029 з футболу. Але до чого тут віра? Виходить, частково повторюся, Ви вірите в те, що написав Потебня, не знаючи, що написав Потебня, так?
До речі, як читається "cou"? /ку/?

Далі. "... ніж васших мовних чудовисках." Ну, припустімо, не всі мої слова "чудовиська". Чим, наприклад, "грозина"(до речі, на склад коротша за "електрику", і без КТР) або "грозовина" -- "чудовиська"? А "гроза" набагато ближча до природи електрики, ніж переважна більшість явищ, від назв яких намагаються творити замінники (бурштин, грім тощо).

"ne smorctauchi yno slovo iz stropou, he uzcrœzy cinite Vui." Що таке "строп"("stropou")? І що таке "смоРктати зі стропу"? "Смоктати"? Мабуть, я зрозумію, дізнавшись, що таке "строп".
Ага, це вже не так і важливо, мабуть. "первша відома знайомість із тім явисчем є через притягливість камене пруду, як єого бі, при менші, знано за давньорусскої доби — ‹пруду›." Також Ви під перекладом "пруд" до слова "бурштин" писали: "тут же, слово то є засвідчено у пам'ятках.". Можете, будь ласка, дати докази вжитку слова "пруд" у значенні "бурштин" +- на землях України? Бо наведені тут(бурштин) приклади -- із цк-сл, а на моє твердження, що прикладів ужитку немає, Ви відповіли щось невизначене, і я, чесно кажучи, досі не доберу, до чого воно.
" e u stattyie na ‹прудъ› mieneno cyto rousscœy, bielorousscœy ta ceixscœy móuvam e viedomo znaceigne ‘grieti ; jariti ; paliti, gegti’ ou slova ‘prõditi’" -- а в нашій?
"Slova ‘electric(k), electricity’ œd lat. electricus ← dgr. ηλεκτρικός bie zavedeno Williamomy Gilbertomy u yeoho teajagnie De Magnete, 1600 — œn vieri tocdie cyto ta recena pitimœsty e lixy ou prõda camene, ne viedchi cyto tacõge pitimœsty imõty i inchi matiévi. Ta se ne dóugyno e znaciti, ponevagy yna móuva dieié tacuimy cinomy cyto riecy raz zvana za pèunoiõ vuiznacoiõ ouge truaié dalieye iz danomy imeamy bez ogleadou na novui viedomosti o yeyui pitimœstex ci yacostex. Tac, na pr., stcliancõ e zvano za stclomy, darma nuinie viemo cyto ona mogé bouti i yz inchix matiévœu, a stoliair cinity ne lixye stolui, i proliesoc ròsté ne ino u liesie. Ta pro tó ne idemo ge nuinie mieniti slova stoliair ci proliesoc, libon'. Zametaiõtchi proti imenouagna ‘electricity’ za camenemy prõd / ‘ember’ / ήλεκτρον u rousscie, bõ pac mogli i grèçi iz slovami ήλεκτρον, ηλεκτροκίνητα, ηλεκτρικός, atge i ou yix ona sõty œd imene za camein ‘prõd / ember’, ta nic ge nicy tacoho ne imé ciniti tam."
Добродію Єлисію... Основа наукової суперечки обмін точками зору. Висловте, будь ласка, свою. Дозвольте поки мені висловити свою. Як це бачу я: спершу Ви перебитковуєте (від моєї спроби "перебиток" -- "калька"), тобто калькуєте слово, незалежно від недоречності цього, а потім намагаєтеся знайти безліч (хоч би ще більше недоречних) "доказів" на захист цього способу.

Дозвольте навести приклад, відволікшись від суті, щоб наблизитися до неї. інкубаційний (період). Ви дали переклад "лягівка". Я вже мовчу про те, що перекладаємо прикметник, а не іменник. Скажіть, будь ласка, (те, що, по суті, роблю я), якби Ви не знали, що інкубаційний період називається "інкубаційний період", Ви дали б йому назву "лягівка"? Щось не вірю. По суті, що роблю я: беру визначення (наприклад, скорочений: "період хвороби до появи перших симтомів") і намагаюся підібрати слово, що якнайкраще відповідало б цьому значенню. Ви ж робите трішки зовсім навпаки: берете походження, і, хіба трішки поглядаючи на значення, перекладаєте це походження. Я вже не раз казав, що:
1) слово в одній мові можуть відрізнятися за значеннями й відтінками значень від першослова у мові-джерелі: втрачати, змінювати, набувати нових;
2) слова в кожній мові можуть із часом змінювати значення й відтінки значень;
3) не завжди в мові-джерелі слова втямкам давали досить точну назву, тоді як в науковій мові точність бажана й важлива.
Якщо коротко: слід перекладати сучасне(_) слово в нашій(_) сучасній(_) мові в його сучасному(_) значенні, а не давнє(_) слово в давній(_) чужій(_) мові в старому(_) значенні.
Якщо ну дуже коротко: слово слід перекладати відповідно до значення, а не до походження. Ми ж уживаємо слова відповідно до значення, а не до походження(=давнього значення), Ви згодні?
Повернімося до "інкубаційного періоду". Ви, щоб хоч якось виправдати калькування, сказали: "»Із точки зору медицини, «
Yz tòcycui zorou móuvui e tó *‘doba vuilejagna yayeç do yix vuiloupleigna ≈ zagalno: doba ròzvivagna do ròdgeigna’ → pereneseno: ‘doba rozvivagna zaròdcou xvorobui ci nedougui do yeyui proyavœu’."
Чесно, спершу хотів, побачивши Ваше "Із точки зору мови", просто написати "безглуздя". Та відповім належно. Наприкінці поясню другу за важливістю помилку. " pereneseno: ‘doba rozvivagna zaròdcou xvorobui" Що таке "зародок хвороби", що Ви так називаєте? Це хіба ну дуже перенесене значення, ну дуже неблизьке до медицини як науки: ніякого "зародку" в хвороби немає, це абстрактний утямок. "Інкубаційний період" -- не "період перед хворобою", а вже період хвороби.
Тепер про другу за значущістю помилку. Не подумав би тоді, що Вам доведеться, як свого часу марно д. Ярославові, пояснювати різницю між "синім морем" і "солоним морем". Чомусь "іду вірити", що цього разу хоч щось буде краще.
Усі моря сині (нехай). Усі моря солоні. Усі сині моря -- солоні. Усі солоні моря -- сині. Отже, множини "сині моря" і "солоні моря" збігаються. Але "синє море" -- не те саме, що "солоне море", правда ж? (Далі я написав багато плутаних слів, наступний абзац, до ! , можете пропустити, небагато втративши).
Так само тут. "Інкубаційний", "продромальний", гострий періоди характеризують хворобу саме (і тільки, можна сказати) за зовнішніми проявами. Виходить, мабуть, будь-яке слово-калька "інкубаційного періоду" буде просто дуже далеким родичем до "період розвитку". Але "період розвитку" ніяк не передає значення слова: "період хвороби до появи перших симптомів". Коли йдеться про "розвиток хвороби", найчастіше йдеться перш за все про інше, про "внутрішні прояви", а не про зовнішні. (Звісно, ви можете сказати, що, мовляв, ""лягівковий(чи як?) період" -- це перенесення(яке, нагадаю, діє тільки тоді, коли виправдовує калькування контекст) з "періоду визрівання", тобто "періоду розвитку", а "розвитку" можна датитаке визначення, що його міра визначається за зовнішніми проявами", але: 1)такого просто немає в медицині; 2) це створило б зайву плутанину: "розвиток хвороби", як я вже сказав, має інше значення й показники).
! ПРОШУ Вашої уваги. Ви написали: "Yz tòcycui zorou móuvui e tó (...)doba rozvivagna zaròdcou xvorobui ci nedougui do yeyui proyavœu". По суті, Ви підмінюєте визначення(скажу відверто: сам цього раніше не помічав): підбираєте не переклад відповідно до визначення слова, а підганяєте визначення, щоб перебиток(калька) виглядала доречною. Ось як це діє тут: "період хвороби до появи симптомів" ви підмінили на "період РОЗВИТКУ хвороби до появи симптомів", а далі подумки ловко скоротили до "період розвитку хвороби"="період визрівання хвороби"="період визрівання". Після підміни в низці "період розвитку хвороби до появи симптомів"="період розвитку хвороби"="період розвитку" щоразу здається, ніби все правильно: Ви залишаєте основне, відкидаючи другорядне. Дійшовши до "періоду розвитку", можна сказати, що "період розвитку"="період визрівання", а тут залишається тільки оголосити, що той же "період визрівання"="лягівка", коли йдеться про яйця, дрібка чарів "перенесння значення" -- і "лягівка"="період визрівання" = "період розвитку". Але це хибне виокремлення суті. (Пор. моє: "інкубаційний період", якщо відкинути "найбільший"(воно не в усіх визначеннях є) це цілком те саме, що "досимптомний період", без найменшої втрати значення. По суті, переклад "інкубаційний" зводиться до перекладу "досимптомний". Маєте суттєві заперечення?). Чи може йтися про "розвиток", коли йдеться про "інкубаційний період"? Мабуть. Але в будь-якому разі це ніяк не головне. Стисла суть абзацу, який я радив Вам пропустити: "період розвитку" та "інкубаційний період" можуть навіть повністю збігатися за часом (якщо ловко підігнати визачення "періоду розвитку"), та це все одно будуть характеристики за різними показниками, розподіл за різними ознаками, тому "період розвитку" й "інкубаційний період"(у якому, ще раз, головне -- "досимптомність", тобто це поділ хвороби за наявністю симптомів, зовнішніх проявів) ніяк не можна сплутувати, як "синє море" і "солоне море". Хууу... далі буде (ІЩЕ??!!)

Отже, повернімося до наших баранів, точніше, до "електрики". У давньогрецькій, схоже, це слово мало розвиток значення "бурштин" -- "сила бурштину, що змушує притягуватися до нього вовну (при натиранні)"--...--"електрика". Але ж у нас такого розвитку ніколи не було й близько (і знову: наскільки я пам'ятаю, Ви поки не дали доказів ужитку слова "пруд" у значенні "бурштин" у нашій Мові).
Ні, Ви все-таки мене, ні, не вразили, але неприємно приздивували своєю вірою в правильність слів Потебні, не знаючи, що саме він написав. Гм, вибачте.
Я не раз казав, що, здебільшого, тільки ясні, зрозумілі слова мають хоч якусь надію не те що замінити усталені загальновживані, а хоча б поширитися. Наприклад, який глузд у вашому, умовно, слові "leaguœuca", якщо воно, записане незрозумілим для переважної більшості письмом, в обговоренні слова помре не народившись і ніколи не буде ніким ужите? Який?
Саме тому я наполягаю на униканні "дуже говіркових" слів, коренів тощо (тобто поширених тільки на обмеженій місцевості й тяжкозрозуміле/незрозуміле для мовців з інших місцевостей. Докладніше, із прикладами свою думку я пояснив тут: Говіркові мовні явища, словоформи, слова й корені). Тобто переважна більшість мовців віддасть перевагу добре відомому усталеному слову з багатьма похідними, а не незрозумілому слову, безпідставному, на перший погляд, новотвору. Те саме й про мертвичину (давно відмерлі слова/значення слів). Я вже казав: ланцюг "пруд" -- "бурштин" -- "грецька назва електрики через властивість каменя притягувати вовну" задовгий. У моєму розумінні, зрозумілість як перевага питомого слова -- одна з бажаних цілей.
Слово "електрика" не має ніяких підстав для калькування: цей утямок уже ну дуже далекий від бурштину.

Знову за те: ба більше, довгий час хвороба може й не "розвиватися". Інкубаційний період -- проміжок між зараженням і появою симптомів. Так само, як і у випадку "продромального періоду", головне тут -- симптоми.
До речі, Ви знову-таки перебиткували "продромальний період". Чому "передбіжний"? І не кажіть, будь ласка, ніби це просто збіг.
Чому "передбіжний"? Як зрозуміти, що йдеться про продромальний період, а не про інкубаційний і не про латентний?
Далі. Що там, "склянка" з "проліском"? Як же це схоже на дечиї слова про "олівець" і "чорнобривці". І знову відповідаю: 1) ми тут намагаємося перекласти не олівці з чорнобривцями й не проліски зі склянками, а наукові втямки, тому бажано додержуватися наукової точності, щоб слово на позначення втямка було щонайближче до значення втямка (так-так, саме значення, а не походження), і "перенесення значення", "переносне значення" тут теж не дуже-то доречне; 2)ми, на відміну від предків (хоч би, здогадуюся, і з минулого століття), займаємося свідомим словотворенням, тобто ми зібралися, маємо доступ до словників, мовознавчих робіт, і знаємо (хоча й не всі знають, на жаль), що ми робимо, як і навіщо, які є засоби й способи. Щось мені підказує, що слово "пролісок" не так утворювали, як думаєте?

"так, на пр., стклянку є звано за стклом, дарма нині вімо что она може бути і із інших матиевів, а столяйр чинить не лише столи, і пролісок росте не іно у лісі."
Судячи з цих слів, Ваша логіка така: "слова можуть міняти своє значення, але перекладати чужі слова буду в початковому значенні, незалежно від того, наскільки ці зміни значні"(?!). Я Вас правильно розумію?
"так, на пр., стклянку є звано за стклом, дарма нині вімо что она може бути і із інших матиевів, а столяйр чинить не лише столи, і пролісок росте не іно у лісі."
ОСЬ! Вибачте, що кричу, все-таки чомусь, незважаючи на вперту дійсність, надіюся до Вас докричатися. Ось де помилка підходу. Ваша правда, та тільки яка: наприклад, спершу "пролісок" значило, нехай буде, "квітка, що росте в лісі" (припускаю(r2u.org.ua: пролісок), що значення стосувалося, а то й стосується не однієї квітки).. значило "квітка, що росте на галявині/прогалині/у лісі/проліску". Візьмімо "у лісі" для простоти, умовно. Потім був природний розвиток значенння(знову: умовно): "квітка, що росте у лісі" -- "та біла квітка, що росте в лісі" -- "ота біла квітка". Це цілком природне знепоходжування (деетимологізація): там, де "пролісок" має, хай, єдине значення (ця квітка), слово "пролісок", віддаляючись від походження, віддалялося від значення "квітка, що росте в лісі", наближаючись через "ота, саме така квітка, що росте в лісі", прийшло до позначення саме тієї квітки. Відбулася природна зміна значення з відриванням від походження. І такий розвиток у кожній мові свій може бути. То скажіть, який глузд перекладати ПОХОДЖЕННЯ слова, якщо це слово в чужій мові в ході природної зміни значень давно відірвалося від свого походження?

Так само Ваш приклад "склянка": ПОЧАТКОВО воно значить "виріб зі скла". Отже, якщо ми калькуватимемо його на якусь іншу мову в початковому значенні, "виріб зі скла", то вийде не зовсім те/зовсім не те, що ми ЗАРАЗ називаємо "склянка", бо в нас склянка вже значить не тільки "виріб зі скла", і не будь-який "виріб зі скла".
Іще приклад, який я люблю: "біле чорнило" (або червоне, як хочете). Через -ило "чорнило" значить "те, що чорнить", "те, що робить чорним". Але "чорнило" вже часто значить "те, що красить щось якимось кольором", не обов'язково чорним. Тому при калькуванні так само буде безглуздя.
Так же і в нашій мові, якщо слово в чужій мові, відірвавшись од значення, зазнало розвитку, змін значення, а в нас таких змін не зазнало, то калька не передасть значення ніяк. Значення буде дуже далеке від складниць (особливо кореня), а то й зовсім ніяк не пов'язане з ними. А значення в слові -- головне, бо для передавання цього значення слово й існує й уживається, чи не так?