Електрорізак -громорізак, електроавтомобіль-громоавтомобіль
Електропилка-грозопилка
Не думаю, що це вже приживеться, бо вже дуже багацько похідних від цього слова.
От, наприклад, електрик — грозовик чи грозиновик?
Або електростанція — грозино-?
Запропонуйте ваше слово на Словотвірні.
Ну!
Грозина
Електрик -- грозинник
Електростанція -- грозиновиробня/-твірня/грозинівня
Думаєте, слід? Я, мабуть, і так забагато на Толоці пишу. Та все ж був би вдячний, якби Ви переглянули мої останні дописи, наприклад, про мовні особливості
Я додам у "Необхідність відчистословлювати давно узвичаєні слова"
Але там ми вже ж писали: якщо не чужий питомий утямок, шукаємо переклади, а вживати чи ні -- вирішуємо потім і кожен для себе
Я не про Толоку, а про спільноту на ФБ.
Толоку я давно вже майже не читаю — вона громіздка та незручна.
А як ще приходять писати кожен то зі своєю латинкою, чи глаголицею, чи японськими ієрогліфами, то читати нема бажання й поготів 😆🙈
Кажу ж, це треба спробувати згадати тайноключ.
Усе ж якщо можна, чи не могли б Ви, будь ласка, почитати моє, хоч загальне враження висловити? Я там одне дільце почав просто в новій нитці. А катаканівкою я пишу тільки у відповідь на латинку
А як це зробити? Я вже щось писнУв, мало того, що не все написав, що хотів, так іще й, мабуть, не туди
Що мали на увазі?
Добродію Єлисію, будь ласка, коли Ви проти слова (хоча б мого), пояснюйте свою думку, хоча б коротко. Переклад може бути невідповідний, неоковирний, задовгий тощо
До чого є тут гроза?
В 
електрика перше "громовина", яке навіть трохи вживали. Хоча ще є пруда
Про мєнє, кдє лѣпшє ѥ прѫда або прѫга.
Ни гроза, ни грѡм нє тѧкнѫть.
«ѥ»
Pisau buimy na Vasyeimy méstçé prosto ‹є›, /j/ bo e tam pristauno, a pisiõtyi prosto ‹є› (ale pèredbaciaiõtyi vuimóuvõ /jɛ/) môgyno pozbouti sea zaivoho pisymene.
Съгодє҅н емь
Хоча єстєтично ми є любшє ‹ѥ›, бы изрꙋшити сꙗкы стыкы <лѣпшЄ Є>
"Про мєнє, кдє лѣпшє є прѫда або прѫга.
Ни гроза, ни грѡм нє тѧкнѫть."
Не згоден ніяк. До чого тут цей корінь?
"До чого є тут гроза?"
Дійсно, до чого ж гроза, коли йдеться про електрику?)
Егеж, українці здавна електрику видобували прямо з грози (а точніше, прямо з блискавки), ще задовго до тих греків і англо-саксів, та коли зрадили Перуна, разом із тим позабули й технології, і пов'язані питомі слова, тому їм разом із вірою чужинці накинули й свої слова замість рідних українських. Повчальна історія, до сліз. Голосуймо за питомі слова, голосуймо грозину!
Писиєтє ‹є҅› за /æ ~ ɛ/ ← *y? (Написиѫ сьıѫ мѣнкѫ суоıꙑмь старꙑмь письмъмь) Рꙋпьно. Iа и нє знах о семь письмєнє. У (‹у› = *u) суоıеı правописи писах ‹ь› и за /-ʲ/, и за /æ/, залегьно ѡд поставꙑ, а ‹ъ› ıмах тѡлькꙑ за /ɔ ~ ɒ/ ← *u.
«ми є любшє»
Гадаиѫ, є исправьнѣихє «є ми».
«Писиєтє ‹є҅› за /æ ~ ɛ/ ← *y?»
Тако. ‹є҅> за *y, и ‹о҅› за *u.
Чє҅рпнѫл емь из Олисѣіевых ‹è›, ‹ò›. Про мєнє так є лѣпшє єстєтично, а звичнѣишє.
Ищє користаѭ из знака ‹ ̑› про пє҅рєго҅лос *e → *o по мѧгкых сѫго҅лосных. О сто҅чь: жє̑на. Люби ми сѫть знакы ро҅злѫкы.
«У (‹у› = *u) суоıеı правописи писах ‹ь› и за /-ʲ/, и за /æ/, залегьно ѡд поставꙑ, а ‹ъ› ıмах тѡлькꙑ за /ɔ ~ ɒ/ ← *u.»
Ꙗ такожє пишѫ и ‹ь› и ‹ъ› за *y и *u, коли є мѡжлива рѡзна их рєализацїа. О сто҅чь: дръва, крꙏви, крьница.
«Гадаиѫ, є исправьнѣихє «є ми».»
Зависимо ѡд съмысловоꙅо наго҅лосꙋ. Коли <є> идє за єнклитикѫ, то҅ станє по <ми>, ꙅи прѡк тварѡв дѣє̑слова ‹быти› въ чѣсѣ нынѣчнѡмь.
це безглуздо. Тут хіба що вигадати щось зовсім нове, або щось, що звучить, як зовсім нове (див., наприклад, "цло" й "палука"). Але така вигадка може якось зачепитися за людей лише тоді, якщо її впровадити в мистецтво (імовірно, через наукову фантастику). А щоб це хоч близько стало з електрикою й усіма похідними... Можливо, що й можливо. Але це точно не слово, про яке слід думати тут
прѫдо-/prõdo-
Желехівський ІІ, 784: пружи́ти (*prond-y-i-ti) "elektrisieren".
До чого тут цей корінь?
1.Бо свѣдчєно вꙏ слѡвницѣ?
2.Бо корень тѧкнє до єлєктрикы?
(рѡвн.: напрѫга)
Де "свідчено"?
>Де "свідчено"?
Геть подуріли?
Просто під словом:
Желехівський ІІ, 784: пружи́ти "elektrisieren".
+
Й окрема дяка за джерело, бо я би не зрозуміла, чому пруг, якщо корінь пруд.
3) Чи засвідчено десь ужиток цього слова за "бурштин"?
2) Якщо слово й уживалося в такому значенні, зараз такого немає ніде, тому не відповідає наміру.
1) Це просто калькування, що ніяк не передає суть слова
А де "гроза" вживається чи хоча б колись вживалося за "електрику"?
Пруг/пруд/пруж не підходить ніяк (див. Толоку скоро)
Я більш-менш докладно, хочу вірити, пояснив, чому цей корінь до "електрики" ніяк не підходить
»прѫго-/prõgo- ; Желехівський ІІ, 784: пружи́ти "elektrisieren".«
Tó e yauno ne œd *prong- → prõg- a œd *prond- → prõd-, a [ʒ] u ‹пружити› e, viedie, /d͡ʒ/ — */prʊˈd͡ʒɪtɪ/, œd *prõd-y-i-ti ← ‹prõd›, atge slovo ‹prõD› e viedomo u znacyéinnhie "ηλεκτρον", a ne ‹prõG›, prœunaïte i d.-rous. ‹prõdu / прѫдъ› "ηλεκτρον".
Про це я теж писав був. Якщо цей корінь і вживався на позначення бурштину (доказів чого, якщо я не помиляюся, Ви не дали), то це безпідставне калькування
Хм.. Ачєи тако є.
Будь ласка, пишіть по-людськи! Я не розумію, Ви погоджуєтеся зі мною чи з добродієм Єлисієм