"цл|о" (ѡд *чьсл-о, ѡд *kyt-sl-o-) + *-ьіє дасть в русскѡи правільно "целля" бо 1) *чьс- бѫдє зліто в [ts], 2) межь [ts] та [l] бѫдє вдѣто ("вставлено") "е" (епентеза), бо [l] є плъіннъи (гі: [m, n] та [r]), а 3) *-льіє дасть "-лля". +Чецлия бѫло бъі із +чєчьслиіа, а тут є мнено ("малося/мається на увазі") пратвар *чьсльіє ← *kyt-sl-i-e. Поіасніѫ іщє тако: в *чьс- *ь бѫдє нѣмо, і "чс" дасть въімълвѫ [ts], а межь "с" та "л" бѫдє вдѣто "е", а *-льіє дасть -лля.

Не очікував такого "розгорнутого" одвіту, але дякую :)
Не скажу, що все зрозумів (чому ось "-льіє" має дати "-лля" геть незрозуміло, маємо ж "келія", а не "келля", і маємо "Італія", а не "Італля", "Біблія", а не "Бібля"), ну та хай, вам вірю, бо Ви показали себе як доброго знавця мови.

Дуже вірно сказано.

бо від змір, зміряти щось, пізнати міри - суподоба до слова наука