Електрод — конструктивний елемент електронного, йонного чи електротехнічного приладу чи технологічної установки, який є провідником певної форми, що з'єднує відрізок електричного кола, який знаходиться в робочому середовищі (вакуум, газ, напівпровідник, рідина), з іншою частиною цього кола, яка утворюється дротами. Зазвичай металевий або неметалевий стрижень, призначений для підведення струму до зварювальної дуги. (у зварюванні).

Електрод — електронопровідна фаза (зокрема — метал), яка контактує з йонопровідною — електролітом, так що на міжфазній границі виникає різниця потенціалів, і якщо електроди замикаються в коло, то через нього може протікати електричний струм. При проходженні через коло струму від зовнішнього джерела на електроді відбувається електрохімічна реакція, при тому додатній знак приписується потокові електронів від реагентів на електрод (це анод, на якому, отже, йде оксидація).

електро- та грецьк. hodos — шлях

чес., слов., пол. elektroda

• технології
• освіта і наука
• побут

• лед
• спікерфон
• електрика
• лампа
• акумулятор
• електроніка
• бурштин
• електрон
• мікрофон
• електричка
• електричка (транспортна система)
• електроліз
• батарея
• батарейка
• розряджати (енергетично)
• торпе́до
• конденсація
• мікрохви́лі
• конденсатор (електротехніка)
• діелектрик