Значення слова
Бурштин — скам'яніла викопна смола хвойних дерев (перев. жовтого кольору різних відтінків); використовується для виготовлення прикрас.
Приклад вживання

Наука довела, що бурштин — смола рослинного походження. І справді, при розтиранні янтарю відчувається запах сосни.

Походження

свнім. bernstein, жар-камінь

Приклади в інших мовах

англ. amber, нім. Bernstein, рос. янтарь, пол. bursztyn, грец. πορτοκαλί, двн.грец. ήλεκτρον

Варіанти написання
янтар
Слово додав

Перекладаємо слово бурштин

пруд
14

Від "пруд", електрика, за здатністю намагнічуватися. Є в словнику давньоруської мови І.І. Срізнівського.

Махно Рус 6 березня 2018
28 жовтня 2018

підтримую!!!

5 серпня 2019

Пропозиція гарна, але "пруд" в українській мові це "швидкий потік [води]":
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49879-prud.html#show_point

18 серпня 2019

Пруд це потічок.

20 серпня 2019

Та й бурштин не магнітиться

14 листопада 2019

У Русі бурштин називали гиншими назвами: "Давньогрецька назва "електрон" походить від його електризаційних влативостей притягування хутра і тому логічно її застосовувати у давньогрецькій мові, а в українській це буде лишень калькуванням: "Древні греки називали камінь «електроном» (дав.-гр. ἤλεκτρον), що означає «те, що притягує, приваблює» — через його властивість притягувати легкі тіла — пушинки, нитки, волосся завдяки накопиченню електричного заряду. Якщо камінь потерти об вовну, він притягуватиме до себе шматочки діелектриків...Українське «бурштин» походить від пол. bursztyn, у свою чергу, запозиченого з середньонижньонімецької мови, де слово bernstein означало «жар-камінь». Синонім «янтар» відомий з часів Київської Русі (давньорус. ентарь) і походить, ймовірно, з балтійських мов (пор. лит. giñtaras, латис. dzĩtars, dziñtars)":uk.wikipedia.org: Бурштин
В Древней Руси янтарь назывался илектр или илектрон (от др.-греч. ἤλεκτρον, «янтарь»). В азбуковниках илектр описывается как «камень зело честен, един от драгих камней тако именуем, златовиден вкупе и сребровиден». Может быть, горючесть илектра и послужила поводом к появлению мифического «бел горюч камень Алатырь». Под именем «латырь» или «алатырь-камень», «бел-горюч камень» (по гипотезе Н. И. Надеждина это заимствование из греческого языка) встречается в былинах. На Украине его назвали укр. «горілий камінь» или укр. «бурштин». Собственно слово «янтарь» (в форме «ентарь»), заимствованное, вероятно, из литовского языка (лит. gintaras), в древнерусском языке известно с середины XVI века (впервые засвидетельствовано в 1551 году). Украинское (как синоним слову бурштин), чешское, сербохорватское и словенское названия янтаря заимствованы уже из русского:ru.wikipedia.org: Янтарь
Я дуже глибоко сумніваюсь, що русичі називали камінь в честь струму/пруду/потоку електронів. Пруд в українській мові був водоймою:r2u.org.ua: пруд.
укр. пруд "быстрое течение":https://classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Vasmer-term-10495.htm
Це скоріш за все відвертий церковнослов'янізм, бо я відкрив 2-й том словника Срізнівського на 1613 сторінці.Там немає жодного зв'язку слова "пруд" з електрикою/електризацією, чи навіть притягування цим каменем хутра, шовку чи полови. "Пруд" там згадується виключно в уривках РЕЛІГІЙНИХ текстів ЦЕРКОВНОСЛОВ'ЯНСЬКОЮ МОВОЮ, як переклад грецького "електрон" (бурштин). Перед прудом-бурштином слово "пруд" означає потік, напір, стремління у верхніх значеннях і запруджені (загачені) воддойми (ставки) у нижніх значеннях. Прикметник, який написаний під прудом-бурштином, який я можу інтерпретувати як "прудний" у першому значенні означає мілину з підводними каменями, "порожнистий", а нижче взагалі тупий меч. Судячи з того, що прудний/прудовий/прудистий це мілина з каміннями на дні роблю МОЄ ОСОБИСТЕ СУБ'ЄКТИВНЕ ПРИПУЩЕННЯ, що у ЦЕРКОВНОСЛОВ'ЯНСЬКІЙ МОВІ слово "пруд" пов'язне з місцем добування пруду-бурштину, цебто на МІЛИНІ з КАМІННЯМ на взір нелегальних буршиновидобувачів на Поліссі, які знищують ліси, водойми, болота та инші екосистеми Полісся:https://www.obozrevatel.com/ukr/crime/73604-banditska-vidobutok-burshtinu-ekolog-borejko-zayaviv-pro-znischennya-lisiv-ta-vodojm.htm
Також знайшов наступне посилання: "ЕДВА ЛИ ПРАВЫ Миклошич (Мi. ЕW 260 и сл.), Преобр. (II, 138), производя от цслав. прѫдъ "янтарь". II прапру́да II "ливень", др.-русск., Новгор. 1 летоп., и в др. текстах; см. Потебня, РФВ 4, 218 и сл. Согласно последнему, связано с пруди́ть из *prǫdъ. Ср. пруд, Непря́два.":https://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/45746/%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0
Отже, ПРИПУСКАЮ, що слово "пруд" в контексті бурштину вживали на РУСІ в РЕЛІГІЙНИХ КНИГАХ, написаних ЦЕРКОВНОСЛОВ'ЯНСЬКОЮ !

14 листопада 2019

Дивовижно ретельний розбір, Ярославе, гарно!

14 листопада 2019

Дякую за відгук, Карле-Франце Яне Йосифе !

1 вересня 2020

Усе ж даю поки + саме цему слову, бо "бурштин" є германське, а "янтар" московське.

3 квітня 2023

Дурня

13 березня 2024

Давно втрачене незрозуміле значення

28 грудня 2024

Ні одного доказу вжитку в такому значенні в Українській мові

29 грудня 2024

»Ні одного доказу вжитку в такому значенні в Українській мові«

Ponevagy na miesto'ho e stalo cerpanoe bourchtuin ci yantair. Nou, a zamier tou e glẽdieti po pitomiex œdpoviedniçiex cerpanam slovam. Inxyui móuvui istnea tó bõdy ogiuléinnhemy zastarieluix ci zaboutuix slœu abo couvxi yno novo slovo tam, cde svoya pitoma slova ne bie [nicda]. Tout ge, slovo tó e zasviedcyeno u pameatcax. A cyto do cyto yno slovo, bõdy simy, imé poyasniti samo sea, to arçiete tó, na pr., Grècœum nai œdverjeaty svoye slovo ήλεκτρον atge “nuinie ne znacity tó cyto dauno znaci”.

29 грудня 2024

Я не розумію слів ogiuléinnhemy, couvxi, arçiete, œdverjeaty, а тому й усе останнє речення.

У яких "пам'ятках" засвідчено? Не будете ласкаві дати хоч кілька прикладів?

12 січня

"Є в словнику давньоруської мови І.І. Срізнівського" А приклади є?

"Tout ge, slovo tó e zasviedcyeno u pameatcax." Добродію Єлисію, в яких саме? Приклади можна?

бурштин
11
Микола Ттт 10 березня 2018
12 березня 2018

Підтримую, бо бурштин - це українське слово. На яку мову ми хочемо перекладати його?????

5 травня 2024

Це польське слово

12 березня 2018

Ну, так-то воно запозичене з німецької…
А взагалі, я погоджуюся, це давнє раціональне запозичення, його не конче необхідно заміняти…

11 серпня 2019

Незручний для вимови германізм-полонізм, який ріже вухо слов'янину !

14 серпня 2019

...“Який ріже вухо слов’янину” :D

14 серпня 2019

..."ршт" :-!

14 листопада 2019

Чужизм.

29 листопада 2019

Штин-штин-штин, копаємо бурштин! Копає тато, копає син

5 травня 2024

Дурня

янтар
7
Вадим Мельник 24 липня 2020
22 листопада 2021
5 травня 2024

+

16 листопада 2024

goroh.pp.ua: Янтар
Пише запозичення

латир
5

біл горюч камінь.

14 серпня 2019
13 грудня 2020

Між іншим, цікавий варіянт! Радше як поетичний/ художній.

смолець
4

Новотвір. Підстава «скам'яніла викопна смола хвойних дерев». Бурштиновий — смолцевий, смолцьовий

Василь Кривоніс 22 січня 2023
полумʼянок
3

Утворено від слова "полум'яний":r2u.org.ua: полум'яний та наростку "ок" для означення здрібнілости:https://r2u.org.ua/guides/synyavsky/slovotvir_narostky

14 листопада 2019
смолик
2

Підстава «скам'яніла викопна смола хвойних дерев». Бурштиновий — смоликовий. Є пташка з такою назвою, але походження назви неясне
uk.m.wikipedia.org: Смолик

Василь Кривоніс 22 січня 2023
смоляк
1

Залізняк, вапняк

Роман Роман2 13 березня 2024
31 серпня 2024

На всяк випадок повідомляю, що це слово має вже одне значення: смоля́к «смолисте дерево»

ілектр
0

від ἤλεκτρον

14 листопада 2019
ле́хтро
0

Закономірне спотворення ілектра.

14 листопада 2019
смол(о)камінь
0
Roman Roman 31 жовтня 2022
лати́
,
олати́р
0
Carolina Shevtsova 16 листопада 2024
смольняк
0
Роман Роман2 29 грудня 2024
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями