Гучний => гучнити (= робити гучним) => гучнило (= знаряддя, що гучнить).
Зaпропонувaв Карл-Франц Ян Йосиф, 10 січня 2021. Робити чутним + суфікс-ознaкa знaряддя.
Коротке, питоме, зрозуміле
Чи від гук-звук? Тоді ще менше ясно
Навіщо кричати? Він сам через динаміки підсилює звук. Це коротше за гучило, гучнило тощо
Таке зрозуміле, що треба знати що було гучило, а воно бо гучнило, а те від гучнити бо гучний
>Він сам через динаміки підсилює звук.
Динамік скоріше є гучак, ніж мікрофон.
Ахах, це сута дурня, звиняйте)
Мікрофон — прилад, що перетворює звукові коливання на коливання сили електричного струму.
Як це слово передає суть тями "мікрофон"? Це радше є рупор чи мегафон.
Прилад, що перетворює звукові коливання на електричні і застосовується для передавання ЗВУКІВ на велику відстань.
Гучак 🤷♂️
Рупор, мегафон — гучномовець
Три слова — три різні тями.
Ба не гіперонім-гіпонім.
«рек-» - ректи (мовити)
«-йма» від йняти (брати)
приклади:
Просто говоріть у рекойму, не треба кричати на всю кімнату.
drœbnozveag
/drʉb.ˈno.(d͡)zʋi̯͡aɣ̞/ (PN: /drɶb.ˈno.(d͡)zʋeɣ̞/)
___
Œd ‹drœbno•› za "micro•" ( ← gr. μικρός) ta ‹•zveag› za "•phone" ( ← gr. φωνή "zvõc; golós; móuva [speech, language]", ta φωνέω "zveagti, zvynieti, zvõciti, zvõcieti"). Otge tó slovo ‹drœbnozveag› e yn peréclad cerpan ta eag. slova ‹microphone›, samoho izcladenoho yz greçscuix slœu.
Tó zeabieystvo samoho slova ‹microphone› nalegity Narcisovi Marshou (
en.wikipedia.org: Narcissus Marsh), u Introductory Essay to the Doctrine of Sounds¹, za uzoromy slova ‹microscope›. Pac, tó slovo ‹microphone› bie golóuno zabouto, yzrinauxi xuiba tout ci tam, agy ye yznovou uzea Charles Wheatstone², opisati, viedie, prosto ouxytrõbcõ ("ear trumpet"), a po yeimy David Edward Hughes³ priclade tó slovo na yn prõdœu perédasuilacy na õgleçie veliciti zvõc.
Peréclauxi preamo, to slovo ‹micro•phone›, znacity, ni bui, prosto "iz malomy (slabomy) zvõcomy/golósomy"⁴. Ta treba e pameatati ogy pri iménie φωνή e i ta riecy φωνέω iz znaceignemy "zvõciti", sb. "tvoriti zvõc", i tó slovo coute Narcissomy Marshemy, dóugyno bie znaciti "cyto zvõcy yno malo", tb. "ógy tvority yno malo ( → yn mal, slab zvõc) zvynieti/zvõcieti douge", odinacovo he tó znaceigne ta slova ‹microscope› ne znacity "drœbno vidieti", ale "vidieti yno drœbno", sb. drœbnui rieci. Otge, tó slovo ‹microscope› e treba ròzoumieti ne he œd *μικρά φωνή, ale œd *μικρό•φωνος ← φωνέω το μικρό "ciniõ zvõcieti/zvynieti ( = zvõciti) male ( = yn mal, slab zvõc).
Pro yno slovo rousscoiõ uzeau eimy tõ riecy ‹zveagti›, œd d.-rous. ‹zveagti, zveatchi›⁵.
___
¹ — »As Microscopes or Magnifying Glasses, help the Eye to see near Objects, that by reason of their smallness were Invisible before; which Objects they Magnify to a strange greatness: so Microphones or Microacousticks, that is, Magnifying Ear Instruments may be contriv'd after that manner, that they shall render the most minute Sound in nature distinctly Audible, by Magnifying it to an unconceivable loudness«
~ Narcissus Marsh, Introductory Essay to the Doctrine of Sounds (Philosophical Transactions [of the Royal Society], vol. 14, no. 156, February 20, 1684, p. 482);
² — "Experiments on Audition," The Quarterly Journal of Science, Literature and Art, July to December, 1827, p. 69
³ — "On the Action of Sonorous Vibrations in varying the Force of an Electric Current," Proceedings of the Royal Society of London, vol. 27 [1878], p. 365
⁴ — https://www.merriam-webster.com/dictionary/microphone#word-history
⁵ — Suriezn., "Yznadobui", stor. 967: ‹звѧщи› "петь, говорить, разглашать, бредить, пустословить"́, ‹звѧцати› "издавать звон", ‹звѧкнѫти› "издать звук"
Це пристрій, інструмент саме для збирання звуків для передачі їх у відтворювач або записувач звуку.
я б усе ж зберіг відповідництво з "гучномовець"
Це ще хоч якось відбиває суть.