Світлодаре, Ви ще користуєтесь телефонами, де слухавка окрема?
Якщо й так, то лишилося недовго. Невдовзі позникнуть старі телефони і жодної слушності не буде розрізняти телефон та слухавку.
29 вересня 2019
Мобільний телефон — кишенькова слухавка (за Юрком Зеленим). Чудово!
Слухавка - це складова частина телефону, а не весь телефон. Слухавкою можна назвати передній динамік або ту саму "трубку" на дроті, але аж ніяк не увесь пристрій
27 грудня 2019
Як на мене, "слухавка" - занадто чудове слово, щоб називати ним лише складову телефону. Ліпше придумати відповідник для цієї запчастини
Ваша правда, та слухавкою раніше й називалася частина цього пристрою ("піднімати слухавку" як приклад) , а потім телефони стали меншими і ця частина просто зникла. Мені здається, таким чином органічно змінилося значення цього слова.
Синонім слова "мотузка", тобто щось, що зв'язує. Помисл взяв з ісляндської мови, де для запозиченого слова «телефон» підібраний відповідник «sími» (в свою чергу походить від «síma» - мотуз, веревка).
https://uk.worldwidedictionary.org/мотузка
Дякую, авжеж, можливо й не приживеться, як і більшість відповідників на цьому осідку. Можливо якийсь автор використає такий відповідник у якомусь майбутньому літературному творі. «Телефонувати» - «ужвити» або «дзвонити».
Цікаво: якщо - дзві-нець, то, через кі-нець, рече-нець, слово набуває змісту "дзвін наприкінці". При цьому байдуже чи то дріт, чи ефір. До того ж дзві- лунає як двоїна, з натяком на два кінці. Вподобав. Гадаю, слово непересічно повне змісту у цій тямі.
Ви змішали докупи два корені з додатковим оціночним значінням і один безоціночний. І що хочете цим довести? Зважте ще, що головне значіння слова "бовкати" не "балакати", "а дзвонити" (безоціночне), а "-л(о)" в "бовкало" означає знаряддя, щоб бовкати.
Коли два слова з трьох значать "балакати", а третє має таке друге значіння, то брати значіння "дзвонити" є нерозумно.
Я про те, що "говорило" є той, хто говорить. Щонайбільше можна для якогось персонального помічника-говоруна як Siri таке слово взяти.
Для цього значіння не годиться.
Я вже писав передніше, що головне значіння слова "бовкало" инше. Це знаряддя, щоб бовкати (дзвонити). Головний іменник од "базікати" - це "базіка". Той, що любить поговорити - говорун, а не говорило.
"Я вже писав передніше, що головне значіння слова "бовкало" инше."
А я вже писав коли два слова з трьох значать "балакати", а третє має таке друге значіння, то брати значіння "дзвонити" є нерозумно. Так и будемо по колу ходити?
"Головний іменник од "базікати" - це "базіка". Той, що любить поговорити - говорун, а не говорило."
Перше є Ваша вигадка, що це за такий головний именник? Ви так рішили просто?
Про те, що з синонимічного ряду можна визначити, що слово, дане Вами, є хибне для тями телефон, я вже писав.
Так й друга вина того є те, що телефоном не просто так говорять.
Трохи довша відміна від "далемов" запропоноване Карлом-Францом Яном Йосифом.
Перегукується з "гучномовець".
Грецьке tele дослівно означає "далеко". Оскільки маємо слово "даль", то можемо творити слова з дале-.
А мовець, це той хто мовить, говорить. Телефон від і є далемовцем, бо дозволяє говорити далеко, на віддалі.
Телефон — пристрiй для комунiкацiї.
Телефон допомагає спiлкуванню.
Перекладаємо слово телефон
Капець тепер. А слухавка в телефоні так і буде слухавкою? Про який телефон йде мова?
Світлодаре, Ви ще користуєтесь телефонами, де слухавка окрема?
Якщо й так, то лишилося недовго. Невдовзі позникнуть старі телефони і жодної слушності не буде розрізняти телефон та слухавку.
Мобільний телефон — кишенькова слухавка (за Юрком Зеленим). Чудово!
Слухавка - це складова частина телефону, а не весь телефон. Слухавкою можна назвати передній динамік або ту саму "трубку" на дроті, але аж ніяк не увесь пристрій
Як на мене, "слухавка" - занадто чудове слово, щоб називати ним лише складову телефону. Ліпше придумати відповідник для цієї запчастини
Підпираю!
Теж не вважаю, що увесь пристрій варто називати частиною пристрою, слухавка слово чудове, але не у значенні всього телефону
Ваша правда, та слухавкою раніше й називалася частина цього пристрою ("піднімати слухавку" як приклад) , а потім телефони стали меншими і ця частина просто зникла. Мені здається, таким чином органічно змінилося значення цього слова.
Не годиться, бо польщина. Та й телефона вигадали, щоб перемовлятись, а не тільки слухати.
Слухавка? так ми не тільки слухаємо, ми ще й кажемо, так що дурня
G.W., погоджуюсь.
Синонім слова "мотузка", тобто щось, що зв'язує. Помисл взяв з ісляндської мови, де для запозиченого слова «телефон» підібраний відповідник «sími» (в свою чергу походить від «síma» - мотуз, веревка).
https://uk.worldwidedictionary.org/мотузка
+
Гожа думка
Дякую!
Чудовий відповідник, та хтозна чи приживеться. Тоді що замість "телефонувати"? "Ужвити"?
Дякую, авжеж, можливо й не приживеться, як і більшість відповідників на цьому осідку. Можливо якийсь автор використає такий відповідник у якомусь майбутньому літературному творі. «Телефонувати» - «ужвити» або «дзвонити».
Дзвонити? який в біса Ужвити?
G.W., є ще якісь пропозиції?
Дав вподобайку лиш тому, що слухавка не йде на всі телефони.
Daniel Daught, дякую за підпору.
у́жва — мотузка, ужва́ — кільце.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
https://r2u.org.ua/s?w=ужва&scope=all&dicts=all&highlight=on
Дуже подобається це слово.
Велитенське плюсище!
Цікаво: якщо - дзві-нець, то, через кі-нець, рече-нець, слово набуває змісту "дзвін наприкінці". При цьому байдуже чи то дріт, чи ефір. До того ж дзві- лунає як двоїна, з натяком на два кінці. Вподобав. Гадаю, слово непересічно повне змісту у цій тямі.
+
Плюсище!
Звучить як професія.
Якраз слухавка органічно вписуватиметься:)
Варто зробити 3 помилки у цьому слові й вийде "алкашик". :-D
lol
Для дитячих розповідей та мультиків - згодиться :)
Телефон не каже, каже той, хто при ньому.
мовопередавачдлятогощобслухатиівідповідати
далеко мовити
Французьке téléphone утворене вченим Сюдре у 1834 р. складанням грецьких слів τη̃λε «далеко» і φωνή «гук, звук; голос».
+
Французьке téléphone утворене вченим Сюдре у 1834 р. складанням грецьких слів τη̃λε «далеко» і φωνή «гук, звук; голос».
+
https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/RareWords/U.html
http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Verv
+
Бовкало, базікало, говорило...
Ви змішали докупи два корені з додатковим оціночним значінням і один безоціночний. І що хочете цим довести? Зважте ще, що головне значіння слова "бовкати" не "балакати", "а дзвонити" (безоціночне), а "-л(о)" в "бовкало" означає знаряддя, щоб бовкати.
Синонимічний ряд глядіть.
То я вже Вам писав, чому той ряд, як на мене, не годиться.
Коли два слова з трьох значать "балакати", а третє має таке друге значіння, то брати значіння "дзвонити" є нерозумно.
Я про те, що "говорило" є той, хто говорить. Щонайбільше можна для якогось персонального помічника-говоруна як Siri таке слово взяти.
Для цього значіння не годиться.
Я вже писав передніше, що головне значіння слова "бовкало" инше. Це знаряддя, щоб бовкати (дзвонити). Головний іменник од "базікати" - це "базіка". Той, що любить поговорити - говорун, а не говорило.
"Я вже писав передніше, що головне значіння слова "бовкало" инше."
А я вже писав коли два слова з трьох значать "балакати", а третє має таке друге значіння, то брати значіння "дзвонити" є нерозумно. Так и будемо по колу ходити?
"Головний іменник од "базікати" - це "базіка". Той, що любить поговорити - говорун, а не говорило."
Перше є Ваша вигадка, що це за такий головний именник? Ви так рішили просто?
Про те, що з синонимічного ряду можна визначити, що слово, дане Вами, є хибне для тями телефон, я вже писав.
Так й друга вина того є те, що телефоном не просто так говорять.
Зостаємось кожний із своєю думкою.
Прилад, щоб перемовлятись.
Використано Олегом Соловеєм у творі Szeretlek, ISBN 978-966-2266-05-4, стор. 57, 61
← lẽd. rurka, ← rura, ← ném. Rohr "trõba, trõbca; touléya, toula, toul".
Від давньоруського "ка́мпанъ", що означає "дзвін".
Спосѫда із лат. campana "звѡн".
Давнє забуте слово, яке означало "дзвін".
Французьке téléphone утворене вченим Сюдре у 1834 р. складанням грецьких слів τη̃λε «далеко» і φωνή «гук, звук; голос».
Французьке téléphone утворене вченим Сюдре у 1834 р. складанням грецьких слів τη̃λε «далеко» і φωνή «гук, звук; голос».
Надто очевидне калькування, як на мене. От Далемов цікаве.
Трохи довша відміна від "далемов" запропоноване Карлом-Францом Яном Йосифом.
Перегукується з "гучномовець".
Грецьке tele дослівно означає "далеко". Оскільки маємо слово "даль", то можемо творити слова з дале-.
А мовець, це той хто мовить, говорить. Телефон від і є далемовцем, бо дозволяє говорити далеко, на віддалі.
Писав ім уже, чому оформлення з <е> (<дале->) є для передачі "теле-" непридатне.