Не те.
СТІ́ЙНИЙ, а, е, рідко. Вартий уваги; цінний. Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? (Павло Грабовський, I, 1959, 155);
// Достойний, гідний. Це стійна людина.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 711.
якщо додати наголос, то чом йому не бути. СтІйний --- вартий уваги, стійнИй --- ... До речі, треба подумати, в яких контекстах. Але самому слову "стійнИй", я вважаю, треба дати можливість бути. Хтось називає "стоячі хвилі" стійнИми.
»якщо додати наголос, то чом йому не бути.«
Cie damy nagolos u slovie ‹yagoda› na cœneç, ceomou bui ne znacilo “autobus”?
»Хтось називає "стоячі хвилі" стійнИми.«
1., xto? 2., i coli b’, a cyto pac iz “static”, “stative”, “stable” (inose, xay “stable” e ‹stœyoc›)?
Наприклад, маємо термін «стаціонарний випадковий процес» та його сутямок «стаціонарна випадкова функція». Розгляньмо останню словосполуку. Якщо перекласти тут «стаціонарна» як «стала», «часонезалежна», «незмінна», «постійна», тоді можна буде подумати, що функція — це насправді незмінне число, просто воно випадкове й ми не можемо його передбачити завчасно. Пропоную «стаціонарний випадковий» перекласти як «сталовипадковий», і тут ця двозначність уже не така явна, бо «стало-» прив'язане саме до слова «випадковий», а без дефісу між ними ці ознаки не можна вважати сурядними. Отже, це означатиме, що властивості випадкового процесу або функції не змінюються з часом, і питань не виникатиме.
