Не для тих, що обізнані з історією української мови. Почитайте "Сьогочасну часописну мову на Україні" й "Криве дзеркало укр. мови" І. Нечуя-Левицького, "Галицькі вірші" В. Чайченка (Б. Гринченка) та "Українського стилістичного словника" І. Огієнка. У говірках більшої частини України вживають не "зупинятися", а "с-/зо-/упинятись", не "зупинка", а "спин(ок)", "упин".
Негаразду немає, коли кожного з тих слів уживають доречі. Українського мовного взора творено на основі південно-східних говірок, що ними розмовляють у серці України й узагалі більшість українців. Галичани самі зрештою пристали на таку зразцеву мову. А тому: між собою нехай розмовляють по-галицькому досхочу, а коли вони вдаються до решти українців, то годиться вживать зразцевої мови на південно-східній основі, що на її вони ж самі колись були й пристали.
З цим я не погоджуюсь. Зупинка вже давно не лише слово на галицький лад. Якщо галичани перейняли багато центральних і ПІВНІЧНИХ слів, то чому інші не можуть перейняти галицькі слова? Літературна мова може мати всі ці три відміни.
Станція — зупинка на залізниці або в метро.
Наступна станція -- Бандерівська.
лат. statio -- стоянка, зупинка
Перекладаємо слово станція
"Наступна зупинка -- Дарниця" -- звучить цілком природно.
Тим більше у трамваїв саме зупинки, хоч це теж рейковий вид транспорту.
"Зупинка" - галицьке слово. На Наддніпрянщині вживають "спин(ок)", "упин".
Та прямо "зупинка" галицьке, це найстандартніша українська яа буває.
Не для тих, що обізнані з історією української мови. Почитайте "Сьогочасну часописну мову на Україні" й "Криве дзеркало укр. мови" І. Нечуя-Левицького, "Галицькі вірші" В. Чайченка (Б. Гринченка) та "Українського стилістичного словника" І. Огієнка. У говірках більшої частини України вживають не "зупинятися", а "с-/зо-/упинятись", не "зупинка", а "спин(ок)", "упин".
Це все класно, але я не розумію як це заважає зупинці бути зупинкою. Най буде й зупинка, і упин, і спинок. У чому негаразд.
Негаразду немає, коли кожного з тих слів уживають доречі. Українського мовного взора творено на основі південно-східних говірок, що ними розмовляють у серці України й узагалі більшість українців. Галичани самі зрештою пристали на таку зразцеву мову. А тому: між собою нехай розмовляють по-галицькому досхочу, а коли вони вдаються до решти українців, то годиться вживать зразцевої мови на південно-східній основі, що на її вони ж самі колись були й пристали.
З цим я не погоджуюсь. Зупинка вже давно не лише слово на галицький лад. Якщо галичани перейняли багато центральних і ПІВНІЧНИХ слів, то чому інші не можуть перейняти галицькі слова? Літературна мова може мати всі ці три відміни.
stanica
А непогано!
Правда як бути з тим, що так звуть вокзали.
А відколи є "вокзал" не "станція"?
А знаєте, таки Ваша правда! Вокзал Синельникове це ж те саме, що станція Синельникове.
Тому підпираю це слово.
Дуже вдало!
Ставе́ць «ставок» від псл. [stavъ] «місце, де зупинилась (стала) вода», пов’язане з stati «стати», аналогічно як лат. statio від «стоянка, зупинка».
Плюс.
Від "стояти" з "-ня" як у словах друкарня, вбиральня, спальня, вмивальня тощо.
А як бути з иншими станціями, з иншими значеннями?..