Tele - далеко
Visor - бачити,

Далекогляд - непоганий варіант, "телевізор" буде далекоглядач

Прямий переклад:
Теле = Далеко, дале-
Візор = Видіти (не росіянізм)

Прямий переклад:
Теле- — Далеко, дале-
Візор — Бачити

Даруйте, але відомо, що сигнал подається хвилями. Чому б ті хвилі не побачити?

Відео - видиво. Те видиво, що транслюється далеко.
Не прямий переклад телевізія, але, як на мене, зрозумілий.
Знаймо, що видиво це часто видовище, видіння, те до видно очами, те що можна бачити, мариво, привид.

У загальних рисах звязок складників tele- та visio(n-) з тямами "далеко" й под. та "видіти, бачити" знає кожен середньоосвічений. Словянські мови та, частно, руська знають чи мало розмаїтих слів корене *dal-, себо недостатку йих у руській мові нема (даль, далек-, далеч, далина, далити, даленіти, дальн-, далі/дале/дальш-, ...).
Проте важливо (й тяжче) є встановити точний стосунок семантичний між обома тима складникома (tele- та visio). Що є той стосунок? Атьже його може бути викладено й ге "бачення далеко" чи "далеке бачення", й ге "бачення далини/далечи/дальности", й ге "дальніше бачення". Ясно є що з тих усіх в основі слова tele-visio єдино вірне й мисливе є товмачення "бачення/видження з даля/дали/далечи/данини/далека ≈ на відстань/відстани". Отже, поки сам корінь dal- яко тяклий у руський мові за tele- виявити нема жадного труда, де тяжче є найти таке його оформлення, яке може передати (чи бар близіти до такої передачі) значення "з далека, з даля, з дали, з далечи, на відстань, на відстани", а не просто "далекий, далеко", "далі/дале/дальше", "даль, даліч, далина, дальність" тощо. То є тяжча задача, оскільки таким оформленням найліпше служив би відкладний відмінок (casus ablativus), що, будучи в и.-є. прамові, в слов'янських не тривав. Він би міг передати значення на питання "відки?" — "з дали/далечи/далини/даля/далека ≈ на відстань/відстани". Проте праві такого відмінка руська мова не є никда не знала. Втім, на щастя, кожен відмінок (и в руській и в инших мовах) має більш одної семантичної функції, й у руській мові деякі наявні в ній відмінки можуть передати значення близьке до відкладного відмінка. Таким є зокрема відмінок родовий та місцевий , через осмислення "чого? ≈ [тягнучи до] якого місця?" / "(на, в) чім ≈ де?" → ≈ "відки?". Материяли до сл-ка д.-рус. м. фиксують твар <дали> в значенні "въ отдаленіи отъ, въ разстояніи" (див. http://oldrusdict.ru/dict.html# під <даль>: <дали>), що є твар родового, давального та місцевого відмінків однини слова <даль>. Такий твар є складником в имени словянськім *Dali-bor-o-s, у слвц., ч., сб.-хв. Dalibor з первісним значенням *хто/який боре з дали/даля/далека/далини, на відстань/відстани". Таке же товмачення несе й грецьке ймя (відомого носія його сина Одисея та Пенелопи) Телемаха — Τηλέμαχος ← τηλε- + μαχος *"хто/який боре з дали/даля/далека/далини, на відстань/відстани", й у нім є те саме τηλε-, що й у tele-visio.
На підставі тих спостережень та суджень я пропоную дані вище твари зо складником dali- — з закінченням -i родового/давального/місцевого відмінка.

Оформлення з голосним <е> (далебач-, далевид-/) є щонайменше семантично невиразне, а то й узагалі блудне, оскільки може бути товмачено яко твар ступене прикметника зо значенням "далі" (д.-рус. <далѥ>, зх.-рус. <дале> "далі") — таке значення тяма "televisio" не передбачає. Рівно й инші пропоновані тут слова виходять из хибної семантичної мотивації. Напр., <далекобачення> може виходити хіба з значення "бачити далеко". Так, на елементарнім розумінні є телебачення "засіб бачити далеко", але такий виклад є неоднозначен: засобом "далеко бачити" зовемо, на пр., и телескоп.

Прямий переклад:
Теле = Далеко, дале-
Візор = Бачити

Відео – видиво (відео )
Телевишн – видище (від "видіти" r2u.org.ua: видіти )
Суфікс "-ощі" є для збірних тям (ласощі, лестощі, немощі, труднощі, солодощі тощо)
Бо якщо "солодощі" то загал різного солодкого, то "видощі" то загал того, що можна одразу побачити, чим "телебачення" і є.

Прямий переклад:
Теле- — Далеко, дале-
Візор — Бачити

Від пропозиції Карла-Франца

Видіти - ви́діння, не виді́ння з наголосом на і. Та й навіть від виді́ння пасує. Видіння, що передається далеко.

Пере- — позначення переміщення в просторі
Вида — іменник, утворений від дієслова «видіти» (бачити).

видовище-видіти - видовиддя