Tele - далеко
Visor - бачити,
Далекогляд - непоганий варіант, "телевізор" буде далекоглядач
Прямий переклад:
Теле = Далеко, дале-
Візор = Видіти (не росіянізм)
Відео - видиво. Те видиво, що транслюється далеко.
Не прямий переклад телевізія, але, як на мене, зрозумілий.
Знаймо, що видиво це часто видовище, видіння, те до видно очами, те що можна бачити, мариво, привид.
Даруйте, але відомо, що сигнал подається хвилями. Чому б ті хвилі не побачити?
У загальних рисах звязок складників tele- та visio(n-) з тямами "далеко" й под. та "видіти, бачити" знає кожен середньоосвічений. Словянські мови та, частно, руська знають чи мало розмаїтих слів корене *dal-, себо недостатку йих у руській мові нема (даль, далек-, далеч, далина, далити, даленіти, дальн-, далі/дале/дальш-, ...).
Проте важливо (й тяжче) є встановити точний стосунок семантичний між обома тима складникома (tele- та visio). Що є той стосунок? Атьже його може бути викладено й ге "бачення далеко" чи "далеке бачення", й ге "бачення далини/далечи/дальности", й ге "дальніше бачення". Ясно є що з тих усіх в основі слова tele-visio єдино вірне й мисливе є товмачення "бачення/видження з даля/дали/далечи/данини/далека ≈ на відстань/відстани". Отже, поки сам корінь dal- яко тяклий у руський мові за tele- виявити нема жадного труда, де тяжче є найти таке його оформлення, яке може передати (чи бар близіти до такої передачі) значення "з далека, з даля, з дали, з далечи, на відстань, на відстани", а не просто "далекий, далеко", "далі/дале/дальше", "даль, даліч, далина, дальність" тощо. То є тяжча задача, оскільки таким оформленням найліпше служив би відкладний відмінок (casus ablativus), що, будучи в и.-є. прамові, в слов'янських не тривав. Він би міг передати значення на питання "відки?" — "з дали/далечи/далини/даля/далека ≈ на відстань/відстани". Проте праві такого відмінка руська мова не є никда не знала. Втім, на щастя, кожен відмінок (и в руській и в инших мовах) має більш одної семантичної функції, й у руській мові деякі наявні в ній відмінки можуть передати значення близьке до відкладного відмінка. Таким є зокрема відмінок родовий та місцевий , через осмислення "чого? ≈ [тягнучи до] якого місця?" / "(на, в) чім ≈ де?" → ≈ "відки?". Материяли до сл-ка д.-рус. м. фиксують твар <дали> в значенні "въ отдаленіи отъ, въ разстояніи" (див. http://oldrusdict.ru/dict.html# під <даль>: <дали>), що є твар родового, давального та місцевого відмінків однини слова <даль>. Такий твар є складником в имени словянськім *Dali-bor-o-s, у слвц., ч., сб.-хв. Dalibor з первісним значенням *хто/який боре з дали/даля/далека/далини, на відстань/відстани". Таке же товмачення несе й грецьке ймя (відомого носія його сина Одисея та Пенелопи) Телемаха — Τηλέμαχος ← τηλε- + μαχος *"хто/який боре з дали/даля/далека/далини, на відстань/відстани", й у нім є те саме τηλε-, що й у tele-visio.
На підставі тих спостережень та суджень я пропоную дані вище твари зо складником dali- — з закінченням -i родового/давального/місцевого відмінка.
Оформлення з голосним <е> (далебач-, далевид-/) є щонайменше семантично невиразне, а то й узагалі блудне, оскільки може бути товмачено яко твар ступене прикметника зо значенням "далі" (д.-рус. <далѥ>, зх.-рус. <дале> "далі") — таке значення тяма "televisio" не передбачає. Рівно й инші пропоновані тут слова виходять из хибної семантичної мотивації. Напр., <далекобачення> може виходити хіба з значення "бачити далеко". Так, на елементарнім розумінні є телебачення "засіб бачити далеко", але такий виклад є неоднозначен: засобом "далеко бачити" зовемо, на пр., и телескоп.
ЯКОБАЧЕННЯ
-
24 рік 21 сторіччя на дворі вже як ніяк
Відео – видиво (відео )
Телевишн – видище (від "видіти" r2u.org.ua: видіти )
Суфікс "-ощі" є для збірних тям (ласощі, лестощі, немощі, труднощі, солодощі тощо)
Бо якщо "солодощі" то загал різного солодкого, то "видощі" то загал того, що можна одразу побачити, чим "телебачення" і є.
Прямий переклад:
Теле- — Далеко, дале-
Візор — Бачити
Але друга частина television це vision. Це ви й без мене знаєте, але ось що пише англійський сайт:
З англо-французьке visioun —> старофранцузьке vision (присутність, зір, вид, вигляд, сон) —> латинське visionem - visio в називному відмінку (дія бачення, зір, бачена річ) —> латинське videre (бачити) —> праіндоєвропейське weid.
Тому, як на мене, то слово бачення досить непогано підходить. Але взагалі краще використовувати видіти, оскільки це наше праіндоєвропейське. Тим більше буквосполучення -чств- викликає у мене сум. Знаю, що -ств- є у багатьох словах, але все ж.
Взагалі, правильно мислите, що використовуєте префікс дале-. Він короткий та гарний. Він навіть римується з теле.
Як на мене, то якщо би ми почали використовувати ДАЛЕБАЧЕННЯ, то ніхто би не помітив, як воно замінить телебачення.
Але, все-таке, мені подобається ідея використовувати слово видіти. Узагалі, якщо ми називаємо відео видиво, то може телебачення, делевидиво? Чи воно звучить більше як якась програма на телебачені.
Видіти - ви́діння, не виді́ння з наголосом на і. Та й навіть від виді́ння пасує. Видіння, що передається далеко.
Прямий переклад:
Теле = Далеко, дале-
Візор = Видіти (не росіянізм)
+++
Коротко, зрозуміло, має той самий праіндоєвропейський корінь у слові виддя, префікс дале співзвучний з грецьким теле.
І гарно звучить!
переводимо у масований сленг(перемінку)
- далик-у
- видик-у