Від слова "грузнути" (російською – "вязнуть")
r2u.org.ua: вязнуть
https://goroh.pp.ua/Етимологія/грузнути
А для чого перекладати двома словами, коли можна взяти одне слово як метафору?

Від слова "грузнути" (російською – "вязнуть")
r2u.org.ua: вязнуть
https://goroh.pp.ua/Етимологія/грузнути
А для чого перекладати двома словами, коли можна взяти одне слово як метафору?

Від слова "грузнути" (російською – "вязнуть")
r2u.org.ua: вязнуть
https://goroh.pp.ua/Етимологія/грузнути
А для чого перекладати двома словами, коли можна взяти одне слово як метафору?

Від слова "грузнути" (російською – "вязнуть")
r2u.org.ua: вязнуть
https://goroh.pp.ua/Етимологія/грузнути
А для чого перекладати двома словами, коли можна взяти одне слово як метафору?

https://goroh.pp.ua/Етимологія/болото

Етимологічний Словник Української Мови:
Степ — непрохідне місце на горі,
Сте́па — гора або стрімка скеля; безодня, провалля.

Очевидно, якось пов’язане зі степ «безліса рівнина», разом з яким може бути зведена до псл. *stьpь «спина, хребет; гора, височина», тоді давньоруське написання - стьпь.

Етимологічний Словник Української Мови:
Степ — непрохідне місце на горі,
Сте́па — гора або стрімка скеля; безодня, провалля.

Очевидно, якось пов’язане зі степ «безліса рівнина», разом з яким може бути зведена до псл. *stьpь «спина, хребет; гора, височина», тоді давньоруське написання - стьпа.

Етимологічний Словник:
Вапа — місце, де стоїть вода; грузьке місце.
Від праслов'янського vapa, мабуть, споріднене з дінд. vāpi «великий став», лит. úpė «ріка», лтс. upe «ріка, потік», прус. wupyan «хмара».
У давньоруській мові згадується слово Ва́па — «озеро, калюжа», у болг. мові ва́па — «улоговина, яма», у слн. vápa — «калюжа», у стсл. вапа — «озеро, калюжа».

Етимологічний Словник Української Мови:
Ро́зквась «бездоріжжя, грузькі дороги»,
Розква́слий «мокрий, грузький».
https://goroh.pp.ua/Етимологія/квас