Liçe prosiõ.
Для сліпих яким ви очевидно являєтесь:
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Ще́бень = 1. ґруз (Ос. С. Жел.), рум (С. Жел. Пар.)
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Бут, -та, м.
1) Молодой зеленый лукъ.
2) Сапогъ. Як будемо мастеровать, скажемо сі бути ковать золотими підківками. Pauli. II. 157.
3) Щебень. Желех.
4) Фундаментъ? Хотіли хоча б бут забутить на́ осінь — нехай устоюється, так не прийдеться. Новомоск. у. (Залюбовск ). См. Бутити.
5) мн. Бути́. Родъ игры у мальчиковъ. Желех. Ум. Бу́тик.
Груз, -зу, м. Битый кирпичъ, щебень. Оклинцював її (хату), грузом набив. Г. Барв. 53.
Хрящ, -ща́, м.
1) Хрящъ. Стор. II. 77. См. Хрустка, хрусталка, хрястка.
2) Щебень; камень вывѣтрившійся и разсыпавшійся. Міус окр. Лежи, ляшку, під кущем, ти, присипаний хрящем. Грин. ІІІ. 608.
3) Пт. = Деркач. Вх. Лем. 479. Ум. Хря́щик.
Цеге́лля, -ля, с. Щебень, куски битаго кирпича. Желех.
Жорства́, -ви́, ж. *2) Щебень, битый кирпич. Поїдь на руйновище та набери жорстви: треба долівку в стайні висипати. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
Щебень — груз, -зу; жорства́, -ви́; рі́нь, -ни.
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Груз, -зу –
1) щебень;
2) мусор;
3) груз.
Хрящ, -ща́ –
1) хрящ;
2) щебень.
Цеге́лля – щебень, битый кирпич.
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Щебень – ска́лля;
• щ. (один) – скали́на;
• щ. бетонный – с. бето́нне;
• щ. кирпичный – с. цегляне́, груз (-зу);
• щ. крупный – с. вели́ке;
• щ. мелкий – с. дрібне́.
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Щебень – груз, -зу; (мелкие камешки) жорства́, -ви́, рінь, -ни.
Бут (щебень) – груз, -зу.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Бут – груз (щебень).
Словник Грінченка:
Хрящ — 2) Щебень.
«Лежи, ляшку, під кущем, ти, присипаний хрящем».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63389-khrjashh.html#show_point
Словник Уманця і Спілки:
Ще́бень — хрящ.
r2u.org.ua: щебень
Від праслов'янського xręščь «хрящ», утвореним від дієслів xręstati/xręstěti «хрустіти», відомого і в давньоруській - хрящь.
—
Хрящ і так багатозначне слово
sum.in.ua: Khrjashh
До того ж
Хрящ – крупний пісок, що утворився з уламків твердих гірських порід.
Припиніть цитувати більшовицькі словники з цитатами "Радянської України".
Припиніть писати дурню й думайте головою. Одна річ, коли якесь слово, нова семантика, як ви пишете, "були накинуті за часів зближення мов у добу СРСР", інше, коли це значення, семантика не були накинуті, були питомими.
І що, вам ліньки заглянути в словники написані не більшовиками? Краще одразу посилайтесь на них.
<Краще>
Bwlxe crasno/crasivo?
Тепер Ви будете стояти проти слова "краще" бо вам здається нерозумним? Можу писати й "лучче", це синоніми.
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору
Щебень – ска́лля;
• щ. (один) – скали́на;
• щ. бетонный – с. бето́нне;
• щ. кирпичный – с. цегляне́, груз (-зу);
• щ. крупный – с. вели́ке;
• щ. мелкий – с. дрібне́
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Щебень — рум.
"І єдним румом увесь город Азов услали і загрузили."
r2u.org.ua: щебень
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
r2u.org.ua: щеб?нь
Ще́бень — ґруз.
Ще́бнемъ набива́ть — грузи́ти, грузова́ти.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
r2u.org.ua: щеб?нь
Груз — Битый кирпич, щебень. «Оклинцював її (хату), грузом набив.»
Від псл. *grǫzъ, повʼязане чергуванням голосних з gręz- (укр. грязь, гря́знути), оскільки на битому камінні транспортний засіб може грязнути\грузнути.
Єлисієвою латинкою було б grõz.
<Від псл. *grǫzъ, повʼязане чергуванням голосних з gręz- (укр. грязь, гря́знути), оскільки на битому камінні транспортний засіб може грязнути\грузнути.>
Ni!
___
<Єлисієвою латинкою було б grõz.>
Ni!
І звідки ж по-вашому?
Pisal eimy.
–
Груз – це швидше бите цеглиння. Краще тоді скалля.
ґруз – через наявність
"ґ" слово (в цьому значенні) або запозичене з польської, або це галицьке слово під впливом польської.
Див. про букву "ґ" в Укр. стилістичному словнику 1924р. (І.Огієнко).
Ярославе, я вам навів слівницю. Вам може слово не подобатися, але чорним по білому пише, що це саме щебінь.
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору
Щебень – ска́лля;
• щ. (один) – скали́на;
• щ. бетонный – с. бето́нне;
• щ. кирпичный – с. цегляне́, груз (-зу);
• щ. крупный – с. вели́ке;
• щ. мелкий – с. дрібне́
Щебень (мскв.), щебінь – скалля – гіперонім
Хрящ (крупний пісок з дрібними камінчиками), бут (камінь для фундаменту), груз (бите цеглиння) - гіпоніми.
Про те що польське через звук ґ — може і ґава польське слово?
ґава, ґуля - питомі, але
збереження початкового проривного ґ в говорах зумовлене експресивним забарвленням слова (пор. ґудз) і, можливо, підтримане впливом польського відповідника
Для східних слов'ян - ґ - як і - ф - не питомі звуки