Словник Грінченка:
Спуска́тися – опуститься, понизиться.
«Скілько не літати, треба вниз спуститись». Нп.
«Отам за лісом дощик спустився». Лебед. у.
Знайшов у Гуглі, що в українській книзі вперше вжито «приземлення» 1925 року, вперше московською «приземление» — 1926. Зважаючи на тимчасову політику коренізації, могло бути вигадане саме українцями. Також у Грінченка є слово «приземний» з подібним значенням — той, який біля самої землі росте, низький. Тобто приземлення — рух до землі, як і у випадку з приземний
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47529-pryzemnyj.html#show_point
goroh.pp.ua: Приземний
До́лі – Внизу, на землі.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13167-doli.html#show_point
Долі́в — Ha землю, вниз.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13168-doliv.html#show_point
Додо́лу – униз, до землі.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12940-dodolu.html#show_point
У вірші Шевченка є «додолу верби гне високі».
Словник Ніковського:
Па́сти – опуститься на землю.
r2u.org.ua: пасти
Щось таке й у Грінченка (5-е значіння: r2u.org.ua: упадати). Щоправда, Ви дали не ту одміну. Бо заведено давать недоконаний вид, тобто тут: (у)падати.
Надихнуло словацьке pôda.
Спід – низ, дно, глибина.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55858-spid-1.html#show_point
Усподі – на низу, на дні.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61517-uspodi.html#show_point
Надихнуло словацьке pôda.
Спід – низ, дно, глибина.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55858-spid-1.html#show_point
Усподі – на низу, на дні.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61517-uspodi.html#show_point
Надихнуло словацьке pôda.
Спід – низ, дно, глибина.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55858-spid-1.html#show_point
Усподі – на низу, на дні.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61517-uspodi.html#show_point
Англ. land «приземлятися», landing «приземлення» є від пр.інд.євр. кореня lendʰ-, що дав також слов'янські *lędina, *lędo (слов'янською мовою писано як лѧдина, лѧдо), пол. ląd «земля; континент», укр. лядина «сосна, що росте в ляді», ля́до «підвищене місце в лісі, заросле стройовою сосною».
Випадково довідався, що й поляки звуть приземлення словом «lądowanie».
Англ. land «приземлятися», landing «приземлення» є від пр.інд.євр. кореня lendʰ-, що дав також слов'янські *lędina, *lędo (слов'янською мовою писано як лѧдина, лѧдо), пол. ląd «земля; континент», укр. лядина «сосна, що росте в ляді», ля́до «підвищене місце в лісі, заросле стройовою сосною».
Випадково довідався, що й поляки звуть приземлення словом «lądowanie».
Англ. land «приземлятися», landing «приземлення» є від пр.інд.євр. кореня lendʰ-, що дав також слов'янські *lędina, *lędo (слов'янською мовою писано як лѧдина, лѧдо), пол. ląd «земля; континент», укр. лядина «сосна, що росте в ляді», ля́до «підвищене місце в лісі, заросле стройовою сосною».
Випадково довідався, що й поляки звуть приземлення словом «lądowanie».
До́лі – Внизу, на землі.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13167-doli.html#show_point
Долі́в — Ha землю, вниз.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13168-doliv.html#show_point
Додо́лу – униз, до землі.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12940-dodolu.html#show_point
У вірші Шевченка є «додолу верби гне високі».
Словник Грінченка:
Знижа́тися — Понижаться, понизиться.
Де докази, що це «рос. приземляться, накинуте в період СРСР»? Знову безпідставне звинувачення. Знайшов у Гуглі, що в українській книзі вперше вжито «приземлення» 1925 року, вперше московською «приземление» — 1926. Зважаючи на тимчасову політику коренізації, могло бути вигадане саме українцями. Також у Грінченка є слово «приземний» з подібним значенням — той, який біля самої землі росте, низький. Тобто приземлення — рух до землі, як і у випадку з приземний
+
Чи не зарозмито?
Українці й тому кажуть «літак приземлився», а не «літак сів», бо друге здається простим, а перше більш офіційним. Як спостерігаю.